Робочий час – 2026: норми, табель, підсумований облік, графіки змінності

Додаткові матеріали

Презентація

Правила внутрішнього трудового розпорядку 

Колективний договір

Скорочена тривалість робочого часу: кому і якої тривалості

---

Текстове розшифрування відео

Мене звати Галина Казначий і ми з вами уже на сьомому уроці встановлення скороченої тривалості робочого часу. На попередньому уроці ми з вами детально пройшли питання неповного робочого часу. Сьомий урок присвячений скороченій тривалості робочого часу. Це абсолютно різні речі. Давайте з цим розберемося.

Що таке скорочений робочий час? Щоб вам було зрозуміло і відразу ви собі уловили цей момент, у порівнянні з неповним робочим часом. За неповний робочий час людина отримує оплату пропорційно до відпрацьованого часу. Коли ми говоримо про скорочену тривалість робочого часу, людина хоч і працює менше, але вона отримує той самий оклад, який отримує на цій же посаді інший працівник, який працює на умовах повного робочого часу.

Звісно, це стосується певних особливих категорій працівників. Скорочена тривалість робочого часу стосується визначеної категорії працівників. Скорочену тривалість робочого часу можна віднести до розряду трудових пільг для певних категорій працівників. Це трудова пільга. Вона полягає в меншій тривалості робочого часу, ніж загальновстановлена, але із збереженням оплати праці за повний обсяг. Відбувається зменшення норми робочого часу. При цьому не відбувається зменшення оплати праці.

Кому встановлюється скорочена тривалість робочого часу? Це стаття 51 Кодексу законів про працю. Але це невичерпний перелік. Є ще інші нормативні акти, де ми поговоримо і разом з вами побачимо, кому ще встановлюється скорочена тривалість робочого часу.

У Кодексі законів про працю є стаття 51. По-перше, для працівників віком від 16 до 18 років встановлюється 36 годин на тиждень скороченої тривалості робочого часу. Для осіб віком від 15 до 16 років, учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, встановлюється 24 години на тиждень.

Практика показує, що це не дуже добре. Особливо було багато запитань цього року від батьків дітей. Для батьків це діти 15-16 років, 14-15 років, які пішли працювати влітку, щоб заробити на свої кишенькові витрати або на якісь витрати, щоб придбати щось собі до школи, не просити в батьків, а самостійно придбати нові речі.

Реалії та тенденції дуже негативні. Роботодавці дійсно приймають зовсім юних працівників, платять їм оклад, але ці діти працюють з 8:00 ранку, наприклад, до 20:00 чи 21:00 вечора, або поки не стемніється і щодня. Ясно, що ці діти перепрацьовують. Всі можливі і неможливі норми порушуються в цій ситуації. Вони отримують той самий оклад, який їм встановлений. Тут порушень насправді дуже багато.

Це якби відступ, але ми маємо знати, що такі порушення є. Ви, як кадровик або бухгалтер, який слухаєте цей курс, маєте бути готовими до того, що ви прийдете з чітким знанням Кодексу законів про працю, а у роботодавця буде, наприклад, у керівника своє бачення Кодексу законів про працю. До цього треба бути теж готовими.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Не більше як 36 годин на тиждень встановлюється для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для вчителів, лікарів та інших категорій працівників.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів підприємства для працівників, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів, батьків, які виховують дитину без батька чи матері, в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.

Щодо статті шостої Закону 2136. Це закон, який врегульовує трудові відносини в період дії воєнного стану. Там також згадується про скорочену тривалість робочого часу, але для об'єктів критичної інфраструктури. Це пишуть для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури в оборонній сфері, в сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тепер про оплату праці. У чому ж суть цієї скороченої тривалості робочого часу? Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Давайте розберемося ще й закріпимо матеріал. Два моменти.

Перший момент. У частині першій статті 50-ї Кодексу законів про працю зазначається, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40-годинного робочого тижня. 40 годин на тиждень. Менше можна, більше ні. Таке зменшення годин роботи може встановити будь-яке підприємство, але є певне але.

Частина друга статті 50 Кодексу законів про працю. Підприємства, укладаючи колективний договір, можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж та, яка в статті 50 Кодексу законів про працю.

