Збільшено адмінштрафи за колдоговори: де роботодавцю слід бути уважнішим
Верховною Радою прийнято Закон на базі законопроєкту № 7629, яким передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 07.12.1984 (далі – КУпАП). Законом визначається збільшення розмірів адміністративних штрафів за порушення у сфері колективних договорів. Про які порушення йдеться?
Ухилення роботодавця від участі в колективних переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору загрожує адмінштрафом у розмірі від 170 до 850 грн. До змін – від 51 до 170 грн.
Далі. Ненадання особами, які представляють роботодавців чи профспілки інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, призводить до штрафу від 85 до 170 грн. Поки що – від 17 до 85 грн.
Але ці штрафи не накладається на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.
Проте з’явиться і нова стаття, яка передбачає таке порушення: ненадання особами, які представляють роботодавця, працівнику інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень. За такий проступок передбачається штраф від 85 до 170 грн.
Нагадаю, що у роботодавця є безумовний обов’язок ознайомити працівника із колективним договором, зокрема, при прийнятті на роботу.
Заспокоюю: адмінштраф за відсутність саме колективного договору не передбачається. Тобто як і зараз роботодавцю не світить адмінштраф саме за відсутність колективного договору на підприємстві. Але у такому разі на підприємстві мають бути його замінники – Положення про оплату праці, Положення про преміювання, Положення про відпустки тощо.
Зверніть увагу, що Закон, яким вносяться зміни до КУпАП з приводу збільшення розмірів штрафів у сфері колективних договорів, набере чинності через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто набере чинності одночасно із новим Законом про колективні договори.
Про очікування від нового Закону про колективні договори, а також про колективні договори згідно із чинними нормами я розповідала в онлайн-школі «Документи кадровика: правила розробки & вимоги до оформлення».
Донація крові = додатковий день відпочинку до щорічної відпустки
Донація крові – благородний вчинок. При цьому для працівників за нього передбачені певні гарантії.
Так, у ст. 20 Закону України від 30.09.2020 № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» закріплено: працівнику безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові надається день відпочинку зі збереженням середнього заробітку або такий оплачуваний за середньою день працівник може приєднати до щорічної відпустки.
При цьому Держпраці уточнює: приєднання додаткового дня відпочинку, належного працівникові за давання крові, до щорічної відпустки є правом, а не обов’язком працівника – він може використати такий день як одразу після давання крові, так і в інший час шляхом його приєднання до щорічної відпустки.
Також Держпраці нагадує про випадки, коли працівник здійснює донацію крові безпосередньо під час щорічної відпустки. Бонуси для цієї ситуації містить профільний Закон. Отже, якщо працівник здає кров у період щорічної відпустки, то відпустку продовжують на 1 день. Зверніть увагу, що така гарантія стосується виключно випадків, коли працівник здавав кров під час саме щорічної відпустки. Якщо працівник здав кров, наприклад, у відпустці без збереження зарплати, то вказані гарантії не діють.
Крім того, Держпраці нагадує: щоб отримати право на продовження щорічної відпустки, працівник має надати довідку з медзакладу до завершення цієї відпустки.
Якщо у вас виникають запитання з приводу гарантій для працівників, звертайтеся у наш сервіс «Особистий консультант» та отримайте відповідь протягом доби!
Відмова у щорічній відпустці два роки поспіль: коли допустимо
Запитання з практики: чи може роботодавець відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки протягом двох років підряд? Відповідь Держпраці: так, роботодавець може відмовити у наданні працівнику відпустки протягом двох років підряд, але у випадках, коли працівник працює на об`єкті критичної інфраструктури.
Нагадаю, що у ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дійсно закріплено право роботодавця відмовити працівнику у наданні будь-якої відпустки (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустки до 3 років), якщо цей працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Для усіх інших діють загальні правила. Щорічні відпустки надаються згідно із затвердженим на підприємстві графіку відпусток.
При цьому Держпраці додає: роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку, а саме щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо.
Зауважу, що на період дії воєнного стану скасована норма про заборону у ненаданні щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Проте не зважаючи на це, і під час дії воєнного стану на підприємствах мають бути затверджені графіки відпусток і працівники мають реалізовувати своє право на щорічні відпустки.
Повідомляю, що уже 25 липня для вас проведе вебінар Яна Ярошенко з питань надання щорічних відпусток. Участь безкоштовна, приєднуйтеся за посиланням.
