Прийняття на роботу & Звільнення – 2026: процедури і документи, ВОД, повідомлення, трудова книжка, П-2, особова справа

Додаткові матеріали

Презентація

Зразок заяви про звільнення за власним бажанням

Зразок наказу про звільнення за власним бажанням

---

Текстове розшифрування відео

Вітаю на другому уроці другого модулю. І сьогоднішня тема уроку — це звільнення за власним бажанням з попередженням за два тижні. Як визначити строк? Чи може відмовити роботодавець у звільненні?

План уроку — це право на звільнення за власним бажанням, право передумати і не звільнятися. Це дуже цікава тема. Такий момент цікавий. Відсутність права на відмову у роботодавця і звільнення за бажанням працівника в разі порушень з боку роботодавця.

Тож здається, що всім нам зрозуміло. Написав заяву, захотів і звільнився. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Дуже вас прошу звернути увагу в головах наших з вами, навіть в моїй також треба відпрацювати два тижні. От написав заяву, треба відпрацювати. От зверніть все ж таки увагу, що мова не йде про відпрацювання. Мова йде про те, що треба попередити роботодавця за два тижні до дати звільнення, яку там планує працівник.

Це попередження обов'язково повинно бути оформлено письмово. Зазвичай це як відбувається? Пишеться заява: "Прошу звільнити мене" і так далі. Дату, якою звільнити, от на відміну від заяви про угоду сторін, тут може працівник не ставити, він просто подав заяву, її зареєстрували, наприклад, на підприємстві вхідний документ або він подав, попередив, там іноді не реєструють і він може розраховувати, що його звільнять за два тижні.

Але тут є дуже-дуже багато нюансів. По-перше, що таке подав заяву? Кому подав? Начальнику або керівнику свого відділу, кадровику, керівнику, в якому вигляді подав чи зареєстрована ця заява. Отут дуже є багато нюансів. І від цього залежать такі якісь юридичні моменти.

Зараз перейдемо до них. Просто на цьому наголошую зараз, що письмове повідомлення ще й питання в тому, як воно подано. Для нас це важливо. Зараз обговоримо це.

І саме цікаве і саме основне в звільненні за власним бажанням — це те, що працівник має право передумати протягом оцих двох тижнів. Ось він попередив першого числа умовно, а 10-го числа працівник взяв в межах цього двожневого строку і передумав звільнятися.

Ось у нас звучить норма. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвати трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Тобто, якщо на його місце вже когось запрошено і є про це документи, це теж така ще дуже важлива штука, то не можна відмовити, тоді можна звільнити, але у більшості випадків не доведете це в суді. Ну якби або треба продумати це, що це повинен бути працівник, якому не можна відмовити в укладенні трудового договору, якого вже запросили.

Доведіть в суді, що на цей момент запросили вже його. Отут можуть бути такі нюанси.

Тому, як досить часто поводять себе працівники, буває таке, що вимагаєте, ось погодьтеся, що так часто буває, вимагаєте, пишіть заяву на звільнення. Особливо це на державних підприємствах дуже часто відбувається. Пишіть заяву про звільнення, щоб не звільняв за статтею, щоб там не було ще там чогось там. Напишіть заяву про звільнення.

От працівник пише заяву про звільнення, тому що його фактично примушують до цього, подає цю заяву. І передостанній день такої практики бачила, ну, немало. Була така вже навіть власний фактично досвід. Працювала на державному підприємстві.

В останній день цього двотижневого строку працівник пише, не виходячи на роботу, пише, що він передумав звільнятися. Прошу відкликати заяву про звільнення і ще через день закінчую наступний там день приходить на роботу. Ще раз строк попередження був. Він залишився на роботі, не просить розірвати трудовий договір, а навіть навпаки відкликає заяву. Роботодавець не вправі його звільнити. Тому ось цим дуже-дуже-дуже акуратно.

Чому й багато роботодавців не люблять за власним бажанням? Ну, хто стикався або хто знає про такі ситуації.

Тепер далі на наступному уроці, коли будемо зрівнювати угоду сторін та власне бажання, ще раз повернемось до цього моменту.

Що важливо, що якщо працівник пише заяву на звільнення, у роботодавця немає права його не звільнити. От ніяких от жодного моменту, жодної підстави, жодної причини не звільнити у роботодавця немає. От максимум це два тижні.

