Як побудувати тарифну сітку

Встановлення посадових окладів на одному рівні не відповідає вимогам законодавства

<...>Згідно до вимог Національного класифікатору України ДК 003:2005* встановлення посадових окладів на одному рівні не відповідає наведеним вимогам законодавства.

Ухвала ВАСУ від 10.11.2010 р. у справі № К-30023/10
*Скасовано 01.11.2010 р. у зв'язку з набранням чинності ДК 003:2010.

У вас не може бути оклад прибиральника службових приміщень 6500 грн, оклад бухгалтера – 6500 грн, оклад головного бухгалтера – 6500 грн, оклад менеджера зі збуту – 6500 грн, і оклад директора так само 6500 грн. Такого бути не може. На цьому неодноразово у нас наполягав суд, і у нас доволі багато різноманітної судової практики, яка виливається саме в те, що спіймали на гарячому податкова, спіймали на гарячому Держпраці і тощо.

Встановити всім, починаючи з прибиральника і до директора, оклад на рівні 6500 – не можна. 

Встановлення мінімального посадового окладу та його вплив на формування тарифної сітки

Тарифна сітка або схема посадових окладів формується на основі тарифної ставки працівника першого розряду (тобто мається на увазі перший тарифний розряд) та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Кодекс законів про працю дозволяє нам встановити мінімальний посадовий оклад у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня нашого календарного року (за ст. 96 КЗпП).

Тобто вас ніхто не зобов’язує встановлювати мінімальний посадовий оклад на рівні мінімалки. При цьому під мінімальний посадовий оклад ви можете:

• обрати прожитковий мінімум на 1 січня календарного року (2481 грн на 01.01.2022, ст. 7 Закону № 1928);
• прописати на локальному рівні, що це відсоток від прожиткового мінімуму, приміром, 110%;
• прописати, що це мінімальна зарплата, або прописати, що це відсоток від мінімальної заробітної плати.

Але враховуйте такий момент: у вас ось ця драбинка почнеться від мінімуму. Що ви заклали у той мінімум – від нього будемо відштовхуватися. Якщо ви закладете в мінімум 6500 грн, то через систему тарифних коефіцієнтів у тих, хто вище за кваліфікацією, вже 6500 грн не буде. Якщо ви закладете в основу мінімальний прожитковий мінімум, то у вас через систему тарифних коефіцієнтів буде побудова дуже красивої тарифної сітки.

Тут ви вб’єте одразу двох зайців. Тобто встановили, приміром, на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – ПМПО). Встановили на цьому рівні такий мінімальний оклад і далі через систему тарифних коефіцієнтів, яку знову ж таки ви встановлюєте самостійно. У вас в цього буде самий мінімум, в цього буде трішки більше, в цього буде ще трішки більше, тому що відштовхуватися ми будемо звідси. У вас побудується красива тарифна сітка, у вас надалі будується красивий штатний розпис. Але всі і так будуть отримувати мінімалку за рахунок доплати до МЗП. Потім за рахунок доплати по МЗП – в усіх буде по 6500. І це законно.

А коли встановити всім оклад 6500 – це незаконно. Результат один і той самий, але якщо ви хочете дійти до результату «всім мінімалка», то вам треба починати побудову тарифної сітки звісно не з мінімалки, а з чогось, що буде, приміром, відштовхуватися від мінімального прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року.

Ще раз звертаю увагу на статтю 96 КЗпП: ніхто не зобов’язує робити низ від 6500. Ніхто. Ви самі це для себе вирішуєте.

Основа для побудови тарифної системи – тарифна ставка робітника першого розряду

За основу побудови тарифної сітки (тарифної системи) зазвичай беруть тарифну ставку працівника першого розряду, що працює в нормальних умовах праці. Ця тарифна ставка є відправної точкою для визначення тарифних ставок (окладів) працівників, що виконують найпростіші роботи і не тарифікуються за розрядами. Наприклад: гардеробник, кур’єр, прибиральник службового приміщення. Так і для побудови системи тарифних ставок працівників за розрядами тарифної сітки та схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.

Визначення тарифних ставок (окладів) працівників, що виконують найпростіші роботи і не тарифікуються за розрядами

Перелік професій, за якими виконується некваліфікована праця передбачені в розділі 9 класифікатора професій, що має назву «найпростіші професії». І згідно з класифікатором професій посада, приміром, продавець непродовольчих товарів за класифікацією належить до розділу 5 (працівники сфери торгівлі та побутових послуг). До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для надання послуг у сфері торгівлі. Посада продавець непродовольчих товарів не належить до розділу 9 Класифікатора професій (найпростіших професій). Отже, ось цей прожитковий мінімум на працездатну особу на 1 січня (2481 грн), його можна виключно встановлювати для найпростіших професій. Тільки для найпростіших професій. Тільки для некваліфікованої праці. А назви таких професій у нас передбачені розділом 9 Класифікатору професій «Найпростіших професій». І встановлення окладу (ставки) на рівні прожиткового мінімуму працівникам інших професій, передбачених розділами 1-8 КП, є фактично порушенням статті 96 КЗпП. Тому, якщо у вас іде побудова тарифної сітки від найпростішої професії, то найпростішій професії звісно можна встановити оклад на рівні прожиткового мінімуму на перше січня 2022 року. І далі вже через систему тарифних коефіцієнтів всіх інших працівників він буде трішки більше.

Визначення групи, до якої належить посада, за кодом КП

Які у нас існують правила в КП? Що один розділ, це одна кваліфікація складності професій, що входять до нього. І для того, щоб зрозуміти до якої групи належить та чи інша посада, достатньо подивитися на першу цифру в її коді КП. І чим старша цифра, тим, зазвичай, нижча кваліфікація потрібна від особи, яка її обіймає, тим простіші роботи вона виконує.

Приклади посад з класифікатора професій.

Перший розділ він звісно самий такий вагоміший. Там директор, там головний бухгалтер. І до речі, там менеджер зі збуту. Бо менеджери зі збуту це не «алло, добрий день…», це не дзвонар, це керівник, це перший розділ класифікатора професій. І у менеджера зі збуту в результаті, як у керівника, оклад має бути більший ніж у, приміром, того самого інженера чи економіста, чи в експедитора, чи у бухгалтера. Бо ті сидять уже в інших кодах КП.

Четвертий розділ – офісні службовці. Ми бачимо приклади.

П’ятий розділ: бармени, продавці.

Шостий: садовод, фермер.

Сьомий: штукатур, маляр.

Восьмий: водій автотранспортних засобів, машиніст-кранівник.

Ну і дев’ятий, вже найпростіший для якого можна встановити на рівні прожиткового мінімуму на 1 січня, це прибиральник службових приміщень, це сторож.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».