Норматив 4%: проблемні питання, заповнення звіту, обчислення цільового внеску

Додаткові матеріали

Презентація

Довідник «Документи, що підтверджують інвалідність»

---

Текстове розшифрування відео

Продовжуємо навчання. Запрошую вас на сьомий урок. Обов'язкові умови зарахування в норматив. Місце роботи, підтвердні документи, зарплатний критерій. Ми вже детально розібрали, як визначити середньооблікову кількість штатних працівників, щоб зрозуміти, чи потрібно нам виконувати норматив. Вже порахували, в якій кількості нам необхідно виконати норматив. Тепер переходимо безпосередньо до того, щоб визначити, чи виконали ми норматив за другий квартал, чи не виконали.

Як нам зрозуміти, що норматив виконано? Треба порівняти розрахований норматив, який ми з вами розраховували, та середньооблікову кількість штатних працівників з інвалідністю за другий квартал з урахуванням всіх вимог, які висуває чинне законодавство до працевлаштування осіб з інвалідністю. Зверніть увагу, що нам недостатньо просто мати в штаті особу з інвалідністю. Ця особа ще має бути прийнята на тих умовах, які встановлює чинне законодавство.

Якщо говорити умовно, то є три глобальні умови зарахування особи з інвалідністю в норматив. Це обов'язкові умови, і вони мають виконуватися всі три одночасно, не якісь там вибірково, а всі три одночасно.

Що це за умови? По-перше, зверніть увагу, що ми зараховуємо у виконання нормативу тільки особу з інвалідністю, яка в нас працює за основним місцем роботи. Зовнішніх сумісників чи внутрішніх сумісників у виконання нормативу не враховуємо. Звідки це правило? Ви пам'ятаєте, що ми розраховуємо середню облікову кількість штатних працівників за квартал усього і середню облікову кількість штатних працівників за квартал, якщо це особи з інвалідністю. У нас будуть два таких показники. Причому показник середньооблікової кількості штатних працівників осіб з інвалідністю розраховується за тими самими правилами, що і загальний показник середньооблікової кількості штатних працівників за квартал, тобто за Інструкцією номер 286. Якщо ви пам'ятаєте, це було недавно. Ми з вами розбирали дуже ретельно цю інструкцію. В ній визначено, що до цього показника враховуються ті працівники, які входять в облікову кількість штатних працівників. Плюс ми тут орієнтуємося на пункти 2.4–2.5 Інструкції номер 286 і не враховуються ті працівники, які не включаються до облікової кількості штатних працівників і визначені в пункті 2.6. І зокрема в пункті 2.6 цієї інструкції зазначено, що ми не враховуємо сумісників. Отже, тут буде однозначно. Якщо в нас є особа з інвалідністю, але вона для нас сумісник, то ми її в норматив не враховуємо. Якщо в нас є особа з інвалідністю, яка працює в нас і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, то в даному випадку ми її будемо враховувати тільки за основним місцем роботи. Але і тут зазначу, але за умови виконання наступних двох умов. Які це умови? Що нам ще надано підтвердні документи і виконується зарплатний критерій. Отже, однозначно відсіюємо працівників з інвалідністю, які в нас працюють за сумісництвом. Серед тих, хто працює в нас за основним місцем роботи, продовжуємо далі досліджувати умови зарахування в норматив.

Наступна умова – це надання документів, що підтверджують інвалідність. Звісно, що зі слів ми в норматив не враховуємо. Нам необхідний документ, який дійсно підтверджує інвалідність. І тут зверніть увагу, будемо з вами детально розбирати. Є певний нюанс з цими документами. Що це за документи і коли саме вони мають бути надані? На цьому уроці про це поговоримо.

І третя обов'язкова умова – це зарплатний критерій. Так званий зарплатний критерій. Зверніть увагу, ми з вами, коли говорили про відсоткові ставки нормативу, постійно я зачитувала такі довгі визначення. І зокрема там було уточнено, що заробітна плата працівника з інвалідністю має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати. Причому не дорівнювати, а перевищувати, тобто бути більш ніж 8647 грн у 2026 році. Отже, ось це основні базові зарплатні вимоги до зарахування особи з інвалідністю в норматив.

