Відеоблоги

Скільки разів можна надати неоплачувану відпустку тривалістю 90 к. дн.

Ви дізнаєтесь:

  • До якої дати можна надати неоплачувану відпустку на 90 к. дн. через ВС.
  • Що робити, якщо працівник використав неоплачувану відпустку та не з'явився на роботі.
  • Чи можна звільнити працівника після використання відпустки 90 к. дн.
Оберіть відео для перегляду

5(14)

Оцініть відео:

Скільки разів можна надати неоплачувану відпустку тривалістю 90 к. дн.

00:11:32

Людмила Смердова

5(14)

Оцініть відео:


Гранична дата надання неоплачуваної відпустки через воєнний стан


Воєнний стан у нас продовжений до 19 лютого. Відпустку без збереження зарплати через воєнний стан у зв’язку з цим ми можемо надавати по 18 лютого 2023 року, оскільки воєнний стан у нас продовжений тільки до 5 години 30 хвилин 19 лютого. Тобто ми не можемо ось цей день, 19 лютого, дробити, щоб працівник там частину дня побуде у відпустці без збереження зарплати, а частину вже вийде. Так ми вчинити не можемо, тому відпустка без збереження зарплати через воєнний стан надається по 18 лютого 2023 року включно.


Підстави для надання неоплачуваної відпустки через воєнний стан

Розберімося, що зараз у нас у Законі №2136 є дві підстави для надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан. Одна із них надається усім категоріям працівників і ч. 3 ст. 12 Закону №2136, яка своєю чергою ще відсилає нас до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Інша підстава. За іншою підставою у нас відпустка без збереження зарплати надається тільки працівникам, які перебувають за кордоном і працівникам у яких є довідка внутрішньопереміщеної особи. Тільки двом категоріям працівників. І така підстава вписана у ч. 4 ст. 12 Закону №2136. І зверніть увагу, що якщо ми говоримо про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан усім категоріям працівників, то тут у нас обмеження по тривалості немає. Єдине «стоп» це припинення або скасування воєнного стану. А ось якщо ми говоримо про відпустку без збереження зарплати, яка надається працівникам за кордоном або внутрішньопереміщеним особам, то тут вона надається не більше 90 календарних днів і інше «стоп» це закінчення воєнного стану.


Фактори, що впливають на прийняття рішення про вибір підстави для надання відпустки

Перш ніж визначити яку відпустку надавати ще раз можна, ви повинні повернутися до тих наказів, за якими ви уже надавали відпустку без збереження зарплати через воєнний стан і подивитися, що ви писали у цьому наказі. Якщо є посилання на ч. 3 ст. 12 Закону №2136, то у працівника, який зараз став ВПО або він зараз перебуває за кордоном, він отримати зараз ще оформити відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136. Якщо ви дивитеся на наказ і там вже було надано відпустку без збереження зарплати як працівнику, який за кордоном або внутрішньопереміщена особа й оформлена вона саме за ч. 4 ст. 12 Закону №2136, тобто про це прямо написано у вашому наказі, то у такому випадку ви повинні врахувати обмеження у 90 календарних днів.


Зміст законодавчої норми про тривалість відпустки 90 к. дн

Подивіться, будь ласка, на норму ч. 4 ст. 12 Закону №2136. Якщо ми її прочитаємо, то ми бачимо, що вона надається не більше 90 календарних днів під час дії воєнного стану. Ну нібито все зрозуміло, ну 90 так і 90. Тоді виникає запитання: 90 використав, чи можна надати ще 90? З норми прямої відповіді немає, але Мінекономіки майже одразу після появи цього Закону, після зміни Закону №2136, висловив свою думку і її підтримує Держпраці. Ми це бачимо із їхніх таких регіональних роз’яснень. Підтримують цю думку і більшість експертів. Тут вказано, що по суті ось ці 90 календарних днів для оформлення відпустки без збереження зарплати саме за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 виділено на весь період воєнного стану. Тобто з 19 липня, як це була запроваджена підстава для надання відпустки без збереження зарплати й аж до остаточного нашого закінчення дії воєнного стану. Тобто не 90+90+90, а якщо працівник, у нього є статус ВПО або він перебуваючи за кордоном, і він же оформив відпустку, і у наказі прямо вказано ч. 4 ст. 12 Закону №2136, то ось за цією підставою він може використати виключно 90 календарних днів за весь період дії воєнного стану з усіма продовженнями, з усіма… Ну ось просто, за весь період воєнного стану. Скільки б він не продовжувався, за цією підставою працівник може оформити відпустку без збереження зарплати виключно 90 календарних днів. Він може її поділити. Він може її використовувати такими дробовими частинками якимось. Але у підсумку за весь період воєнного стану, скільки він буде тривати, працівник має право на відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 виключно тривалістю 90 календарних днів.