Коли говоримо про тривалість робочого часу за частиною другою статті 50, то по-перше, тут не йдеться про конкретні випадки чи конкретні роботи. По-друге, коли є потреба чи бажання встановити для всіх працівників підприємства зменшену норму робочого часу, про це треба зазначити в колективному договорі, обов'язково посилаючись саме на частину другу статті 50 Кодексу законів про працю.

Порівнюю. Є стаття 51, є стаття 50. У статті 51-й зазначено, кому ми обов'язково повинні встановлювати скорочену тривалість робочого часу. Це залежить від віку. Діти, досить юні працівники та також ті, хто працюють з шкідливими умовами праці, ну і вчителі, лікарі. Це стаття 51. Ми зобов'язані їм встановлювати саме таку норму робочого часу, скорочену тривалість робочого часу.

У статті 50-й у нас зазначається нормальна тривалість робочого часу, але за статтею 50 ми можемо встановлювати іншим працівникам скорочену тривалість робочого часу, ніж ті, що зазначаються в статті 51-й. Але також тут не можна назвати в наказах, локальних актах, в тому самому колективному договорі, що за частиною другою статті 50 це буде саме скорочена тривалість робочого часу, тому що саме скорочена у нас ідеться в статті 51-й.

Другий момент. Ще раз узагальнимо. У частині другій статті шостої Закону 2136 вказано, що в період дії воєнного стану для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури, яким відповідно встановлюється скорочена тривалість робочого часу, їх тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Ще раз, у статті 51-й зазначаються кілька категорій, яким встановлюється обов'язково скорочена тривалість робочого часу. Але окрім цього, тут уже вказано, що законодавством може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу для окремих працівників.

Перше ми з вами розібрали Кодекс законів про працю. Ми проговорили про ці категорії. Далі, знову ж таки, стаття 51. І дальше вже, як то кажуть, цікавіше.

Вчителі, вихователі, вихователі спецзакладу загальної середньої освіти, асистенти мають 18 годин, 30, 25 скороченої тривалості робочого часу.

Педагогічні працівники закладів установ соціального захисту населення, практичні психологи, культорганізатори, вихователі, інструктори з фізкультури, вихователі-методисти, вихователь інклюзивної групи, асистент вихователя інклюзивної групи, вчитель-дефектолог, керівник гуртка, вихователь-методист мають 30, 25, 36, 20 годин скороченої тривалості робочого часу.

Керівники гуртків, секцій, студій, клубів. Науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів. Далі працівники закладів та установ охорони здоров'я. Це і лікарі, це завідувачі логопедичних пунктів. Це вихователі будинків дитини для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. Вихователі закладів охорони здоров'я та будинків дитини. І тут же бачимо скорочену тривалість робочого часу.

Ну і я вже згадувала, це жінки, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Тут може встановлюватися за локальними актами.

Тепер детальніше. Я вже почала говорити про встановлення скороченої тривалості робочого часу іншим працівникам. Зараз детальніше зупинимось.

Відповідно до статті 50-ї частини другої допускається встановлення колективними договорами на підприємствах меншої тривалості робочого часу. Менша тривалість робочого часу, як я уже проговорила цей момент, що я не рекомендую її називати скороченою в документах. Ми можемо між собою спілкуватися про скорочену тривалість робочого часу, але в документах це не може бути скорочена тривалість робочого часу, бо в статті 51-й чітко зазначено, тут буде йтися про меншу тривалість робочого часу. Це щось інше, це поняття не тотожнє.

По суті, знайти відмінності між скороченою тривалістю робочого часу і меншою нормою робочого часу не дуже просто. Може здатися, що в тому й іншому випадку тривалість робочого часу менша, ніж встановлено в першій частині статті 50-ї. І в тому, і в тому випадку ми будемо проводити оплату за повною тарифною ставкою, за повним окладом.

Однак у нормах трудового законодавства, в юриспруденції різні слова мають різні значення і це має велике значення. Тому при встановленні в колективному договорі меншої норми тривалості робочого часу термін скорочена тривалість робочого часу ми не вживаємо.

