Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: нові вимоги, внески, звітність

Додаткові матеріали

Презентація

Неповна зайнятість, але ЄСВ з повного окладу: чи враховується працівник з інвалідністю в норматив

Працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: чи враховуються зовнішні сумісники

Приклади (не) виконання умов нормативу (якщо документи про інвалідність надані)

Умови застосувати подвійного зарахування для визначення квоти

Чи враховувати у норматив працівника з інвалідністю у неоплачуваній відпустці

---

Текстове розшифрування відео

Шановні колеги, мої вітання! Восьмий урок — коли працівники з інвалідністю зараховуються до квоти. Я вже неодноразово згадувала про те, коли вони зараховуються до квоти. Зараз ми акцентуємо на цьому уроці увагу, зокрема на вимогах до зайнятості та зарплати. Ви вже не раз бачили цю інформацію: якщо у нас середньооблікова кількість працівників на підприємстві за квартал становить від 8 до 25 осіб, то має бути одне робоче місце з розрахунку нормальної тривалості робочого часу. Якщо ж у нас більше 25 працівників, ми рахуємо 4%. Для закладів охорони здоров’я, де середньооблікова кількість штатних працівників, визначена на рівні 2%, є свої особливості.

До виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю. При цьому важливо, щоб це було основне місце роботи, а розмір оплати праці кожного працівника з інвалідністю перевищував розмір мінімальної зарплати за повністю відпрацьований календарний місяць.

У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має права враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Давайте розглянемо ситуацію. Частиною місяця працівник був у неоплачуваній відпустці, але заробіток більше мінімалки. Наприклад, у роботодавця норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю за перший квартал — одна особа. У нього є працівник з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи. Оклад працівника — 15 000 грн. З 1 по 10 січня 2026 року цей працівник був у неоплачуваній відпустці. Нарахована зарплата за відпрацьований час склала 10 227 грн 27 коп. У лютому та березні працівник працював, і його зарплата склала 15 000 грн.

Щоб зарахувати працівника до нормативу, потрібно, по-перше, контролювати його зарплату за кожен місяць кварталу, щоб розмір був більше мінімалки, а по-друге, визначати середньооблікову кількість штатних працівників за місяці кварталу, а потім і за перший квартал. Зарахувати працівника до нормативу можемо, якщо ці критерії дотримуються одночасно.

Далі, розглянемо ситуацію першу. Частину місяця працівник був у відпустці, і ми бачимо, що критерії зарплати за січень, лютий, березень виконані, а також критерії середньооблікової кількості штатних працівників теж виконані. У цьому випадку ми можемо зарахувати працівника до нормативу, оскільки всі критерії виконані.

Ситуація друга. Частину місяця працівник був у неоплачуваній відпустці, але заробіток менший за мінімалку. У роботодавця норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю за перший квартал 2026 року складає одна особа. В нього є працівник з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи. Оклад — 15 000 грн. З 1 по 20 січня працівник був у неоплачуваній відпустці. Нарахована зарплата за відпрацьований час у січні склала 5 454 грн 55 коп. В лютому та березні працівник працював, і його зарплата склала по 15 000 грн. Що ми маємо?

Ми маємо, що в січні зарплатний критерій невиконаний. За лютий та березень критерії виконано. Як діяти в такій ситуації? В цій ситуації за січень не можемо включити працівника до нормативу, оскільки один з критеріїв не виконаний. Але за лютий і березень він буде зарахований, оскільки критерії виконані і зарплата витримана. Тобто в результаті ми маємо, що за січень — 0, за лютий — 1, за березень — 1. Середньооблікова кількість за квартал буде розраховуватись як (0 + 1 + 1) ÷ 3, що дасть 0,67. Округлюємо до 1 особи. Тобто норматив за перший квартал виконано.

Наступна ситуація. У роботодавця норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю за перший квартал 2026 року — одна особа. В нього є працівник з інвалідністю, який працює за основним місцем роботи. Цілий січень працівник був у відпустці без збереження заробітної плати, а оклад у нього 15 000 грн. Тобто фактично нарахована зарплата в нього — 0 грн. Виходить, що критерій зарплатний не виконано в першому місяці. У цьому випадку працівник буде враховуватися в середньообліковій кількості штатних працівників, але критерій зарплати не виконано.

Як ми це рахуємо? Лютий і березень — зарплатний критерій виконано, і середньооблікова кількість також виконана. Враховуємо працівника в лютому та березні. Обчислюємо середньооблікову кількість: (0 + 1 + 1) ÷ 3 = 0,67. Округлюємо до 1 особи. Тобто норматив за перший квартал виконано.

