Санкції за невиконання квоти 4 %: новий порядок
Пенсійний фонд постановою від 10.06.2023 № 14-1 спільно із Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю за наказом від 10.03.2023 № 17 затвердили Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік та форму такого розрахунку.
Нагадаю, що Звіт за формою № 10-ПОІ за 2022 рік не подається, але виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю все одно має бути виконано підприємствами та ФОП, для яких середньооблікова кількість штатних працівників становить більше ніж 8 осіб.
Так от, усі ми пам’ятаємо, що раніше санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець самостійно обчислював і вписував у Звіті за формою № 10-ПОІ. Тепер же Звіт не подається. Тож як підприємство або ФОП дізнається про необхідність сплати санкцій?
Так ось згідно із новим Порядком Пенсійний фонд надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю.
Новозатверджена форма такого розрахунку схожа на табличну частину форми № 10-ПОІ. У цій формі визначено, що розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю дорівнює:
- для роботодавців, середньооблікова чисельність штатних працівників у яких 26 осіб і більше – середньорічній зарплаті штатного працівника, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю
- для роботодавців, середньооблікова чисельність штатних працівників у яких від 16 до 25 осіб – середньорічній зарплаті штатного працівника
- для роботодавців, середньооблікова чисельність штатних працівників у яких від 8 до 15 осіб – половині середньорічної зарплати штатного працівника.
Адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю необхідно сплатити до 15 квітня. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені (ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII).
Зауважу, що бюджетні установи адміністративно-господарські санкції не сплачують.
Про зміни у квоті із працевлаштування осіб з інвалідністю ми розповідали на вебінарах «Квота із працевлаштування осіб з інвалідністю. Оптимізація чи популяризація?» та «Річна звітність кадровика: зміни, нові правила (не)подання та штрафи»
Немає військового квитка: чи можна прийняти на роботу
У ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 визначено, що при укладенні трудового договору (усного або письмового) громадянин зобов'язаний подати відповідний військово-обліковий документ.
При цьому у п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 визначено, що військово-обліковими документами є: для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів – військовий квиток.
Отже, як акцентує Держпраці, під час прийняття на роботу роботодавець зобов’язаний перевіряти в громадян України, чи є в них військово-обліковий документ, тобто посвідчення про приписку до призовної дільниці, або військовий квиток, або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Прийняття на роботу працівника без військово-облікових документів вважається порушенням.
Нагадаю, що ведення військового обліку із порушеннями загрожує посадовій особі підприємства адміністративним штрафом у розмірі від 3400 до 8500 грн (ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X). При цьому розмір штрафу визначає ТЦК.
Як вести військовий облік без порушень, дізнайтеся в уроках майстер-школи «Практика ведення військового обліку та бронювання».
Працівник не вийшов на роботу: як діяти роботодавцю
Працівник не вийшов на роботу у свій робочий день. При цьому його відсутність заздалегідь не була оговорена й оформлена належним чином – наприклад, відпусткою, призупиненням дії трудового договору, простоєм, запровадженням дистанційної роботи тощо. Отже, неявка працівника без обумовлення із роботодавцем такої відсутності має бути зафіксована належним чином. Як саме? Роз’яснює Держпраці.
Про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє інший працівник або безпосередній керівник, подавши складену в довільній формі доповідну записку. У ній має бути вказано, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві. Відсутність працівника на роботі має бути зафіксована відповідним актом, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. Як доповідну записку, так і акт необхідно оформити безпосередньо в день нез’явлення працівника на роботі. В таких документах слід обов’язково вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника.
Надалі саме такі доповідна записка й акти слугуватимуть доказами відсутності працівника на роботі і за необхідності використовуватися як підстави для звільнення за прогул або через відсутність працівника на роботі понад чотири місяці поспіль та інформації про причини такої відсутності.
Як часто складати акти відсутності? Бажано, щоб кожний день відсутності працівника на роботі був підтверджений актом. Подекуди на практиці акти, починаючи з другого тижня відсутності працівника починають складатися один раз на тиждень. У такому разі у роботодавця мають бути інші докази відсутності працівника. Наприклад, фіксація з контрольно-пропускного пункту того, що працівник не вийшов на роботу.
Зауважу, що у табелі не вихід працівника на роботу слід помітити НЗ – неявки з нез’ясованих причин.
Про звільнення працівника за прогул або відсутність працівника на роботі понад 4 місяці поспіль розказує Тимур Алієв у курсі «Звільнення і призупинення: нові підстави, процедури та документи». До кожного уроку додаються зразки документів, у тому числі є зразки доповідної записки і акту про відсутність працівника на роботі.