Може бути така ситуація, що на практиці керівнику хотіли встановити меншу тривалість робочого часу, тобто годин менше, але оклад той, який зазначається в штатному розписі. Необхідно було там зробити такі маніпуляції. Це була неприбуткова організація. Вони жили за кошти донорів і їм необхідно було звітуватися. На неповний робочий час його перевести не могли, тому що саме той розмір окладу потрібно було виплачувати. Там були свої правила. Різні бувають ситуації в неприбуткових організацій, особливо якщо донори іноземні.

Ситуація наступна. Кадровик помилково встановила цьому директору скорочену тривалість робочого часу і послалася на статтю 51. Директор не працює зі шкідливими умовами, це повнолітній чоловік, директор. Прийшли аудитори на замовлення цих донорів, тому що перевіряються всі кошти, і зробили зауваження, що в колективному договорі неправильно. Хоча, відверто кажучи, цей колективний договір робився разом з тими аудиторами. Ну потім самі ж аудитори зробили зауваження. Цікавий такий момент.

Ці ж аудитори зробили зауваження, що не могли встановлювати скорочену тривалість робочого часу за статтею 51, а потрібно було встановити меншу тривалість робочого часу за статтею 50.

Тобто, якщо комусь потрібно буде зробити такі маніпуляції, просто запам'ятайте ці моменти. Стаття 50 та 51.

Ще такий момент щодо меншої тривалості робочого часу особам з інвалідністю. Часто в індивідуальних програмах реабілітації зазначається, що працівнику з інвалідністю (цьому конкретному працівнику) має бути скорочений обсяг робіт. Таке буває.

Але у статті 51-й Кодексу законів про працю не зазначається, що особам з інвалідністю встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Якщо ми бачимо цю норму про скорочений обсяг робіт, то це не буде скорочена тривалість робочого часу, а це буде все ж таки неповна зайнятість. Як і при неповній зайнятості, то ясно, що оплата пропорційно до відпрацьованого часу.

Часто з особами з інвалідністю виникають непорозуміння. Людина налаштовується на скорочену тривалість робочого часу. У роботодавця таке не передбачено, що для осіб з інвалідністю у них менша тривалість робочого часу, а оплата така, як в штатному розписі оклад. Особам з інвалідністю встановлюють неповну зайнятість, оплачують пропорційно до відпрацьованого часу.

Потім ці люди починають виясняти, де справедливість, там судитися навіть. Бувають такі випадки.

Чи встановлюють особі з інвалідністю скорочену тривалість робочого часу? Підбиваю підсумки. Відповідно до статті 51-ї є чітко визначений перелік, кому роботодавець зобов'язаний встановлювати саме скорочену тривалість робочого часу. Про осіб з інвалідністю тут не згадується.

Тривалість скороченого робочого часу для працівників осіб з інвалідністю не встановлена жодним законодавчим актом. Це цитата з листа Мінсоцполітики. Формулювання працівників інвалідів застосовано. Це лист ще 2011 року і там формулювання були трошки інші.

Як же вчинити? Встановити людині неповний робочий час. Ну і оплачувати пропорційно до відпрацьованого часу.

Де на підприємстві прописувати положення щодо встановлення скороченого робочого часу? Законодавство не містить положень щодо обов'язку вказувати положення про застосування скороченого робочого часу в локальних актах підприємства.

Само собою розуміється, якщо приходить до нас працівник тієї категорії, яка згадується в статті 51-й Кодексу законів про працю, навіть якщо в нас в локальних актах не прописано, ми не можемо встановити йому 40-годинний робочий тиждень.

Але коли впроваджуєте скорочений робочий час для додаткової пільгової категорії, то потрібно закріпити відповідну норму в колективному договорі або в правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Ви самостійно виходите з цієї ситуації. Мається на увазі, якщо треба комусь іншому встановити скорочену тривалість робочого часу. Але ми з вами домовилися, що скорочена тривалість робочого часу тільки за статтею 51. У всіх інших це менша тривалість робочого часу. Ну або ж неповний робочий час, але тоді буде оплата пропорційно до відпрацьованого часу.

Щиро вам всім дякую за увагу. Чекаю вас на наступному уроці!