Посадова інструкуція лікаря з медицини невідкладних станів

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__ р.

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

лікаря з медицини невідкладних станів

(Код КП - 2221.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов'язки, права та відповідальність лікаря з медицини невідкладних станів закладу охорони здоров'я.

1.2. Лікаря з медицини невідкладних станів приймають на посаду та звільняють із неї наказом _____________________________.

1.3. Лікар із медицини невідкладних станів безпосередньо підпорядковується _________________________________________.

1.4. Мета роботи лікаря з медицини невідкладних станів - надавати екстрену медичну допомогу пацієнтам і постраждалим на догоспітальному етапі та під час їх госпіталізації до профільних закладів охорони здоров'я.

1.5. У своїй роботі керується законодавством України про охорону здоров'я, чинним клінічним протоколом надання екстреної медичної допомоги, Положенням про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, принципами та правилами медичної етики й деонтології, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами закладу, цією посадовою інструкцією.

1.6. Лікар із медицини невідкладних станів працює у складі лікарської бригади екстреної (невідкладної) медичної допомоги та є керівником бригади.

1.7. За відсутності лікаря з медицини невідкладних станів (хвороба, відпустка, відрядження тощо) виконувати його посадові обов'язки доручають іншому медичному працівнику закладу в порядку, передбаченому законодавством.

1.8. Лікар із медицини невідкладних станів у своїй роботі використовує методи діагностики, надання екстреної медичної допомоги, дозволені для застосування в медичній практиці.

1.9. Лікар із медицини невідкладних станів під час оформлення медичних документів засвідчує тільки те, у чому особисто переконаний, або те, що підтверджують інші медичні документи встановленої форми.

1.10. Лікар із медицини невідкладних станів під час виконання службових обов'язків повинен бути одягнений у спеціальний медичний одяг та взуття, мати охайний вигляд, на випадок роботи в несприятливих або шкідливих умовах - у спеціальний захисний одяг і бути забезпеченим засобами індивідуального захисту.

1.11. Лікар із медицини невідкладних станів завжди діє в інтересах пацієнта.

1.12. Лікар із медицини невідкладних станів проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені терміни.

1.13. Стан здоров'я лікаря з медицини невідкладних станів має відповідати роботі в умовах надзвичайної ситуації.

 

2. Завдання та обов'язки

Лікар із медицини невідкладних станів:

2.1. Прибуває до місця події за викликом оперативно-диспетчерської служби закладу відповідно до встановленого нормативу.

2.2. Оглядає пацієнта, аналізує життєві показники, оцінює неврологічний стан і стан свідомості; визначає серйозність проблеми; за можливості розмовляє з пацієнтом / близькими, аби виявити історію хвороби, подробиці про наявні захворювання.

2.3. Визначає необхідність провести та проводить спеціальні методи обстеження, установлює попередній діагноз, за можливості передає результати обстеження до приймального відділення закладу охорони здоров'я, куди передбачено доставити пацієнта.

2.4. Якщо пацієнт здатен самостійно ухвалювати рішення, інформує пацієнта / батьків або близьких про попередній діагноз, усі можливі ризики й небезпеки, пов'язані з відмовою отримувати допомогу.

2.5. Надає відповідну екстрену медичну допомогу дорослому й дитячому населенню за згодою пацієнта / батьків згідно із затвердженими діагностично-лікувальними стандартами.

2.6. Стабілізує стан пацієнта, визначає показання та необхідність госпіталізації пацієнта, надає екстрену медичну допомогу під час госпіталізації (транспортування) пацієнта до відповідного стаціонарного закладу охорони здоров'я для кваліфікованої чи спеціалізованої екстреної медичної допомоги.

2.7. Очолює лікарську бригаду екстреної (невідкладної) медичної допомоги; дає інструкції та вказівки іншим членам бригади щодо конкретних дій під час надання медичної допомоги пацієнту: проведення медичних процедур, розрахунку та введення ліків, застосування інших методів лікування відповідно до протоколу з надання екстреної медичної допомоги.

2.8. Наглядає за побічними реакціями / дією лікарських засобів під час транспортування до профільного закладу охорони здоров'я.

2.9. Інформує диспетчера оперативно-диспетчерської служби закладу або іншу відповідальну особу про етапність виконання завдання за викликом, про надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення.

2.10. Проводить медичне сортування й надає медичну допомогу в умовах масових випадків та катастроф, а також за виявлення особливо небезпечних інфекцій.

2.11. Забезпечує поповнення, зберігання, облік і списання лікарських наркотичних та психотропних засобів, виробів медичного призначення.

2.12. Організовує ведення обліково-звітної документації лікарської бригади.

 

3. Права

Лікар із медицини невідкладних станів має право:

3.1. Самостійно визначати тактику надання невідкладної медичної допомоги потерпілому відповідно до встановлених правил і стандартів та залежно від психосоматичного стану хворого, рівня його культури, тяжкості фізичного стану.