Зверніть увагу, що ми враховуємо в норматив незалежно від групи інвалідності. Тобто працівник з першою, другою, третьою групою інвалідності зараховується в норматив. У нас немає жодної умови про те, що якась група з інвалідністю в норматив не зараховується. Немає такого. Тобто будь-яка група з інвалідністю дає нам врахування в квоту. Але зверніть увагу, що у нас є певні групи, ми з вами будемо про це окремо говорити на окремому уроці, які можуть зараховуватися двічі. Тобто у нас буде тільки один працівник з інвалідністю, але він нам покриє норму в два працівника. І там дійсно буде мати значення саме група інвалідності.

Другий момент. Ми враховуємо виконання нормативу незалежно від причин інвалідності. Тобто через що б не надано було особі з інвалідністю інвалідність, перепрошую за тавтологію, ми з вами враховуємо такого працівника в норматив. Але тут теж зверніть увагу, що є можливість за певних захворювань працівника враховувати двічі в норматив. Це поговоримо на окремому уроці.

Враховуємо в норматив незалежно від віку. Я не знаю, звідки пішла ця ідея, ця думка взагалі, що зокрема ми не враховуємо в норматив працівників, які є пенсіонерами. Якщо це пенсіонер, в якого є інвалідність, але він продовжує працювати, виконуються всі інші умови, тобто він працює в нас за основним місцем роботи, він надав необхідні документи і його заробітна плата перевищує мінімалку, то ми його спокійно враховуємо в норматив. Вікового цензу для врахування в норматив не встановлено. У нас немає жодних якихось вікових критеріїв.

А ще один міф, що працівника начебто не можна враховувати в норматив працівника з інвалідністю, якщо в нього є, якщо він є фізичною особою підприємцем. Знову ж таки, підприємницький статус жодним чином не впливає і не заважає на виконання нормативу роботодавцю, для того роботодавця, в якого такий підприємець ще працює за трудовим договором. Тобто у нас може бути така ситуація. Ми прийняли працівника на роботу, але він ще є ФОПом, але ми його прийняли на основне місце роботи з зарплатою більше мінімалки як найманого працівника. Тобто ми взагалі не зважаємо на його підприємницьку діяльність. Він у нас просто працівник на основному місці роботи, в якого виконуються всі інші критерії, ми його спокійно можемо врахувати у виконання нормативу.

І зверніть увагу, неважливо, де цей працівник виконує свої трудові обов'язки. Тобто до виконання нормативу можемо враховувати навіть надомних працівників чи дистанційників. Різниці абсолютно ніякої немає. Не сказано, що ця особа обов'язково має приходити і працювати в офісі чи на виробництві. Неважливо де. Головне, що виконуються три інші умови. Першу умову розібрали, що однозначно працевлаштовуємо тільки працівника, однозначно виконуємо, враховуємо виконання нормативу тільки працівника, який у нас працює за основним місцем роботи.

Друга обов'язкова вимога: які документи підтверджують інвалідність для врахування в норматив? Колеги, тут буде ситуація така. У нас дійсно з 2025 року відбулися такі масштабні зміни. І наразі дійсно підтверджувати інвалідність можуть декілька варіантів документів. Немає такого єдиного сталого документу. Так от, підтвердити інвалідність для врахування в норматив може будь-який чинний на момент перевірки документ, який підтверджує інвалідність. Це може бути витяг з рішення експертної команди у паперовій чи електронній формі. Зверніть увагу, копія довідки МСЕК, видана до 2025 року безстроково. Копія пенсійного посвідчення із зазначенням групи та причини інвалідності. Копія посвідчення, у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни чи ліквідатори чорнобильської аварії. Копія посвідчення про призначення соцдопомоги. Довідка про отримання пільг. Будь-який з цих документів, який підтверджує встановлення інвалідності і в якому зазначено групу інвалідності, ми можемо прийняти і врахувати, звісно, якщо його строк давності не вичерпаний, врахувати його як підтвердний документ для врахування в норматив. Але тут хочу зазначити, стосовно ось цього документу, який названий першим – витяг з рішення експертної команди у паперовій чи електронній формі.

