Повідомлення про прийняття: чи подавати за сумісниками та договорами ЦПХ

5 січня минуло року повідомлення за формою оновилося, раніше існували тільки дві категорії осіб: наймані працівники за основним місцем роботи й працівники за сумісництвом. Але ж точніше воно раніше писалося зовсім інакше, повідомлення прив’язувалось до наявності трудової книжки або за її відсутності. Зараз воно уточнено так, як треба згідно з чинного законодавства: наймані працівники за основним місцем роботи й працівники за сумісництвом. Тепер: гіг-спеціалісти за гіг-контрактом та працівники на підставі цивільно-правових договорів. Давайте по кожній категорії тут я зроблю основні якісь акценти.

Критерії визначення основного місця роботи 

Стовно найманих працівників за основним місцем роботи. Це місце роботи, основне, працівник визначає самостійно у своїй заяві. Тобто коли ми отримуємо заяву з проханням прийняти на роботу, то як правило у заяві ми завжди побачимо фразу: «Прошу прийняти на посаду за основним місцем роботи з такого-то числа». Ну а далі, якщо є, наприклад випробувальний термін: «… з випробувальним терміном стільки-то місяців». Або там якщо є умови, наприклад неповного робочого часу, так само пишеться: «в умовах роботи неповного робочого дня, по 4 години на день, з 10 до 14». Так? Тобто описуються якісь умови, якщо вони дійсно мали місце при обговоренні. Так? Далі на підставі цієї заяви, де вже працівником визначено основне місце роботи, нагадаю, ця вимога міститься у Законі про ЄСВ, ми далі оформлюємо наказ про прийняття працівника, де вже фіксуємо з заяви, що для працівника це основне місце роботи. Тобто скажімо так, трудове законодавство дає право сформувати розуміння саме працівнику, за яким місцем роботи він буде працювати на вашому підприємстві, за основним чи за сумісництвом. Ну а ми з вами насправді то сприймаємо навпаки, ми ставимо умови при яких диктуємо, що ми хочемо оформити тільки на основне місце роботи або нам достатньо і сумісника. Тобто ми знаходимо якийсь компроміс, спілкуємося і відповідно вже далі ми відображаємо це у своїх кадрових документах.

Критерії визнання працівників сумісниками та зазначення категорії в Повідомленні

Працівники за сумісництвом, сумісники, це як внутрішні, так і зовнішні. Тобто коли працівник приймається як зовнішній сумісник, так само його заява відображає цей факт: «Прошу прийняти за сумісництвом на посаду з такого-то числа в умовах роботи по дві години щоденно, з 18 до 20». Ось такий приклад заяви ми з вами можемо спокійно використовувати. Не забувайте, що сумісники так само можуть мати випробувальний термін, якщо це узгоджено сторонами. Також не забувайте, що, скажімо так, розуміння сумісництва, як зовнішнього, так і внутрішнього, воно прив’язане до повідомлення. Тобто коли ми приймаємо за основним місцем роботи, ми в повідомлені вибираємо позначку «1», але коли у нас сумісник, не важливо внутрішній чи зовнішній, ми обираємо позначку «2». І якщо у нас є внутрішній сумісник, тобто це той, хто вже в нас працює, він має основне місце роботи у нас за посадою і ми розглядаємо його на можливість додати на посаду, на іншу посаду, як внутрішнього сумісника, то тут ми маємо від нього заяву, ми маємо окремий наказ, ми маємо окрему картку П-2, ми маємо окремий рядочок в табелі й пам’ятаємо, що внутрішнє сумісництво проводиться поза робочий час основної посади. Тобто не разом, а поза. Наприклад, за основним місцем роботи людина працює неповний робочий час з 10 до 14, а за сумісництвом, наприклад, працює з 15 до 17. Ось так буде правильно. Або там, наприклад з 9 до 18 за основним і з 19 до 21, чи там до 22, за сумісництвом. Ось такі рекомендації у нас стосуються використання категорії особи «2», це наші сумісники, і я вас дуже прошу, не плутайте, будь ласка, поняття суміщення, адже коли ви пишете наказ суміщати дві посади, одна з яких є вакантна, ніким не зайнята, тобто ви шукаєте працівника, суміщати ці посади, можна робити суміщення на посадах, можна в межах основної посади, в межах основного робочого часу, так завжди відбувається. І тому суміщення, саме коли людині дають можливість суміщати, дають якийсь там відсоток доплати, то відповідно суміщення додатково в повідомлені не зазначається.