Відпустка до 3 років для батька: як оформити
Україна впевнено крокує до гендерної рівності. Тому жінки зараз є повноцінними захисницями, а чоловіки можуть виховувати малечу. Зокрема, на останнє вкотре звертає увагу Держпраці.
Так, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини, тобто одному з них, надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це право передбачене ст. 179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) та ст. 18 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».
Зверніть увагу на важливі моменти:
-
батько і матір дитини мають рівні права на таку відпустку;
-
батько може використати таку відпустку, якщо нею не скористалися мати або інші особи, перелічені в ч. 7 ст. 179 КЗпП. Одночасне використання відпустки кількома особами законодавством не передбачене;
-
роботодавець не має права відмовити працівнику у наданні такої відпустки під час дії воєнного стану;
-
за бажанням батька дитини у період перебування у відпустці для догляду за дитиною він може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Також із роз’яснення Держпраці можна зробити висновок, що батьку відпустка надається на тих самих умовах, що й матері:
-
максимальна тривалість – до досягнення дитиною трьох років. Днем виходу працівника на роботу має бути день наступний після дня народження дитини;
-
період відпустки зараховується до страхового стажу, але не зараховується до «відпускного» стажу;
-
відпустка також може бути поділена на частини;
-
батько має право перервати таку відпустку, але має про це повідомити роботодавця не пізніше як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.
Нагадаємо, що відпустка надається за заявою батька, свідоцтва про народження дитини та оформляється наказом роботодавця. Додаткові довідки у такому випадку не потрібні, оскільки не передбачені законодавством.
Більше порад та лайфхаків щодо надання такої відпустки ви знайдете в нашому спеціальному відеокурсі «Відпустки на дітей під час воєнного стану: оформлення, поради та документи». А про оформлення відпустки до 3 і 6 років, а також про нові підходи у визначенні дати початку відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами поговоримо на безкоштовному вебінарі, який відбудеться 27 липня! Приєднуйтеся за посиланням!
Приймати заяви онлайн можна, але…
Держпраці відповіло на актуальне в наш час запитання: чи може роботодавець відмовити у звільнені у зв’язку із виходом на пенсію, якщо заяву надіслано засобами електронних комунікаційних мереж?
Передісторія стандартна: працівник звільняється за власним бажанням. Причому, оскільки причина звільнення – вихід на пенсію, то роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Тобто повідомлення саме за 2 тижні тут не обов’язкове. Судячи з усього, працівник не працює офлайн, а отже, виникла необхідність подати заяву про звільнення дистанційно.
Інспектор Держпраці справедливо посилається на ст. 29 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 і робить наступний висновок: спосіб листування та процедура обміну документами засобами електронних комунікацій між працівником та роботодавцем повинна бути врегульована або трудовим договором, або колективним, або будь-яким документом, де зазначена відповідна можливість.
А от у разі відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, заяву доцільно подати або надіслати у паперовій формі з оригінальним підписом автора документа, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.
До речі, нещодавно у нас відбувся вебінар про кадрові документи під час воєнного стану: оформлення та е‑обмін. Перегляд доступний нашим передплатникам за посиланням.
Мобінг і перевірки Держпраці, де зв’язок?
Держпраці знову протидіє мобінгу.
Нагадаємо, що мобінг – це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника (ст. 22 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971).
А тепер головне запитання: як мобінг пов’язаний з перевірками Держпраці?
Відповідно до чинного законодавства особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу, мають право звернутися зі скаргою до Держпраці та/або до суду. Зокрема, з такою скаргою може звернутися колишній працівник, який вважає, що змушений був звільнитися саме через мобінг. А, як ви пам’ятаєте, заяви від працівника цілком достатньо, щоб Держпраці прийшло до вас з позаплановою перевіркою… Причому законність звільнення – одне з питань, які перевіряє Держпраці при позапланових перевірках…
Цікаво, що в разі вчинення мобінгу працівник має право, зокрема, на відшкодування шкоди у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування, факт якої підтверджено судовим рішенням, а також, на відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, пам’ятайте, що не є мобінгом вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця або посади працівника; розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором.
До речі, корисні лайфкахи при перевірках Держпраці Яна Ярошенко з’ясувала в інтерв’ю з Дмитром Навроцьким. Тож запрошуємо ознайомитися.