Відсутність працівника після використання відпустки 90 к. дн.

Там пишуть, що працівник за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 уже перебуваючи за кордоном отримав відпустку без збереження зарплати, склали, там уже є 90 календарних днів, чи може він отримати ще 90 календарних днів за цією ж підставою? І ми кажемо: ні! За ч. 4 ст. 12 Закону №2136 він вже не має права на відпустку без збереження зарплати тривалістю у ще там 90 календарних днів.

Хм. Наступне запитання. А як же тепер бути? Він не збирається повертатися із за кордону. Він там влаштувався, у нього там є ну якісь там свої зобов’язання, він поки що до нас не повертається, як його оформлювати, його відсутність? Його відсутність оформити можна. Дивіться. Наступний наш слайд. Тут ми бачимо, що працівник може оформити відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону №2136. Ця відпустка не обмежена у своїй тривалості, але це інша підстава для надання відпустки без збереження зарплати. Зверніть, будь ласка, на це увагу. І надається у цьому разі відпустка без збереження зарплати тільки за згодою між працівником і роботодавцем. Мінус для роботодавця, що період цієї відпустки без збереження зарплати відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону №2136, він дає право на щорічну основну відпустку. Тому враховуйте це. Якщо працівник десь 90 календарних днів побуде у цій відпустці, то десь 6 календарних днів щорічної основної відпустки у нього набігає. Це мінус для роботодавця, так. Але це варіант для оформлення відсутності працівника якщо він за кордоном або ВПО і вже скористався відпусткою без збереження зарплати саме за ч. 4 ст. 12 Закону №2136.

Інший варіант, це оформлення відпустки без збереження зарплати через карантин. Але зараз ми можемо оформити таку відпустку тільки по 31 грудня 2022 року. Далі у нас поки що карантин не продовжено, але якось за новинами нібито до цього йде. Але подивимося. Зараз, станом на сьогодні, ви можете оформити відпустку без збереження зарплати через карантин тільки до 31 грудня 2022 року.

Наступний наш варіант, це відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами. А чому б ні? Якось всі про неї забули, але чому б і ні, чому б нею не скористатися? Ну вона стара, добра. Це норма ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Але й у цьому разі при перебуванні у цій відпустці у нас все ж таки іде стаж на щорічну основну відпустку.

Ще один варіант, це призупинення дії трудового договору. Але пам’ятайте, що чинна ст. 13 Закону №2136 передбачає оформлення призупинення трудового договору тільки коли обидві, дві сторони, і працівник, і роботодавець, не можуть виконувати зобов’язання за трудовим договором. Тому з цією альтернативою оформлення відсутності працівника, призупинення дії трудового договору, будьте, будь ласка, обережні.


Підстави для звільнення працівника після використання відпустки 90 к. дн.

І ще одне питання. А ось працівник уже побував у нас 90 календарних днів у відпустці без збереження зарплати як ВПО чи там перебуваючи за кордоном. Тепер закінчилась ця відпустка, він не виходить на зв'язок, а ми його звільнимо. Ні, у нас такої підстави для звільнення немає. А ми можемо використовувати тільки ті підстави для звільнення, які вписані у нас у КЗпП. Тому навіть якщо працівник, у нього закінчилась відпустка без збереження зарплати й він не виходить з вами на роботу, або просто не виходить на зв'язок, то звільнити його просто так ви не можете. Звільнити за п. 8-3 ст. 36 КЗпП, нагадаю, що це у нас така підстава як відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль, ви можете, але не одразу після закінчення відпустки без збереження зарплати 90 днів, а після ось закінчилась ця відпустка без збереження зарплати у 90 днів. З наступного дня, коли працівник повинен вийти на роботу, ви табелюєте працівника «НЗ», складаєте всі доповідні, акти відсутності, відсутності про нього інформації, і по закінчені аж 4 місяців ви можете звільнити працівника. І якщо працівник виходить періодично з вами на зв'язок, то звільнити його за цією підставою ви не можете.