Оформлення бронювання раніше 28 лютого: чи пропустить Дія?
Нагадаю, що відповідно до постанови КМУ від 22.11.2024 № 1332 бронювання, надані за Порядком № 76 до 01 грудня 2024 р. є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.
Тобто зараз здебільшого бронювання, оформлене за Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, чинні до 28 лютого 2025 р. При цьому бронювання в Дії відбувається протягом 72 годин.
Виходить, що на три доби працівники залишаються без відстрочок, а в цей період цілком ймовірна їх мобілізація.
При цьому нардеп Олександр Федієнко розмістив лист Міноборони (від 06.01.2025 № 220/246), в якій вказано, що законодавством не передбачено механізму відтермінування мобілізації на період оформлення бронювання. Тобто ніяким послаблюючих нюансів для перехідного періоду з 1 березня не передбачено.
Разом із тим представники Дії, коментуючи дане питання також зазначають, що забронювати працівників повторно можна буде вже після завершення поточного бронювання. Тобто, якщо чинність бронювання закінчується 28 лютого 2025 р., то повторно податися на бронювання можна з 1 березня.
Якщо механізм бронювання у Дії буде удосконалений для усунення такої прогалини, ми обов’язково повідомимо у розділі «Новини та статті» та безкоштовних вебінарах.
Зміни у військовому обліку жінок: прийнято Закон!
Прийнято Закон щодо військового обліку жінок на базі законопроєкту № 12076.
Головна новація: жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (тобто за власним бажанням) беруться на військовий облік призовників.
А вже після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
При цьому незмінний залишився підхід, згідно з яким жінки з медичною та фармацевтичною спеціальністю обов’язково мають перебувати на військовому обліку та мати військово-обліковий документ. Для жінок інших спеціальностей, визначених у наказі Міноборони від 11.10.2021 № 313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями», постановка на військовий облік є добровільною (ч. 11 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Нагадаю, що на підприємстві жінки, які мають військово-обліковий документ, мають включатися до списку персонального військового обліку третьої групи.
При цьому, як і раніше, жінки можуть бути призвані на військову службу у добровільному порядку.
Більш докладно про військовий облік на підприємстві, у тому числі заповнення списків, поговоримо на безкоштовному вебінарі 17 січня.
Новації у військовому обліку призовників: постановка через Резерв+
Ще одна новація у Законі, прийнятому на базі законопроєкту № 12076, стосується постановки на військовий облік призовників.
Змінами передбачено, що щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом:
-
проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних у Резерв+;
-
або особистого прибуття до ТЦК з поданням необхідних документів.
При цьому у ст. 14 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» після внесення змін відсутня вимога до підприємств подавати до ТЦК списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників.
Мова йде про зведений список за додатком 6 до Порядку № 1487 (мається на увазі Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487), який щороку до 1 грудня зобов’язані подавати до ТЦК підприємства, якщо у них працюють допризовники та призовники старшого призовного віку, які не перебувають на військовому обліку.
Маєте запитання щодо ведення військового обліку на підприємстві? Скористайтеся нашим сервісом «Консультант з військового обліку».
Штраф за неоновлення даних: можна сплатити 50%
Прийнято за основу законопроєкт № 12093, яким передбачено зменшення штрафу за неоновлення даних.
Нагадаю, що до 16 липня 2024 року усі громадяни, які перебувають на військовому обліку мали оновити свої дані, а саме адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти). Зробити це можливо, звернувшись до ТЦК або ЦНАП чи через Резевр+.
Проте й досі є громадяни, які не виконали вказаний обов’язок. Для стимуляції оновлення ними даних запроваджується сплата 50% розміру адмінштрафу. Тобто від 8 500 до 12 750 грн, а не повної суми штрафу, який становить від 17 000 до 25 500 грн.
Тож передбачено доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУпАП) новими статтями, якими надано можливість особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 210, 2101 КУпАП, подати заяву до ТЦК, в якій самостійно повідомити про факт вчинення вказаного правопорушення та надання згоди на розгляд справи.
Крім того, КУпАП передбачено доповнення новою статтею 300-3, якою надано можливість особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності упродовж 10 календарних днів з дня набрання постанови законної сили, добровільно оплатити 50% розміру накладеного штрафу.
