Коротко про головне за тиждень 27.02-03.03.2023

Втрата трудової книжки: як відновити відомості

Мінреінтеграції нагадало, що в разі втрати паперової трудової книжки чи залишенні її на окупованій території, внутрішньо переміщені особи можуть відновити втрачену інформацію через портал Пенсійного фонду або за допомогою мобільного застосунку ПФУ. Мова йде про формування витягу з електронної трудової книжки. Як відзначило Мінреінтеграції, у системі Пенсійного фонду зберігаються дані, починаючи з 2000 року.

Відтворення відомостей про трудову діяльність до 2000 року або тих, які не відображаються у сформованій електронній трудовій книжці, встановлюють на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Це можуть бути довідки, виписки з наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, письмові трудові договори, членські квитки профспілок та інші. Отримати ці документи можна звернувшись до підприємств, в яких працювала особа. А в разі припинення їх діяльності – до правонаступників або архіву, до якого було передано документацію. 

Крім того, за відсутності необхідних документів і неможливості їх одержання у зв’язку з воєнними діями стаж роботи, який дає право на пенсію, може бути встановлений на підставі показань не менше двох свідків.

Також зауважу, що в разі втрати паперової трудової книжки працівник може звернутися до роботодавця за останнім місцем роботи для оформлення дубліката. Такий роботодавець видає працівнику іншу трудову книжку з написом «Дублікат» у правому верхньому кутку першої сторінки. 

Нагадаю, що про паперові та електронні трудові книжки я розповідала на  майстер-класі «ТОП‑3 кадрові документи: трудові книжки, посадові інструкції та оновлений КП», який відбувся 2 березня. Крім того, на відеоплатформі є окремий відеокурс «Трудові книжки по-новому: від паперової до електронної».

Робота у відпустці до 3 років: коли можлива?

Працівниця за основним місцем роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Чи може вона працювати за сумісництвом? Держпраці вважає, що так, може. І я з таким висновком повністю погоджуюся.

Трудовий договір, усний або письмовий, за основним місцем роботи не пов'язаний із трудовим договором за сумісництвом, укладеним в усній або письмовій формі. Тому працівниця може перебувати у відпустці до 3 років за основним місцем і при цьому за сумісництвом працювати, тобто виконувати свої посадові обов’язки. Обмежень з цього приводу Кодекс законів про працю не містить.

Власне про це і вказує Держпраці у своєму роз’ясненні: працівниця яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років може укласти трудовий договір на умовах сумісництва з іншим роботодавцем. І тут ремарка від Держпраці: працівниця в будь-який момент до виповнення дитині 3 років може оформити відпустку для догляду за дитиною до 3 років за сумісництвом.

Майте на увазі: час роботи за основним місцем роботи не може збігатися із часом роботи за сумісництвом. Тому надалі в разі виконання працівницею посадових обов’язків за двома місцями роботи, її графік роботи за основним місцем не має збігатися із графіком роботи за сумісництвом.

Неповний робочий час за двома місцями роботи: один чи два трудові договори?

Держпраці роз’яснило про особливості укладення трудового договору, якщо працівник працює за двома місцями роботи на умовах неповного робочого часу.

Питання виникло через норму, яка доволі тривалий час існувала в додатку до Положення № 43 (наказ Мінпраці, Мін'юсту, Мінфінансів від 28.06.1993 № 43), що наразі скасоване, а саме: не вважається сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи. Така норма, дійсно, тривалий час застосовувалася виключно для працівників державних і комунальних підприємств і закладів, а також бюджетних установ. Проте ще раз відзначу, що Положення № 43 втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 22.11.2022 № 1047-р і тому така норма вже не застосовується навіть для працівників вказаних секторів.

Отже, які відзначає Держпраці, в разі укладення з працівником двох трудових договорів про роботу на умовах неповного робочого часу, виконання роботи за другим трудовим договором вважається сумісництвом. Наприклад, працівник працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу по 4 години з понеділка по п’ятницю та має ще місце роботи, де працює на умовах неповного робочого часу, наприклад, також по 4 години на день з понеділка по п’ятницю. Так ось друге місце роботи має бути оформлене як сумісництво. Тобто фактично у працівника буде два трудові договори, усні або письмові, – про роботу за основним місцем роботи та про роботу за сумісництвом. При цьому тривалість залучення працівника за основним місцем роботи й за сумісництвом значення немає.

Також Держпраці нагадало, що згідно із Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» саме працівник у заяві про працевлаштування вказує – приймається він на роботу за основним місцем роботи або за сумісництвом.

Нагадаю, що зразки заяви про працевлаштування на умовах сумісництва, наказу про прийняття на роботу за сумісництвом і навіть письмову форму трудового договору про роботу за сумісництвом є в нашій рубриці «Документи».

Працівнику оголошено простій: чи можлива дистанційна робота?

Держпраці посилається на ст. 34 Кодексу законів про працю і справедливо визначає, що під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором. Тобто під час простою працівник не працює. При цьому простій не з вини працівника оплачується в розмірі не нижче двох третин окладу.

Крім того, Держпраці наводить доволі цікаві роз’яснення стосовно організації простою.

