Про головне у листопаді
Продовжено воєнний стан. А карантин?
Почнемо із головних дат, які ми отримали у листопаді 2022 року. На сьогодні ми констатуємо: Указом Президента № 757, який уже затверджений Законом України, воєнний стан продовжено до 5 ранку 19 лютого 2022 року. А це означає, що ми продовжуємо застосовувати Закон № 2136, який доповнює трудове законодавство і застосовується виключно під час воєнного стану. Що головне слід пам’ятати із Закону № 2136?
Перш за все нагадаю, що під час воєнного стану не має поняття святкових і неробочих днів у контексті трудового законодавства. Тому 25 грудня 2022 року, 1 і 7 січня 2023 року вважаються звичайними календарними днями. І це слід врахувати при визначенні графіку роботи підприємства і затвердженні норми тривалості робочого часу у грудні і січні, а також при визначенні тривалості щорічних відпусток і соцвідпустки на дітей.
Крім того, відпустка без збереження зарплати через воєнний стан, яка може бути надана усім без виключення працівникам на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 може бути оформлена по 18 лютого 2022 року включно. Нагадаю, що така відпустка надається за погодженням із роботодавцем і зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Відпустка без збереження зарплати, яка надається виключно працівникам за кордоном і зі статусом ВПО відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, також може бути оформлена по 18 лютого 2022 року включно. Така відпустка надається на вимогу працівника і роботодавець не може відмовити у її наданні. Період відпустки без збереження зарплати працівника за кордоном і зі статусом ВПО не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Але відзначу, що відпустка без збереження зарплати працівникам за кордоном і зі статусом ВПО надається виключно тривалістю 90 календарних днів. При цьому такі 90 календарних днів виділяються на увесь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень війни. Тобто якщо працівнику уже надавалася неоплачувана відпустка саме за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 загальною тривалістю 90 календарних днів, ще 90 календарних днів цієї відпустки працівник оформити уже не може. Проте він може взяти відпустку без збереження зарплати через воєнний стан як і усі інші працівники згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.
Крім того, оскільки діє воєнний стан, то відповідно призупинення дії трудового договору також залишається можливим, якщо обидві сторони – і працівник, і роботодавець не можуть виконувати свої зобов’язання за трудовим договором.
А от карантинний період поки що не продовжений, а тому діє по 31 грудня 2022 року. Отже, відпустка без збереження зарплати через карантин може бути надана зараз по 31 грудня 2022 року.
Нагадаю, що про наслідки продовження воєнного стану у кадровій сфері розповідав Тимур Алієв на вебінарі 22 листопада, а також про ці нюанси йшлося на вебінарі 1 грудня.
Мобілізація продовжена!
До 19 лютого 2023 року продовжений не тільки воєнний стан. Указом Президента період проведення загальної мобілізації також продовжено до 19 лютого 2023 року. Нагадаю, що за працівниками, призваними за призовом під час мобілізації зберігається місце робота і посада. У роботодавця у загальному випадку, якщо ми не говоримо про педагогів, більше немає обов’язку зберігати за працівником середній заробіток. Проте роботодавець може прийняти рішення про виплату мобілізованому працівнику матеріальну допомогу у розмірі середнього заробітку, посадового окладу або в іншому розмірі. Також нагадаю, що мобілізованого працівника слід наказом увільнити від роботи у зв’язку із проходженням служби за призовом під час мобілізації. І пам'ятайте: період мобілізації по 18 липня 2022 року враховується до стажу. Що дає право на щорічну основну відпустку, а період мобілізації з 19 липня 2022 року не враховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Про усі подробиці оформлення і гарантії для мобілізованого працівника ми не одноразово розповідали на своїх ефірах, зокрема на вебінарі «Зарплатно-кадровий мікс» та на Великому зарплатно-кадровому вебінарі, а наказ про увільнення та наказ про виплату матеріальної допомоги мобілізованому працівнику є у нашій рубриці «Документи».
Важливі цифри Держбюджету-2023
Закон про Держбюджет на 2023 рік прийнято і підписано Президентом! Тому у 2023 рік ми вступаємо із затвердженим держбюджетом на 2023 рік. Головні показники, про них довго говорити не прийдеться: розмір мінімальної зарплати протягом усього 2023 року не змінюватиметься і становитиме 6700 грн, тобто на рівні розміру мінзарплати з жовтня по грудень 2022 року.
