Посадова інструкція лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «________________» підпис         Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__ р.

 

Посадова інструкція лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії

(код КП — 2221.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії інфекційного відділення закладу охорони здоров’я (ЗОЗ).

1.2. Посада лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії належить до посад професіоналів у галузі лікувальної справи.

1.3. Лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії приймають на посаду і звільняють з неї наказом генерального директора ЗОЗ за погодженням медичного директора ЗОЗ.

1.4. Мета роботи лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії — діагностика невідкладних станів інфекційних та паразитарних захворювань, проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів та медична реабілітація пацієнтів.

1.5. Лікар-інфекціоніст вищої кваліфікаційної категорії:

1.5.1. Безпосередньо підпорядковується заступнику медичного директора з амбулаторно-поліклінічної допомоги.

1.5.2. У роботі керується принципами та правилами медичної етики й деонтології, правилами внутрішнього трудового розпорядку та виробничої санітарії, іншими локальними нормативними актами ЗОЗ, наказами та розпорядженнями керівництва, посадовою інструкцією.1.5.3. Працює за графіком, який складає заступник медичного директора з амбулаторно-поліклінічної допомоги і затверджує медичний директор ЗОЗ.

1.5.4. Під час виконання посадових обов’язків має бути одягнений у спеціальний медичний одяг і мати охайний вигляд.

1.5.5. Проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені терміни.

1.5.6. У роботі використовує методи профілактики, діагностики та лікування, що дозволені для застосування в медичній практиці.

1.5.7. В умовах епідемічного неблагополуччя чи карантину:

●        одягнений в засоби індивідуального захисту (респіратор N95 або EU FFP2, або вищого класу захисту, захисні окуляри або щиток для обличчя, ізоляційний (захисний) халат, рукавички);

●        вживає заходів щодо утилізації засобів індивідуального захисту, власної дезінфекції відповідно до встановленого порядку у разі виявлення пацієнта з підозрою на гостру вірусну інфекцію та його медичної евакуації;

●        проходить обов’язкову вакцинацію за рахунок ЗОЗ.

1.6. За відсутності лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії (хвороба, відпустка, відрядження тощо) виконувати його посадові обов’язки доручають іншому медичному працівнику ЗОЗ у порядку, передбаченому законодавством.

 

2. Завдання та обов’язки

2.1. Проводить амбулаторний прийом пацієнтів, збирає та детально оцінює скарги, анамнез захворювання, епідеміологічний анамнез, зокрема, встановлює чи їздив пацієнт за кордон, чи контактував з особами, щодо яких є підозра в інфікуванні або у яких лабораторно підтверджений діагноз.

2.2. Регулює прийом пацієнтів шляхом їх раціонального розподілу з первинним та повторним зверненнями чи за станами.

2.3. Обстежує пацієнтів фізикально, встановлює ступінь важкості їх стану, зокрема обов’язково оцінює стан видимих слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, аускультацію та перкусію легень, температуру тіла, кашель, закладеність носа, утруднене дихання.

2.4. За необхідності проводить пацієнтові швидкий тест на вірусну інфекцію. Якщо результат позитивний — не виходячи з кабінету інформує заступника медичного директора з амбулаторно-поліклінічної допомоги, а за його відсутності — медичного директора. Мета — прийняття рішення про ізоляцію або госпіталізацію пацієнта відповідно до встановленого порядку.

2.5. Направляє пацієнтів з інфекційними захворюваннями чи станами на діагностичні або лабораторні дослідження; ураховує соматичний чи психічний стан, коли повідомляє діагноз; оцінює клінічну ситуацію відповідно до стандартів і протоколів медичної допомоги.

2.6. Інтерпретує результати діагностичних і лабораторних досліджень пацієнта, діагностує захворювання, приймає рішення щодо подальшої госпіталізації, амбулаторного лікування або самоізоляції пацієнта.

2.7. Визначає схему лікування, адаптовану до стану пацієнта за результатами лабораторних досліджень. За необхідності консультується з лікарями інших спеціальностей.

2.8. Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим з інфекційною патологією, зокрема швидку і невідкладну.

