Ви дізнаєтесь:
- Про простій та його причини.
- Про дії працівника у разі виникнення простою.
- Коли та як оплачується період простою .
Чи оформляли ви простій на вашому підприємстві? Пишіть у коментарях.
Інколи буває ситуація, що працівники не можуть виконувати роботу у зв’язку з відсутністю сировини, чи то заготовок, а можливо і тари. Тому, для того щоби правильно оформити таку ситуацію нам необхідно звернутися до статті 34 КЗпП. В ній мова йде про простій, а також дано визначення що ж таке простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Отже, можуть впливати на простій, або організацій, або технічні умови. Наприклад, працівник виконував свою роботу, але сталася поломка агрегату на якому він працював і в подальшому він не може виконувати свою роботу. Він знаходиться на робочому місці і очікує поки його агрегат буде відремонтований. В цей період для працівника починається простій. Також, статтею 34, визначено, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою, або можуть бути переведені на інше підприємство, проте на строк не більше до одного місяця.
Звісно що про простій ми поговорили, а тепер нам необхідно знати, як же повинен діяти працівник у разі простою. Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник зобов’язаний повідомити свого безпосереднього керівника, або власника чи уповноваженого ним органу (майстра, чи бригадира, чи інших посадових осіб). Що ж відбудеться якщо працівник не повідомить? Якщо, наприклад, як ми вже говорили, у працівника відсутня сировина, але він не повідомляє своєму керівнику, то такий простій буде вважатися з вини працівника. Якщо ж працівник відразу повідомив керівництво, то в такому випадку керівництво має прийняти рішення щодо усунення простою.
Як же оплачується простій? Найчастіше ми говоримо про простій, який стався не з вини працівника. Він оплачується з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу. Якщо ж час простою здійснений з вини працівника, то він взагалі не оплачується. Час простою, коли виникла виробнича ситуація небезпечна для життя чи здоров’я працівника, або людей, які його оточують, буде оплачуватися з розрахунку середнього заробітку.
Підсумки. Отже, простій передбачає повне зупинення роботи, чи одного працівника, чи підприємства в цілому, чи можливо окремого структурного підрозділу. Видаємо наказ, а в наказі вказуємо оплату. Простій з вини працівника не оплачується.
***
Залишайте свої коментарі. Будемо вдячні за позитивний відгук! 🤗