Тож якщо у вас закрадуться сумніви з приводу правильності ваших кадрових дій і розміру фінансових санкцій за них відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю, то розмір штрафів слід розраховувати беручи за базу мінзарплату у розмірі 6700 грн. Наприклад, за неоформленого працівника роботодавцю загрожує штраф у десятикратному розмірі мінзарплати за кожного працівника на момент виявлення порушення. Тобто неоформлений працівник дорівнює 67 000 грн штрафу. При допущенні порушення стосовно інших вимог трудового законодавства, наприклад, за відсутність графіку відпусток на підприємстві, штраф складає одну мінзарплату, тобто 6700 грн за порушення у цілому.
Мінімальний страховий внесок за найманих працівників (крім осіб з інвалідністю) становить 1474 грн, знов же таки відштовхуємося від мінзарплати. А от розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн. А от справжньою новацією держбюджету для 2023 року стало скасування індексації зарплати, це, звісно цікавить бухгалтерів, які ведуть і кадри, а я впевнена, що серед вас такі є.
З усіма цими важливими цифрами держбюджет-2023 і їх вплив на зарплатні розрахунки вас познайомила Тетяна Мойсеєнко на Великому зарплатно-кадровому онлайн-семінарі.
Скасування форми № 10-ПОІ, але не нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю!
Законом № 2682, який набрав чинності 06 листопада 2022 року, внесено зміни до Закону про соцзахист осіб з інвалідністю у частині обов’язку роботодавця виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю.
Так ось з 6 листопада 2022 року у роботодавця уже немає обов’язку реєструватися у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю і увага! немає більше обов’язку подавати Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. А це означає, що за 2022 рік подавати форму № 10-ПОІ не потрібно.
Але будьте уважні, адже скасовані виключно вимоги про реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю і подання до цього Фонду форми № 10-ПОІ. Але виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю не скасовано. Тому роботодавець так само має забезпечити норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, якщо на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить від 8 до 25 осіб, то має бути працевлаштована одна особа з інвалідністю, а якщо середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить від 26 осіб і вище, то норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю становить 4 % від середньооблікової кількості штатних працівників за рік. Відповідно, якщо на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників до 7 осіб включно виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю це підприємство не зобов’язано.
Крім того, вводиться новий механізм контролю за виконанням нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. Тепер Пенсійний фонд має передавати до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю про працевлаштованих осіб з інвалідністю та іншу необхідну інформацію, необхідну для визначення нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. Ця інформація буде опрацьовуватися Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю і може стати підставою для перевірки підприємства Держпраці з питання виконання нормативу 4 %, а також для нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому зараз розміри таких адміністративно-господарських санкцій залишаються без змін. Передбачається, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій буде надсилатися через електронні кабінети страхувальників на порталі Пенсійного фонду.
Про усі ці новації розповідала Тетяна Мойсеєнко на вебінарі «Квота із працевлаштування осіб з інвалідністю: звіту немає, норматив і штрафи залишаються! Оптимізація чи популяризація?»
Е-трудова у Законі про ЄСВ
Законом № 2682, який набрав чинності 6 листопада 2022 року, внесено зміни до Закону про ЄСВ і тепер у Законі про ЄСВ також згадується про обов’язок роботодавця подавати відомості про трудову діяльність працівника через кабінет страхувальника на порталі Пенсійного фонду. До речі, ця правка узгоджується із вимогою ст. 48 Кодексу законів про працю про те, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб відповідно до Закону про ЄСВ.
Так ось у Законі про ЄСВ зафіксовані випадки, коли роботодавець подає відомості про застраховану особу через кабінет страхувальника за допомогою xml-файлу і функції Додати запис. Це відомості про переведення, звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії. Як бачимо, серед таких відомостей не вказана інформація про прийняття на роботу.
Про особливості такої правки у Законі про ЄСВ розповідала Тетяна Мойсеєнко в лекції «Електронні трудові книжки: нові вимоги, формування і запит е-трудової. Як оптимально перейти на е-трудові».
Зміни у порядку бронювання
Законом № 2732 внесено зміни до Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію у частині бронювання працівників. Так, згідно з останніми змінами бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в держорганах і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання; на підприємствах, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України; і на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому Кабмін повинен ще розробити і затвердити Порядок бронювання.
