Відпустки під час дії воєнного стану

Тривалість щорічної основної відпустки під час дії воєнного стану

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки на час воєнного стану становить тепер 24 календарні дні (ст. 12 Закону №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У мирний час тривалість такої відпустки – не менше ніж 24 дні. Тобто для окремих категорій працівників вона може бути більшою. У ст. 6 Закону «Про відпустки» зазначено, що особам з інвалідністю І та II групи надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 днів. Неповнолітнім – 31 день. Є й інші категорії працівників, які мають збільшену тривалість щорічної основної відпустки. Наприклад: держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, педагогічні працівники.

У воєнний час тривалість щорічної основної відпустки для всіх становитиме 24 дні. Проте це стосується  тривалості лише щорічної основної відпустки.

Право на додаткову відпустку під час дії воєнного стану

Якщо працівник має право на додаткову щорічну відпустку, наприклад, за важкі умови праці, за особливий характер роботи, за ненормований робочий день, за стаж держслужби, – тут змін немає, відпустку надають тієї тривалості, якою вона передбачена. Це ж стосується й інших видів відпусток: соціальні на дітей, відпустки при народженні дитини, без збереження заробітної плати, навчальні відпустки. Тривалість таких відпусток не змінилась.

Відпустка без збереження зарплати: правила воєнного стану

Спочатку військової агресії одне з найпоширеніших питань було таке: чи можна на час воєнного стану надавати неоплачувану відпустку? У ст. 26 Закону «Про відпустки» йдеться про надання відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших поважних причин за згодою сторін, тобто між роботодавцем і працівником. При цьому тривалість такої відпустки не повинна бути більшою ніж 15 календарних днів на рік. Також є можливість надати відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на час карантину.

В Законі «Про відпустки» взагалі немає згадки про цю відпустку на час воєнного стану, але в ст. 12 нового Закону №2136 цю норму передбачено: роботодавець може надавати відпустку без збереження заробітної плати на прохання працівника без обмежень, які зараз містить ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки». Це означає, що працівник зможе скористатися відпусткою без збереження зарплати й більшої тривалості, тобто на весь час до закінчення воєнного стану. Це тепер офіційно. І це добре, так? Тому що перебування в такій відпустці буде зараховано до стажу, що дає, наприклад, право на щорічну основну відпустку.

Роботодавець не має права примушувати працівників оформлювати неоплачувані відпустки, навіть під час дії воєнного стану. Ініціатором такої відпустки завжди є працівник. На це неодноразово звертало увагу і Мінекономіки, і Держпраці.

Порядок надання відпустки: нові права роботодавців та умови їх реалізації

Подивімося на ще одну норму ст. 12 Закону №2136. Вона передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику, який залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні будь-яких видів відпусток, окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до трьох років. Тобто роботодавець може відмовити у наданні щорічної відпустки основної або додаткової, навчальної відпустки та соціальної відпустки.

Якщо працівник не залучений до виконання таких робіт, що ми робимо? Діємо за звичними правилами. Згадаймо, що щорічні відпустки надаються за згодою між роботодавцем та працівником, і черговість їх надання визначається у графіках відпусток. Причому деякі працівники мають право скористатися відпусткою у зручний для них час. Перелік таких категорій наведений у статті 10 Закону «Про відпустки». Щорічні відпустки у зручний час надаються:

• особам віком до вісімнадцяти років;
• особам з інвалідністю;
• жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
• дружинам або чоловікам військовослужбовців;
• ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
•  в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Як правило у щорічну відпустку йдуть згідно із запланованим графіком. Працівнику за 2 тижні повідомляють про початок відпустки. Але за потреби можна використати відпустку і поза графіком. Що для цього потрібно? Написати заяву. Якщо роботодавець погодиться, на підставі заяви буде виданий наказ про відпустку в той час, про який просить працівник.

Чи може перенести заплановану відпустку роботодавець? Так, може. Відповідно до ст. 11 Закону «Про відпустки», щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки:

• коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства,
• за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі,
• за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».