ТОП-7 правил надання щорічних відпусток у 2023 році

Відпускний сезон все ближче? Тоді саме зараз час згадати про правила надання щорічних відпусток.

***

Щорічна відпустка буває двох видів: основна та додаткова. Щорічну основну відпустку надають усім працівникам в обов’язковому порядку. Її мінімальна тривалість – 24 календарних дні. Це мінімум, який гарантований кожному працівнику. Крім того, є працівники, яким законом гарантується більша тривалість щорічної основної відпустки: особам з інвалідністю, неповнолітнім працівникам, педагогам, держслужбовцям тощо. У вас працюють сумісники? Вони також, як і інші працівники, мають право на щорічну відпустку.

Тривалість відпустки за сумісництвом так само не може бути меншою за 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Навіть у тому разі, якщо працівник – сумісник працює на умовах неповного робочого часу (по 4 години щодня, чи навіть одна година на тиждень), тривалість щорічної основної відпустки буде мінімум 24 дні. Тривалість щорічних відпусток, як і всіх інших відпусток, визначають у календарних днях і це не залежить від того, який режим роботи на вашому підприємстві, п’ятиденний робочий тиждень чи шестиденний, чи взагалі працівники працюють за змінним графіком. Відпустки надаються в календарних днях, але для щорічних відпусток є спеціальне правило: при визначенні тривалості щорічної відпустки за загальним правилом не враховують святкові та неробочі дні, перелік яких визначений ст. 73 КЗпП. Тобто на святкові дні відпустка подовжується, але вони не оплачуються, у звичайний час. Але зараз у нас встановлений воєнний стан і діють особливі норми. Зокрема, у воєнний стан не застосовуються норми ст. 73 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону «Про відпустки». Тобто ті дні, які визначені ст. 73 КЗпП як святкові, зараз є звичайними календарними днями і їх враховують при визначенні тривалості відпустки.

Наприклад. Працівнику надається щорічна відпустка тривалістю 7 днів з 14 квітня 2023 року. На період відпустки приходиться Великдень, проте він враховується при визначенні тривалості як звичайний день і останнім днем такої відпустки буде 20 квітня.

Щорічна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Тобто щорічна відпустка надається не за календарний, а за робочий рік. 

Правила обчислення відпускного стажу

Відлік робочого року починають з дня укладення трудового договору і він не змінюється протягом періоду роботи на даному підприємстві. Немає значення чи перевели працівника на іншу посаду, чи може працівник перебуває у відпустці для догляду за дитиною, він був мобілізований тощо, робочий рік не змінюється, а ось кількість днів відпустки залежить від періодів, які зараховують до відпускного стажу. Так до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховують періоди в тому числі на умовах неповного робочого часу, оплачуваної відпустки, оплаченої тимчасової непрацездатності, в періоди коли за працівником зберігався заробіток, повністю або частково, відпустки без збереження зарплати. Але не всім. Наприклад відпустка за згодою сторін на час карантину або на час воєнного стану зараховується до відпускного стажу. Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану, яка в обов’язковому порядку надається працівникам, які виїхали за кордон або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, тривалістю не більше 90 днів, до відпускного стажу не зараховується. У період дії воєнного стану надана щорічна основна відпустка за рішенням роботодавця може бути обмежена тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Наприклад, якщо тривалість щорічної основної відпустки 30 днів, то роботодавець зараз може надати тільки 24 дні такої відпустки, а решту 6 днів працівник може використати після воєнного стану. Проте це право роботодавця, а не його обов’язок. Якщо роботодавець не проти, то працівнику може бути надана щорічна основна відпустка повної тривалості. Також враховуйте, що це обмеження стосується основної відпустки за поточний рік і не стосується щорічної додаткової відпустки та інших відпусток: соціальних, навчальних тощо. В період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у надані невикористаних днів щорічної відпустки за минулі роки. Проте це також право, а не обов’язок роботодавця. Працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури? Тоді роботодавець в праві відмовити йому у надані щорічної відпустки в період воєнного стану.

Ще одне правило для щорічних відпусток, це поділ відпустки на частини. Воно діє і зараз, в період дії воєнного стану. Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості, але за єдиної умови: основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Тобто одна частина відпустки за робочий рік обов’язково повинна бути 14 днів. Інші можна поділити як завгодно. При цьому неподільна частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.

Підсумки. Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки – 24 календарних дні. Щорічну відпустку надають за робочий рік. Поділити відпустку можна, але неперервна частина має бути 14 днів. Обмеження у щорічних відпустках під час воєнного стану – це право, а не обов’язок роботодавця.