Процедура прийняття на роботу сумісника виглядає наступним чином. Особа пише заяву про працевлаштування, роботодавець видає наказ про прийняття на роботу, укладається трудовий договір в усній або письмовій формі і подається Повідомлення про прийняття на роботу до податкової. Розглянемо заповнення кожного документа окремо.
Перш ніж розпочати розгляд заповнення заяви про прийняття на роботу, згадаємо норму п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ. Як випливає із цієї норми, особа у заяві про працевлаштування має вказати – працюватиме вона за основним місцем роботи або сумісництвом.
Тож у заяві про працевлаштування особа має обов’язково вказати, що приймається на роботу за сумісництвом. Крім того, у такій заяві особа за необхідності вказує інформацію про роботу на умовах неповного робочого часу і установлення випробування.
Заява про працевлаштування віднесена до організаційно-розпорядчої документації, а тому при оформленні її реквізитів мають враховуватися вимоги ДСТУ 4163:2020. У «шапці» заяви громадянин, що працевлаштовується, вказує посаду, ім’я і прізвище керівника, на якого подається заява. Далі громадянин наводить відомості про себе – прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання, контактний номер телефону, паспортні дані та ідентифікаційний номер.
Після «шапки» вказується великими літерами ЗАЯВА. А далі уже йде безпосередньо текстова частина заяви. У ній громадянин, який приймається на роботу, обов’язково має вказати посаду, структурний підрозділ і про працевлаштування на умовах сумісництва. Умови про випробування і неповний робочий час вказуються тільки у разі їх запровадження. При цьому, як правило, робота на умовах сумісництва передбачає неповний робочий час.
Після текстової частини громадянин, який працевлаштовується, у додатках вказує копії документів, які були їм надані. Потім зазначає дату написання заяви, проставляє свій підпис, вказує ім’я і прізвище.
На підставі заяви про працевлаштування оформлюємо наказ про прийняття на роботу. Зазначаємо повне найменування підприємства і скорочене, якщо воно є. Прописуємо код ЄДРПОУ, по центру вказуємо великими літерами НАКАЗ. Далі розміщуємо дату складання наказу, місце складання наказу (у нашому випадку – це Київ), реєстраційний індекс документу. Наказ про прийняття на роботу – це наказ тривалого строку зберігання. І також вказуємо назву наказу – «Про прийняття на роботу, ім’я і прізвище особи, що працевлаштовується».
Після цього вказуємо великими літерами ПРИЙНЯТИ і далі уже йде текстова частина наказу про прийняття на роботу. Зверніть увагу! У наказі прописуємо ті моменти, які були узгоджені у заяві. Тобто умови про сумісництво, неповного робочого часу, випробування вказуються у наказі про прийняття на роботу тільки у тому разі, якщо про них йшлося у заяві про працевлаштування. Також не забувайте вказати назву посади та структурний підрозділ. Крім того, у наказі про прийняття на роботу зазначають розмір посадового окладу. Якщо йдеться про неповний робочий час, то після розміру окладу вказують приписку «з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу».
Після текстової частини вказується підстава для видання наказу про прийняття – це заява про працевлаштування. Потім проставляється реквізит із підписом керівника підприємства – його посада, власне підпис, ім’я і прізвище великими літерами. Далі вказується реквізити віза та про ознайомлення з наказом працівників, яких стосується цей наказ. У наведеній ситуації це начальник відділу, до якого працевлаштовується працівник, і новоприйнятий працівник.
Трудове законодавства не містить спеціальних приписів про укладання трудового договору із працівником, що приймається на умовах сумісництва, в письмовій формі. Тому трудовий договір із працівником-сумісником може укладатися усно або письмово. Проте перевірте, чи не підпадає працівник під категорії працівників, з якими згідно з ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю трудовий договір має бути укладено у письмовій формі.
До початку роботи працівника-сумісника до податкової має бути подане Повідомлення про прийняття на роботу. У графі 4 вказуємо порядковий номер, у графі 5 – категорію працівника «2». Цей код передбачений для відображення прийняття працівника на умовах як зовнішнього, так і внутрішнього сумісництва. У графі 6 – відображається податковий номер працівника, у графі 7 – унікальний номер (за наявності), у графі 8 – прізвище, ім'я та по батькові сумісника.
У графах 9 та 10 вказуємо номер та дату наказу про прийняття на роботу сумісника, а графі 11 – дату початку роботи.
Маєте професійні питання за темами відео?
Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».