Неоплачувана відпустка за сімейними обставинами: нові правила надання
З 24 грудня 2023 року застосовується Закон України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».
Держпраці акцентує: «Збільшена тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин. Якщо раніше вона становила 15 календарних днів на рік, то тепер – 30».
Зауважу що, як і раніше, відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами надається за угодою сторін, тобто роботодавець може відмовити у наданні такої відпустки (навіть поза воєнним станом).
При цьому право на таку відпустку працівник може реалізувати частинами. Головне, щоб загальна тривалість такої відпустки протягом календарного року була в межах максимальної тривалості.
Зверніть увагу! Якщо відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами була надана у 2023 році, а закінчилася вона вже у 2024 році, то в цьому випадку маємо справу з перехідною неоплачуваною відпусткою. Оскільки відпустка надається за 2023 рік, то дні відпустки, які припадають на 2024 рік, зараховуються в ліміт днів відпустки без збереження зарплати 2023 року, на який припадає її початок.
Наприклад, неоплачувана відпустка за сімейними обставинами надана працівнику тривалістю 30 календарних днів з 25 грудня 2023 року до 23 січня 2024 року. Всі 30 календарних днів зараховуються у тривалість відпустки 2023 року. У 2024 році працівник має право на неоплачувану відпустку за сімейними обставинами – до 30 к. дн. (хоч фактично на 2024 рік припало 23 календарні дні такої відпустки).
Далі Держпраці у роз’ясненні підкреслює: періоди відпусток без збереження заробітної плати вже не даватимуть права на щорічну відпустку. Тобто тепер відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами не враховується у стаж, що дає право на щорічну основну відпустку.
Отже, ситуація із випливом відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини, наданої з 24 грудня 2023 р., на щорічну основну відпустку наступна. Якщо на робочий рік працівника, за який надається щорічна основна відпустка, приходиться період неоплачуваної відпустки за сімейними обставинами, то належні дні щорічної основної відпустки слід визначати розрахунковим шляхом, і відповідно працівник за такий рік буде мати право на щорічну основну відпустку не повної тривалості, а на меншу кількість днів.
Детальніше про новації, запроваджені Законом № 3494, у курсі «(Не)оплачувані відпустки та компенсації по-новому: реалізація змін на практиці», який доступний нашим передплатникам.
Проєкт Трудового кодексу: профспілки не підтримують
Минулого тижня був оприлюднений текст проєкту Трудового кодексу. Ним передбачається, зокрема, перехід на письмові та електронні трудові договори, тобто скасування трудових договорів в усній формі, збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 календарних днів. Суттєві зміни у підрахунку відпускного стажу.
Разом із тим передбачено зменшення тривалості соцвідпустки на дітей: за однією підставою 7 календарних днів, за наявності двох і більше підстав – 10 календарних днів. Зараз тривалість соцвідпустки на дітей 10 і 17 календарних днів відповідно.
Крім того, у проєкті Трудового кодексу визначено зміну підстав для звільнення, вводяться нові поняття страйк та локаут, передбачається трудовий договір з домашніми працівниками, учнівський трудовий договір.
Проте минулого тижня представники Федерації профспілок зробили заяву про те, що вони не підтримують проєкт Трудового кодексу й вважають, що він має бути доопрацьований.
Водночас Спільний представницький орган профспілок на національному рівні запропонував Мінекономіки з урахуванням наявних програм міжнародної технічної допомоги та проєктів, які реалізуються у сфері реформ трудового законодавства України, доопрацювати проєкт Трудового кодексу у форматі робочої групи, прийняти його та застосовувати після Перемоги України й на етапі приєднання України до Єдиного ринку праці ЄС.
До речі, Тетяна Донець уже зробила огляд основних положень запропонованого проєкту Трудового кодексу.
Медичні огляди – 2024: які зміни очікувати?
На сайті Федерації профспілок України розміщено інформацію щодо змін у проведенні медичних оглядів, які очікують нас у 2024 році.