Зверніть увагу, що нам для врахування в норматив дійсно абсолютно все рівно, чи нам нададуть паперовий якийсь документ, чи може бути це надіслано в якості PDF-файлу. Але зверніть увагу, що для врахування, для застосування спеціальної пільгової ставки 8,41%, то там будуть інші умови. І не кожен з тих документів, які ми з вами тут можемо прийняти, просто зробити ксерокопію і долучити до своєї справи, не кожен буде враховуватися для пільгової ставки. Для пільгової ставки обов'язково має бути наданий або оригінал довідки МСЕК, або витяг з рішення експертної команди. Обов'язково оригінал має бути наданий. І тут дуже багато є таких суперечок з цього приводу.

Колеги, зверніть увагу, ми зараз не будемо говорити про пільгову ставку. Ми з вами концентруємося саме на виконанні нормативу. Але хочу зазначити, що якщо працівнику з інвалідністю видано якийсь бланк, який підтверджує встановлення інвалідності, і PDF-файл переслали йому на електронну пошту, то для врахування його в інвалідний норматив нам з вами достатньо отримати цей електронний файл, щоб він нам просто переслав цю PDF на електронку або роздрукував цей документ. Ми з вами можемо прийняти для виконання нормативу навіть ці документи.

Чи обов'язково надавати індивідуальну програму реабілітації? Для виконання нормативу ця програма не обов'язкова, але це не означає, що це просто якийсь документ, який можна проігнорувати. Це дуже корисний документ, який дає роботодавцю орієнтири. Можуть бути якісь додаткові вимоги, які треба виконувати стосовно працевлаштування саме конкретно цієї особи. Тож за наявності такої індивідуальної програми у працівника, він в принципі має її надати, але ми не можемо її вимагати. Якщо він не надає, ми не наполягаємо. Але поговоріть і поясніть, для чого вам може бути надана ця програма. І зверніть увагу, що якщо працівник відмовляється чи не надає вам цю індивідуальну програму реабілітації, але надає інший документ з перелічених, то ми його можемо зарахувати в норматив.

І зверніть увагу, що для класичного виконання нам достатньо копії тих документів, про які я поговорила. Немає індивідуальної програми реабілітації – нічого страшного. Але зверніть увагу, що індивідуальна програма реабілітації може бути одним з документів, який дає право на подвійне врахування в норматив. Будемо про це говорити окремо.

З якого числа враховувати інвалідність? Це питання, про яке я хотіла з вами окремо поговорити, тому що на практиці є така не дуже гарна ситуація. Справа в тому, що у нас можуть бути зараз ось такі ситуації. Працівнику встановлена інвалідність в одну дату. Рішення було прийнято згодом, точніше так, було прийнято рішення, в якому зазначена заднім числом дата встановлення інвалідності. А нам цей документ працівник міг принести ще в третю якусь дату. Яка з цих дат буде датою, з якої ми починаємо працівника вважати особою з інвалідністю для врахування в норматив? Колеги, тут хочу пояснити декілька прикладів, розібрати на кейсах.

У нас працює 15 осіб з 1 січня 2026 року. Працівника з інвалідністю в перший та другий квартал не було, але з 17 серпня, забігаємо наперед, працівник за основним місцем роботи приніс нам рішення експертної команди, де зазначено, що з 4 квітня, тобто в другому кварталі, на початку йому встановлено інвалідність, але приніс нам він це рішення аж 17 серпня. Чи враховується такий працівник у виконанні нормативу за другий квартал, якщо зарплата в нього 9000 грн? Ми бачимо, що це основне місце роботи, бачимо, що виконується зарплатний критерій, але незрозуміло, коли нам такого працівника враховувати в норматив. Тому що фактично інвалідність встановлена з 4 квітня, але ми отримали від нього підтвердження аж 17 серпня. Ну, така теоретична ситуація.