Скасовані обмеження щодо сумісництва у бюджетній сфері
Уряд скасував постанову № 245 і Положення № 43, у яких йдеться про особливості сумісництва у державних і комунальних підприємства, закладах та у бюджетних установах. Передумовою такого скасування стало викладення з 19 липня 2022 року у новій редакції ст. 102-1 Кодексу законів про працю, де наведено власне поняття сумісництва і відсутнє посилання на постанову Кабміну, тобто постанову № 245.
І от Уряд єдиним махом скасував і саму постанову № 245 і похідне від неї Положення № 43. Тому з 25 листопада 2022 року більше не застосовується обмеження про те, що працівники державних і комунальних підприємств, закладів і бюджетних установ можуть працювати за сумісництвом не більш ніж половина тривалості робочого часу. Крім того, скасовується і заборона керівників вказаних підприємств і закладів на роботу за сумісництвом. Проте у цьому питанні варто все ж таки бути обмереженими, адже у законодавстві, зокрема, Законі про протидії корупції, все ще залишаються обмеження щодо роботи за сумісництвом окремих категорій працівників.
Примірна форма трудового договору про фріланс: версія Мінекономіки
Ст. 24 Кодексу законів про працю диктує укласти обов’язково письмовий трудовий договір при виникненні трудових відносин з нефіксованим робочим часом. Нагадаю, що особливістю трудових відносин з нефіксованим робочим часом є те, що працівник залучається до роботи за потреби у виконання посадових обов’язків. Тобто роботодавець викликає його тоді, коли є потреба у функціоналі цього працівника.
І ось наказом № 4179 Мінекономіки затвердило примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом. Тут підкреслю, що йдеться про примірну, а не типову форму трудового договору. Тому роботодавець має право самостійно вирішувати – застосовувати примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом або укласти такий договір у довільній формі. Наказ № 4179 Мінекономіки оприлюднило на своєму сайті 31 жовтня, а уже на вебінарі 3 листопада ми детально проговорили з вами пункти цієї примірної форми. Також зауважу, що в рубриці «Документи» є зразки як примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом, так і трудовий договір з нефіксованим робочим часом у довільній формі.
Працівник виїхав за кордон і не виходить на роботу: звільняти чи ні?
Управління Держпраці у Харківській області надало роз’яснення стосовно питання: Чи можна звільнити працівника, коли він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану?
Так ось, як зазначає, регіональне Держпраці, Звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством. Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника. Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини. Тому Держпраі рекомендує за відсутності заяви працівника про звільнення, не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій.
Отже, само по собі звільнення через прогул під час воєнного стану не заборонене, але до цього питання слід підходити дуже обережно, аналізуючи ситуацію у регіоні і чи є підстави вважати, що працівник відсутній на роботі через загрозу його життю і здоров’ю, тобто з поважних причин.
Про це ми з вами говорили в лекції «Як закінчити трудові відносини через відсутність працівника».
З якої дати застосовувати підставу для звільнення через відсутність на роботі
У листі Держпраці, яке було оприлюднено у листопаді, йдеться про дату, з якої можна застосовувати підставу для звільнення за п. 8-3 ст. 36 Кодексу законів про працю, а саме: відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. На думку Держпраці, Оскільки вищезазначена норма набула чинності з 19.07.2022, звільнення працівника відповідно до пункту 8-3 статті 36 КЗпП України можливе не раніше 19.07.2022 за наявності на дату звільнення 4-х місяців відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності. Тоді як Мінекономіки вважає, що відлік часу фактичної відсутності працівника на робочому місці та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль має починатися від 19.07.2022. Тобто за версією Мінекономіки відсутність працівника на роботі до 19 липня 2022 року не враховується для цілей визначення безперервного 4-місячного строку.
Про звільнення за п. 8-3 ст. 36 Кодексу законів про працю ми розбиралися в лекції «Як закінчити трудові відносини через відсутність працівника». І також анонсую, що уже 5 грудня виходить новий курс «Звільнення і призупинення: нові підстави, процедури та документи», де про це поговорить Тимур Алієв.
Відключення електроенергії: як оформити (не)роботу
Заступник голови Федерації профспілок у своєму інтерв'ю надав рекомендації, як оформити працівників під час віялових відключень електроенергії. Отже, на думку заступника голови Федерації профспілок, при віялових відключеннях електроенергії має бути оформлений простій не з вини працівника. А Роботодавець, який не хоче оплачувати простій, має забезпечити працівника генераторами, акумуляторами чи іншими засобами для забезпечення віддаленої роботи без електроенергії.
