Норматив 4%: проблемні питання, заповнення звіту, обчислення цільового внеску

Додаткові матеріали

Презентація

Як обчислюється СКШП

Види робочого часу

Розрахунок СКШП за квартал

---

Текстове розшифрування відео

Продовжуємо навчання і на цьому уроці поговоримо про те, як враховувати працівників в показнику середньооблікової кількості штатних працівників в місяці прийняття та звільнення. Є деякі нюанси щодо того, чи враховувати працівників, які не відпрацювали повний місяць.

В мережі Інтернет шириться така думка, що працівника, який не відпрацював повний місяць, не враховуємо в показник середньооблікової кількості штатних працівників. Це частково правда, частково неправда. Все буде залежати від того, коли саме прийняли працівника на роботу. За замовчуванням казати, що якщо прийняли працівника не в перший день місяця, то він автоматично не включається в показнику середньооблікової кількості штатних працівників, не можемо. Це неправильно. Все визначається саме розрахунковим шляхом.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумування кількості всіх працівників, облікової кількості штатних працівників за місяць і поділеної на кількість календарних днів в цьому місяці. Саме через те, коли працівник прийнятий на роботу, з якого дня він включається в обліковий склад, з якого дня він включиться в розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників. Через це він буде збільшувати або не буде збільшувати середньооблікову кількість штатних працівників.

На прикладі показую. На 1 червня облікова кількість штатних працівників складає 37 осіб. Починаємо місяць з того, що 37 осіб облікової кількості штатних працівників. 4 червня, не з першого календарного дня, не з першого робочого дня в даному місяці, просто 4 червня прийняли на роботу ще одного працівника. З 4 червня він почне враховуватися в облікову кількість штатних працівників. Його будемо враховувати четвертого, п'ятого, шостого, сьомого і так далі аж до 30-го числа.

Коли порахуємо всі показники, тобто до 4 червня, це перше, друге, третє, будемо підсумовувати по 37 працівників, з четвертого по 38. Всю суму поділимо на 30 календарних днів. Отримаємо 38 працівників середньооблікової кількості штатних працівників за червень. Прийняли працівника не з першого календарного дня місяця, не з першого робочого дня місяця, але тим не менш він потрапить до середньооблікової кількості штатних працівників.

Натомість, якщо той самий червень розпочали з 37ма працівниками, але приймемо ще одну особу 29 червня, станом на останній день місяця буде 38 осіб. Але це не означає, що показник середньооблікової кількості штатних працівників за червень також буде 38. Навпаки, він буде дорівнювати 37 особам. Чому так? Тому що за кожен календарний день червня маємо підрахувати свою кількість. До 29 червня, тобто з 1го по 28 буде по 37 працівників. 29-30 червня вже буде 38 осіб. Підсумуємо всі показники, поділимо на 30 і отримаємо, що за червень все рівно ще тільки 37 працівників, середньооблікова кількість штатних працівників. Хоча на кінець червня буде 38 працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за червень буде дорівнювати саме 37 особам.

Зверніть увагу, що при таких обрахунках все рівно застосовується непросте правило парної цифри. Ще раз нагадаю, тому що при розрахунках орієнтуватимемося на нього.

Правило парної цифри полягає в наступному. Якщо остання значуща цифра менша або дорівнює четвірки, вона відкидається. Якщо більше або дорівнює шестірки, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра п'ять, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, тобто 1 3 5 7 9, або ж залишається без змін, якщо вона парна, тобто 2 4 6 8.

Про всяк випадок покажу, як це реалізується на практиці. 1 червня 26го року облікова кількість штатних працівників 37 осіб. Розглядаємо варіант А. Прийняли одну особу 17 червня. Прийняли одну особу 18 червня. Або такий варіант розглядаємо. Це не означає, що прийняли і 17-го, і 18-го. Просто хочу показати різницю, як буде по-різному впливати одна і та сама особа, одне і те саме прийняття на показник середньооблікової кількості штатних працівників.

Якщо прийняли працівника 17 червня, то середньооблікова кількість штатних працівників буде дорівнювати врешті-решт з цими хитрощами заокруглення 38 особам. До 17 червня, тобто з 1го по 16 було 37 працівників, з 17го по 30те вже 38 осіб. Всю суму за місяць поділили на 30, отримали дробове число 37,466 в періоді. Врешті-решт йдемо за правилами округлення парної цифри. З кінця починаємо заокруглювати аж поки дойдемо до того, що дробове число буде дорівнювати 37,5 працівникам.

Якщо остання значуща цифра п'ятірка, найближчу ліворуч цифру збільшуємо на одиницю, якщо вона непарна. Якщо після закруглення 37,5, найближча ліворуч цифра сім. Вона непарна, а отже, збільшуємо. Врешті решт отримуємо 38 працівників.