У нас не визначено законодавством, яку дату враховувати. Я пропоную вам, ну, це сугубо такий мій підхід, орієнтуватися на дату надання документу працівником. Причому в такому випадку, коли є такий розрив між встановленням інвалідності і датою, коли працівник вам надав підтвердний документ, я рекомендую зафіксувати дату надання такого документу. У даному випадку моя порада буде така: якщо вже подано звіт і сплачено внесок, то в даному випадку будемо орієнтуватися на дату надання документу. У нас не передбачено можливості відкоригувати показники і сторнувати сплачений внесок. Тобто станом на дату, коли ми подавали звіт і коли ми сплачували внесок, у нас не було особи з інвалідністю. У нас не було цього підтвердження, ми про це не знали, ми все відзвітували, сплатили і маємо невиконання нормативу і сплачений внесок. Тепер ми дізнаємося 17 серпня, вже всередині третього кварталу, ми дізнаємося, що, як виявляється, особа є особою з інвалідністю ще з квітня місяця. Але я кажу, не передбачено механізму сторнувати сплачений внесок. Тому я б тут орієнтувалася саме на дату, коли нам було надано підтвердний документ.

Але тут є ще одна ситуація. У першому кейсі було зрозуміло, що вже пройшли всі строки, у нас вже сплачено внесок, тобто за другий квартал крапочка поставлена. А що, як ось така ситуація? Працівник надав витяг з рішення експертної команди про встановлення інвалідності. Дата прийняття рішення 25 травня. При цьому інвалідність встановлена з 8 травня. Це, до речі, реальна ситуація. Ми такі бачили не одну. У даному випадку я пішла таким шляхом. У нас ще звіт не поданий. Якщо звіт не поданий, якщо внесок не сплачений, то в принципі що мені заважає цього працівника ще врахувати у виконання нормативу? Тому я б тут йшла ось таким шляхом. Якщо витяг він надав нам в червні, тобто ще в рамках другого кварталу, квартал ще не було завершено, то у мене немає причин не враховувати таку особу в норматив. Причому я орієнтувалася саме на дату встановлення інвалідності. Він мені всередині кварталу, ще до того, як було завершено квартал, приніс документ, де я чітко бачу, що інвалідність встановлена йому з 8 травня. Моя позиція така, що ми в цьому випадку саме з 8 травня, з дати встановлення інвалідності, можемо враховувати працівника в норматив, хоча рішення видано було пізніше. Але вони ж самі зазначили, що інвалідність з 8 травня.

Якщо витяг надав до звітування і сплати внеску, тобто в червні, липні, але ми ще не відзвітували і не сплатили внесок, то, умовно кажучи, я б тут теж, ну, так вже з острахом трошечки, але думаю, що можна ще прийняти таку позицію, що на дату складання звіту чи сплати внеску у мене вже є така інформація, що у мене є особа з інвалідністю, в якої інвалідність встановлена ще 8 травня. Ну, я б і в цьому випадку ще працювала з тим, що ми враховуємо такого працівника у виконання нормативу. Хоча, ну, так, дійсно, тут вже, знаєте, така погранична ситуація.

І якщо витяг надав після звітування і після сплати внеску, то повертаємося до кейса номер один. Поки що моя позиція ось така. І якщо вона вам близька, будь ласка, можете застосовувати. Якщо ні, завжди можете йти безпечним шляхом і зараховувати працівника у виконання нормативу саме з дати надання підтвердних документів. І саме така позиція, саме такий підхід, він використовується при застосуванні пільгової ставки. Там однозначно ми орієнтуємося тільки на дату подання документів роботодавцю.

