Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: нові вимоги, внески, звітність

Додаткові матеріали

Презентація

Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до СШКС, затверджений Постановою КМУ від 01.04.2026 № 490

---

Текстове розшифрування відео

Шановні колеги, мої вітання! 10-й урок. Нюанси для виконання квоти, якщо є професії з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Відразу зазначу, що не все так просто, як би нам того хотілося. Нагадую основні норми, з якими ви вже знайомі, якщо уважно слухали всі уроки з самого початку. Я неодноразово згадувала про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, і, звісно, у вас виникало питання: кого ж можна виключити? Як саме це зробити?

Зараз нагадаю базу нормативну і перейдемо до деталей.

При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт і професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Переліки таких робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, кого ми не включаємо до розрахунку нормативу? Це:

• Зовнішні сумісники. 
• Працівники у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною. 
• Працівники, які працюють в умовах важкої, шкідливої чи небезпечної праці. 

Ми їх виключаємо з розрахунку, і в результаті залишається певна кількість осіб для обчислення середньооблікової кількості, з якої ми вже рахуємо 4%. Я думаю, ми вже добре засвоїли, як це робити.

Отже, де ж взяти той перелік? Що це за перелік і які саме посади чи професії там зазначаються? Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт і професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці і не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Ця постанова набула чинності з дня опублікування, 16 квітня, але застосовуємо її з 1 січня 2026 року. Тобто це означає, що коли ви будете рахувати за перший квартал, ви вже можете віднімати працівників, які працюють в шкідливих або важких умовах праці. Однак, зверніть увагу: перелік застосовується для працівників таких сфер, як залізничники, працівники електричної енергетики, охоронна діяльність для підприємств, що належать до залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств, а також для суб'єктів охоронної діяльності.

Але як же визначити, кого можна виключити? Не все так просто, необхідно провести атестацію робочих місць. Тільки після атестації ви будете знати, чи можна виключати працівників, які працюють у таких умовах. Атестація проводиться за результатами державних санітарних норм та правил гігієнічної класифікації праці, затверджених Міністерством охорони здоров'я. Важливо, що атестація дозволяє визначити, до якого класу належать умови праці — чи це перший, другий, третій чи четвертий клас.

Третій клас умов праці — це шкідливі умови праці, зокрема важкі та напружені умови. Четвертий клас — це небезпечні умови праці. Ми можемо виключати з розрахунку тільки тих осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, що визначені як третій чи четвертий клас за результатами атестації робочих місць.

Отже, атестація робочих місць є обов'язковою. Без неї ви не зможете скористатися цією нормою. Атестація повинна проводитися не рідше одного разу на п’ять років, але в період воєнного стану діють певні полегшення. За результатами атестації робочих місць, умови праці мають бути класифіковані, і якщо вони відносяться до третього чи четвертого класу, працівники можуть отримувати пільги і виключатися з розрахунку для квоти працевлаштування осіб з інвалідністю.

Правовий фундамент для проведення атестації — це постанова №442, яка визначає єдиний порядок проведення атестації робочих місць, а також наказ МОЗ, що регулює державні санітарні норми та правила. Тому, якщо ви хочете провести атестацію робочих місць, обов’язково скористайтеся цими двома документами.

Нагадую, що атестація проводиться не рідше одного разу на п’ять років. Якщо строк атестації настав під час воєнного стану, то атестація проводиться протягом 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану, продовжують діяти і використовуються в період воєнного стану та протягом 6 місяців з його припинення чи скасування.

Отже, дуже коротко про проведення атестації. Хочу застерегти вас, шановні колеги кадровики, що питання проведення атестації робочих місць — це не кадрова робота, це робота охорони праці. Я поясню це по верхах, щоб ви орієнтувались. Можливо, хтось захоче зайнятися цим, але це зовсім інша галузь, і я думаю, що вам з іншими обов'язками, зокрема військового обліку, вже достатньо.

Отже, атестація. Спочатку видається наказ по підприємству про створення атестаційної комісії. Далі проводяться дослідження гігієнічних факторів середовища, які здійснюються спеціалізованими лабораторіями, акредитованими Держпраці та МОЗ. Після цього здійснюється класифікація умов праці для кожного робочого місця, і затверджуються результати атестації.

