Стаж для щорічної відпустки при неповній зайнятості і неоплачуваній відпустці

Щорічна основна відпустка є у всіх найманих осіб. Тобто уклали трудовий договір і у працівника вже починає формуватися стаж для щорічної основної відпустки. Чи завжди потрібно визначати кількість днів відпустки? Ні, не завжди. Розрахунок днів невикористаної, наприклад, відпустки для виплати компенсацій здійснюється у нас тільки коли у нас робочий рік відпрацьовано не повністю. Так? Якщо там потрібно так визначити. Ну, наприклад, якщо у нас працівник звільняється.

Далі. Якщо у нас робочий рік відпрацьовано повністю і впродовж такого року у нас немає періодів, які у нас не включаються до стажу, що дає право для такої відпустки, то працівнику надають відпустку або компенсують при звільненні повної тривалості. Якщо ж протягом цього робочого року є періоди, які не включаються до відпускного стажу, то нам потрібно здійснювати розрахунок зароблених днів відпустки.

***

Почнемо із першого пункту частини 1 статті 9 щодо стажу. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи, в тому числі на умовах неповного робочого часу, протягом робочого року, за який надається відпустка. Що тут мається на увазі? Якщо ви, наприклад, встановили працівнику неповний робочий час, чи то з ініціативи роботодавця, чи це була ініціатива працівника, то такий режим роботи не вплине на тривалість щорічної основної відпустки за робочий рік, ну на який припало встановлення чи скасування неповного робочого часу. Тобто навіть якщо працівник на умовах неповного робочого часу (наприклад, працює одну годину на тиждень), то у такого працівника за робочий рік все одно є право на щорічну основну відпустку у 24 календарних дні. Ну або 26, 30 календарних днів, залежно від категорій або професій працівника, за повністю відпрацьований робочий рік.

Які ще є періоди, які включаються або не включаються до відпускного стажу? Особливо зараз це дуже актуально під час дії воєнного стану. Але давайте спочатку про норму щодо включення чи не включення днів неоплачуваної відпустки до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. До відпускного стажу (ще раз нагадую, що ми говоримо виключно про щорічні основні відпустки), включають час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалось місце роботи й посада, і йому не виплачувалась заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 та 26 Закону про відпустки. За винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, ну або 16 чи 18, залежно там від категорії. Тобто, якщо ваш працівник перебуває у неоплачуваних відпустках, то в загальному порядку він заробляє собі дні щорічної основної відпустки. Але є виключення. У самій статті 9 є згадка про виключення зі стажу періоду відпустки для догляду за дитиною до 6 років. Найрозповсюдженіша, це у нас до досягнення дитиною шестирічного віку. Хочу тут може бути догляд за дитиною до досягнення нею шістнадцятирічного чи вісімнадцятирічного віку. Такі відпустки у нас передбачені ст. 25 Закону про відпустки. Отже, перебуваючи саме у такій відпустці працівник не заробляє собі дні щорічної відпустки. Інші відпустки, які у нас перелічені в ст. 25, це у нас обов’язкові відпустки, вони будуть включатися у відпускний стаж.

Ще у нас є відпустки без збереження зарплати, передбачені статтею 26 Закону про відпустки за згодою сторін. Це у нас відпустка за сімейними обставинами (тривалістю до 15 днів на рік), карантинна відпустка і неоплачувана відпустка на час воєнного стану. Ці відпустки зараховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Але, увага, тут пам’ятайте про нову відпустку без збереження зарплати тривалістю до 90 календарних днів на період воєнного стану. Ця нова відпустка, вона передбачена ч. 4 ст. 12 Закону №2136. ЇЇ період не зараховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Про це прямо зазначено у Законі №2136. Нагадаю, що така нова відпустка без збереження зарплати може надаватися з 19 липня і надається вона певним категоріям працівників, які перебувають закордоном або набули статусу внутрішньо переміщеної особи. Отже, звертайте, будь ласка увагу у якій саме неоплачуваній відпустці перебуває ваш працівник у робочому році. Наприклад, якщо працівнику, який перебуває закордоном, ви надали обов’язкову неоплачувану відпустку на час воєнного стану, тривалість якої становить до 90 днів, то за ці дні відпустки працівник не буде мати права на щорічну основну відпустку. Якщо ж це звичайна відпустка на час воєнного стану, передбачена ч. 3 ст. 12 Закону №2136, то вона включається до стажу.