3.2. Отримувати підвищений посадовий оклад, надбавки за особливий характер праці, за особливі умови праці, доплати за науковий ступінь, почесні звання, а також за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, інші надбавки й доплати, премії та винагороди, розмір і порядок встановлення яких визначає КМУ.

3.3. Отримувати відповідно до встановленого порядку матеріальну допомогу для оздоровлення під час щорічної відпустки в розмірі одного посадового окладу та матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу.

3.4. Отримувати соціальні пільги та гарантії, передбачені законодавством про аварійно-рятувальні служби, у випадках, що встановлює КМУ.

3.5. Мати обов'язкове страхування, яке забезпечується в порядку, визначеному законодавством.

3.6. Бути безоплатно забезпеченим робочим одягом єдиного зразка в порядку, що визначає МОЗ.

3.7. Під час виконання службових обов'язків - бути захищеним відповідно до законодавства від протиправного посягання на своє життя та здоров'я.

3.8. Уносити пропозиції керівництву щодо вдосконалення процесу надання невідкладної медичної допомоги, поліпшення роботи відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, питань організації та умов праці.

3.9. Інформувати диспетчера закладу про велику кількість постраждалих на місці події та викликати на допомогу додаткові бригади.

3.10. Госпіталізувати пацієнта, якщо раптово виникає загроза його життю та здоров'ю, до визначеного диспетчером оперативно-диспетчерської служби закладу найближчого до місця події закладу охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, у якому йому можуть надати екстрену медичну допомогу.

3.11. Консультуватися зі старшим лікарем оперативно-диспетчерської служби закладу з медичних питань щодо послідовності дій під час надання екстреної медичної допомоги пацієнтам.

3.12. Запитувати й отримувати інформаційні матеріали та нормативно-правові документи, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків, і користуватися ними.

3.13. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов'язані з його роботою.

3.14. Підвищувати / підтверджувати кваліфікацію в установлені терміни.

3.15. Бути забезпеченим робочим місцем із необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання службових обов'язків.

 

4. Відповідальність

Лікар із медицини невідкладних станів відповідає за:

4.1. Невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, визначених законодавством про охорону здоров'я та цією посадовою інструкцією.

4.2. Правопорушення під час трудової діяльності в межах, визначених трудовим, адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

4.3. Неналежне збереження (втрату), псування матеріальних цінностей станції, якщо втрата чи псування виникли з вини працівників бригади, яку він очолює.

4.4. Порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, правил протипожежної безпеки й охорони праці.

4.5. Неправомірне використання службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.

4.6. Розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома під час виконання службових обов'язків.

Роботу лікаря з медицини невідкладних станів оцінює завідувач відділення (підстанції) екстреної медичної допомоги за показниками діяльності, якістю виконання службових обов'язків та за виявленими недоліками в роботі.

 

5. Повинен знати

5.1. Чинне законодавство України з охорони здоров'я та основні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління й закладів охорони здоров'я.

5.2. Чинне законодавство України про інформацію та її захист.

5.3. Засади організації та функціонування системи екстреної медичної допомоги.

5.4. Загальні принципи організації роботи та чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу закладу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

5.5. Чинні нормативно-правові акти, що регламентують порядок здійснення екстреної госпіталізації пацієнтів.

5.6. Фармакодинаміку та фармакокінетику лікарських засобів, ускладнення, які можуть виникнути за їх застосування.

5.7. Фармакологічні засоби, що застосовують під час знеболювання, інтенсивної терапії та реанімації дорослих, дітей і новонароджених.

5.8. Табель оснащення закладів охорони здоров'я, що входять до складу системи екстреної медичної допомоги.

5.9. Анатомію, патологічну анатомію, фізіологію, зокрема клітинний склад периферійної крові та кісткового мозку, патологічну фізіологію дорослих і дітей.

5.10. Основи трансфузіології.

5.11. Права й обов'язки пацієнтів; правила та вимоги санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів, асептики й антисептики, вимоги з охорони праці та протипожежної безпеки.

5.12. Міжнародну класифікацію хвороб.

5.13. Вимоги щодо ведення первинної медичної облікової документації.

5.14. Основи інфузійної терапії.

5.15. Клінічну оцінку стану пацієнта (зокрема, кількісну та якісну), а також актуальні протоколи лікування болю.

5.16. Класифікацію видів анестезії.

5.17. Фармакологічні засоби, що застосовують під час знеболювання, інтенсивної терапії та реанімації дорослих, дітей і новонароджених.

5.18. Медичну етику й деонтологію.

5.19. Загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження, патогенез, клініку, діагностику, диференційну діагностику захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, ЛОР-органів, нервової системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи в дітей та дорослих.