Далі ще одна ситуація. Два місяці підряд працівник був у неоплачуваній відпустці. Тут очевидно, що критерій не буде виконано, оскільки в січні та лютому працівник був у відпустці, зарплати немає. Тому в цих місяцях ми не можемо врахувати його до нормативу. У результаті ми маємо: (0 + 0 + 1) ÷ 3 = 0,33. Округлюємо до 0 осіб. Тобто норматив за перший квартал не виконується.

Ще одна ситуація. Якщо працівник в одному з місяців був у неоплачуваній відпустці, але йому нарахована премія. І тут також виникає питання, які ж виплати входять до зарплати. На жаль, на момент запису цього курсу немає чітких роз'яснень від Міністерства соціальної політики щодо того, які саме виплати враховуються в зарплату. Але премія, зокрема виробнича премія, входить до зарплати згідно з п'ятою інструкцією. Таким чином, якщо працівник був цілий місяць у відпустці без збереження заробітної плати, але в тому місяці йому нарахували премію за попередній період, і ця премія перевищує мінімальну зарплату, то в такому випадку критерій виконаний. Тобто, навіть якщо працівник був у відпустці без заробітної плати, але отримав премію, яка перевищує мінімальну зарплату, зарплатний критерій виконано.

У цьому прикладі зарплатний критерій виконано і в січні, і в лютому, і в березні. В результаті зараховуємо одну людину з інвалідністю за квартал. Якщо квота складає одну особу, то квота виконана.

Ще один приклад. Якщо працівник відпрацював неповну зайнятість, наприклад, працівника прийнято на роботу 9 лютого 2026 року. У роботодавця норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю за перший квартал 2026 року складає одну особу. Працівник прийнятий на основне місце роботи з окладом 10 000 грн. Оскільки працівник був прийнятий на роботу лише 9 лютого, критерій за січень не виконано, оскільки працівника не було на робочому місці в цей місяць.

У лютому середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю складає одну особу. Для розрахунку середньооблікової кількості враховуємо кількість календарних днів з 9 лютого до кінця місяця (20 днів), множимо на 1 і ділимо на кількість днів у лютому (28). У результаті отримуємо 1. Однак, якщо за лютий зарплата працівника була менше мінімальної, то зарплатний критерій не виконано. В такій ситуації норматив не буде виконано. У березні, якщо зарплата буде більше мінімальної, то критерій виконано, але за січень та лютий норматив не виконано.

Таким чином, якщо працівник був прийнятий на роботу в середині місяця, потрібно контролювати його зарплату та виконання критеріїв для кожного місяця кварталу. Якщо хоча б один критерій не виконано, квота не буде виконана.

Отже, ось такі моменти і нюанси потрібно враховувати, коли ми рахуємо, чи виконується квота, чи не виконується. Тобто ви зрозуміли, що потрібно обов'язково дивитися на зарплату щомісяця для кожної особи з інвалідністю. І не факт, що ви не виконали квоту, якщо в одному з місяців немає дотриманого зарплатного критерію. Не факт, що квота не виконана. Ми оцінюємо все в сукупності місяців, тому що за квартал визначається середньооблікова кількість.

Разом з тим, важливо враховувати момент, коли ми працівника приймаємо на роботу. Адже може бути так, що працівника прийняли на роботу, але він відпрацював тільки частину місяця і не отримав зарплату, що перевищує мінімалку за цей період. У такому випадку ми його не враховуємо. І ще один момент, який може виникнути: може йтися про пропорційність. Наприклад, працівник отримує оклад 10 000 грн. Але на жаль, на цей момент в законі не зазначено конкретно про пропорційність. Можливо, згодом відповідні органи, зокрема Мінсоцполітики, нададуть своє бачення або приклади. Можливо, вони дивитимуться на це по-іншому і внесуть корективи щодо пропорційності.

Зараз головне — це щоб оклад був відповідний. Тому ми обираємо обережний підхід і завжди кажемо, щоб зарплата була більше мінімальної.

І ще наприкінці хочу зауважити, що ми не рекомендуємо враховувати лікарняні в заробітну плату, якщо працівник хворів. Чому? Тому що згідно з п’ятою інструкцією, лікарняні не є частиною заробітної плати. Тому ми обираємо обережний підхід і завжди стежимо за тим, щоб зарплата, саме те, що вважається заробітною платою, була більше мінімальної. Тільки тоді працівник буде враховуватися до квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дякую за увагу і до зустрічі на наступному уроці!