Відеоблоги

Коротко про головне за тиждень 01-05.04.2024

Оберіть тему для перегляду

4.7(20)

Оцініть відео:

Зниження призовного віку з 27 до 25 років: дії роботодавця та працівників

00:01:30

Тетяна Шолкова

4.7(20)

Оцініть відео:

4.9(13)

Оцініть відео:

Переогляд обмежено придатних: що це означає

00:01:29

Тетяна Шолкова

4.9(13)

Оцініть відео:

4.1(12)

Оцініть відео:

Закон про е-реєстр та е-кабінет: чи передбачено вручення повістки онлайн

00:02:17

Тетяна Шолкова

4.1(12)

Оцініть відео:

4.3(12)

Оцініть відео:

Електронна трудова: як знайти на порталі ПФУ та перевірити записи

00:01:10

Тетяна Шолкова

4.3(12)

Оцініть відео:

4.5(11)

Оцініть відео:

Нові документи для відпустки при народженні дитини

00:01:22

Тетяна Шолкова

4.5(11)

Оцініть відео:

4.6(9)

Оцініть відео:

Звільнення за прогул: спочатку – з’ясування причин відсутності!

00:02:30

Тетяна Шолкова

4.6(9)

Оцініть відео:

Зниження призовного віку з 27 до 25 років: дії роботодавця та працівників

З 4 квітня застосовується Закон України від 30.05.2023 № 3127-IX про зниження призовного віку з 27 до 25 років.

Отже, з 4 квітня 2024 року усі особи чоловічої статі, які досягли 25 років, стали військовозобов’язаними. Тож особам віком від 25 до 27 років потрібно звернутися до ТЦК для оформлення належного військово-облікового документа.

Як діяти на підприємстві, де працюють працівники віком від 25 до 27 років? Перш за все їм потрібно вручити повідомлення про необхідність звернутися до ТЦК та отримати відповідний військово-обліковий документ. Якщо працівник відмовляється це робити, скласти акт відмови від отримання повідомлення/проставлення підпису та повідомити ТЦК про порушення Правил військового обліку.

Якщо працівник виконає свій обов’язок – оновить військово-обліковий документ, тобто отримає військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, то він має надати його за місцем роботи. Це слугуватиме підставою для заповнення або коригування відповідного списку персонального військового обліку.

До речі, зразок повідомлення працівнику щодо оновлення військово-облікових даних у зв'язку зі зниженням призовного віку є у рубриці «Документи».

Переогляд обмежено придатних: що це означає

Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX, яким передбачено переогляд обмежено придатних, набере чинності з 4 травня 2024 року.

У прикінцевих і перехідних положеннях цього Закону визначено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Отже, якщо громадянин був визнаний обмежено придатним до 4 травня 2024 року, то він має пройти повторний медичний огляд. На це відведений строк – 9 місяців, який також відлічується від 4 травня 2024 року.

Інших подробиць, як саме відбуватиметься процедура переогляду обмежено придатних, чи зобов’язаний громадянин самостійно звернутися до ТЦК – Закон не містить. Тож очікуємо зміни у підзаконні нормативно-правові акти, принаймні на це ще є час.

Про наслідки прийняття такого Закону розповідатиме Тимур Алієв 9 квітня на спеціальній бонус-лекції «Закони вже підписано Президентом! Зниження призовного віку, переогляд обмежено придатних: як це впливає на ведення військового обліку». Участь безкоштовна, реєструйтеся за посиланням вже зараз!

Закон про е-реєстр та е-кабінет: чи передбачено вручення повістки онлайн

З 4 квітня діє Закон України від 16.01.2024 № 3549-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану».

Нововведення передбачають удосконалення вже діючого реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» в частині його цифровізації. Планується, що реєстр буде містити значний об’єм персональних і службових даних про громадян віком від 17 до 60 років, шляхом наповнення його відомостями з різних державних реєстрів – Демографічного реєстру, Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств. Однак, повноцінно реєстр запрацює пізніше після затвердження урядом відповідного порядку який забезпечить механізм збору та обміну інформацією між реєстром та різними відомствами.

Крім того, запроваджуються ще такі сервіси:

  • електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

  • електронний кабінет центру надання адміністративних послуг.