2.9. Лікує інфекційних хворих, які не підлягають обов’язковій госпіталізації в амбулаторних умовах, а також доліковує реконвалесцентів після виписки зі стаціонару, наглядає за побічними реакціями чи діями лікарських засобів.

2.10. Забезпечує контроль за повним клінічним і бактеріологічним одужанням інфекційних хворих із використанням методів інструментального і лабораторного дослідження.

2.11. Проводить диспансерне спостереження і санацію реконвалесцентів, хворих із хронічними інфекційними захворюваннями, бактеріо- і паразитоносіїв.

2.12. Складає план заходів медичної реабілітації пацієнтів з інфекційними захворюваннями, контролює його дотримання, оцінює ефективність, за необхідності направляє пацієнтів до лікарів інших спеціальностей для призначення і проведення заходів медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, зокрема при реалізації індивідуальної програми реабілітації або абілітації інвалідів.

2.13. Консультує пацієнтів з метою уточнення діагнозу, призначення лікувально-профілактичних заходів, лікувального харчування, режиму праці та відпочинку тощо.

2.14. Бере участь у проведенні експертизи тимчасової непрацездатності пацієнтів відповідно до встановленого порядку.

2.15. Консультує лікарів інших спеціальностей щодо обстеження пацієнтів, у яких підозрюють інфекційне захворювання, а також щодо порядку направлення їх для встановлення остаточного діагнозу.

2.16. Співпрацює із сімейним лікарем під час заходів із виявлення інфікованих осіб, у боротьбі з гельмінтозними і паразитарними захворюваннями у пацієнта вдома тощо.

2.17. Обліковує хворих на інфекційні захворювання, бактеріо- і паразитоносіїв на підставі екстрених повідомлень про інфекційні захворювання і статистичних відомостей.

2.18. Аналізує динаміку інфекційної захворюваності й смертності, якості та ефективності діагностичних і лікувальних заходів, диспансеризації, протирецидивного лікування на території, яку обслуговує ЗОЗ.

2.19. Бере участь у розробленні планів заходів зі специфічної профілактики інфекційних захворювань на території, яку обслуговує ЗОЗ.

2.20. Планує графік щеплень спільно з дільничними терапевтами, сімейними лікарями, дитячими та підлітковими лікарями.

2.21. Аналізує стан і динаміку проведення щеплень та інформує керівництво за встановленою формою.

2.22. Обліковує випадки поствакцинальних ускладнень, осіб, які мають тривалі протипоказання до щеплень, контролює їх своєчасне переоформлення.

2.23. Організовує і проводить серед населення пропаганду санітарно-гігієнічних знань із профілактики інфекційних захворювань.

2.24. Бере участь у проведенні лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на зниження захворюваності населення та працівників закріплених за ЗОЗ підприємств, установ та організацій.

2.25. Бере участь у дослідженнях та аналізі демографічних відомостей у випадках масштабних спалахів інфекції, розробленні профілактично-лікувальних заходів, якщо виявлено нові штами інфекції.

2.26. Бере участь у семінарських заняттях із підвищення знань медичного персоналу ЗОЗ із питань інфекційної патології.

2.27. Веде медичну та звітну документації відповідно до встановленого порядку.

 

3. Права

Має право:

3.1. Самостійно визначати тактику лікування хворого відповідно до встановлених правил і стандартів та залежно від хвороби, психосоматичного стану хворого, рівня його культури й важкості захворювання.

3.2. Призначати необхідні для комплексного обстеження пацієнта діагностичні, лабораторні та інструментальні дослідження.

3.3. Вносити пропозиції керівництву щодо вдосконалення лікувально-діагностичного процесу відділення, поліпшення роботи адміністративно-господарських служб, питань організації та умов праці.

3.4. У межах компетенції віддавати молодшим медичним спеціалістам із медичною освітою та молодшому медичному персоналу інфекційного відділення ЗОЗ вказівки, які стосуються виконання посадових обов’язків, вимагати їх своєчасного виконання.

3.5. Залучати медичних спеціалістів різних спеціальностей до лікувально-діагностичних, профілактичних, реабілітаційних заходів та консультацій.

