Мобілізаційна реформа розпочата! Зміни у повістках, обов’язках та нові обмеження
Верховна Рада прийняла Закон про мобілізацію на базі законопроєкту № 10449. Закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.
Основні новації, які прописані у новому Законі:
-
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнити персональні дані. На це відведено 60 днів з дня набрання чинності новим Законом.
-
У разі невиконання обов’язків військовозобов’язаним (наприклад, нез’явлення за повісткою, не оновлення військово-облікових даних) керівник ТЦК може звернутися до поліції для адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК. А вже далі ТЦК за певних обставин має право звернутися до суду із позовною заявою про тимчасове обмеження керування автівкою військовозобов’язаним.
-
Маємо важливе уточнення про вручення повісток: представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також показати службові посвідчення.
-
Під час мобілізації, оголошеної Указом Президента, всі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і показати його на вимогу представника ТЦК або поліцейського.
Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.
-
Вносять чисельні правки до статті про відстрочки. Звертаю увагу, що право на відстрочку від призову під час мобілізації мають особи з інвалідністю усіх груп. Також право на відстрочку залишається у наукових і науково-педагогічних, педагогічних працівників за умови, що вони працюють відповідно у закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Не призивають здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також докторантів та особів, зарахованих на навчання до інтернатури.
-
Замість строкової військової служби вводять базову військову службу, а також запроваджують базову загальновійськову підготовку.
-
Також очікуються зміни в бронюванні.
Як бачите, новацій дуже й дуже багато. Плюс треба очікувати зміни й у підзаконні нормативно-правові документи.
Щоб почати опановувати важливі зміни у мобілізації та військовому обліку, приєднуйтеся до наших безкоштовних етерів. Реєстрація – за посиланням.
Штраф за неведення військового обліку збільшено: до 59500 чи 204000 грн?
Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт № 10379. Він, зокрема, передбачає збільшення адмінштрафу за неведення або неналежне ведення військового обліку на підприємстві.
Нагадаю, що зараз, під час дії воєнного стану, штраф за вказане порушення становить від 5100 до 8500 грн (ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X).
Згідно із законопроєктом, який викладено на сайті Верховної Ради, за порушення у веденні військового обліку адмінштраф накладатиметься під час дії воєнного стану у розмірі від 153 000 до 204 000 грн.
Проте нардепи заспокоюють, що штрафи збільшаться, але трохи в меншому розмірі. За висновком Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, який підтримують і нардепи, розмір штрафу за неналежне ведення військового обліку або взагалі за його неведення становитиме для воєнного стану від 34 000 до 59 500 грн.
Крім того, законопроєкт № 10379 передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, зокрема у веденні військового обліку нампідприємстві, може бути накладено протягом за однією версією – трьох років, а за іншою версією – протягом одного року з дня його вчинення. Зараз цей строк становить 2 місяці.
Отже, на жаль, збільшення адмінштрафів за порушення у веденні військового обліку на підприємстві відбудеться.
Поки чекаємо прийняття законопроєкту у другому читанні та визначеності нардепів у максимальній сумі адмінштрафу (204 000 або 59 500 грн), у вас є шанс виправити усі недоліки у веденні військового обліку або ж розпочати його вести. У цьому допоможуть курс «Перевірки ТЦК: юридичні поради, як не отримати штрафи» та курс «Професія. Сертифікований спеціаліст з військового обліку на підприємстві».
Алгоритм дій роботодавця та працівників під час повітряної тривоги
Держпраці в роз’ясненні наводить алгоритм дій на підприємстві під час повітряної тривоги.