Про актуальні розміри штрафів за порушення у військовому обліку у розділі «Довідники».
Як обмежено придатному пройти ВЛК: позиція ТЦК
Згідно із п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» особи зі статусом обмежено придатних підлягають повторному медичному огляду. Зверніть увагу на формулювання: не «зобов’язані з’явитися» і навіть не «зобов’язані пройти», а саме «підлягають медичному огляду». Тобто про автоматичну необхідність самостійно з’являтися до ТЦК тут не йдеться.
Редакція Kadroland написала запит до Міноборони з приводу того, чи повинен обмежено придатний ініціювати самостійно ВЛК або чекати виклику самого ТЦК.
Лист переадресували до ТЦК й маємо таку відповідь: «для направлення на проведення повторного медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби громадянам України необхідно з’явитись до територіального центру комплектування за місцем перебування на військовому обліку».
Тобто по суті обмежено придатний повинен самостійно ініціювати проходження ВЛК, не чекаючи відмашки від ТЦК. Втім, у відповіді не уточнюється: йдеться лише про обов’язок з’явитися після виклику чи треба проявляти власну ініціативу.
Докладніше про позицію ТЦК у цьому питанні та чи зобов’язаний роботодавець контролювати проходження ВЛК працівником – у рубриці «3 хвилини з адвокатом», а також розповімо на безкоштовному вебінарі 15 січня.
Чи чинний штатний розпис через скасування Господарського кодексу?
Верховна Рада підтримала законопроєкт № 6013, яким передбачено скасування Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі – ГКУ). Відповідний Закон прийнято, чекаємо на його підписання та оприлюднення.
При цьому у ст. 64 поки що чинного ГКУ вказано, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Зауважу, що про наявність штатного розпису для комерційних підприємств, тобто не бюджетників, вказано виключно у ст. 64 ГКУ, який втрачає чинність.
Чи означає це, що тепер для звичайних підприємств наявність штатного розпису стає не обов’язковим? Ми не радимо квапитися з висновками, дочекатися набрання чинності Закону, яким скасовується ГКУ, а також роз’яснень Держпраці. Тим паче впевнена, що для 2025 року ви затвердили штатний розпис.
Більше про розробку локальних документів на підприємстві у курсі «Професія. Директор кадрового департаменту».
Трудовий кодекс не погоджено профспілкою
На минулому тижні ми розповідали про оприлюднення на сайті Об’єднань профспілок проєкт Трудового кодексу з повідомленням про те, що приймаються зауваження щодо запропонованих норм. Серед них ознаки трудових відносин, перехід на письмові трудові договори, збільшення щорічної основної відпустки з 24 до 28 к. дн., зменшення тривалості соцвідпустки на дітей – за однією підставою 7 к. дн., а за двома підставами – 10 к. дн.
Пройшов тиждень й маємо перший відгук від самої Профспілки: «СПО об’єднань профспілок проєкт Трудового кодексу України не погодив». Причини: не структурованість самого проєкту Трудового кодексу, різночитання у його нормах з нормами інших законів, а також стислі строки на його опрацювання.
Тому висновок один: проєкт Трудового кодексу є, він в розробці й зміни нас все ж очікують. Проте зараз ми продовжуємо працювати із Кодексом законів про працю України від 10.12.1971.
Коли Трудовий кодекс буде поданий як законопроєкт до Верховної Ради, поки що не повідомляється. Проте Ви про це дізнаєтеся першими із нашого розділу «Новини та статті».
Лікарняні сумісникам: нові правила виплати
З 04 квітня 2025 р. набере чинності Закон України 18.12.2024 № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Ним передбачено внесення змін до ст. 22 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105). Передбачено заміна прийменника «або» на «та». Це призводить до того, що з 04 квітня 2025 р. допомога по тимчасовій непрацездатності надаватиметься за основним місцем роботи та за сумісництвом і за рахунок роботодавця, і за рахунок ПФУ.
До 4 квітня діє стара редакція ст. 22 Закону № 1105, якою передбачено виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи або за сумісництвом. Тобто зараз на практиці це виглядає так: перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. З 6-го дня тимчасової непрацездатності допомога виплачується за рахунок ПФУ або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.
Маєте запитання з приводу оформлення лікарняних? Задавайте у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.