3.6. Запитувати, отримувати й користуватися інформаційними матеріалами та нормативно-правовими документами ЗОЗ, необхідними для виконання посадових обов’язків.

3.7. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов’язані з профілем його роботи.

3.8. Підвищувати кваліфікацію в установлені терміни, проходити в установленому порядку атестацію з правом підтвердження вищої кваліфікаційної категорії.

3.9. Бути забезпеченим робочим місцем з необхідним устаткуванням і засобами медичного призначення для виконання службових обов’язків.

 

4. Відповідальність

Може бути притягнутий до відповідальності за:

4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання посадових обов’язків.

4.2. Порушення вимог конфіденційності інформації про пацієнтів.

4.3. Неналежну організацію роботи, несвоєчасне і некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.

4.4. Порушення правил внутрішнього трудового розпорядку ЗОЗ, санітарно-гігієнічних норм, норм протипожежної безпеки й охорони праці.

4.5. Надання переваг окремим пацієнтам інфекційного відділення або рекомендацій пацієнтам із міркувань немедичного характеру.

4.6. Зловживання чи неправомірне використання службових повноважень.

4.7. Несвоєчасне виявлення інфекційного хворого.

4.8. Несвоєчасне інформування керівництва про порушення правил охорони праці, протипожежних і санітарних правил, що загрожують діяльності ЗОЗ, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам.

Роботу лікаря-інфекціоніста вищої кваліфікаційної категорії оцінює медичний директор за поданням заступника медичного директора з амбулаторно-поліклінічної допомоги за показниками діяльності, якістю виконання службових обов’язків та за виявленими недоліками у роботі.

 

5. Повинен знати

5.1. Законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Організацію медичної допомоги інфекційним хворим, зокрема швидкої і невідкладної.

5.4. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-інфекціоніста.

5.5. Загальну патологію інфекцій, закономірності розвитку інфекційного процесу, механізми імунітету та алергії, вікові особливості.

5.6. Сучасну еволюцію і зміну структури інфекційних хвороб.

5.7. Епідемічний процес, його особливості й ланки.

5.8. Сучасну класифікацію інфекційних хвороб, повільні інфекції.

5.9. Хвороби, на які поширюються міжнародні медико-санітарні правила (особливо небезпечні, карантинні та конвенційні хвороби).

5.10. Патогенез і клініку інфекційної патології.

5.11. Сучасні методи профілактики, діагностики, диференційної діагностики, специфічної, неспецифічної, патогенетичної терапії, реабілітації та диспансеризації, лікування невідкладних станів при інфекційних захворюваннях.

5.12. Загальні й спеціальні методи дослідження.

5.13. Основи фармакотерапії, дієтотерапії, показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування.

5.14. Організацію проведення щеплень і протиепідемічних заходів.

5.15. Методи визначення непрацездатності, терміну карантину.

5.16. Роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.17. Правила оформлення медичної документації.

5.18. Форми й методи санітарно-освітньої роботи серед населення.

5.19. Сучасні інформаційні та інтернет-технології.

5.20. Наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення.

5.21. Правила та норми охорони праці, протипожежного захисту, вимоги санітарно-епідемічного нагляду.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Вища освіта другого рівня за ступенем магістра у галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медицина».

6.2. Спеціалізація за фахом «Інфекційні хвороби» (інтернатура, курси спеціалізації).

6.3. Безперервний професійний розвиток.

6.4. Сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності.

6.5. Стаж роботи за фахом — понад 10 років.

 

7. Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою

7.1. У межах ЗОЗ має службові зв’язки з:

●        адміністрацією ЗОЗ;

●        реєстратурою;

●        клініко-діагностичною лабораторією;

●        біохімічною лабораторією;

●        структурними підрозділами лікувально-профілактичного та діагностичного профілю;

●        організаційно-методичним відділом;

●        відділом кадрів;

●        господарським відділом.

7.2. За межами ЗОЗ має службові зв’язки з:

●        обласною санітарно-епідеміологічною службою (СЕС);

●        МСЕК;

●        громадськими організаціями, територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

●        закладами санаторно-курортного лікування.