З набуттям чинності Закону України від 06.09.2022 № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я» (далі – Закон про громадське здоров’я) запроваджуються нові підходи, зокрема, до проведення медоглядів.
При цьому з 1 жовтня 2024 року набере чинності наказ МОЗ від 08.11.2023 № 1925 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280». Й відповідно наказ МОЗ від 23.07.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» поповниться, зокрема:
-
Переліком виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб, що додається;
-
Переліком виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб, що додається.
Як повідомляється, насамперед зміни торкнуться переліків виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені не вакциновані особи або особи, хворі на визначені інфекційні хвороби.
Змінено також перелік інфекційних хвороб, носійство або захворювання на які є підставою для недопуску до виконання професійних обов’язків. Так, перелік було розширено інфекційними хворобами, що можуть викликати надзвичайні ситуації в системі громадського здоров’я, а натомість виключені такі, що не передаються від людини до людини.
Найбільших змін зазнав перелік необхідних обстежень для проведення обов’язкових медичних оглядів. Перелік доповнено обов’язковими лабораторними (загальний аналіз крові та сечі, глюкоза крові), інструментальними (вимірювання артеріального тиску та ЕКГ) і фізикальними обстеженнями. Враховуючи, що деякі сфери діяльності працівників, які проходять медичний огляд, пов’язані з щоденним безпосереднім контактом з людьми, до необхідних лікарів-спеціалістів додано лікаря-психіатра.
Крім іншого, такі обов’язкові раніше при медичному огляді процедури як флюорографія та бактеріологічні дослідження відтепер будуть проводити виключно за наявності обґрунтованих підстав.
Більше про новації Закону розповідає Тимур Алієв на вебінарі «Закон про громадське здоровʼя: що слід враховувати роботодавцю, відсторонення від роботи, обовʼязкові медогляди та електронні медичні книжки працівників», запис доступний передплатникам Кадрової Платформи №1.
Бронювання та працівників: рекомендації Мінекономіки для (пере)оформлення
Фахівці Мінекономіки у листі надали роз’яснення щодо оформлення та переоформлення бронювання військовозобов’язаних за Порядком бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45 (зі змінами) (далі ‒ Порядок № 45).
Нагадаю, що з 31 січня 2023 року діє новий порядок бронювання за списками військовозобов’язаних під час дії воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Порядок № 76).
Однак, Порядок № 45, який має гриф «для службового користування», залишається чинним.
Як зазначає Мінекономіки у листі, з метою забезпечення узгодженої роботи державних органів та підприємств із ТЦК та СП під час бронювання та перебронювання за Порядком № 45 Мінекономіки пропонує:
-
організувати взаємодію з ТЦК та СП <…> за місцем розташування державного органу, <…> підприємства щодо термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час відповідно до Порядку;
-
підготувати визначені Порядком документи щодо бронювання військовозобов’язаних з урахуванням таких вимог:
-
військовозобов’язаним, які під час дії воєнного стану набули право на відстрочку, або прийняті на роботу в державні органи, місцеві органи, підприємства на посади, які включені до затверджених Урядом переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, оформити Посвідчення та Повідомлення про зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік <…>.
Мінекономіки роз’яснює, що «У відповідних позиціях Посвідчення та Повідомлення, оформлених з урахуванням змін, внесених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 571, щодо строку дії відстрочки зазначити:
-
військовозобов’язаних, які працюють в державних, місцевих органах – «на строк проведення мобілізації»;
-
військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві – «на шість місяців»;
-
військовозобов’язаним підприємств, яким необхідно продовжити бронювання <…>, оформити нові Посвідчення та Повідомлення, у яких в позиціях щодо строку дії відстрочки зазначити «на шість місяців».
Мінекономіки також інформує, що Порядок № 45 «не містить норм щодо обмежень в бронюванні військовозобов’язаних, які мають дефіцитну для Збройних Сил України військово-облікову спеціальність».
Більше про порядок бронювання у лекції Вікторії Поліщук «Бронювання працівників: поради і практика», запис доступний передплатникам Кадрової Платформи №1.
