Про головне у березні
Воєнний стан продовжено: застосовуємо КЗпП та Закон № 2136 і далі
Почнемо із важливих дат.
Указом Президента України період воєнного стану продовжено і зараз воєнний стан в Україні оголошено до 25 квітня 2022 року. Паралельно в Україні продовжує діяти карантин у зв’язку із COVID-19 до 31 травня 2022 року.
Новий трудовий Закон: головні норми
Справжньою подією у житті кадровиків у березні стало прийняття трудового Закону, який набрав чинності 24 березня 2022 року. Нагадаю, що цей Закон діє виключно під час воєнного стану. При цьому трудовий Закон має застосовуватися разом із Кодексом законів про працю. І якщо трудовий Закон містить норми, що суперечать Кодексу законів про працю, перевагу необхідно віддати нормам трудового Закону. Команда KadroLand присвятила трудовому Закону уже кілька вебінарів, які доступні до перегляду усім передплатникам нашої кадрової відеоплатформи. Нагадаю головні новації трудового Закону з урахуванням роз’яснень Мінекономіки й Держпраці, які уже розміщені на офіційних сайтах відомств.
З 24 березня 2022 року працівник і роботодавець самостійно вирішують укладати трудовий договір у письмовій або усній формі. Тобто трудовий договір може бути укладений усно навіть у тих випадках, коли дотримання письмової форми трудового договору є обов’язковим згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю. Зокрема, в усній формі може бути укладений трудовий договір між ФОП і найманим працівником, при дистанційній або надомній роботі.
Під час дії воєнного стану випробування при прийнятті на роботу може бути установлено усім без винятку категоріям осіб.
Тобто заборона на установлення випробування для деяких осіб, визначена у ст. 26 Кодексу законів про працю, наразі не діє. Наприклад, випробування можна установити особі, з якою укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців.
Також трудовим Законом надане зелене світло на укладання строкових трудових договорів на період відсутності основного працівника через евакуацію в іншу місцевість, тимчасову непрацездатність та у випадках, коли місцеперебування працівника не відоме.
Що стосується звільнення у контексті трудового Закону. Під час воєнного стану працівники можуть звільнятися за власним бажанням без відпрацювання 2 тижнів.
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю працівник може звільнитися за власним бажанням, попередивши роботодавця за 2 тижні. У ст. 38 Кодексу законів про працю наводяться випадки, коли працівник не повинен відпрацьовувати 2 тижні. Проте такої підстави як ведення бойових дій у цьому переліку немає. Трудовий же Закон надає право працівнику звільнитися за власним бажанням у строк, зазначений у його заяві, тобто без відпрацювання 2 тижнів. Скористатися таким правом можуть працівники підприємств, які розташовані у районах бойових дій і існує загроза для життя і здоров’я працівника.
Роботодавцям надане право звільняти з власної ініціативи працівників, які перебувають у відпустці або на лікарняному.
Проте роботодавець з власної ініціативи не може звільняти працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Нагадаю, що за мирних часів діє обмеження на звільнення з підстав, які вважаються розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця, під час тимчасової непрацездатності працівника та його відпустки.
Далі про робочий час. Нагадаю, що нормальна тривалість робочого часу на тиждень становить 40 годин.
Проте трудовим Законом передбачено установлення нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень. Мінекономіки у коментарі до трудового Закону роз’яснює, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця.
Під час воєнного стану не дії норма ст. 73 Кодексу законів про працю. А це означає, що у період воєнного стану офіційні святкові дні не відзначаються. Крім того, не застосовується норма щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового у випадку, коли святковий і вихідний день збігаються. Це означає, що у 2022 році 25 квітня, наступний день за святом Великдень, буде робочим днем.
Про зміну істотних умов праці роботодавець не зобов’язаний повідомляти не пізніше ніж за два місяці.
Зокрема, якщо неповний робочий час вводиться з ініціативи роботодавця, то роботодавець звільнений від обов’язку повідомляти працівника за 2 місяці. Однак повідомити все ж таки доведеться. Мінекономіки наголошує: працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
Щодо відпусток. Під час дії воєнного стану працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних днів. Мінекономіки у своєму коментарі додає: якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. Або ж може бути виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки без звільнення.
Роботодавець має право відмовити працівнику у наданні відпустки, однак якщо працівник залучений на об'єктах критичної інфраструктури.
Відпустка без збереження зарплати за згодою сторін може бути надана за заявою працівника на період дії воєнного стану.
Одне із головних новацій трудового Закону – це введення нового поняття, а саме призупинення дії трудового договору.
Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Як додає Мінекономіки у своєму коментарі, ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник. Аналогічне роз’яснення надало і Держпраці на своєму офіційному сайті.
Допомога 6500 грн у Дії: який останній день для подання заявки
Тепер поговоримо про допомогу у розмірі 6500 грн від держави працівникам і ФОП, які повністю або частково втратили свою зарплату або дохід. Запроваджена допомога 6500 грн постановою Кабміну № 199. Нагадаю, що така допомога надається через застосунок Дія. При цьому для отримання 6500 грн до застрахованої особи не висуваються жодна вимога, окрім подання заяви власне у застосунку Дія. Проте отримати виплату мають право виключно працівники, страхувальники яких, тобто роботодавці, відповідають одразу кількома критеріям:
Страхувальники таких осіб перебувають на обліку як платники ЄСВ в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, визначеним у розпорядженні Кабміну № 204-р;
подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік;
не є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування.
Якщо роботодавець працівника або сам ФОП відповідає згаданим критеріям, то працівник або ФОП має право на отримання допомоги у розмірі 6500 грн через застосунок Дія. Для цього, як я уже сказала, треба лише подати заявку через застосунок Дія, і чекати на зарахування коштів на рахунок, який ви мали підтягнути для отримання 6500 грн. А тепер увага! Уряд своєю постановою № 367 обмежив строк подання заявок у Дії для отримання допомоги у розмірі 6500 грн. Останній день подання заявки для отримання виплати сьогодні – 31 березня 2022 року. При цьому підкреслю, обмеження стосується лише подання заявки на отримання допомоги. Якщо ж заявка була надіслана, у тому числі й 31 березня 2022 року, то зарахування коштів відбудеться і після 31 березня.
Виплати внутрішньо переміщеним особам: скільки й кому
Разом тим постановою Кабміну № 332 запроваджено допомогу внутрішньо переміщеним особам. На Урядовому порталі є інфографіка з приводу отримання такої виплати, а також на сайті Мінсоцполітики розміщене роз’яснення з приводу отримання такої допомоги.
Розмір допомоги внутрішньо переміщеним особам становить 3000 грн на кожну дитину або особу з інвалідністю, а іншим категоріям осіб – 2000 грн.
Хто має право на допомогу? Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, а також з територій активних бойових дій, які визначені в переліку, затвердженому розпорядженням Кабміну № 204-р. Це той самий перелік територій, який застосовується і при наданні виплати 6500 грн. Допомогу автоматично, без додаткового звернення, отримають також внутрішньо переміщені особи, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання відповідно до постанови Кабміну № 505.
Для отримання допомоги слід стати на облік як внутрішньо переміщена особа. Для цього, по-перше, необхідно подати заяву особисто до органів соцзахисту населення, уповноваженої особи громадян, ЦНАП або подати таку заяву дистанційно через застосунок Дія. Проте спосіб подання заяви через застосунок Дія ще налаштовується. По-друге, отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Після реєстрації як внутрішньо переміщеної особи необхідно подати уже заяву на отримання допомоги. Способи подання заяви на отримання допомоги такі самі як і при поданні заяви для реєстрації внутрішньо переміщеної особи. Потім уже очікувати виплату допомогу на власний банківський рахунок. Допомога виплачуватиметься з місяця звернення протягом усього період воєнного стану плюс ще протягом одного місяця після його скасування або припинення.
Компенсація витрат за тимчасове розміщення переселенців: з чого почати оформлення
Власникам житла, які безкоштовно прихистили внутрішньо переміщених осіб запроваджено гарантовану державну підтримку в розмірі близько 450 грн на місяць за кожну прийняту особу, незалежно від віку, для компенсації витрат на проживання, у тому числі на комунальні послуги. Така підтримка запроваджена постановою Уряду № 333. Для отримання компенсації власник жилого приміщення, зокрема, подає до виконкому сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення заяву на отримання компенсації витрат. Така заявка подається не пізніше п’яти днів з дня закінчення звітного місяця.
Компенсація витрат на оплату праці роботодавцю за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб: хто претендент та як отримати
Відповідно до постанови Кабміну № 331 роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на зарплату при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб. Інфографіка і роз’яснення з приводу отримання роботодавцями такої компенсації розміщена на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Щомісячна компенсація становить 6500 гривень за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу.
Загальна тривалість надання такої компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування. Програма діє на період воєнного стану та впродовж 30 календарних днів після його закінчення.
Для отримання компенсації до роботодавця висувають певні вимоги.
Роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ; розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством; подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік.