У результаті атестації робочі місця класифікуються за чотирма класами: перший клас, другий клас, третій клас і четвертий клас. Виключати з розрахунку ми можемо тільки тих працівників, які працюють у третій та четвертий класах шкідливих або небезпечних умов праці. Третій клас поділяється на підкласи 3.1, 3.2, 3.3, 3.4. Ви повинні звернутися до інженера з охорони праці на вашому підприємстві, щоб він пояснив, хто працює в третьому та четвертому класах, а також, які умови праці є у вас на підприємстві, щоб ви могли правильно орієнтуватися.

Небезпечні умови праці в четвертому класі — це постійна робота в таких умовах, яка не дозволяється без застосування засобів індивідуального захисту та за умови суворо регламентованих режимів роботи. Така робота допускається виключно для ліквідації аварій або проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій.

Як визначається клас умов праці? Це робиться за допомогою панелі факторів, серед яких фізичні небезпеки, мікроклімат, шум, ультразвук, вібрація, випромінювання, світло. В цих документах, про які я вам згадувала, зазначено показники, наприклад, температури, шуму, вібрації, які вимірюються спеціальними приладами для визначення умов праці.

Також враховуються хімічні фактори, біологічні ризики, трудовий процес, фізичні навантаження, напруженість праці, нервово-емоційне навантаження та інтелектуальні, сенсорні навантаження. Це все оцінюється за допомогою алгоритмів загальної оцінки, що дає змогу визначити ступінь шкідливості чи небезпечності умов праці.

Тож, на основі цих комплексних даних, формується загальна оцінка умов праці, яка визначає, чи потрапляє робоче місце до категорії важких чи небезпечних умов праці.

Отже, який це ступінь? Коли ми визначили, хто потрапляє до третього та четвертого класу шкідливих чи небезпечних умов праці, ці працівники виключаються з середньооблікової кількості штатних працівників. Як я говорила на початку, це не зовсім кадрова тема, точніше, зовсім не кадрова, тому що йдеться про шкідливі умови праці та атестацію робочих місць. Але я хочу підкреслити, що ви маєте звернутися до вашого інженера з охорони праці, щоб дізнатися, хто у вашій організації працює в таких умовах.

Якщо на підприємстві проводиться атестація робочих місць, вам обов'язково покажуть і пояснять, який клас умов праці у кожного працівника. Також важливо зазначити, що штатні одиниці, що належать до робіт підвищеної небезпеки, також виключаються з розрахунку середньооблікової кількості.

Це не просто, бо для таких робіт потрібно отримати відповідний дозвіл. За Порядком №1107, якщо робота належить до робіт підвищеної небезпеки, необхідно отримати дозвіл на виконання таких робіт або зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Це знову ж таки не є кадрове питання, і вам потрібно буде звернутися до відділу охорони праці, щоб з'ясувати, чи має підприємство дозвіл або декларацію для таких робіт.

Давайте розглянемо приклад. На підприємстві працює 78 працівників, з яких 11 займаються роботами у шкідливих умовах (наприклад, у третьому класі). Якщо кількість працівників за перший квартал не змінювалася, то згідно з інструкцією 286, ми віднімаємо цих 11 працівників від загальної кількості — 78 мінус 11, і маємо 67 працівників. Тепер обчислюємо середньооблікову кількість за квартал: (67 + 67 + 67) ÷ 3 = 67. Тобто, завдяки роботам у шкідливих умовах, середньооблікова кількість працівників зменшується, що впливає на норматив. Норматив: 67 ос. * 4% = 2,68 = 3 ос. 

Не шукайте конкретні посади, адже немає переліку посад, який би визначав, хто саме потрапляє під ці умови. Важливо розуміти, що виключення з розрахунку базується на класі умов праці (третій або четвертий клас) або на виконанні робіт підвищеної небезпеки, якщо є дозвіл чи декларація.

Це досить складна тема, тому будьте готові до того. До зустрічі на наступному уроці!