Варіанти оформлення роботи менеджера без постійних відряджень

Радимо звернути увагу на роз’їзний характер роботи.

Поняття «роз’їзний (пересувний) характер робіт» у КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2) не визначено. Тому в даному питанні слід керуватися постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПР від 01.06.89 р. № 169/10-87, яка продовжує діяти на підставі постанови ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-XII.

Про те, що робота носить роз’їзний характер, можна говорити, коли працівники повинні виконувати роботу на об’єктах, розташованих на значній відстані від місцезнаходження підприємства, і у зв’язку із цим змушені щодня виїжджати та повертатися до місця роботи, що займає не менше двох-трьох годин на день. Саме так характеризує роз’їзну роботу Мінсоцполітики в листі від 17.11.06 р. № 307/13/133-06 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0307203-06#o2).

З урахуванням специфіки своєї господарської діяльності підприємство має право самостійно встановити перелік робіт, посад, професій, роботи за якими носять роз’їзний (пересувний) характер (листи Мінпраці від 13.09.06 р. № 905/13/84-06 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v905_203-06#o2)).

Керуючись Листом № 307 і виходячи зі специфіки господарської діяльності, підприємство в колективному договорі встановлює роз’їзний характер роботи та надбавки до тарифних ставок співробітникам. Зокрема, у колдоговорі (положенні про оплату праці) можна вказати:

· перелік посад (професій), для яких уводиться роз’їзний характер роботи;

· розмір доплати за такі роботи;

· порядок обліку робочого часу працівників із роз’їзним характером роботи.

Робота роз’їзного характеру не вважається відрядженням. Згідно з п. 2 розд. І Інструкції № 59 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n11) службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (рухомий) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колдоговором підприємства або трудовим договором між працівником і роботодавцем.

Отже, якщо роботодавець не визначить роботи, пов’язані з виконанням посадових обов’язків в іншому населеному пункті, як роз’їзні, тоді вони будуть уважатися завданням, для виконання якого оформляється відрядження.

Якщо все оформлено правильно, то службові поїздки працівників із роз’їзним характером роботи не вважаються відрядженнями, а отже, і добові їм не виплачуються. У табелі обліку робочого часу такі дні зазначаються як звичайні робочі дні, за які працівникам нараховується зарплата.

Раді допомогти, звертайтесь ще!