Для отримання компенсації не раніше ніж через 5 днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи роботодавець подає заяву: в електронній формі через “Портал Дія” або у паперовій формі особисто під час відвідування центру зайнятості за місцеперебуванням роботодавця або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості. До заяви необхідно додати певний пакет документів, зокрема, копію наказу про прийняття на роботу внутрішньо переміщеної особи та копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу.
Як зареєструватися безробітним у воєнний час
Постановою Уряду № 334 установлено Порядок реєстрації безробітними у Центрі зайнятості у період дії воєнного стану.
Зокрема, визначені можливі способи подачі заяви для набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю: через «Портал Дія», зокрема через мобільний додаток «Порталу Дія»; особисто в центрі зайнятості й за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.
До речі, за необхідності ви можете зайти на офіційний сайт Державної служби зайнятості обрати Реєстрація безробітним. Там ви побачите інфографіку із короткою інструкцією як реєструватися безробітним, якщо ви перебуваєте на безпечній території або у зоні бойових дій.
єДокумент у Дії: сфера і період застосування
Користувачі застосунку Дія, ви помітили появу додаткової картки у вашому профілі, із зеленою каскою? Так ось, це е-документ, застосування якого запроваджено постановою Кабміну № 248. Він сформувався автоматично або після оновлення чи переустановлення додатку Дія незалежно від того, який у вас паспорт – книжечкою або id-картка.
єДокумент формується на підставі даних, що уже містяться про громадянина в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія.
Коли ви заходите у Дію, то на єдокументі побачити такі три крапочки, натискаєте на них обираєте Повна інформація і далі відкривається інформація з відомостями про прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, номер паспорту, індивідуальний податковий номер. Увага! Єдокумент використовується виключно під час дії воєнного стану для посвідчення особи. Чи може єдокумент використаний як замінник паперового паспорту та індивідуального податкового номеру при прийнятті на роботу? Заборон, як і дозволу на це немає. Якщо ж вирішити працевлаштувати особу на підставі єдокументу без паперових аналогів, то фіксуйте своє рішення у наказі про організацію кадрового обліку у воєнний час.
Паспорт книжечкою та id-паспорт недійсний: чи можна застосовувати у воєнний час
Ми заговорили про паспорти й у контексті цього я б хотіла звернути вашу увагу на одне із роз’яснень Мін'юсту. Як відомо, паспорт книжечкою вважається не дійсним, якщо до нього не вклеєна фотокартка у 25 і 45 років, id-паспорт має обмеження саме по строку дії. Як бути, якщо через воєнні дії громадянин не встиг оновити паспорт – вклеїти фото або ж обміняти id-картку? Відповідь якраз у роз’ясненні Мін'юсту:
до відповідного нормативного врегулювання або відновлення роботи Державної митної служби у повному обсязі особи можуть пред'являти документ, строк дії якого закінчився, або документ, що посвідчує особу, до якого своєчасно не вклеєна фотокартка.
У листі йдеться про продовження застосування паспортів, що втратили чинність, для цілей вчинення нотаріальних дій, державної реєстрації актів цивільного стану тощо. Чи можна прострочений паспорт застосовувати при працевлаштуванні, особливо коли йдеться про зону бойових дій або про особу із таких зон? Вважаю, що так. Проте і таке рішення все ж таки фіксуйте у наказу про організацію кадрового обліку у воєнний час.
Працівники – добровольці тероборони: гарантії за місцем роботи
З початку воєнного стану ми стикнулися із новим напрямком з точки зору кадрової роботи – із працівниками, які стають добровольцями територіальних громад. Які гарантії зберігати за ними за місцем роботи? Згодом з’явилися роз’яснення від Мінекономіки й Держпраці, вони розміщені на офіційних сайтах цих органів.
Тож за позицію Мінекономіки й Держпраці, які спираються на ст. 119 Кодексу законів про працю, на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони. Тривалий час ми очікували появу форми такого контракту.
В ось Міноборони наказом № 84 затвердило форму контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони.
Дата набрання чинності наказом і дата наказу збігаються. Тож форма контракту і посвідчення застосовується з 7 березня 2022 року.
Ще один важливий момент про добровольців територіальних громад. Мова йде про Закон № 2121, який набрав чинності 21 березня 2022 року.
Так ось на підставі цього Закону добровольців Сил територіальної оборони визнали учасниками бойових дій.
Тож кадровики будьте уважні: за місцем роботи добровольці тероборони отримали право на додаткову оплачувану відпустку як учасники бойових дій, яка надається на підставі ст. 162 Закону про відпустки. Така відпустка надається тривалістю 14 календарних днів на календарний рік.
