Невикористані відпустки: які з них (не)перейдуть у 2022рік?

Залишки яких відпусток з 2021 року ви переносите у 2022 рік? Напишіть у коментарях.

Фахівці відділу кадрів починають готуватися до закриття справ за 2021 рік. Кадрове око не зможе оминути відпустки і тут можна натрапити на ситуації коли працівник використав частину відпустки або взагалі не реалізував права на неї. Чи зможе працівник вже у наступному 2022 році скористатися нереалізованою відпусткою, право на яку виникло у 2021 році? Усе залежить від виду відпусток. Давайте розбиратися.

Почнемо із щорічної відпустки. Нагадаю, що щорічна відпустка складається з підвидів: щорічної основної відпустки, щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, у тому числі за ненормований робочий день. Надання усіх щорічних відпустко прив’язане до робочого року, який визначається для кожного працівника індивідуально. Тобто щорічна відпустка повної тривалості належить працівнику, якщо він повністю відпрацював робочий рік. При цьому законодавством не передбачено терміну давності, по закінченню якого працівник втрачає право на щорічну відпустку. Стосується таке правило усіх видів щорічних відпусток (основної, шкідливої і особливої). І тут мені б хотілось навести пряму норму із законодавчої бази про відпустки, а не використовувати розмиту фразу «законодавством не передбачено» або ж посилатися на міністерський лист. Проте ні у Кодексі законів про працю, ні у Законі про відпустки, прямо не вказано, що щорічна відпустка у частині реалізації права на неї немає строку давності. Опосередковано до такого висновку можна прийти. Наприклад, у ст. 12 Закону про відпустки сказано, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року за який надається відпустка. Тобто якщо беремо завершення індивідуального робочого року працівника і плюс ще 12 місяців, то явно виходимо за межі одного календарного року. Або ж стаття 24 Закону про відпустки, у якій йдеться про обов’язкову виплату грошової компенсації за усі дні невикористаної відпустки при звільненні працівника. Таким чином норма цієї статті допускає наявність «завислих» невикористаних днів щорічної відпустки без уточнення за скільки років і за які при звільненні має бути виплачена компенсація. Разом із тим, усі перевіряючи органи одноголосно дотримуються позиції: щорічна відпустка немає строку давності, по закінчені якого працівник не зможе скористатися належними йому днями щорічної відпустки. Тому висновок очевидний, у 2022 році працівник зможе скористатися належними днями щорічної відпустки, право на які виникло у нього 2021 році або навіть раніше і якими він не скористався у 2021 році.

Наступна відпустка, про яку я розповім, це соціальна відпустка на дітей. Маю на увазі соцвідпустку згідно зі статтею 19 Закону про відпустки, яка зараз надається одному із батьків. У нормах про соцвідпустку на дітей йдеться про те, що ця відпустка надається щорічно. Відповідно соцвідпустка на дітей надається за календарний рік. У чинному законодавстві не передбачено строків давності, по завершенню якого працівник не може скористатися накопиченими днями соцвідпустки на дітей. Із цим погоджуються усі офіційні органи. На слайді ви бачите висновок з листа Мінсоцполітики і подібних роз’яснень безліч. Проте, ще раз натрапляємо на законодавчу прогалину, про цей строк давності дійсно не вказано, але й прямо і затверджено законодавчою нормою, що дні соцвідпустки на дітей можна накопичувати і згодом скористатися ними. Знову ж таки, опосередковано можна прив’язатися до норми статті 24 Закону про відпустки, згідно з якою невикористані дні соцвідпустки на дітей підлягають грошовій компенсації. Тому на сьогодні склалася правова позиція, яка полягає у тому, що невикористані дні соцвідпустки на дітей за попередній рік або роки не згорають і можуть бути використані у наступних роках. Наприклад, у 2022 році працівниця має право скористатися соцвідпусткою на дітей, право на яку у неї виникло у 2021 році і яке так і залишилось нереалізованим у поточному році.

Наступні два види відпусток, які ми розглянемо, умовно назвемо статусними.

Розпочнемо із додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності за статтею 16-2 Закону про відпустки. Цю відпустку надають один раз за календарний рік. При цьому вона не поділяється, не переноситься на інший період і не компенсується. Тобто, законодавчої норми щоб ухопитися за її не згорання немає. Відповідно і висновок: додаткові відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності має бути використано протягом відповідного календарного року і у разі невикористання не переноситься на наступний календарний рік. Тож працівник з відповідним статусом у 2022 році матиме право на цю відпустку тривалістю виключно 14 календарних днів, незважаючи на те, що у 2021 році він не відгуляв цю відпустку.

На черзі «чорнобильська» відпустка. Її надання взагалі врегульовано окремим законом №796. Додаткова відпустка особам віднесеним до І і ІІ категорії постраждалих у наслідок чорнобильської катастрофи прив’язана до календарного року. Спеціальних правил її надання немає. Отже, якщо працівник не скористався такою відпусткою у 2021 році, то на 2022 рік ці дні не переносяться. У 2022 році працівник матиме право на «чорнобильську» відпустку тривалістю 16 календарних днів.

Рухаємося далі. Відпустка без збереження зарплати через сімейні або інші обставини надається тривалістю 15 календарних днів і ці дні виділені для календарного року. Спеціальних умов перенесення і накопичення для відпустки за свій рахунок не прописані, а тому, якщо працівник не реалізував своє право на відпустку без збереження зарплати за сімейними обставинами у 2021 році, то на 2022 рік ці дні не переносяться. З 1 січня 2022 року у нього з’явиться можливість скористатися виключно 15 календарними днями цієї відпустки.

Аналогічний підхід використовують і при наданні відпустки без збереження зарплати відповідно до статті 25 Закону про відпустки.

Тепер про навчальну відпустку, зокрема при навчанні у вищому навчальному закладі. Працівник може скористатися цією відпусткою виключно у період, вказаний у довідці-виклику із начального закладу. Відповідно, якщо працівник вирішив у період, виділений йому для навчальної відпустки, працювати, то дні такої відпустки згорають. Наступне право на навчальну відпустку у нього виникне тоді, коли заклад освіти видасть такому працівнику чергову довідку-виклик із вказаною тривалістю навчальної відпустки і періодом її використання. Висновок простий: дні навчальної відпустки не використані у 2021 році не переносяться на 2022 рік.

Підводимо підсумки. У 2022 році працівник зможе взяти дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей, право на які виникло 2021 році, які невикористані у 2021 році. Для усіх інших відпусток («чорнобильської», «бойової», відпустки за свій рахунок, навчальної відпустки) право на які набуте у 2021 році і які не використані, згорають і не переносяться на 2022 рік. Тут (https://bit.ly/3EZ3Y4m) ви зайдете таблицю з видами відпусток, та правилами їх перенесення на 2022 рік.

***