Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: нові вимоги, внески, звітність

Додаткові матеріали

Презентація

Виконання нормативу залежить від нарахованої зарплати

Цільовий внесок: розрахунок в разі не виконання квоти

Що економічно вигідніше для роботодавця: виконати норматив чи сплатити цільовий внесок

---

Текстове розшифрування відео

13-й урок, і сьогодні ми з вами розбираємо приклади обчислення цільового внеску.

Нагадування — формула для обчислення.

1. Перший крок — треба знайти середньомісячну заробітну плату. Вона обчислюється таким чином:

• Нарахована заробітна плата за календарний квартал. 
• Далі ділимо на середню кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору за відповідний календарний квартал. 
• Потім ділимо на кількість місяців у календарному кварталі, за який здійснено нарахування зарплати. 

2. Нагадування про обчислення середньооблікової кількості працівників:

Під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників для порядку 268 не враховуємо:

• ЦПХ (цивільно-правові угоди), 
• Догляд за дитиною, 
• Вагітність і пологи, 
• Відпустка без збереження зарплати протягом повного звітного періоду, 
• Працівники, з якими тимчасово зупинено дію трудового договору, 
• Мобілізовані працівники, 
• Працівники, які працюють в шкідливих, важких чи небезпечних умовах праці. 

3. Нагадування:

Важливо пам'ятати, що для внеску не потрібно дивитись на інструкцію 286, а орієнтуватись саме на порядок 268.

Як рахується внесок?

Отже, після того, як ми знайшли середньомісячну заробітну плату, наступним кроком є розрахунок цільового внеску. Внесок обчислюється таким чином:

1. 40% від середньомісячної заробітної плати. 
2. Множимо на кількість місяців в звітному кварталі (зазвичай це 3 місяці). 
3. І множимо на різницю між нормативом та реально працевлаштованими особами. 

Наприклад, якщо ми не працевлаштували одну особу, то різниця буде 1. Якщо дві особи не працевлаштовані — різниця буде 2.

Приклад :

Уявімо собі, що підприємство N розраховує внесок. Середньомісячна заробітна плата працівників на підприємстві становить 22 000 грн. Кількість незакритих місць — це різниця між квотою та реально працевлаштованими особами. У нашому випадку має бути 2 особи (оскільки середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві — 50), але фактично ми маємо тільки 1 особу з інвалідністю.

Отже, незакрито 1 місце, що дає нам різницю 1.

Розрахунок:

• 22 000 грн (середньомісячна зарплата) × 40% = 8 800 грн 
• 8 800 грн × 3 (місяці кварталу) = 26 400 грн 
• Множимо на різницю (1 місце, яке не закрите) = 26 400 грн × 1 = 26 400 грн 

Таким чином, ми повинні заплатити 26 400 грн.

Однак, оскільки на період дії воєнного стану діє знижка 50%, то:

• 26 400 грн × 50% = 13 200 грн 

Результат: за квартал потрібно сплатити 13 200 грн.

Приклад :

На підприємстві немає працевлаштованих осіб з інвалідністю. Кількість працівників у січні – 10, у лютому – 10, у березні – 20. Середня кількість працівників у кварталі: (10 + 10 + 20) / 3 = 13 осіб.

Нарахована заробітна плата за квартал:

• Січень, лютий: по 241 415 грн 
• Березень: 423 104 грн 52 коп. 

Всього: 905 934 грн 52 коп.

Тепер розрахуємо середньомісячну зарплату:

• 905 934,52 грн / 13 (середня кількість працівників) = 69 687,24 грн. 
• 69 799,57 грн / 3 (місяці) = 23 229 грн 09 коп. 

Невиконана квота – 1 особа (потрібно працевлаштувати ще одну особу).

Тепер розрахуємо цільовий внесок:

Формула:

• 23 229 грн 09 коп. × 40% × 1 особа × 3 (місяці) × 0,5 (пільга на воєнний стан). 

Отже, сума цільового внеску за перший квартал становить:
13 937 грн 45 коп.

Чек-лист для обчислення внеску:

1. Обчислити середню зарплату: ділимо квартальний фонд оплати праці на середню кількість працівників та кількість місяців у кварталі. 
2. Застосовуємо правило 40%: множимо базову величину на 40%, на кількість місяців при розрахунку внеску. 
3. Пам'ятаємо про воєнну пільгу: множимо на коефіцієнт 0,5 у період дії воєнного стану. 

Приклад :

Уявімо, що нарахована зарплата за квартал становить 350 000 грн, середня кількість працівників – 10, кількість місяців у кварталі – 3.

Середньомісячна зарплата на одного працівника:
350 000 грн / 10 = 35 000 грн (за квартал).
35 000 грн / 3 = 11 666,67 грн (середня зарплата на одного працівника).

Не вистачає однієї особи, тому потрібно сплатити внесок.

Розрахунок внеску:

• 11 666,67 грн × 40% = 4 666,67 грн (за місяць). 
• 4 666,67 грн × 3 (місяці) = 14 000 грн. 
• Оскільки діє воєнна пільга (50%), множимо на 0,5:
  14 000 грн × 0,5 = 7 000 грн. 

Внесок у період дії воєнного стану: 7 000 грн.

Таким чином, внесок, який сплачуватиметься за невиконану квоту, буде 7 000 грн.

Приклад :

Підприємство має дев'ять працівників, які працюють за основним місцем роботи, та одного зовнішнього сумісника. Нарахована зарплата всіх працівників за перший квартал становить 1 мільйон грн. У сумісника встановлено неповний робочий час — 6 годин на день. У січні та березні він відпрацював 384 години. На підприємстві встановлений п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями — субота та неділя. Норма робочого часу за перший квартал складає 512 годин.

Розрахунок середньомісячної зарплати:

1. Підсумовуємо кількість працівників: 9 основних працівників + 1 сумісник = 10 осіб. 
2. Обчислюємо середньомісячну зарплату: 

• 1 000 000 грн (зарплата за квартал) / 10 осіб = 100 000 грн за квартал на одного працівника. 
• 100 000 грн / 3 місяці = 33 333,33 грн — середньомісячна зарплата на одного працівника. 

Приклад :

Підприємство за перший квартал 2026 року нарахувало зарплату 20 штатним працівникам — 1 800 000 грн, зокрема лікарняні — 10 000 грн, та зовнішньому суміснику — 120 000 грн. Він відпрацював 384 години за квартал.

Розрахунок середньомісячної зарплати:

1. Віднімаємо лікарняні: 1 800 000 грн - 10 000 грн = 1 790 000 грн. 
2. Додаємо зарплату сумісника: 1 790 000 грн + 120 000 грн = 1 910 000 грн. 
3. Середньооблікова кількість штатних працівників з урахуванням сумісника в еквіваленті повної зайнятості: 20 + 1 = 21 особа. 
4. Обчислюємо середньомісячну зарплату: 

• 1 910 000 грн / 21 осіб = 90 952,38 грн за квартал. 
• 90 952,38 грн / 3 місяці = 30 317,46 грн середньомісячна зарплата на одного працівника. 

Як ви бачите, процес розрахунку середньомісячної зарплати та внеску не є складним, якщо чітко розуміти, які виплати враховуються, а які — ні. Важливо врахувати, що до нарахованої зарплати не включаються лікарняні, виплати мобілізованим, а також працівникам, які працюють в шкідливих або небезпечних умовах праці, що прописано в порядку № 268.

Усі ці правила були розглянуті на попередніх уроках, і тепер вам буде набагато легше орієнтуватися в обчисленнях. Я впевнена, що ви зможете застосувати ці знання на практиці. Чекаю вас на наступному уроці!