Мобілізовані працівники: на підставі яких документів забезпечувати гарантії за місцем роботи
Поговоримо і про мобілізованих працівників. Як відомо, за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи і середній заробіток. Це приписує нам ст. 119 Кодексу законів про працю. При цьому у кадровиків, як свідчать ваші запитання у сервісі ОК і кадрочаті у вайбер, виникає запитання, що є підставою для збереження гарантій за місцем роботи за мобілізованими працівниками. Свій погляд озвучила Мінекономіки на офіційному сайті. Переглянути роз’яснення можна, перейшовши у розділ Діяльність, далі Умови праці, далі – Трудові відносини в умовах воєнного стану, обравши роз’яснення від 23 березня.
Тож на думку Мінекономіки, підставою для збереження місця роботи і середнього заробітку є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом, який підтверджується наданими роботодавцю відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини.
Нова Інструкція з проведення військових зборів: чи зберіглася норма про відшкодування середнього заробітку
Звертаю вашу увагу, що з 22 березня діє нова Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов'язаними № 2. Наказ, яким затверджена нова Інструкція із проведення військових зборів, датований ще 5 січня, але у Мінюсті зареєстрований лише 7 березня. Нова інструкція із проведення військових зборів, як і її попередниця, передбачає:
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зобов’язані відшкодувати витрати підприємствам, на яких працюють резервісти та військовозобов'язані, призвані на збори, з виплатою середнього заробітку.
Бронювання працівників: як реалізувати на практиці
З ваших запитань у сервісі ОК нам відомо, що багатьох підприємств цікавить питання бронювання працівників. А вивчення цього питання досить часто лягає на плечі кадровиків.
Так ось питання бронювання працівників, які є військовозобов’язаними, в умовах воєнного стану урегульоване постановою Кабміну № 194. Крім того, у вивченні питання бронювання стане у пригоді лист Мінекономіки з цього приводу. Реквізити листа ви зараз бачите на слайді.
Узагальнюючи питання бронювання, зауважу: підприємства надсилають Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних працівників до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки. Форма пропозицій затверджена постановою № 194. Мінекономіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
Відмінено наказ МОЗ про допуск до роботи із щепленням: які наслідки
Тема ковід-19 хвилювала нас майже два роки. Для боротьби із пандемією було запроваджене щеплення. При цьому для працівників окремих галузей, визначених наказом МОЗ № 2153, вакцинація проти ковід-19 стало обов’язковою умовою для допуску до роботи. Якщо працівник відмовлявся проводити обов’язкове щеплення, він наказом відсторонявся від роботи. Дискусій з цього приводу було дуже багато. Але зараз ви маєте знати:
З 1 березня 2022 року дія наказу МОЗ № 2153, яким власне і запроваджене обов’язкове щеплення, призупинене до завершення воєнного стану в Україні.
Це означає, що з 1 березня 2022 року працівники, відсторонені від роботи внаслідок відмови від проходження обов’язкової вакцинації проти Ковід-19, мають повернутися до роботи. Для цього роботодавець видає наказ про скасування або припинення дії наказу про відсторонення на період воєнного стану, а також видає наказ про допуск такого працівника на роботу на період воєнного стану.
Роз'яснення Мінекономіки й Держпраці: оформлення відсутності працівника, дистанційна робота, оплата простою, перевірки
Окремо треба відзначити, що Мінекономіки на своєму офіційному сайті періодично розміщує роз’яснення з приводу застосування трудового законодавства в умовах воєнного стану. Одне із них опубліковане 23 березня і враховує норми трудового Закону. Окремі положення цього роз’яснення заслуговують уваги.
У разі можливості доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати. Нагадаю, що зараз відпустка за свій рахунок може надаватися на період воєнного стану, тобто до 25 квітня 2022 року, відповідно до трудового Закону або до закінчення карантину, тобто до 31 травня 2022 року.
Відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин.
Тобто табелювати такого працівника «НЗ». А після появи з’ясувати причини не явок і відкоригувати табель обліку використання робочого часу.
Мінекономіки визнає, що найпростіший спосіб оформлення працівників, які покинули територію бойових дій або сидять вдома – дистанційна робота.
Проте згодом у роз’ясненні трохи не зрозумілий спосіб установлення дистанційної роботи працівникам. Тому відзначу, що найшвидший спосіб запровадження дистанційної роботи шляхом видання відповідного наказу. При цьому експрес-запровадження дистанційної роботи через наказ можливий через введення воєнного стану. Про установлення дистанційної роботи в екстрених умовах ви говорили на одному з останніх вебінарів. До речі, з можливістю запровадження дистанційної роботи погоджується і Міносвіти щодо вчителів, і Нацагентство з питань держслужби стосовно держслужбовців.