5.20. Механізми розвитку серцевої, дихальної, ниркової та печінкової недостатності.

5.21. Клінічну симптоматику інфекційних захворювань, їх діагностику, принципи особистої безпеки.

5.22. Особливості госпітальної та перехресної інфекції, методи профілактики.

5.23. Основи профілактики та лікування внутрішньолікарняної інфекції, принципи раціональної антибіотикотерапії.

5.24. Основи клінічної імунології та алергології.

5.25. Організацію алергологічної допомоги.

5.26. Клінічні процедури інтенсивної терапії та попереднього лікування за невідкладних станів, пов'язаних із захворюваннями внутрішніх органів, неврологічними захворюваннями.

5.27. Клінічні процедури інтенсивної терапії і попереднього лікування отруєнь на догоспітальному етапі та у відділенні невідкладної допомоги.

5.28. Загальні та спеціальні методи обстеження, які застосовують в акушерстві й гінекології.

5.29. Фізіологію та патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду.

5.30. Організацію акушерсько-гінекологічної допомоги.

5.31. Рятувальні дії та клінічні процедури екстреної медицини за загрозливих станів, пов'язаних із дією навколишнього середовища.

5.32. Патофізіологію та морфологію опікової рани, стадії та періоди її розвитку, надання допомоги за невідкладних станів.

5.33. Клінічні прояви термічної травми органів дихання.

5.34. Принципи організації хірургічної та травматологічної допомоги, зокрема й за невідкладних станів в офтальмології.

5.35. Методи зупинки зовнішньої кровотечі.

5.36. Репозицію переломів та вправлення вивихів, принципи гіпсування.

5.37. Діагностику й корекцію гіповолемії.

5.38. Техніки проведення медичних маніпуляцій, зокрема мануальні та інструментальні методи забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів.

5.39. Правила безпеки й гігієну роботи в операційній, правила асептики й антисептики.

5.40. Методики видалення рідин і твердих чужорідних предметів із верхніх дихальних шляхів.

5.41. Принципи трахеостомії чи конікотомії.

5.42. Принципи пункції периферійних і центральних вен, трахеї та плевральної порожнини.

5.43. Принципи катетеризації сечового міхура.

5.44. Принципи кардіомоніторного нагляду за хворим.

5.45. Методи зняття електрокардіограми та її розшифрування.

5.46. Принципи дефібриляції, кардіоверсії та кардіостимуляції, ультразвукового дослідження, ендоскопічного обстеження, розшифрування рентгенівських знімків.

5.47. Принципи роботи наркозо-дихальної та моніторної апаратури.

5.48. Порядок роботи під час надзвичайних ситуацій із великою кількістю постраждалих, а також за виявлення особливо небезпечних інфекцій.

5.49. Навички медичного сортування та принципи роботи в команді.

5.50. Сучасні інформаційні та інтернет-технології, наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу й узагальнення.

5.51. Правила та норми охорони праці, протипожежного захисту, вимоги санітарно-епідемічного нагляду, безпечні прийоми роботи на устаткуванні для лікувальних заходів автомобілів швидкої медичної допомоги усіх класів та модифікацій, наявних у закладі.

 

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар з медицини невідкладних станів вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра галузі знань «Охорона здоров'я», спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія». Спеціалізація за фахом «Медицина невідкладних станів» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси вдосконалення, стажування). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом — понад 10 років.

6.2. Лікар з медицини невідкладних станів I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра галузі знань «Охорона здоров'я», спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія». Спеціалізація за фахом «Медицина невідкладних станів» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси вдосконалення, стажування). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом — понад 7 років.

6.3. Лікар з медицини невідкладних станів II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня за ступенем магістра галузі знань «Охорона здоров'я», спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія». Спеціалізація за фахом «Медицина невідкладних станів» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси вдосконалення, стажування). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом — понад 5 років.

6.4. Лікар з медицини невідкладних станів: вища освіта другого рівня за ступенем магістра галузі знань «Охорона здоров'я», спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія». Спеціалізація за фахом «Медицина невідкладних станів» (інтернатура, курси спеціалізації). Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи. 

 

7. Відносини (зв'язки) за професією, посадою

7.1. У межах закладу має службові зв'язки з:

- диспетчерами технічного вузла зв'язку закладу;

- лікарями консультативного телеметричного центру;

- технічною службою транспортного забезпечення;

- навчально-тренувальним відділом;

- господарським відділом.

7.2. Поза межами закладу має службові зв'язки з:

- іншими закладами охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги;

- черговими лікарями приймальних відділень профільних медичних закладів;

- іншими бригадами, працівниками закладів охорони здоров'я, підрозділами аварійно-рятувальних та аварійних служб, правоохоронних органів.