Документи з військового обліку: заповнення/оформлення списків, відомості, повідомлень, наказів

Додаткові матеріали

Презентація

Підвищення кваліфікації з військового обліку: сертифікат і штрафи за відсутність

---

Текстове розшифрування відео

Сьогодні поговоримо про сертифікат про підвищення кваліфікації відповідального за ведення військового обліку. Поговоримо про те, чи мають право ТЦК взагалі досліджувати це питання при перевірці, з якої дати вони мають право це робити і на якому етапі зараз судова практика з питання підвищення кваліфікації відповідального за військовий облік.

Нагадаю базову норму. Це пункт 12 Порядку 1487, який визначає, що підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на 5 років.

Нагадаю також, що це має бути заклад освіти, який має ліцензію на провадження відповідного виду освітньої діяльності, а програма, за якою здійснюється навчання, має погоджуватися раз на два роки з Генеральним штабом Збройних Сил України.

Чи має ТЦК взагалі перевіряти факт підвищення кваліфікації відповідальним за ведення військового обліку. Ми маємо додаток 31 до Порядку 1487, який містить перелік питань, що підлягають перевірці під час дослідження стану військового обліку на підприємстві.

Якщо ми говоримо про центральні і місцеві органи виконавчої влади та інші державні органи, то щодо них це питання досліджується обов’язково, оскільки абзац четвертий пункту 1 переліку питань перевірки прямо це передбачає.

Щодо інших підприємств ситуація інша. Для всіх підприємств спільним є пункт 4 переліку питань перевірки. І цей пункт не містить прямої згадки про перевірку підвищення кваліфікації відповідальної особи.

Але питання, викладені в пункті 4, не мають вичерпного характеру. Якщо звернутися до другого абзацу цього пункту, який визначає, що саме перевіряють у частині призначення відповідального, він завершується словами «тощо». Це означає, що перелік документів не є вичерпним.

Відповідно, якщо для державних органів перевірка сертифіката прямо передбачена, то на практиці її здійснюють і щодо інших суб’єктів господарювання.

Постає питання, з якої дати ТЦК має право перевіряти це питання.

Розробники Порядку вважають, що перевірки в цій частині можливі з 2025 року. Ця позиція обґрунтовується нормами Порядку 1487.

Порядок набув чинності 5 січня 2023 року. Це означає, що до 1 жовтня 2023 року підприємства мали визначити потребу у підвищенні кваліфікації. На це вказує абзац другий пункту 12 Порядку.

Цю потребу доцільно було зафіксувати наказом. Як аргумент наводиться абзац п’ятий пункту 72 Порядку 1487.

Отже, якщо до 1 жовтня 2023 року підприємство визначило потребу у підвищенні кваліфікації, а така потреба була фактично у всіх, оскільки до набрання чинності Порядком відповідної вимоги не існувало, то у 2023 році потрібно було запланувати навчання, а у 2024 році його пройти.

Відповідно, з 2025 року ТЦК отримує можливість перевіряти наявність сертифіката.

Разом з тим це залежить і від дати створення підприємства.

Якщо підприємство створене, наприклад, у лютому 2026 року, то до 1 жовтня 2026 року воно лише визначає потребу у підвищенні кваліфікації. У 2027 році відповідальна особа має пройти навчання. І лише з 1 січня 2028 року ТЦК матиме право вимагати наявність сертифіката.

Це позиція органу, який здійснює загальне керівництво організацією військового обліку.

Водночас існує й інша позиція експертів, відповідно до якої п’ятирічний строк слід обчислювати з 5 січня 2023 року, тобто з дати набрання чинності Порядком 1487.

Ця позиція також має право на існування. Але з урахуванням судової практики доцільно не відкладати проходження навчання.

Для повного розуміння слід звернути увагу на пункт 6 Порядку 1487, який покладає на Міністерство оборони обов’язок розробити показники і критерії оцінки стану військового обліку.

Існували проєкти таких показників і критеріїв. Вони містили чіткий перелік документів, які підлягають перевірці, зокрема щодо призначення відповідальної особи, створення структурного підрозділу та інших аспектів.

На відміну від чинних норм, де використовується формулювання «тощо», ці проєкти містили вичерпні переліки документів.

Однак на сьогодні ці показники і критерії так і не затверджені.

Тому на практиці кожна перевірка може мати індивідуальний підхід, і підприємство не застраховане від притягнення до відповідальності за відсутність сертифіката.

Судова практика з цього питання також є різною.

Є рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, яке є показовим. Суд не заперечує право ТЦК перевіряти і накладати штрафи за відсутність сертифіката, але зазначає, що відповідальність за непідвищення кваліфікації несе роботодавець, а не відповідальна особа, оскільки підвищення кваліфікації здійснюється за рахунок підприємства.

У такому випадку навіть за наявності кількох порушень складається один протокол і виноситься одна постанова.

Якщо ж до відповідальності притягують відповідальну особу, таке рішення може бути використане для оскарження.

Водночас існує і протилежна судова практика. Наприклад, рішення Центрального міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. У цьому випадку суд дійшов іншого висновку, скасувавши штраф і виклав таку позицію: оскільки призначений відповідальний за ведення військового обліку керівник підприємства не є суб'єктом такого правопорушення, як підвищення кваліфікації відповідального за ведення військового обліку.

З урахуванням того, що позиції ТЦК і судова практика можуть відрізнятися, найбезпечнішим варіантом є проходження підвищення кваліфікації у найближчий час, якщо цього ще не зроблено і є фінансова можливість.

Це дозволить убезпечити як відповідальну особу, так і керівника підприємства від можливих штрафів.

Таким чином, ви маєте уявлення про нормативну базу, позиції ТЦК і судову практику, що дозволяє ухвалити виважене і безпечне рішення.

До зустрічі на наступному уроці.