У разі запровадження простою під час воєнного стану, Мінекономіки також дотримується думки, що оплата простою здійснюється з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі.
Також зауважу, що у постанові Кабміну № 221 подібний підхід застосований стосовно бюджетників. Так, керівникам держорганів і бюджетних установ надане право самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Звісно, оплата простою вище ніж дві третіх від окладу можлива у межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі.
Багатьох роботодавців цікавить питання: чи буде Держпраці після закінчення воєнного часу штрафувати за порушення трудового законодавства? І відповідь на нього є на офіційному сайті Держпраці та, на мою думку, заслуговує увагу. Держпраці обіцяє, що за правопорушення, здійсненні під час воєнного стану, для початку буде виписуватися припис щодо їх усунення і тільки у разі невиконання припису про усунення порушень, будуть розглядатися питання чи варто передавати матеріали інспектування до суду. Занотовуйте для себе і не забудьте після перемоги нагадати інспекторам ці слова!
Про важливе у квітні
Застосування трудового законодавства і перегляд норм тривалості робочого часу
Березневі події пригадали, підсумки підвили. Про що важливе треба знати і пам’ятати у квітні?
По-перше, зараз відомо, що воєнний стан триватиме до 25 квітня 2022 року. Тому до цієї дати застосовуємо норми Кодексу законів про працю з урахуванням трудового Закону. І там, де їх норми не співпадають, перевагу надаємо трудовому Закону. По-друге, необхідно переглянути норму тривалості робочого часу за квітень 2022 року.
Справа у тому, що на період воєнного стану припадає 24 квітня – свято Великодня. А у воєнний час не діє норма про відзначання святкових днів, визначених ст. 73 Кодексу законів про працю, норма про перенесення вихідного дня у разі збігу із святковим днем, а також норма про скорочення на одну годину передсвяткового робочого дня. Тому норму тривалості робочого часу за квітень 2022 року і треба переглянути.
Оновлений Перелік спеціальностей і професій, за якими жінки беруться на військовий облік: хто потрапив
По-третє, очікуємо на набрання чинності наказом Міноборони № 35, яким відкоригований Перелік № 313 спеціальностей і професій, за якими жінки беруться на військовий облік. Отже, як і раніше, передбачено два Переліку:
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних. Перелік налічує 14 професій. За старим – їх було 35. І серед них є Облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування;
Та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями. Цей перелік налічує 76 споріднених спеціальностей.
Серед них так й залишили облікові спеціальності. А також є менеджери (управителі) з підбору, забезпечення та використання персоналу.
Що цікаво, і ця редакція Переліку № 313 не буде усталеною, адже кожного року передбачається перегляд Переліку № 313 до 1 березня. А тепер увага! Планується, що взяття на облік жінок за спеціальностями або професіями розпочнеться з 1 жовтня 2022 року.
Призначення на посади держслужби і посади в ОМС за новим Законом
По-четверте, очікується набранням чинності Законом України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану. Законом, зокрема, передбачається, що у період дії воєнного стану призначення на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій здійснюється керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору.
Статзвітність у квітні 2022 року: граничні строки звітування і відповідальність за неподання
По-п’яте, пам’ятайте: 7 квітня – граничний термін подання для статистичної звітності. Тобто до 7 квітня необхідно відзвітувати за формою № 1ПВ місячна за березень 2022 року, та за формою № 1ПВ квартальна за 1 квартал 2022 року.
Якщо у вас є можливість подати таку звітність, то звісно подайте її строки. Якщо підприємство перебуває у зоні бойових дій, то тут стане актуальним роз’яснення Держстату: під час воєнного стану до респондентів не будуть застосовуватися адмінштрафи за неподання статзвітів або їх подання не в установлені строки. Після дії причин через які статзвіти не були подані, відповідні статзвіти мають бути подані органу статистики.
І головне: Указом Президента воєнний стан подовжено до 25 квітня 2022 року. І всі ми маємо велику надію, що у квітні 2022 року нас очікую остаточне закінчення воєнного стану і всі ми повернемося до мирного життя і відповідно до мирного законодавства!
На цьому ми завершуємо перший випуск «Коротко про головне у березні та про важливе у квітні». Нагадаю, що такі підсумки новин і подій у трудовому законодавстві та кадровому діловодстві ми тепер будемо підводити наприкінці кожного місяця, які будуть розміщуватися на Кадровій Відеоплатформі №1.