Перевірки Держпраці: чи загрожують підприємству під час війни
Під час дії воєнного стану Держпраці може перевіряти роботодавців у частині дотримання вимог Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Про це контролюючий орган нагадав у своєму роз’ясненні й, власне, саме цей підхід викладений і у ст. 16 Закону № 2136, який застосовується виключно під час дії воєнного стану.
Крім того, під час воєнного стану Держпраці можуть проводити позапланові перевірки відповідно до Закону про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Нагадаю, що фінансові санкції за порушення трудового законодавства, описані у ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 і застосовуються до підприємства або ФОПа із найманими працівниками. Наприклад, у загальному випадку штраф за фактичний допуск до роботи без оформленого трудового договору становить зараз 67000 грн за кожного неоформленого працівника.
Проте варто відзначити, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових перевірок, штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю, не застосовуються.
Разом із тим навіть під час дії воєнного стану на посадову особу підприємства може бути накладений адміністративний штраф, визначений у ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X. Наприклад, за неоформленого працівника може бути накладений адміністративний штраф від 8500 до 17000 грн.
Про розміри штрафів за недотримання трудового законодавства можна дізнатися в нашій рубриці «Довідники».
Відстрочка при призову: хто має право і як підтвердити
Про категорії військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, вказано у ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон про мобілізацію). Серед них, зокрема, працівники, заброньовані за підприємствами. Згідно із Порядком про бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, є витяг з наказу Мінекономіки про бронювання.
У ст. 23 Закону про мобілізацію також вказано, що право на відстрочку мають, наприклад, особи з інвалідністю, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років та інші категорії. Так ось таким категоріям військовозобов’язаних з метою отримання відстрочки потрібно звернутися до ТЦК із заявою і пакетом документів, що підтверджують їх статус.
Бронювання: нові критерії – від Мінекономіки, роз’яснення – від Держпраці
З 14 березня 2023 року набрав чинності наказ Мінекономіки від 17.02.2023 № 952, яким затверджено Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. За версією Мінекономіки підприємство має важливе значення для нацекономіки, якщо відповідає хоча б одному із запропонованих критеріїв. Серед них – здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ або Мінекономіки; здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки; отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів тощо.
Нагадаю, що такий наказ Мінекономіки розробило на виконання одного із критеріїв для визначення підприємства критично важливим для цілей бронювання своїх працівників. Цим критерієм, на виконання якого Мінекономіки розробило власні, є наступним: підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Зауважу, що у загальному випадку для отримання статусу критично важливого підприємства для цілей бронювання підприємство має відповідати трьом або більше критеріям із сьомих, визначених саме у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Порядок № 76).
Після отримання статусу критично важливого, підприємство уже готує документи для безпосереднього бронювання працівників. Це Список за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 76 в паперовій та/або електронній формі, обґрунтування та довідка про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76. При цьому, як роз’яснює Мінекономіки, списки на бронювання військовозобов’язаних, подаються у паперовій та/або електронній формі (у двох форматах Excel та PDF).
Держпраці також роз’яснило про порядок бронювання – зокрема, про пакет документів, необхідних для цього процесу, та навело список органів, до яких слід подавати пакет документів для бронювання. Наприклад, підприємства, які є критично важливими, для бронювання подають документи до держоргану, у сфері якого перебуває підприємство, або до відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації.
Як зазначає Держпраці, врешті-решт власне, документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, буде витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом (печаткою) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.
Нагадаю, що вже 23 березня відкриється модуль 2 майстер-школи від Тетяни Мойсеєнко, який присвячений саме оформленню бронюванню.
Компенсація за роботу у вихідний день: чи є особливості для воєнного стану
Держпраці пояснює, що під час дії воєнного стану робота у вихідні дні компенсується так само як і до війни, тобто відповідно до ст. 72 і 107 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Так, у ст. 72 Кодексу законів про працю визначено: робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку АБО у грошовій формі у подвійному розмірі. Тоді як правила обчислення подвійного розміру оплати за роботу у вихідний день прописані у ст. 107 Кодексу законів про працю.