По-перше, місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавство не передбачає, тому воно визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання наказу. Тобто в наказі про оголошення простою роботодавець має визначити – перебувають або ні працівники під час оголошеного простою на підприємстві.

По-друге, якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці, то працівники знаходяться на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.

Отже, під час оголошеного простою працівник не виконує свої посадові обов’язки й, відповідно, роботодавець не може залучати працівника на умовах дистанційної роботи за посадою, за якою власне й оголошено простій. Якщо роботодавець залучає працівника до виконання посадових обов’язків на умовах дистанційної роботи, то мова про простій уже не йде. При цьому дистанційну роботу має бути належним чином оформлено та оплачувати її слід на загальних умовах праці, а не з розрахунку двох третин від окладу.

До речі, про організацію дистанційної роботи можна дізнатися із модуля 2 онлайн-школи «Підвищення кваліфікації кадровика».

Працівник не виходить на роботу: як оформити його відсутність

Держпраці в одному із роз’яснень торкнулося доволі болючого питання, яке залишається актуальним. Працівник не може виходити на роботу, зокрема через бойові дії, та при цьому немає змоги працювати на умовах дистанційної роботи. Як оформити відсутність працівника?

У такому разі Держпраці рекомендує за можливості надати працівнику щорічну відпустку або соцвідпустку на дітей чи відпустку без збереження зарплати відповідно до ст. 25 або 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». Додам, що по 30 квітня 2023 року продовжує діяти карантин, а тому працівнику за згодою сторін може бути надано відпустку без збереження зарплати через карантин згідно з ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.

Ще один варіант відсутності працівника – оформлення відпустки без збереження зарплати через воєнний стан відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Така відпустка за згодою між працівником і роботодавцем надається всім без виключення працівникам і не обмежується тривалістю, але надається виключно в межах дії воєнного стану, тобто по 19 травня 2023 року включно. Якщо ж працівник перебуває за кордоном або має статус внутрішньо переміщеної особи, то на вимогу такого працівника роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136. Ця відпустка також надається в межах дії воєнного стану тривалістю не більше 90 календарних днів, які виділені на весь період дії воєнного стану.

Призупинення дії трудового договору – це один зі способів поставити на паузу трудові відносини, але застосовується такий спосіб виключно у випадку, коли і працівник, і роботодавець не можуть виконувати свої обов’язки за трудовим договором.

Якщо працівник не виходить на зв'язок або не пояснює причини своєї відсутності, то його слід табелювати «НЗ» – неявки з нез’ясованих причин.

Закінчується дія строкового трудового договору: ВСУ про процедуру звільнення

27 лютого було оприлюднено доволі цікаве рішення Верховного Суду України, яке стосується особливостей звільнення за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю, тобто в разі закінчення дії строкового трудового договору.

Як зазначає Верховний Суд, припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Своєю чергою, роботодавець також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю.

Отже, на момент закінчення дії строкового трудового договору працівник не повинен подавати заяву про звільнення за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю, адже свою згоду на звільнення за цією підставою працівник уже надав при укладенні строкового трудового договору. Разом із тим Кодекс законів про працю не зобов’язує і роботодавця повідомляти працівника про звільнення через закінчення дії строкового трудового договору.

Однак, в останній день дії строкового трудового договору роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення, ознайомити з ним працівника та провести процедуру звільнення, зокрема, надати копію наказу про звільнення та остаточно розрахуватися з ним.

А от якщо дія строкового трудового договору закінчилася і сторони не вимагають його припинення, то в такому випадку строковий трудовий договір трансформується в безстроковий на підставі ст. 39-1 Кодексу законів про працю. У такому разі подальше звільнення можливе на загальних підставах, але вже не за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю.

Подання Звіту з праці, нові норми тривалості… Що ще очікувати у березні

Пам’ятайте: 7 березня – граничний строк подання Звіту з праці за формою № 1ПВ місячна за лютий 2023 року (затверджено наказом Держстату від 12.05.2022 № 87). При цьому нагадаю, що з 1 січня статистична звітність подається виключно в електронній формі на виконання норм Закону України від 16.08.2022 № 2524-IX «Про офіційну статистику». Про складання місячного Звіту з праці ми розповідали в одному з випусків рубрики «Заповнюємо звіти, форми документи».

Протягом березня продовжує діяти воєнний стан. Це означає, що 8 березня 2023 року вважається звичайними календарним днем – робочими або вихідними залежно від графіка роботи вашого підприємства. У зв’язку із цим не підлягає скороченню на одну годину робочий день 7 березня. У такому разі норма тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки з двома вихідними днями в суботу та неділю для березня 2023 року становить: 23 робочі дні та 184 години. На підприємстві має бути наказ про норму тривалості робочого часу.

Якщо на підприємстві прийнято рішення зробити 8 березня днем, робота в який не проводиться, то про це має бути видано наказ і відповідно норму тривалості робочого часу буде зменшено.

Зауважу, що зараз у Верховній раді зареєстровано вже декілька законопроєктів (№ 9009, № 9009-1, № 9009-2, № 9009-3), якими пропонується переписати ст. 73 Кодексу законів про працю, тобто норму про святкові та неробочі дні. Який із варіантів підтримає Верховна Рада – подивимося, команда KadroLand.com обов’язково і надалі триматиме вас в курсі подій.