Посадова інструкція лікаря внутрішньої медицини вищої кваліфікаційної категорії

 

 

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Комунального підприємства «________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__ р.

 

Посадова інструкція лікаря внутрішньої медицини вищої кваліфікаційної категорії

(код КП 2221.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність лікаря внутрішньої медицини вищої кваліфікаційної категорії (далі — лікар внутрішньої медицини) центральної районної лікарні (далі — ЦРЛ).

1.2. Посада лікаря внутрішньої медицини належить до посад професіоналів у галузі лікувальної справи.

1.3. Мета роботи лікаря внутрішньої медицини — виявити ознаки хвороби, діагностувати її та забезпечити догоспітальне лікування.

 

Лікар внутрішньої медицини:

1.4. Приймається на посаду і звільняється з неї наказом головного лікаря ЦРЛ за поданням завідувача поліклініки.

1.5. Безпосередньо підпорядковується завідувачу поліклініки.

1.6. У роботі керується законодавством України про охорону здоров’я, нормативними документами, які регулюють організацію внутрішньої медицини, принципами та правилами медичної етики й деонтології, принципом дотримання лікарської таємниці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами ЦРЛ, цією посадовою інструкцією.

1.7. Працює за графіком, який складає завідувач поліклініки й затверджує головний лікар ЦРЛ.

1.8. Під час виконання посадових обов’язків має бути одягненим у спеціальний медичний одяг, мати охайний вигляд.

1.9. Проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені терміни.

1.10. У роботі використовує виключно методи профілактики, діагностики, лікування й реабілітації, дозволені для застосування в медичній практиці.

1.11. За відсутності лікаря внутрішньої медицини (хвороба, відпустка, відрядження тощо) його обов’язки виконує інший медичний працівник ЦРЛ, призначений у порядку, передбаченому законодавством.

 

2. Завдання та обов’язки

2.1. Здійснює нехірургічне лікування пацієнтів (внутрішні розлади, судинні хвороби, серцеві захворювання, діабет, проблеми легенів, мозку, нирок і шлунково-кишкового тракту, хронічні захворювання або розлади), визначає заходи реабілітації, профілактики й диспансерного спостереження профільних захворювань.

2.2. Вивчає стан здоров’я пацієнтів, проводить диференційну діагностику щодо визначення клінічної картини й професійного анамнезу, застосовує об’єктивні методи обстеження, виявляє загальні та специфічні ознаки захворювання.

2.3. Проводить консультації з лікарями інших спеціальностей, обґрунтовує клінічний діагноз, визначає схему, план і тактику лікування пацієнтів, медичні показання та медичні протипоказання до додаткових методів обстеження.

2.4. Визначає необхідність і строки тимчасової непрацездатності пацієнта або звільнення від роботи особи, яка доглядає за хворим членом сім’ї (дитиною) відповідно до законодавства; стежить за лікуванням пацієнта, за необхідності корегує цей процес.

2.5. Оцінює тяжкість стану пацієнта, надає невідкладну медичну допомогу, визначає обсяг і послідовність реанімаційних заходів.

2.6. Бере участь у дослідженнях для розроблення або тестування ліків, у лікуванні чи профілактиці хвороб і травм, у дослідженнях впливу імунологічних процесів на формування кісткового мозку та зміни крові пацієнта тощо.

2.7. Аналізує медичні показання та оперативно госпіталізує пацієнтів з ознаками внутрішніх хвороб або проводить попереднє обстеження пацієнтів при їх плановій госпіталізації.

2.8. Координує роботу медсестер, студентів; консультує лікарів внутрішньої медицини нижчої кваліфікації, лікарів інших спеціальностей (зокрема, лікарів-хірургів) та інших медичних працівників щодо можливих ризиків хірургічного втручання.

2.9. Приймає рішення щодо направлення пацієнта в установленому порядку на медико-соціальну експертизу.

2.10. Бере участь у проведенні протиепiдемiчних заходів у разі виникнення осередку інфекції.

2.11. Бере участь в оформленні офіційних медичних документів (лікарських свідоцтв про смерть, довідок про перевірку здоров’я тощо).