Вони забезпечать громадянам доступ до інформації про їхні персональні та службові дані в електронному вигляді без відвідування ТЦК та нададуть можливість отримувати певні послуги онлайн, наприклад оформлювати документи для виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, яким встановлена інвалідність, отримувати певні довідки тощо.

Важливо: у Законі відсутня норма про вручення повісток через електронний кабінет військовозобов'язаного.

До речі, передплатникам Кадрової Платформи №1 доступний для перегляду курс «Перевірки ТЦК: юридичні поради, як не отримати штрафи» від Тетяни Донець.

Електронна трудова: як знайти на порталі ПФУ та перевірити записи

Одне із регіональних управлінь Пенсійного фонду визначило алгоритм дій для перегляду електронної трудової.

Для цього потрібно авторизуватися на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки або через Дія.Підпис. Далі:

  • у лівому боковому меню обрати пункт «Електронна трудова книжка»;

  • натиснути кнопку «Дані ЕТК»;

  • обрати вкладку «Відцифрована ЕТК».

Виконавши ці дії, ви можете перевірити результат оцифрування відомостей про трудові відносини відповідно до наданих сканованих копій документів. Проте тут слід відзначити: якщо скан-копії паперової трудової книжки не подавалися до Пенсійного фонду працівником або його роботодавцем, то дана вкладка не буде заповнена.

Як перевірити, чи передані скан-копії паперової трудової книжки до Пенсійного фонду за допомогою мобільного застосунку Пенсійного фонду? Дивіться покрокову інструкцію від Ольги Хільчук за посиланням.

Нові документи для відпустки при народженні дитини

Ви, мабуть, пам'ятаєте, що батько дитини, який перебуває з матір'ю в цивільному шлюбі, має право на відпустку при народженні дитини. Але за умови спільного проживання з матір'ю дитини.

І ось, 29 березня уряд прийняв постанову № 356, якою змінив перелік документів для отримання такої відпустки (внесено зміни до Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 № 693). Насправді в такий спосіб урядом приведено у відповідність норми ст. 191 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» та вищезгаданого Порядку про відпустку при народженні дитини.

Нагадуємо, що це одноразова оплачувана відпустка і надається вона на 14 календарних днів. Для її отримання батьку дитини потрібно надати свідоцтво про народження дитини, де вказано, що саме він є батьком дитини, і заяву від матері, в якій вказано, що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.

Цією ж постановою визначено, що баба, дід чи інший родич, який здійснює догляд за дитиною, коли мати або батько є одинокими, можуть отримати таку відпустку і для цього повинні подати заяву від одинокої матері чи батька.

Маєте запитання щодо відпустки при народженні дитини? Ставте його в нашому сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин.

Звільнення за прогул: спочатку – з’ясування причин відсутності!

Держпраці роз’яснює: звільняючи працівника за своєю ініціативою, роботодавець повинен встановити поважність причин відсутності працівника на робочому місці.

Тому, звільняючи працівника, наприклад, за прогул, роботодавець повинен не лише встановити факт відсутності працівника на роботі більше ніж 3 години протягом робочого дня, а й встановити причини відсутності, бажано документально. Наприклад, якщо працівник не з’явився на робочому місці після припинення простою – можливо, він просто не був повідомлений про відновлення роботи підприємства.

Отже, збирання доказової бази є невіддільною частиною процедури звільнення за ініціативою роботодавця. Тому у разі, якщо працівник не вийшов на роботу:

  • зафіксуйте факт відсутності працівника на роботі довідною запискою на ім’я керівника підприємства;

  • складіть акт про відсутність працівника за кожен день відсутності, де вкажіть дату, час, місце відсутності працівника;

  • вручіть працівнику лист (особисто чи засобами поштового зв’язку) з вимогою надати пояснення причини поважності причин його відсутності на роботі, обов’язково отримайте відповідь від працівника або зафіксуйте відмову від її надання;

  • до появи працівника на робочому місці проставляйте в табелі обліку робочого часу відмітки «НЗ» – відсутній з нез’ясованих причин.

Більше про тонкощі процедури звільнення за ініціативою роботодавця дивіться у записі вебінару «ТОП-5 нестандартних звільнень: скандальне звільнення, дистанційне звільнення, звільнення мобілізованих тощо», який доступний для передплатників Кадрової Платформи №1.