Капкани військового обліку: ТОП-7 кейсів

Військовий облік та працевлаштування військовозобов‘язаних у ФОПа-роботодавця

З 5 січня 2023 року ми застосовуємо новий порядок ведення військового обліку №1487. І одразу у кадровиків виникли тисячі запитань з приводу втілення його норм на практиці. Тож розберімо відповіді на найбільш популярні з них. Поїхали.

У топі запитання: чи має ФОП – роботодавець вести військовий облік? І одразу хочу заспокоїти – ні, не повинен. Річ у тому, що ані у Законі №2232, ані у Порядку №1487 не згадується взагалі про ФОПа – роботодавця. У вказаних нормативних документах йдеться виключно про юридичні особи. Тож висновок простий: у ФОПа з найманими працівниками немає обов’язку із ведення військового обліку щодо своїх співробітників. Проте тут слід зробити невеличку ремарку. При укладанні трудового договору між ФОПом і працівником, поки що майбутній працівник, якщо він є військовозобов’язаним, призовником або резервістом, повинен надати військово-обліковий документ. Адже стаття 24 КЗпП не містить виключень з цього приводу при працевлаштуванні до ФОПа.

Працівники, щодо яких ведеться військовий облік

Повертаємося до юридичних осіб. Щодо кого вони мають вести військовий обік? Так ось, персональний облік працівників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи. Отже, військовий облік на підприємствах ведеться щодо працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами.

Чи не найбільш дискусійне запитання: вести або ні військовий облік щодо працівників сумісників та включати їх до списків персонального військового обліку. Так ось, Закон №2232 і Порядок №1487 окремо не виділяють працівників, які працюють на умовах сумісництва. Тому, фактично, чинна нормативна база диктує вести військовий облік і щодо працівників за основним місцем роботи, і за сумісництвом. І відповідно включати працівників сумісників до списків персонального військового обліку. Однак на місцях ТЦК, тобто військкомати, подекуди вважають, що відомості про військовий облік, про працівників сумісників їм передавати непотрібно. Для запобігання дублювання інформації з основного місця роботи й сумісництва. Як це вирішити? Написати запит до ТЦК стосовного того чи включати працівників сумісників до списків і відповідно ведення щодо них військового обліку, а далі уже діяти залежно від відповіді ТЦК.

Військовий облік щодо осіб, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, на підприємстві не ведеться.

Формування та подання списків військовозобов’язаних до ТЦК

Ми поступово підійшли до списків персонального військового обліку. Чи потрібно подавати списки до ТЦК? Дивимося на п. 40 Порядку №1487. Списки персонального військового обліку за додатком 5 до Порядку №1487 формуються щороку до 25 січня і реєструються у службі діловодства підприємства. Як бачимо, вимог про подання списків до ТЦК немає. Сформовані списки зберігаються на підприємстві, поповнюються і до ТЦК надаються тільки у разі звірки, яка проводиться не рідше одного разу на рік, згідно з графіком.

Приймаємо, звільняємо, змінюються облікові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів – повідомляємо ТЦК. Інформація про прийняття і звільнення призовників, військовозобов’язаних і резервістів надсилається до ТЦК у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу або наказу про звільнення з роботи. При цьому надсилається інформація про звільнення або прийняття у повідомлені про зміну облікових даних, форма якого наведено у додатку №4 до Порядку №1487. Крім того, ТЦК слід проінформувати про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Тобто інформуємо ТЦК про зміни щодо прізвища, власного імені та по батькові, реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Адреси, задекларованого або зареєстрованого місця проживання. Адреси місця фактичного проживання. Сімейного стану. Освіти. Місця роботи й посади. Зміна такої інформації також відображаються у повідомленні про зміну облікових даних за формою, наведеною у додатку 4 до Порядку №1487. І це повідомлення надсилається ТЦК щомісяця, до п’ятого числа відповідно після місяця, в якому було подані документи про зміни.

Зміна керівника та відповідального за ведення військового обліку

Чи потрібно повторно інформувати ТЦК про керівника та відповідального за ведення військового обліку через появу Порядку №1487. Ні, не потрібно. Якщо раніше ви вже проінформували про це ТЦК, а директор чи відповідальний за ведення військового обліку не змінювалися. Проте нагадаю, що п. 13 Порядку №1487 вимагає в семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення і навіть увільнення керівника підприємства та відповідальних за ведення військового обліку повідомити ТЦК. Повідомлення здійснюється за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку №1487.

Наступне, про що ми поговоримо, стосується підвищення кваліфікації відповідальними за ведення військового обліку. Чи потрібно уже зараз бігти й шукати такі курси? Головний висновок: підвищення кваліфікації здійснюється у закладах освіти, які мають відповідну ліцензію. І до формування таких закладів освіти ще є час. Адже сама потреба у підвищенні кваліфікації осіб уперше має бути визначена до 1 жовтня 2023 року. Зараз же тільки початок 2023 року. Тому на підприємствах ще є час, щоб придивитися, яким чином і де, здійснюватиметься підвищення кваліфікації осіб, які відповідальні за ведення військового обліку на підприємстві.

Відповідальність за відсутність ведення військового обліку та порушення при його веденні

І головне запитання. Відповідальність за не ведення військового обліку і ведення його з порушеннями. Підкреслю, що Кодекс про адміністративні правопорушення не містить спеціально виписаного штрафу за відсутність ведення військового обліку або ведення його з порушеннями. Проте, відсутність військового обліку на підприємстві може розглядатися як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до статті 210-1 КУпАП. За це передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 5100 гривень, а в особливий період від 5100 до 8500 гривень. При цьому накладання штрафу здійснюється в цілому за правопорушення, а не кратно кількості таких працівників, чи кількості працівників щодо яких здійснено таке правопорушення. Ну а от розмір штрафу від 3400 до 8500 грн уже визначає ТЦК, залежно від порушення.

Підсумки. З 5 січня 2023 року кардинально змінилися підходи до ведення військового обліку. В основу тепер покладено не заповнення особової картки, а списки персонального військового обліку. До списків включаємо усіх призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють на підприємстві, не залежно від строку дії трудового договору. ТЦК потрібно повідомляти про звільнення і прийняття призовників, військовозобов’язаних і резервістів, а також про зміну їх облікових даних шляхом надсилання повідомлення про зміну облікових даних. Відповідальність за не ведення військового обліку або ведення його з порушенням може призвести до адмінштрафу у розмірі від 3400 до 8500 грн, в цілому за порушення.