Інша ситуація, якщо прийняли працівника 18 червня, тобто з 1го по 17 - 37 осіб, з 18го по 30те вже 38 осіб. Також отримуємо дробове число 37,433. Врешті-решт заокруглюємо до того, що буде цифра 37,4. Четвірку за правилами парної цифри відкидаємо. Тут залишається 37 працівників.

Один день різниці, а який вплив на показник середньооблікової кількості штатних працівників. Таке невеличке прев'ю в цих цифрах. Якщо середньооблікова кількість штатних працівників дорівнює 37, маємо працевлаштувати тільки одну особу з інвалідністю. Норматив буде дорівнювати одній особі з інвалідністю, а якщо 38, то вже маємо працевлаштувати дві особи з інвалідністю. Один день працевлаштування буде впливати на розрахунок цього показника.

Ще раз зверніть увагу, що ніколи не визначаємо цей показник середньооблікову кількість штатних працівників на око. Один день може зіграти таку вирішальну роль.

Є свої нюанси щодо звільнених працівників також при обрахунку середньооблікової кількості штатних працівників. Відповідно до пункту 5.5, звільнений працівник враховується у кількості тих, які вибули з першого дня його виключення з облікової чисельності перший робочий день після дати, зазначеної у заяві наказі про звільнення.

Зверніть увагу, відбулося звільнення. Як правило, в п'ятницю, в нас відбуваються такі звільнення. Припиняємо рахувати працівника не з наступного дня, тобто не з суботи. Припиняємо його не включати в облікову кількість штатних працівників, а з першого робочого дня після дня видання наказу. Перший робочий день буде, якщо вихідні субота і неділя, аж понеділок. У суботу і неділю він ще буде включатися до облікової кількості штатних працівників і вплине на розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників.

Якщо звільняємо працівника в середині тижня, то вже з наступного дня припиняємо його рахувати в обліковій кількості штатних працівників. Але якщо звільняємо його перед вихідними, то спрацьовує це специфічне правило. Зверніть увагу, що таке правило поширюється не тільки на вихідні, а ще й святкові та неробочі дні. Нагадую, що під час дії воєнного стану в рамках трудового законодавства таких днів немає. Тож більш актуальна розрахунок у вихідні дні.

Приклад, наведений в Інструкції 286. Працівника, звільненого за власним бажанням 31 грудня, що припадає на п'ятницю, останній день його виходу на роботу, за який здійснюється нарахування. Згідно з пунктом 2.2 цієї інструкції, необхідно виключити з облікової кількості штатних працівників з 4 січня, не з першого, тому що перше це тільки субота, а аж з четвертого першого робочого дня наступного року. Там було перше, друге, третє. Чому третє? Тому що спрацьовував перенос святкового дня. Першим робочим днем буде тільки 4 січня. Тільки з 4 січня припиняємо працівника враховувати облікову кількість штатних працівників.

Ще одна демонстрація цього правила на звичних календариках. На 1 квітня 26го року облікова кількість штатних працівників 25 осіб. 17 квітня це п'ятниця, звільнено одного працівника. За тим прикладом, наведеним в Інструкції 286, ще 17го, 18го і 19-го працівника будемо враховувати в обліковій кількості штатних працівників. Тільки з першого робочого дня, це буде 20 квітня, зменшимо облікову кількість штатних працівників. Вона складе вже 24 особи.

Таке правило також може вплинути на загальний показник середньооблікової кількості штатних працівників.

Хочу звернути вашу увагу, що при обрахунку показника середньооблікової кількості штатних працівників враховуємо облікову кількість штатних працівників з урахуванням того, кого прийняли, кого звільнили. Плюс всі категорії названі в пунктах 2.4 2.5. Не враховуємо тих, хто включається в пункт 2.6. Не враховуємо декретниць. Не враховуємо працюючих у шкідливих умовах і всю суму вже очищену ділимо на календарні дні місяця.

Тепер у вас є вся картина, як обрахувати середньооблікову кількість штатних працівників. Скільки нюансів тут буде.

Хочу розглянути ще один момент в розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників. Якщо відпрацьовано не всі місяці кварталу, це буде актуально, зокрема, якщо новостворене підприємство і створилися тільки в другому кварталу і, наприклад, започаткувалися тільки з травня місяця, а квітень пропустили, не працювали, взагалі ще не було як роботодавця.

В Інструкції 286 була закладена така ситуація для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за рік. Можемо взяти цей алгоритм і застосувати до кварталу. Він полягає в тому, що все рівно маємо розраховувати показник за квартал, маємо поділити на три. Але звісно, що показник облікової середньооблікової кількості штатних працівників за той місяць, коли не працювали, буде дорівнювати нулю.

Якщо почали працювати тільки з травня, то за квітень СКШП приймаємо як ту, що дорівнює нулю. Потім приплюсуємо фактичні показники за травень і за червень. Обрахуємо окремо середньооблікову кількість штатних працівників за травень, такий же показник за червень, поділимо на три місяці кварталу. Все рівно ділимо на три, а не на два.

Колеги, дякую за увагу. І наступний урок вже будемо переходити до виконання нормативу.