Повідомлення про прийняття при укладанні гіг-контрактів з гіг-спеціалістами

Третя категорія, яка з’явилася, вона виникла на вимогу Закону №1667, це Закон про резидентів Дія Сіті, і для дотримання вимоги, що міститься в цьому Законі, так само, укладаючи гіг-контракти з гіг-спеціалістами, резиденти Дія Сіті мають повідомляти про це відповідним кодом «3». Категорія особи проставляється «3», а для чого це потрібно? Поясню. Річ у тому, що гіг-спеціалісти мають право на соціальний захист, тобто на лікарняні листки, оплату лікарняних і декретних. Те що там сума оплати, ну вона як-то дорівнює мінімальній зарплаті на рівні зарплат айтішників та гіг-фахівців, тому як-то тип «3» треба ставити в повідомлені звичайно, це певний соціальний захист, але з тих соціальних умов, що містяться в Законі №1105 про загальнообов’язкове Державне соціальне страхування, в Постанові №1266, то можу сказати, що виходячи з тих умов нарахування лікарняного листка по мінімальній зарплаті, ну користі від соціального захисту та гарантій такі гіг-фахівці не мають.

Норми та правила щодо подання Повідомлення при укладанні договору ЦПХ

Ну й остання категорія «4»: працівники на підставі цивільно-правових договорів. Дуже не проста формула і категорія, адже якщо подивитися у Додаток 5 в нашій зарплатній звітності, то ви пам’ятаєте, у нас там є така колонка, яка має назву «Договір ЦПХ за основним місцем роботи» і ми всі з вами давно виділяємо так чи ні. І у нас у більшості «Ні». Правда? Пам’ятаєте там така колонка є? Бо насправді у нас працівників дуже рідко залучають на виконання окремих робіт чи надання послуг за цивільно-правовими договорами. Правда? Тобто це дуже рідка форма. І скоріш за все малася на увазі саме ця категорія осіб, наших же працівників, що в нас працюють, з якими ми додатково уклали ще цивільно-правові договори. Чи малось тут на увазі зазначати інших фізичних осіб, тобто тих, хто не є нашими працівниками, фізичні особи з якими ми укладали або укладаємо договори цивільно-правового характеру? Ну на жаль мушу відзначити, що постанова не містить порядку заповнення. Постава Кабміну №413 не містить порядку заповнення. Тобто за принципом «здогадайтесь самі». Але ми маємо з вами зрозуміти, що використання фрази «працівник» не дорівнює статусу фізичної особи. Тому давайте ось подумаємо, якщо ми не будемо показувати фізичну особу за цивільно-правовим договором з яким ми уклали цей договір, фізичну особу, в межах Кодексу, з якою у нас немає трудових відносин паралельно, то фізично ми нічого не порушимо, ніяких заборон у нас не буде. Єдиний момент, для людей дуже часто цей договір ЦПХ є єдиним місцем заробітку. І у випадку, якщо у людини щось відбувається і виникає якийсь страховий випадок, то наявність поданої інформації по договору ЦПХ про фізичну особу, з якою я не перебуваю у трудових відносинах, але уклала договір ЦПХ, вона просто захистить таку людину з приводу отримання лікарняного листка, допомоги по вагітності та пологах. Тобто подання цієї інформації є корисною, в першу чергу для фізичної особи, з метою соціального захисту, але не обов’язковою для підприємств, які використовують договори цивільно-правового характеру з фізичними особами.