Класифікатор професій – сьогодення та апгрейд: з чим працювати кадровику

Суть та мета модернізації Класифікатора професій

Законотворці нарешті звернули свою увагу на класифікатор професій. Мова йде про законопроєкт №9630 щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань. Якщо коротко, то нормотворці пропонують створити Єдиний реєстр кваліфікацій, який об'єднає класифікатор професій, довідники кваліфікаційних характеристик та реєстр кваліфікацій. Задум цікавий та важливий для кожного кадровика або фахівця, який займається кадровим обліком.

Проте перш ніж пояснити в чому цінність цього законопроєкт, давайте я поясню як працює ця система зараз. Отже, існує класифікатор професій, який містить професійні назви робіт. При цьому зараз оптимально використовувати версію класифікатора професій, яка міститься на офіційному сайті Мінекономіки. Річ у тому, що до класифікатора професій вносять зміни, які нумеруються. Наприклад, останній раз до класифікатора професій була внесена зміна №12 і саме на сайті Мінекономіки такі правки вже враховані. Плюс у тому, що класифікатор професій все ж таки оновлюється. Мінус – зміни вносять надто повільно. Наприклад, у класифікаторі професії досі немає HR-менеджера або рекрутера, SMM-менеджера, які широко вживаються на ринку праці.

Утворення назви посади на підставі Класифікатора професій

Назву посад ми утворюємо саме на підставі класифікатора професій. Тобто беремо професійну назву роботи й за допомогою правил з формування назв посад, які вписані й у самому класифікаторі професій, і у довіднику кваліфікаційних характеристик, який є загальний для усіх галузей, утворюємо назву посади. Наприклад, беремо з класифікатора професій професійну назву роботи «менеджер (управитель) з реклами». У наведеному випадку у дужках міститься альтернативно-професійна назва роботи. Тому у такому разі утворюється дві назви посади на ваш вибір: «менеджер з реклами» або «управитель з реклами». Сформовану назву посади ми використовуємо у документах на підприємстві: штатному розписі, трудовій книжці, наказах з кадрових питань.

Визначившись з назвою посади нам потрібно розробити посадову або робочу інструкцію. І у такому разі слід звернутися до довідників кваліфікаційних характеристик. Такий довідник є загальний для професій усіх галузей, а є довідники розроблені під окремі галузі та напрямки: охорона здоров'я, соціальних послуг тощо. Їх дуже і дуже багато. Щоправда, у класифікаторі професій, що розміщений на сайті Мінекономіки, є посилання до довідників поруч з окремими професійними назвами робіт, але вони не активні, тож врешті-решт за номером довідник слід шукати самим. Разом із тим також окремо існує та застосовується реєстр кваліфікацій. При цьому актуальний класифікатор професій розміщений, як я вже зазначила, на офіційному сайті Мінекономіки, частина довідників кваліфікаційних характеристик на сайті Верховної Ради, а Реєстр кваліфікацій взагалі має власний сайт. Заплутана система чи не так? Я думаю, що практикуючі кадровики упевнено відповіли «так».

Перспектива створення Єдиного реєстру кваліфікацій та внесення змін в діюче законодавство

Повертаємося до законопроєкту. Його основна мета визначена у пояснювальній записці, а саме передбачається створення Єдиного реєстру кваліфікацій класифікатора професій шляхом об'єднання національного класифікатора професій, довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх диджиталізації та синхронізації з іншими базами даних, щоб процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації був швидкий, прозорий та відповідав потребам ринку праці у реальному часі. Текст самого законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю та Господарського кодексу. При цьому у Кодексі законів про працю пропонується скасувати ч. 6 ст. 4-2, у якій йдеться про порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик, та ст. 206, якою визначене надання роботи відповідно до набутої кваліфікації. А ось правки у Господарський кодекс набагато цікавіші. Пропонується викласти у новій редакції ч. 5 ст. 259 ГКУ. Якраз у цій частині йдеться про формування Єдиного реєстру кваліфікацій. При цьому передбачається, що створює і веде Єдиний реєстр кваліфікацій постійно колегіальний орган, що здійснює функцію у сфері кваліфікацій. А ось порядок створення, внесення змін та введення Єдиного реєстру кваліфікацій затверджується Кабміном за поданням постійно діючого колегіального органу, що здійснює функції у сфері кваліфікацій. Проте ми маємо розуміти, що правки, які прописані поки що у законопроєкт до КЗпП і ГКУ, це лише перші кроки на шляху до формування Єдиного реєстру кваліфікацій. Далі естафету має підхопити Кабмін, розробити свій порядок щодо формування такого реєстру. А ось тільки далі почнеться безпосередньо робота із розробки Єдиного реєстру кваліфікацій.

Підсумки

Отже, законопроєкт №9630 передбачає створення Єдиного реєстру кваліфікацій або Класифікатора професій шляхом об'єднання класифікатора професій, чисельних довідників кваліфікаційних характеристик та реєстру кваліфікацій. Для цього законопроєкт передбачає зміни до Кодексу законів про працю і Господарського кодексу. А от Кабмін уже має розробити порядок перш за все із формування Єдиного реєстру кваліфікацій. Ці ініціативи ми з вами розібрали. Про те ще раз підкреслюю, що зараз ми продовжуємо працювати із класифікатором професій та довідниками кваліфікаційних характеристик у звичних для нас форматах.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».