Блокування рахунків ухилянтів та інших порушників:
правда чи фейк

Законодавчо встановлені повноваження ТЦК

Сьогодні я хочу з вами поговорити про можливість накладення штрафу і блокування рахунків співробітниками ТЦК. Зрозуміло, що таке повноваження у них є, але їх реалізація (саме їх реалізація) є важливою. Отже, розберімося. Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – протягом 15 днів з дня набрання чинності відповідного рішення. Штраф у нас стягується на підставі постанови, яку складає якраз ТЦК, і воно стосується правопорушення у сфері мобілізації. Отже, відповідно до ст. 307 ми зрозуміли, у нас є 15 днів.

А що буде, якщо не сплатити? Відповідно до ч. 1 ст. 307 постанова про накладення адміністративного штрафу, вона направляється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника, за місцем його роботи або ж за місцем знаходження його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний штраф, тобто сума дублюється, а також витрати, пов'язані із виконанням відповідного рішення, а також з обліком даних правопорушень. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт коштів (майна) боржника може бути здійснений державною виконавчою службою в процесі виконання вже рішення суду і воно здійснюється на підставі постанови. Арешт коштів може бути здійснений лише в межах певної суми, тобто суми подвійного штрафу (як ми вже обговорювали), а також до нього додаються витрати на виконавче провадження, виконавчий збір, основна винагорода виконавця або інші витрати, що передбачені чинним законодавством України. Отже, в такому випадку ми повинні з'ясувати, що це робить не ТЦК, а виконавча служба на підставі відповідної постанови ТЦК і це є важливо. Слід зазначити, що виконавець також крім арешту коштів боржника на його рахунку в межах суми, до якої ми вже зазначили які є складові, може також обмежити право користування майном, здійснити опечатування і вилучення цього майна та передати дане майно певним особам на зберігання, про що звичайно він виносить постанову. Але я звертаю вашу увагу, що сума або вартість арештованого майна не повинна перевищувати ті планові витрати, які повинен понести боржник. Отже, що ми маємо? Ми маємо певне обмеження, як у діяльності ТЦК, так і у діяльності виконавчої служби. Ми повинні керуватися перш за все КУпАП і Законом України «Про виконавче провадження». Зрозуміло, що постанову про арешт коштів у нас виконує безпосередньо банк і тому ми звертаємося з усіма своїми питаннями саме до нього.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».