Випадки та умови для виплати компенсації за невикористані відпустки

Що є на цій сторінці?
Види відпусток, що підлягають грошовій компенсації Умови для виплати грошової компенсації за відпустки
Грошова компенсація при звільненні (обов’язкова навіть під час воєнного стану)

У разі звільнення при проведенні остаточного розрахунку роботодавець має виплатити працівнику грошову компенсацію за невикористані дні:

  • щорічної основної відпустки;

  • щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;

  • щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день, за роботу з комп’ютером);

  • інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством (зокрема, щорічної додаткової відпустки за стаж держслужби, щорічної додаткової відпустки за стаж служби в органах місцевого самоврядування);

  • соціальної додаткової відпустки на дітей (ст. 19 Закону про відпустки).

У роботодавця є безумовний обов’язок навіть під час воєнного стану при звільненні працівника виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. Для цього не потрібна заява або інше погодження з працівником.

Більш того, скрутне фінансове становище підприємства також не може бути підставою для відмови працівнику у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей.

Грошова компенсація без звільнення (за бажанням працівника, на підставі його заяви)

Грошовій компенсації без звільнення підлягає виключно щорічна відпустка, а саме:

  • щорічна основна відпустка;

  • щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;

  • щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день, за роботу з комп’ютером);

  • інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством (зокрема, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування).

  • За кожен робочий рік працівнику має бути надано 24 календарні дні щорічної відпустки, тоді за решту календарних днів щорічної відпустки, належних за той самий робочий рік, що й надані 24 календарні дні, працівник може отримати грошову компенсацію без звільнення. Поєднувати щорічні відпустки за різні робочі роки не допустимо.

  • Спочатку працівнику має бути надана щорічна відпустка тривалістю не менше ніж 24 календарні дні, а потім уже решта днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік, якщо вони є, підлягає компенсації.

  • Грошова компенсація щорічної відпустки без звільнення відбувається за бажанням працівника, яку він має виразити у заяві. Роботодавець на підставі такої заяви видає наказ про виплату компенсації за частину невикористаної щорічної відпустки (без звільнення).

  • Роботодавець не має права ініціювати чи наполягати на заміні частини щорічної відпустки грошовою компенсацією.

Грошова компенсація призваним працівникам (за бажанням працівника, на підставі його заяви)

Призваним працівникам може бути виплачена грошова компенсація за невикористані дні:

  • щорічної основної відпустки;

  • щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;

  • щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (у тому числі, за ненормований робочий день, за роботу з комп’ютером);

  • інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством (зокрема, щорічної додаткової відпустки за стаж держслужби, щорічної додаткової відпустки за стаж служби в органах місцевого самоврядування);

  • соціальної додаткової відпустки на дітей (ст. 19 Закону про відпустки).

  • Компенсація може бути виплачена працівникам,
    призваним:

    • на строкову військову службу,

    • військову службу за призовом осіб офіцерського складу,

    • військову службу за призовом під час мобілізації,

    • військову службу за призовом на особливий період,

    • військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

    прийнятим на військову службу за контрактом.

  • Компенсація виплачується за заявою працівника. Якщо немає заяви, тобто бажання працівника, роботодавець не зобов’язаний і не має права виплачувати цю компенсацію.

  • Є часові межі щодо виплати грошової компенсації: заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

  • Для виплати має бути заява від працівника, на підставі якої видається наказ.

  • Норма застосовується з дня набрання чинності Закону № 3494 (з 24.12.2023).


Нормативно-правове забезпечення

  1. КЗпП  – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971.

  2. Закон про відпустки – Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».

  3. Закон № 2136 – Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

  4. Закон № 3494 – Закон України від 22.11.2023 № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».