У роз’ясненні Держпраці справедливо відзначено, що у період з 24 березня по 18 липня 2022 року норма про компенсацію за роботу у вихідний день не застосовувалася на підставі ч. 6 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Тобто у період з 24 березня по 18 липня 2022 року робота у вихідний день просто оплачувалася на загальних підставах. Натомість з 19 липня 2022 року запрацювала оновлена редакція ч. 6 ст. 6 Закону № 2136, яка більше не передбачає обмеження дії ст. 72 Кодексу законів про працю. А тому з 19 липня 2022 року і станом на сьогодні робота у вихідний день компенсується або наданням іншого дня відпочинку, або подвійною оплатою.
При цьому спосіб компенсації за роботу у вихідний день доречно визначити працівнику в заяві, а також у наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день.
Дистанційна робота без погодження з роботодавцем: чи є таке у КЗпП
Держпраці звернула увагу на особливості запровадження та скасування дистанційної роботи. Ситуація наступна. Працівникам підприємства з ініціативи роботодавця була запровадження дистанційна робота. Після того, як потреба у дистанційній роботі минула, роботодавець наказом скасував цей режим та потребує, щоб працівники вийшли на роботу безпосередньо на підприємство. Чи можуть працівники й надалі працювати в умовах дистанційної роботи? Відповідь – ні, не можуть.
Справа у тому, що на підставі ст. 60-2 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 роботодавець має право запровадити дистанційну роботу на період дії воєнного стану. При цьому так саме роботодавець має право і скасувати дистанційну роботу та повернути працівників на їх очні робочі місця. Працівники без погодження із роботодавцем не можуть продовжувати працювати на умовах дистанційної роботи. Такої можливості не передбачає ані Кодекс законів про працю, ані Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Отже, як роз’яснює Держпраці, дистанційна робота виконується за погодженням між працівником і роботодавцем та не може бути впроваджена в односторонньому порядку. Тому, якщо роботодавець скасував режим дистанційної роботи, раніше введений за його наказом, то працівники мають повернутися на роботу безпосередньо в офісі на підприємстві. Якщо у такому випадку працівники не вийшли на свої робочі місця, то роботодавець може відмічати у табелі цих працівників як таких, що відсутні або ж їх відсутність має бути належним чином оформлена – наприклад, відпусткою без збереження зарплати.
Про повернення на роботу в офіс після дистанційної роботи йдеться в уроці 18 online-школи Підвищення кваліфікації кадровика.
Санкції за невиконання квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю: готується новий механізм
Нагадаю, що зараз не діють норми про реєстрацію підприємств і ФОП із найманими працівниками у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю. Крім того, за 2022 рік і надалі не подається Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Приписів про це Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» уже не містить.
Проте, як і раніше, підприємства і ФОП із найманими працівниками у середньообліковій кількості штатних працівників більше ніж 8 осіб мають виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю. І він не змінився. Для підприємств та ФОП із найманими працівниками установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Оскільки роботодавці не подають Звіт за формою № 10-ПОІ, то виникає запитання: звідки Фонд із соцзахисту осіб з інвалідністю отримає інформацію, необхідну для того, щоб установити – виконує або ні роботодавець норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю? Так ось таку інформацію Фонду надаватиме Пенсійний фонд. І для цього Пенсійним фондом уже підготовлений проєкт.
Крім того, на сайті Пенсійного фонду оприлюднено проєкт Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. Так ось передбачається, що Пенсійний фонд надсилатиме розрахунки через електронні кабінеті підприємств і ФОП на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду протягом 5 календарних днів з дня їх одержання від Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю. Затверджена і форма такого розрахунку і багато в чому, саме таблична частина цього розрахунку схожа із табличною частиною форми № 10-ПОІ.
У разі отримання такого розрахунку підприємство має сплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Нагадаю, що сума адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві або у ФОПа, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств і ФОП, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати. Бюджетні установи адміністративно-господарські санкції не сплачують.
Про зміни у квоті із працевлаштування осіб з інвалідністю ми розповідали в лекціях «Квота із працевлаштування осіб з інвалідністю. Оптимізація чи популяризація?» та «Річна звітність кадровика»
Також нагадаю, що 23 березня відбудеться вебінар з Тимуром Алієвим «Військовий облік & трудові книжки: професійні поради для безпечної роботи». Участь безкоштовна, приєднуйтеся!