Видача паперової трудової книжки на зберігання працівнику: як оформити
На сайті Держпраці розміщено питання: «У зв’язку із ситуацією в Україні працівники на підприємстві вимагають видати на руки трудові книжки. Я маю на це право? Знаю, що можуть взяти згідно заяви на видачу».
Відповідь Держпраці: «Наразі, законодавство про працю не передбачає обов’язку роботодавця зберігати трудові книжки працівників».
Тут варто уточнити: зараз на підприємстві можуть зберігатися паперові трудові книжки працівників, трудові відносини з якими виникли до 10 червня 2021 року. Якщо працівника прийнято на роботу після 10 червня 2021 року, роботодавець уже не може брати на зберігання на підприємстві паперову трудову книжку працівника, оскільки це більше не передбачено законодавством.
Далі Держпраці із посиланням на ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» робить висновок: якщо підприємство перебуває в районі активних бойових дій, роботодавець самостійно розв'язує питання зберігання кадрових документів і може прийняти рішення про видачу трудових книжок працівникам (обов’язково під підпис).
Отже, зараз паперові трудові книжки можуть зберігатися на підприємстві, якщо трудові відносини із працівником виникли до 10 червня 2021 року. Роботодавець зобов’язаний видати працівнику паперову трудову книжку при звільненні. Так скеровує Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58.
При цьому у роботодавця, підприємство якого розташовано у зоні активних бойових дій, має право самостійно прийняти рішення про видачу паперових трудових книжок на зберігання працівникам.
На думку редакції kadroland, працівнику можна видати на зберігання паперову трудову книжку за заявою від нього. При цьому на підставі такої заяви доцільно видати наказ про видачу паперової трудової книжки на зберігання працівнику.
Зразки заяви і наказу про видачу паперової трудової книжки на зберігання працівнику без звільнення є у рубриці «Документи».
Що очікувати кадровику у лютому: норми, подання Звіту з праці, продовження воєнного стану
Воєнний стан триває до ранку 14 лютого 2024 року. Ймовірніше за все нас очікує продовження дії воєнного стану й далі. Проте станом на зараз норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» застосовуються до 13 лютого 2024 року включно.
У лютому немає святкових й неробочих днів за ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, тому з упевненістю можна сказати, що норма тривалості робочого часу для п’ятиденки з двома вихідними днями у суботу і неділю для лютого 2024 року становить: 21 робочий день і 168 годин.
Переходимо до подання статзвітів із праці у лютому 2024 року. Пам’ятайте: не пізніше 7 лютого слід подати Звіт із праці за формою № 1-ПВ (місячна) за січень 2024 року. Зверніть увагу, що за січень 2024 року Звіт із праці вперше подається за формою, затвердженою наказом Держстату від 30.03.2023 № 128.
Крім того, не пізніше 28 лютого 2024 року слід подати Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці за формою 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) у редакції наказу Держстату від 30.03.2023 № 127.
Нагадаю, що на виконання п. 72 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, підприємства щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку торік відповідно до компетенції. Зразок такого наказу є у розділі «Документи».
Від справ до перспектив. У лютому продовжуємо тримати руку на пульсі стосовно законопроєктів про мобілізаційні зміни та підвищення розмірів штрафів за порушення ведення військового обліку на підприємстві.
У січні кадрову спільноту схвилював новий проєкт Трудового кодексу. Як я відзначала раніше, профспілки виступили проти його подальшого просування. Але за розвитком подій ми будемо уважно слідкувати, щоб ви першими дізналися про його долю.
До речі, про проєкт Трудового кодексу, перевірки Держпраці у 2024 році, відпускний стаж, звільнення та документи з ведення військового обліку вас очікує безкоштовна дводенна кадрова конференція 30 і 31 січня. Лекторський склад вражає: Тетяна Донець та Ганна Лисенко, Людмила Смердова та Тимур Алієв. Також запрошено представника Держпраці. Обов’язково приєднуйтеся, щоб отримати весь спектр знань для безпечної кадрової роботи у 2024 році. Реєстрація – за посиланням.