Дуже часто, як буває, не завершили проєкт, не передали справи, не повернули робочу техніку, там не повернули якісь матеріальні цінності, робочий одяг, не можемо на ваше місце знайти працівника іншого. Одним словом, це все не працює. Це все, ну, трошки грубо звучить, проблеми роботодавця.

Зобов'язаний звільнити не пізніше, ніж два тижні. Якщо є у вас певні причини не звільняти, то користуйтеся якимось іншими такими моментами, наприклад, ну, не іншими, а фактично тут один момент.

Зазвичай працівник що приходить, робить заяву подає. Ось він своєму там безпосередньому керівнику або кадровику прийшов на стіл, поклав заяву: "Хочу звільнитися". Або керівнику приніс: "Хочу звільнитися" і пішов.

А де у працівника докази, що він подав цю заяву? Тому такі працівники, які вже, знаєте, досвідчені, якщо він розуміє, що його можуть не звільнити, що будуть там перешкоджати звільненню, вони направляють цю заяву поштою. І тоді є чітко дата, коли роботодавець отримав цю заяву, він відлічує 14 днів і ось вам, ну, два тижні відлік робить і ось вам вже дата звільнення є і можна вимагати там через суд, не через суд і так далі.

Тобто, ще раз, відмовити у звільненні ви не можете, затримати більше ніж за два тижні ви не можете.

Офіційно можете лише скористатися тим, що, як правило, працівники належним чином заяву не подають. Вони кудись там віддали і все. Не вимагають реєстрації цієї заяви. Не подавали її поштою, щоб чітко була визначена дата, коли ви її отримали. В такому випадку можна на певний час, продовжити. Ось вам, поки шукаєте іншого працівника, вам треба, щоб хтось працював.

Але якщо, як мій досвід свідчить, якщо працівники не хочуть працювати, то вони і не будуть працювати. Вони будуть робити все можливе, не ходити просто, ну, розумію, що там будете погрожувати звільненням за прогул, наприклад. Але, скажімо так, якщо працівник готується до цього моменту, якщо він знає, про що мова, то завжди можна знайти спосіб не ходити.

Тому дуже акуратно з цим. Не маєте права відмовити працівникові. Незалежно від підстав відсутності на роботі, відпустка, лікарняний, служба з ЗСУ, простій, призупинення, працівник має право звільнитися за власним бажанням чи за угодою сторін.

У багатьох є якесь таке розуміння, що під час, наприклад, лікарняного не можна звільнити. Ні, якщо це за власним бажанням, можна звільнити. Якщо це людина у відпустці і просила його такою-то датою звільнити, прямо у відпустці, там, наприклад, неоплачувана відпустка, можете звільнити або оплачувана звільнити і компенсувати не за невикористані дні відпустки.

Також вважають дуже часто, що мобілізованих не можна звільнити, що за ними діють ті гарантії частини третьої статті 119, що зберігається місце роботи і посада. Дійсно зберігається, але якщо мобілізований працівник хоче сам звільнитися, то таке право у нього є. Жодних проблем нема. Головне знайти можливості обмінятися документами. 

Крім оцієї першої частини, яка нам більш-менш зрозуміла, це перша частина статті 38, звільнення за бажанням працівника. Він пише заяву через два тижні, трошка пізніше поговоримо. Є причини, коли він може не працювати ці два тижні, а звільнитися раніше в ту дату, яку він попросить. Трошки згодом про це розповім.

Але крім оцієї першої частини, такої мирної, назвемо так, є ще третя частина 38-ї статті. Ось вона жодного разу не мирна. І скажу вам так, що навіть я юрист до певного часу не дуже звертала увагу на цю статтю, бо вона мені здавалося така, ну, ніхто її нібито і не застосовує до першого такого випадку. І коли ми з тим стикнулися, то дуже багато проблем мали з працівником. Чи більше того, це був юрист.

От дивіться, працівник має право у визначений ним строк, коли захоче розірвати трудовий договір за власним бажанням. Це теж за власним бажанням, але тут причиною є невиконання роботодавця законодавства про працю умов колективного договору. Ну, тут є і мобінг, і так далі. Ну, як правило, невиконання законодавства про працю.