Діяти потрібно наступним чином:
-
негайно сповістити співробітників, повідомити місце розташування найближчого укриття;
-
за допомогою заздалегідь визначених відповідальних осіб (наказом чи розпорядженням по підприємству) організувати швидку евакуацію персоналу до укриття визначеними маршрутами;
-
не користуватися ліфтами;
-
зберігати спокій;
-
зберігати здатність швидко і правильно оцінювати ситуацію;
-
за необхідності надати медичну та психологічну допомогу тим, хто її потребує;
-
перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації;
-
у захисному приміщенні слід і далі дотримуватися всіх вказівок відповідального;
-
забезпечити контроль за перебуванням в укритті співробітників до отримання повідомлення про закінчення небезпеки.
Відвідувачі також мають виконувати вищенаведені дії.
Приклад наказу про затвердження плану дій під час повітряної тривоги можна завантажити в рубриці «Документи».
Скорочення чисельності/штату працівників – поняття не тотожні
Для того, щоб правильно запустити на підприємстві процедуру скорочення, кадровику необхідно розуміти принципову різницю між поняттями скорочення штату та чисельності працівників.
Держпраці розставляє всі точки над «і» та пояснює, що «чисельність працівників – це склад» працівників «за списком». Тобто, якщо відбувається скорочення працівників, зменшується кількість працівників, які обіймають посаду. Відповідно це ніяким чином не впливає на затверджену на підприємстві структуру штатного розпису – посада залишається, але у статусі «вакантна».
А от при скороченні штату працівників відбувається зміна штатного розпису, шляхом виведення зі структури певних посад, «або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами», роз’яснює Держпраці. Тобто відбувається скорочення посади: «Наприклад, скорочується посада водія, інспектора з кадрів тощо».
Держпраці наголошує, що скорочення як чисельності, так і штату працівників допускається лише в разі наявності змін в організації виробництва та праці. Це значить, що на початковому етапі скорочення роботодавець повинен прийняти обов’язкове управлінське рішення – видати наказ про зміни в організації виробництва та праці. А вже надалі – видаємо наказ про скорочення або чисельності або штату працівників, визначаємо осіб, які мають переважне право на залишення на посаді, вручаємо письмові попередження про вивільнення за 2 місяці, пропонуємо всі вакантні посади, які відповідають кваліфікації працівника і в разі відмови – видаємо наказ про звільнення працівника.
До речі, зразки наказів про звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності та штату є у нашій рубриці «Документи».
Звільнення працівниці з дитиною в умовах воєнного стану: чи можливо?
Держпраці вказує, що є категорія працівників, на яких розповсюджуються заборона звільнення за ініціативою роботодавця. Серед таких працівників вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох, шести років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Тому, звільнення «захищеної» категорії працівників під час дії воєнного стану, буде порушенням законодавства про працю, окрім деяких випадків, прокоментувало Держпраці. Наприклад, у разі повної ліквідації підприємства, установи, організації, або у зв’язку із закінченням строку трудового договору, але при умові подальшого обов'язкового працевлаштування (ст. 184 Кодексу законів про працю від 10.12.1971). На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Маєте запитання з приводу звільнення? Ставте у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин.
В трудовій книжці відсутній запис про звільнення: чи вносити запис про прийняття?
Чи може роботодавець відмовити працівнику внести запис про прийняття на роботу, якщо в трудовій книжці немає запису про звільнення з попереднього місця роботи?
Відразу відмічу, що законодавство про працю не зобов’язує роботодавця перевіряти трудову книжку на наявність усіх необхідних записів, які мав унести попередній роботодавець.
Тож, якщо в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи, але є належним чином оформлена копія наказу про звільнення, роботодавець може рекомендувати особі, що працевлаштовується, звернутися на попереднє місце роботи для внесення до трудової книжки працівника запису промзвільнення, після чого внести запис про прийняття на роботу. Саме таку процедуру рекомендує профільне міністерство (Лист Мінекономіки від 08.11.2023 № 470605/6027509).
Однак, якщо працівник не бажає вносити запис про звільнення або не має такої можливості, то на вимогу працівника вносимо запис про прийняття на роботу й віддаємо трудову книжку працівнику (ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971).
Більше подробиць – у курсі «Трудова книжка – 2024: швидкий перехід на електронну».