Як змінити умови трудового договору
Держпраці нагадує про процедури зміни умов трудового договору. Переведення на іншу посаду відбувається за згодою працівника. Тобто працівник має написати заяву про переведення, а роботодавець видати наказ.
При цьому відповідно до ст. 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Проте переведення на іншу посаду без згоди працівника у період дії воєнного стану допустима, якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я та для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
Не вважається переведенням на іншу посаду і не потребує додаткового оформлення переміщення працівника на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ, якщо звісно сама посада не змінюється.
При зміні істотних умов праці працівник продовжує працювати за своєю посадою, але змінюються, наприклад, розмір оплати праці, пільги, режим роботи, відбувається установлення або скасування неповного робочого часу. Під час воєнного стану працівника про зміну істотних умов праці попередити потрібно, але без дотримання 2-місячного строку попередження. Тобто під час дії воєнного стану працівника можна попередити про зміну істотних умов навіть за день до введення нових умов праці. Нагадаю, що зміна істотних умов праці доволі клопітка процедура, яка передбачає наявності обґрунтування з боку роботодавця.
Грошова компенсація за відпустки: обов’язкова при звільненні?
При звільненні працівнику обов’язково виплачують грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей.
Це вимога ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», яка повною мірою застосовується і під час воєнного стану. Про це навіть вписано у ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»: у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
При цьому, як зазначають фахівці Держпраці, невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей мають бути компенсовані незалежно від причини звільнення. Тобто незалежно від того, звільняється працівник за підставою угодою сторін, чи власним бажанням, чи за прогул, скорочення штату або чисельності, відсутності працівника та інформації про нього понад 4 місяці, йому потрібно виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей.
Зразок наказу про звільнення з формулюванням про виплату грошової компенсації за невикористані дні вказаних відпусток можна завантажити в рубриці «Документи».
Мобілізовані працівники: коли їм компенсувати відпустки
Зараз нормативна база не містить вимоги про виплату компенсації за невикористані відпустки у разі призову працівника на військову службу під час мобілізації. Така умова є одразу у кількох законопроєктах, які наразі ще не отримали статусу Законів.
Тобто, як слідує із роз’яснення Держпраці, мобілізованим працівникам грошова компенсація виплачується на загальних підставах, викладених у ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». Тобто при звільненні мобілізованого працівника, наприклад за його бажанням, такому працівнику потрібно виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. Без звільнення мобілізованому працівнику за його бажанням може бути виплачена грошова компенсація за невикористану щорічну (основну і додаткову) відпустку. При цьому має бути виконана умова: працівнику за робочий рік уже надана щорічна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів і тоді за решту невикористаних днів щорічної відпустки, належних працівнику за той самий робочий рік що і надані 24 календарні дні, працівнику може бути виплачена грошова компенсація.
Також Держпраці нагадує: до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується період мобілізації по 18 липня 2022 року. Починаючи з 19 липня 2022 року, період мобілізації уже не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Отже, якщо на робочий рік працівника припала мобілізація і 19 липня 2022 року, то тривалість щорічної основної відпустки за такий робочий рік має бути визначена розрахунковим шляхом. А от допоможе провести такий розрахунок наш сервіс «Калькулятор днів щорічних відпусток».
Відпустки за новими правилами: коли очікувати
Депутати висловили намір найближчим часом розглянути законопроєкт № 8313, яким передбачається внесення змін до порядку надання відпусток.
Зокрема, цим законопроєктом пропонується в разі мобілізації працівника виплачувати йому грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки до його увільнення.
Також передбачається скасування норм із Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» про надання відпустки у зв'язку з профспілковим навчанням і творчої відпустки.
Крім того, законопроєктом передбачається збільшення максимальної тривалості відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини з 15 календарних днів до 30 календарних днів.
Пропонується ввести норму у ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, згідно з якою у трудовому або колективному договорі можна буде визначити умови перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві.
І це далеко не усі норми законопроєкту, які стосуються новацій у кадровому обліку та трудовому праві. При цьому до кінця не зрозуміло, на скільки швидко депутати розглянуть цей законопроєкт. Тому залишайтеся з нами – у разі набуття ним статусу офіційного Закону, наша редакція перша відреагує на трудові та відпускні зміни.
До речі, законопроєкт уже аналізувала Тетяна Мойсеєнко на одному з наших вебінарів.
Також нагадаю, що 28 березня Тетяна Донець проведе вебінар за темою «Перевірки Держпраці: ТОП-10 рішень для виправлення помилок до приходу контролерів», а 30 березня вебінар для вас проведу я, Людмила Смердова, за темою «Оформлення документів: військовий облік, трудові книжки, відпустки та звільнення». Участь безкоштовна, приєднуйтеся!