Трудові відносини на час війни: як змінять КЗпП

Кодекс законів про працю не адаптований під воєнний стан. Тому усі ми очікуємо на коригування трудового права. І ось 14 березня у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт №7160, в якому представлено проєкт закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Законопроєкт передбачає прийняття окремого закону, який урегульовує трудові відносини виключно під час дії воєнного стану. При цьому проєкт закону не передбачає внесення змін до КЗпП, окрім одного доповнення до прикінцевих положень КЗпП. Суть цієї правки, як і в цілому законопроєкту, полягає у тому, що у період воєнного стану не застосовується норма законодавства  про працю в частині відносин врегульованих цим законопроєктом. Тобто у разі прийняття законопроєкту ми застосовуватимемо перш за все його норми, навіть якщо вони не узгоджуються із нормами КЗпП. Тож які нові норми трудового права запропоновані у законопроєкті на період воєнного стану? Про це і поговоримо далі.

КЗпП передбачено дві форми трудового договору: усна і письмова. При цьому у ст. 24 цього кодексу визначені випадки, коли дотримання трудового договору у письмовій формі є обов’язковим. У разі прийняття законопроєкту працівник і роботодавець самостійно визначатимуть коли укладати трудовий договір у письмовій формі, а коли в усній. Також законопроєктом передбачається, що випробування запроваджуватиметься і категоріям працівників, для яких випробування не установлюється за мирних часів. Наприклад, під час дії воєнного стану випробування може бути установлено особам, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, особам до 18 років, особам після закінчення вишу. Законопроєкт дає зелене світло на укладання строкових трудових договорів із новими працівниками на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Згідно з законопроєктом додається додаткова умова для переведення працівника без його згоди на іншу роботу не обумовлену трудовим договором. Таке переведення допустиме на період дії воєнного стану для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

Законопроєктом передбачається, що у період дії воєнного стану зміна істотних умов праці може відбуватися і без попередження працівників не пізніше ніж за 2 місяці. Наприклад, роботодавцю для запровадження неповного робочого часу не потрібно буде дотримуватися двомісячного строку попередження, а тому неповний робочий час роботодавець матиме змогу встановити мало не наступного дня після видання відповідного наказу.

Далі поговоримо про звільнення. І почнемо із розірвання трудового договору за бажанням працівника. У загальному випадку для звільнення за власним бажанням працівник має відпрацювати ще 2 тижні преш ніж відбудеться власне звільнення. Але у ст. 38 КЗпП наведені випадки коли відпрацювання двотижневого строку не обов’язкове і воєнного стану серед них немає. Законопроєктом допускається звільнення працівників за власним бажанням без відпрацювання двох тижнів у зв’язку із введенням бойових дій в районах, в яких розташовані підприємства, та загрозою для життя і здоров’я працівникам.

У разі прийняття законопроєкту роботодавець отримає право звільняти працівників у зв’язку із ліквідацією підприємства з попередженням таких працівників про звільнення не пізніше ніж за 10 днів. При цьому має дотримуватися умова, що ліквідація викликана знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей, або майна підприємства. Нагадаю, що ст. 49-2 КЗпП передбачено, що працівники мають бути попереджені про звільнення через ліквідацію підприємства не пізніше ніж за 2 місяці до такого звільнення. Також зауважу, що відповідно до ст. 40 КЗпП забороняється звільнення працівників з ініціативи роботодавця у період їх тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Так ось у разі прийняття законопроєкту, така заборона буде знята і роботодавці зможуть звільняти з власної ініціативи працівників, які перебувають у відпустці або лікарняному. Виключення становитимуть: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, та для догляду за дитиною. Передбачається, що звільнення з ініціативи роботодавця відбуватимуться без попередньої згоди профспілки, крім випадків звільнення працівників обраних до профспілкових органів.

Законопроєкт пропонує доволі цікаві норми з приводу робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу збільшується з 40 годин до 60 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу у воєнний час не може перевищувати 50 годин на тиждень. За чинним законодавством скорочена тривалість робочого часу, наприклад, для працівників зі шкідливими умовами праці не перевищує 36 годин на тиждень.

Законопроєктом передбачається, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. За загальним правилом ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години.

Крім того, передбачається, що під час дії воєнного стану тривалість передсвяткового робочого дня не скорочується на одну годину.

Також не діє норма про перенесення вихідного дня на наступний день після святкового для у разі якщо збіглися святковий і вихідний день. Також не застосовуються рекомендації Кабміну про перенесення робочих і вихідних днів. І взагалі не діють норми про роботу у вихідні і святкові дні, їх компенсацію у разі залучення до роботи і про, власне, святкові дні. 

Не застосовується норма про обмеження наднормових робіт у чотири години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Досить цікавий момент передбачає законопроєкт з приводу кадрового діловодства. На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця. Що мається на увазі? До цього моменту ми ще повернемося, якщо ця норма буде прописана уже в офіційно затвердженому законі.

Під час воєнного стану допускається залучення жінок до роботи у нічний час на важких і шкідливих роботах.

Працівники, які мають дітей, на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних понаднормових робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою. Умови такого залучення також прописані у законопроєкті, але суттєво поговоримо про них, якщо вони залишаться після прийняття закону.

Є у законопроєкті місце і для особливостей регулювання оплати праці у воєнний час. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність. 

Крім того, роботодавець наділяється правом призупиняти дію окремих положень колективного договору стосовно надання відпусток. Роботодавець наділяється правом відмовляти у наданні будь-яких видів відпусток. Проте це стосується випадків, коли працівники залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Тобто ця норма застосовуватиметься не для всіх працівників. Нагадаю, що у загальному випадку відпустки надаються за згодою між працівником і роботодавцем. При цьому Законом про відпустки установлені категорії працівників, які мають право на використання відпустки у зручний для них час. У ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки йдеться про надання відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини за згодою між працівником і роботодавцем. При цьому тривалість такої відпустки становить не більше 15 календарних днів на рік. Законопроєктом передбачається надання відпустки без збереження зарплати на прохання працівника без обмежень, які зараз містить ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Це означає, що працівник зможе скористатися відпусткою без збереження зарплати і більшої тривалості.

І останній момент законопроєкту, про який ми поговоримо, це введення нового терміну «призупинення дії трудового договору». У чинному КЗпП такий термін не визначено. У законопроєкті вказано, що призупинення дії трудового договору передбачає звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою, а працівника від обов’язку виконувати роботу. При цьому уточняється, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Відшкодування заробітної плати за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу що здійснює військову агресію. Як цей механізм буде реалізовуватися на практиці подивимося. Головне дочекатися отримання законопроєктом статусу закону, де призупинення дії трудового договору будуть також прописані.

Підсумки. У законопроєкті №7160 передбачено механізм регулювання трудових відносин під час дії воєнного стану. При цьому застосування його положень пріоритетне у порівнянні з КЗпП. У разі отримання законопроєктом офіційного статусу, тобто закону, команда KaroLand повернеться до його розгляду.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».