Про доцільність оформлення простою і альтернативні підходи до організації роботи працівників, як, наприклад, гнучкий режим робочого часу, дистанційна і надомна робота, ми говорили в лекції «Відключення електроенергії: оптимальні способи організації робочого часу та оформлення неробочого».
Які документи необхідні для проходження МСЕК: роз’яснення МОЗ
На Урядовому порталі МОЗ 17 листопада 2022 року розмістило роз’яснення стосовно проходження МСЕК під час воєнного стану. Зокрема, у цьому роз’ясненні наведений перелік документів, які має надати особа для проходження МСЕК. Їх перелік зараз наведено на слайді. Крім того, МОЗ нагадує, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення МСЕК спрощена. Зокрема, на період дії воєнного стану МСЕК проводиться за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності. У разі, коли особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд до МСЕК, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Медогляди під час воєнного стану не скасовані!
Одразу кілька регіональних управлінь Держпраці, зокрема і у Сумській області, нагадали, що на період дії воєнного стану не скасовані обов’язкові медогляди працівників. А це означає, що роботодавець щорічно не пізніше 1 грудня (у нашому випадку не пізніше 1 грудня 2022 року) зобов’язаний подавати до територіального органу Держпраці заяву щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду у 2023 році.
Про необхідність проведення медоглядів в умовах воєнного стану розповідала Олена Габрук і Тимур Алієв у вебінарах «Письмові трудові договори, звільнення працівників через Viber та про обов’язкові медичні огляди» і «Кадровик & охорона праці».
Про важливе у грудні
Воєнний стан у грудні: що слід знати кадровику
Воєнний стан продовжено до 19 лютого 2023 року. Відтак протягом грудня 2023 року ми продовжуємо застосовувати Закон № 2136 про організацію трудових відносин під час дії воєнного стану. Нагадаю, що на період дії воєнного стану скасовані святкові і неробочі дні у контексті трудового законодавства. А це означає, що 25 грудня слід розглядати як звичайний календарний день у розумінні саме ст. 73 Кодексу законів про працю. Відповідно на час дії воєнного стану не застосовується і норма, яка дозволяє перенести вихідний день на наступний після святкового дня, якщо святковий і вихідний день збігаються.
Тому роботодавцю слід видати наказ про визнання 25 грудня вихідним днем, а 26 грудня робочим днем, якщо ми говоримо про стандартну п’ятиденку з двома вихідними днями у суботу і неділю. У такому разі для стандартної п’ятиденки норма тривалості робочого часу за грудень 2022 року становить 22 робочих дні і 176 годин.
Також кадровику слід пам’ятати, якщо на щорічну відпустку або соцвідпустку на дітей припадає 25 грудня, то його слід враховувати як звичайний календарний день, а не святковий. Наприклад, якщо працівнику надається щорічна відпустка з 19 грудня тривалістю 14 календарних днів, то її період з 19 грудня по 31 грудня, тобто рівно 14 календарних днів.
Про це розповідав Тимур Алієв у лекції «Воєнний стан продовжено. Скільки будемо працювати та відпочивати в грудні-січні».
Важливі справи кадровика у грудні 2022 року
У грудні 2022 року кадровику слід закрити діловий 2022 рік і підготуватися до прийдешнього 2023 року. Тож потрібно закрити Журнали реєстрації кадрових документів, які не переходять у 2023 році. Подбати про складання штатного розпису-2023, привести у відповідність із чинним законодавством Правила внутрішнього трудового розпорядку, розрахувати норми тривалості робочого часу на 2023 рік.
Крім того, кадровику потрібно визначити тривалість щорічних відпусток, на робочий рік яких випали воєнні періоди. Далі зазирнути у графік відпусток-2022 для того, щоб з'ясувати, хто із працівників так і не скористався запланованою щорічною відпусткою для того, щоб узгодити із працівників період надання таких днів уже у 2023 рік. Тобто у грудні уже має бути остаточно складений, затверджений і погоджений графік відпусток на 2023 рік.
Про підрахунок стажу для визначення тривалості щорічної відпустки ми говорили в лекції «ТОП-5 кейсів із визначення тривалості та оформлення відпусток: дієві поради та покрокові розрахунки!». А готувалися до нового кадрового року на вебінарі «Зарплатно-кадровий мікс. Топ-20 важливих справ грудня кадровика та бухгалтера, які треба встигнути зробити».
