З 19 серпня діє Трудова реформа: що та як змінилось

Президент підписав Закон №2434 про спрощене регулювання трудових відносин у сфері малого та середнього підприємництва, який прийнятий на базі законопроекту №5371. Закон вже опублікований у «Голосі України», а отже набрав чинності з 19 серпня 2022 року. Завдяки цьому закону КЗпП поповнився новим розділом, який як раз і присвячений спрощеному режиму регулювання трудових відносин. Отже, в основу такого регулювання покладений письмовий трудовий договір. Тобто в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин саме письмовий трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців. При цьому основні моменти з приводу унормування таких трудових відносин прописано у новому розділі КЗпП, а конкретні моменти з приводу прав, обов’язків і відповідальності працівника та роботодавця (надання відпусток, оплати праці, матеріального забезпечення) має бути прописано саме у письмовому трудовому договорі. Наприклад, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на термін більше ніж 15 календарних днів на рік, але якщо така умова передбачена трудовий договором. Тобто у трудовому договорі необхідно зафіксувати про можливість оформлення відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю більше 15 календарних днів на рік. І у разі наявності такої умови у трудовому договорі, Держпраці не зможуть накласти штрафи за перевищення ліміту неоплачуваної відпустки. Відпускні виплачуватися повинні до початку оплачуваної відпустки, але конкретний строк їх виплати бажано прописати у письмовому трудовому договорі. Також у письмовому трудовому договорі необхідно визначити строки виплати зарплати. При визначенні таких строків слід спиратися на норму про те, що в умовах спрощеного режиму заробітна плата виплачується працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо говорити про зарплату, то у письмовому трудовому договорі мають бути розкриті усі її складові: розмір посадового окладу, заохочувальні і компенсаційні виплати, умови залучення і розмір оплати за роботу у вихідні днів, святкові дні, за надурочний і нічний час. Крім того працівник і роботодавець за їх згодою можуть визначити у трудовому договорі також інші, крім встановлених КЗпП, підстави припинення або розірвання трудового договору. У разі розірвання трудового договору з підстав не передбачених КЗпП, але зафіксованих у письмовому трудовому договорі, роботодавець, якщо звільнення відбувається з його ініціативи, зобов’язаний здійснити працівнику компенсаційні виплати залежно від часу роботи працівника. Так ось, мінімальний розмір таких компенсаційних виплат прописаний у ст. 49-8 КЗпП. Отже, ви маєте зрозуміти, абсолютно усі моменти з приводу спрощеного режиму регулювання трудових відносин мають бути відображені у письмовому трудовому договорі. При цьому трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін.

Зверніть увагу, розроблення на нормативному рівні типової або примірної форми трудового договору в умовах спрощеного режиму трудових відносин не передбачається. А це означає, що роботодавець повинен самостійно розробити форму трудового договору, яка буде застосуватися при спрощених трудових відносинах. Проте законотворець не залишився осторонь і надав підказки, які обов’язкові умови мають бути відображені у спрощеному трудовому договорі. Мова йде про істотні умови трудового договору. Ними є: місце роботи; дата набрання чинності трудовим договором, а у разі укладення трудового договору на визначений строк – строк дії договору; обов’язки працівника; умови оплати праці; режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час; тривалість щорічної відпустки та порядок її надання; гарантії і компенсації за роботу із шкідливими або небезпечними умовами праці; умови праці; строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником; порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення); умови та порядок внесення інших змін до трудового договору; умови нерозголошення комерційної таємниці; умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів; компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; і відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати. 

При цьому у нових нормах КЗпП йдеться не тільки про укладання трудового договору, спрощений режим передбачається у кадровій документації. Так вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, в тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим. Проте застосувати спрощений режим регулювання трудових відносин можуть виключно суб’єкти малого та середнього підприємництва, за умови що середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб, а розмір заробітної плати за місяць становить понад 8 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже, спрощений режим регулювання трудових відносин не може застосовуватися суб’єктами великого підприємництва. Крім того спрощені трудові відносини не застосовуються юридичними особами публічного права.

Наостанок зауважу, що Закон №2434 застосовується протягом дії воєнного стану та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Підсумки. В основі спрощеного режиму регулювання трудових відносин – письмовий трудовий договір. Саме у письмовому трудовому договорі слід прописати права і обов’язки сторін, розмір і умови оплати праці, порядок надання відпусток і виплати відпускних та розкрити інші умови трудового договору. При цьому типова або примірна форма трудового договору в умовах спрощеного режиму трудових відносин не передбачається, а тому розроблюється роботодавцем самостійно. Спрощений режим трудових відносин можуть застосовувати виключно суб’єкти малого та середнього підприємництва. 

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».