Для нормативу я вам пояснила, які можуть бути варіанти стосовно зарплатного критерію. Декілька разів вже я зазначала, що зарплата має бути більше мінімалки. Причому зверніть увагу, не тільки оклад, а взагалі заробітна плата. Не обов'язково оклад, а взагалі заробітна плата. Тобто в тому числі премії, надбавки, доплати і так далі. Все сюди враховується.

Наскільки зарплата має бути більше мінімальної зарплати? Межі не встановлені, тобто навіть 1 грн, в принципі, буде достатньо для того, щоб було перевищення МЗП. Ну, як правило, там беруть на 10 чи 100 грн більше, залежно від того, у кого які фінансові можливості. У зв'язку з цим дійсно залишається проблема для бюджетної сфери, тому що бюджетники не можуть в такому вільному порядку підвищувати заробітні плати, встановлювати підвищені оклади. І дуже часто буває така ситуація, що є оклад, є якісь доплати, надбавки, все рівно не дотягуємо до МЗП, а тому бухгалтерія дотягує зарплату до мінималки спеціальною доплатою, але все рівно ми залишаємося на рівні МЗП. І фактично цього перевищення у нас немає.

Якщо говорити буквально, колеги, то в даному випадку все рівно бюджетна установа має сплатити внесок, бо не виконується зарплатний критерій. Такого працівника з інвалідністю не можна врахувати у виконання нормативу. Але вам я б тут радила що зробити? Звернутися до податкової з запитом стосовно того, що вам робити в такій ситуації, якщо дійсно це ваш випадок.

Також зверніть увагу, що звідкись ще один такий міф пішов, що працівника з інвалідністю, який був прийнятий не з першого числа місяця, не можна враховувати в норматив. Або якщо він не відпрацював повний місяць і був звільнений за 2–3 дні, то теж ми його не можемо враховувати в норматив. Ні, колеги, тут такого правила знову ж таки немає. Ми його розглядали і при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників. Ми з вами тут будемо орієнтуватися на розрахунок. Якщо по методиці розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників осіб з інвалідністю ми з вами вийдемо, що дійсно прийняття з якогось числа нам не дає врахування такого працівника в СКШП за цей місяць, то ми його не враховуємо. Якщо його звільнено було занадто рано, будемо так казати, і він не враховується в середньооблікову кількість штатних працівників за цей місяць, то тільки через це ми його не будемо враховувати у виконанні нормативу в цьому місяці. Але при цьому це не нестандартна практика.

І я хочу вам показати ще це на прикладі. Є норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю одна особа. Працівника прийнято за основним місцем роботи 25 травня, оклад 12 000. Бачимо, що основне місце роботи, бачимо, що виконується зарплатний критерій, але прийнято працівника 25 травня. Якщо ми з вами порахуємо середньооблікову кількість штатних працівників за травень, то ми зрозуміємо, що в травні місяці він в цей показник не потрапить через те, що його занадто пізно було прийнято, але тільки по розрахунках. І врешті-решт у нас буде така картина, що в квітні ще нікого не було. У травні ми його прийняли, але цього недостатньо, щоб він попав в середньооблікову кількість штатних працівників за травень. У червні він вже враховується в нас в СКШП, але цього недостатньо, щоб виконати норматив за квартал.

Інша ситуація, якщо у нас працівника було звільнено 29 травня. Він весь місяць не відпрацював, ще залишилося два дні у нас до завершення місяця. Тим не менш, весь травень буде враховано по розрахунках середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю за травень. І в такому випадку маємо, що і за квітень, і за травень цей працівник у нас ще враховувався. Вже з червня не враховується, бо його фактично немає. Тим не менш, два місяця врахування в середню облікову кількість штатних працівників нам дають виконання нормативу за другий квартал. Хоча станом на останній день кварталу, на 30 червня, у нас працівника з інвалідністю немає, але тим не менш за другий квартал ми норматив виконали.

Для цієї ситуації попереджаю, що в третьому кварталі вже треба прийняти особу з інвалідністю для того, щоб виконати норматив.

Дякую за увагу. Переходьте до наступного уроку.