2.12. Консультує пацієнта або членів його сім’ї, обговорює з ними необхідні медичні процедури, результати аналізів/тестів тощо.

2.13. Проводить санітарно-просвітницьку роботу серед пацієнтів та їхніх родичів щодо проведення профілактичних щеплень та дегельмінтизації населення, зміцнення здоров’я та профілактики захворювань; пропагує здоровий спосіб життя.

2.14. Веде в установленому порядку необхідну лікарську та статистичну документацію.

 

3. Права

Має право:

3.1. Самостійно визначати тактику лікування пацієнта відповідно до встановлених правил і стандартів та залежно від психосоматичного стану пацієнта й тяжкості захворювання.

3.2. Вносити пропозиції керівництву щодо вдосконалення лікувально-діагностичного процесу, поліпшення роботи адміністративно-господарських служб, питань організації та умов праці.

3.3. У межах компетенції віддавати середньому й молодшому медичному персоналу кабінету внутрішньої медицини вказівки, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків, і вимагати їх своєчасного виконання; вносити пропозиції завідувачу поліклініки про заохочення персоналу або накладення на нього стягнень.

3.4. Залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-діагностичних заходів та консультацій.

3.5. Запитувати й отримувати інформаційні матеріали і нормативно-правові документи, необхідні для виконання посадових обов’язків, та користуватися ними.

3.6. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов’язані з профілем його роботи.

3.7. Підвищувати кваліфікацію в установлені терміни, проходити в установленому порядку атестацію з правом підтвердження вищої кваліфікаційної категорії.

3.8. Бути забезпеченим робочим місцем із необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання посадових обов’язків.

 

4. Відповідальність

Може бути притягнутий до відповідальності за:

4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання посадових обов’язків.

4.2. Порушення вимог конфіденційності інформації про пацієнтів.

4.3. Неналежну організацію роботи, несвоєчасне й некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.

4.4. Порушення правил внутрішнього розпорядку ЦРЛ, протипожежної безпеки й охорони праці.

4.5. Надання переваг окремим пацієнтам відділення з міркувань немедичного характеру.

4.6. Неправомірне використання повноважень за посадою, а також використання їх в особистих цілях.

Роботу лікаря внутрішньої медицини оцінює завідувач поліклініки за показниками діяльності, якістю виконання службових обов’язків та виявленими в роботі недоліками.

 

5. Повинен знати

5.1. Законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Професійну діяльність, права та обов’язки лікаря внутрішньої медицини.

5.4. Організацію медичної допомоги за основними напрямами внутрішньої медицини.

5.5. Показники роботи лікувально-профілактичних установ, невідкладної медичної допомоги дорослому населенню.

5.6. Організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.7. Основи нормальної та патологічної анатомії, фізіології, кровотворення та гемостазу, водно-електролітного обміну, імунології та фармакології.

5.8. Клініку, сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації внутрішніх захворювань.

5.9. Суб’єктивні, об’єктивні та спеціальні методи обстеження, аналіз їх результатів.

5.10. Сучасну класифікацію хвороб внутрішніх органів.

5.11. Клініку та діагностику інфекційних захворювань і «гострого живота».

5.12. Правила оформлення медичної та статистичної документації.

5.13. Сучасні інформаційні й інтернет-технології, наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу й узагальнення.

 

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Вища освіта другого рівня за ступенем магістра в галузі «Охорона здоров’я», спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації).

6.2. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо).

6.3. Сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії зі спеціальності. Стаж роботи за фахом — понад 10 років.

 

7. Взаємовідносини за посадою

7.1. У межах ЦРЛ має службові зв’язки з працівниками:

●        реєстратури;

●        кабінету функціональної діагностики;

●        рентгенорадіологічного кабінету;

●        клініко-діагностичної лабораторії;

●        біохімічної лабораторії;

●        кардіологічного відділення;

●        відділення променевої діагностики;

●        лабораторії томографії;

●        господарського відділу.

7.2. За межами ЦРЛ має службові зв’язки з медико-соціальною експертною комісією, громадськими організаціями, територіальним центром реабілітації, закладами санаторно-курортного лікування.