Остаточне скасування форми Звіту за квотою 5 %
Мінекономіки підготувало проєкт наказу про скасування наказу № 271, яким, зокрема, затверджена форма звіту під назвою Інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Це той самий Звіт за квотою 5 %, який подавався щороку до 1 лютого на виконання Закону про зайнятість. Тож очікуємо на офіційного оприлюднення і набрання чинності наказом, яким уже остаточно скасують подання Звіту за квотою 5 %.
Проте варто відзначити, що оприлюднення такого наказу – формальність. Адже Законом про зайнятість уже не передбачено подання Звіту за квотою 5%, а тому за 2022 рік цей Звіт не подаватиметься. Натомість у Законі про зайнятість з 29 жовтня 2022 року прописано компенсації, якими можуть скористатися роботодавці при працевлаштуванні окремих категорій працівників.
Про скасування квоти 5 % ми говорили ще на вебінарі «ТОП-20 законодавчих змін і кейсів жовтня».
Подання статзвітності у грудні
Поговоримо стосовно статистичної звітності. Пам’ятайте: 7 грудня – граничний термін подання Звіту з праці за формою № 1ПВ місячна за листопад 2022 року. При цьому Звіт з праці за листопад подається ще за формою у редакції наказу Держстату № 135. А от починаючи зі Звіту за січень 1-ПВ подаватиметься в оновленій формі.
При цьому нагадаю, що з 1 січня статистична звітність подаватиметься виключно в електронній формі на виконання норм Закону про офіційну статистику. У зв’язку із цим команда KadroLand готує курс про подання статистичної звітності в електронній формі, у тому числі через Кабінет респондента на офіційному сайті Держстату. От підготуватися до подання Звіту з праці за формою 1-ПВ за листопад 2022 року ви маєте змогу разом із Тетяною Гуль на вебінарі «Воєнний стан продовжено. 1-ПВ (міс) нова vs стара».
На старті реформа соцстрахування
З 1 січня 2023 року запрацює нова масштабна реформа у соціальному страхуванні, адже Закон про соцстрахування викладений повністю у новій редакції. Передбачається об’єднання Фонду соцстраху із Пенсійним фондом України, про це уже є проєкт постанови Пенсійного фонду. І головне: лікарняні розраховуватиметься на підставі даних про стаж, що міститься у реєстрі застрахованих осіб. Тобто не із підрахунків стажу кадровика, а саме отих відомостей, що містяться у так званій електронній трудовій працівника. Ось чому важливо уже розпочати тим, хто це ще не зробив масовий процес сканування паперових трудових книжок і передачі їх до Пенсійного фонду.
Про деталі масштабної реформи у системі соцстрахування уже розповідала Тетяна Мойсеєнко у лекції «Реформа лікарняних виплат з 1 січня: як Пенсійний фонд буде нараховувати та фінансувати лікарняні й декретні». І до соцреформи ми продовжимо готуватися протягом грудня 2022 року.
Законопроєкти про виплату грошової компенсації мобілізованим
У Верховній Раді зареєстровано одразу два законопроєкти, якими передбачено виплату грошової компенсації мобілізованим працівникам і резервістам, призваним на військову службу під час особливого періоду. Це законопроєкти № 8164 і 8164-1.
Законопроєкт № 8164 передбачає, що у разі призова мобілізованим працівника і резервістам роботодавець виплачуватиме грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей.
Суть законопроєкту № 8164-1 така сама, але із суттєвим уточненням: мобілізованим працівникам і резервістам роботодавець виплачуватиме грошову компенсацію всі не використані ним дні виключно щорічної відпустки у строк до 31 грудня року його призову.
Чи буде один із них прийнятий у грудні 2022 року, поки що не відомо, але знати про них треба уже зараз!
Про законопроєкт № 8164 ми уже говорили в лекції «ТОП-5 кейсів із визначення тривалості та оформлення відпусток: дієві поради та покрокові розрахунки!».
Законопроєкт про підставу для звільнення працівників-колабораціоністів
Уже очікує розгляду законопроєкт № 7731, яким передбачено доповнення ст. 41 Кодексу законів про працю новою підставою для звільнення, а саме: вчинення працівником, який працює на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, проступку, несумісного з продовженням даної роботи, пов’язаного з його підтримкою держави-агресора.
Чи буде підтриманий законопроєкт № 7731 народними депутати – сподіваємося побачити у грудні 2022 року.