І у разі такого звільнення, мало того, що звільнивши працівника, ви фактично визнаєте, що ви порушили трудове законодавство або умови колективного чи трудового договору, ви ще виплачуєте вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітних плат. Тобто таке болюче звільнення.

Хочу розказати просто на власному досвіді, як це відбувалося. У нас був працівник, який систематично приходив пізно на роботу, там спізнювався в понеділки, іноді взагалі не приходив. Ми знали, що він там пиячить. Правда, п'яним на роботі він не був, але кожного разу це починалося, що в мене щось захворів до лікаря, то в мене зуб, то спина і так далі. І нібито не хотіли звільняти за ініціативою роботодавця, тобто за прогули.

Він попереджає, от він такий хворий, ну, ми там вірили, відпускали і так далі, але це постійно. Це вже на постійній основі.

В якийсь певний момент запропонували звільнитися, щоб не звільняли за прогул. Запропонували написати заяву. Напиши заяву і звільняйся. Ну давай, дамо тобі місяць, не будемо взагалі чіпати. У нас така розмова була. Просто напиши нам заяву про звільнення і все.

Він сказав: "Добре, я зараз працюю зайнятий, там до кінця дня сьогоднішнього напишу цю заяву". Дали йому місяць можливість взагалі відпрацювати і не чіпали його. Поки там шукай роботу, поки що в тебе є місяць, не чіпаємо, ходи на співбесіди.

Пройшов цей місяць, він повинен був написати заяву. В понеділок прийшли на роботу, його немає, заяви немає. Не розуміємо, що відбувається. До обіду чекали, він мав вийти в понеділок на роботу, його немає. І вже в другій половині в понеділок серед документів кадрових десь там знайшов в себе на столі, причому так трошки прикрити іншими документами заяву.

Прошу мене звільнити за частиною третьою статті 38 у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю.

Біда в тому, що немає обов'язку писати в цій заяві якого саме які саме умови трудового договору або законодавства про працю були порушені. Ось працівник написав і давай гадати, що сталося.

Перевірили. Кажу, давайте перевіряти, чи вчасно виплачені були заробітні плати. Це самий такий простий спосіб. На один день порушили строк виплати заробітної плати і ось вам вже невиконання законодавства про працю там, умов колективного або трудового договору.

Перевіряйте, чи все вчасно виплачували, тому що деякі моменти перевірити важко, а строки виплати заробітної плати десь там побачили на один день. Було таке. Причому це було там кілька півроку тому, не пам'ятаю.

Ну, за певний час десь один раз на один день пізніше платили заробітні плати. Ось вам причина. Тобто причин може бути багато. І навіть сама мілка причина і здавалося б не дуже така проблема, а там ще й, ну, знаю, що виплатили офіційну зарплату на один день пізніше, там працівникові ще й на ФОПа виплачували. Там були такі моменти, тобто його ніхто не ображав.

Але він вирішив ось таким чином трошечки наказати роботодавця, який вимагав від нього звільнення.

Тобто він зараз іде за частиною третьою, йому повинні виплатити вихідну допомогу, ще й ми визнати порушення. Ну, це був у нас місяці два. Вели з ним перемовини, а він юрист. Розуміли, що він піде до суду. В той же час шантаж теж нехороша річ.

Ну, одним словом, там керівник з ним вів довгі бесіди і нам вдалося розійтися мирно, без суду. Не три середні, трохи менше, але все одно трошечки роботодавець постраждав.

Тому зверніть увагу на цей пункт, особливо коли у вас такі працівники є такі скандальні, є такі, знаєте, як розумні, надто не там, де треба, особливо. І ось такі моменти бувають. Формально працівник був правий і міг це зробити, тому що дійсно було один раз порушено. З іншого боку, це була така помста за те, що такі сякі там просили його все-таки звільнитися і не давали йому в понеділок з причин постійних п'янок на вихідних та ходити на роботу.

Ось такі моменти бувають. Тому вам тут доведеться вже бути гнучкими, якщо йдеться про третю частину.

На наступному уроці на наступних уроках ще поговоримо про звільнення за власним бажанням раніше строку і ще й порівняємо угоду сторін і власне бажання, де там що, які нюанси.

Тож зустрінемося на інших уроках.