Доброго дня! Директор приватного підприємства мобілізований у 2022р. Його обов'язки виконував інший призначений працівник. Навесні 2023р. отримав поранення, лікується. (Лікування довготривале). Наказом по військовій частині переданий в розпорядження іншої в/ч (виведений поза штат). Хоче повернутись та приступити до виконання своїх обов'язків за сумісництвом, неповний робочий день. Можливо так?
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» військовими посадовими особами є військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством. Якщо мобілізований директор, не є посадовою особою ЗСУ, або як військовослужбовець, не перебуває у штаті ВЧ (виведений за штат на час лікування,), сумісна діяльність не буде порушенням та дозволятиме отримувати доходи, якщо військовослужбовець не є військовою посадовою особою. На жаль, чинне законодавство не встановлює виключний перелік військових посад (або відповідні їх критерії), що дозволяють займатись підприємницькою діяльністю. В цій царині із посадами в ЗСУ звісно треба детально розбиратися в кожній конкретній ситуації, чи є військовослужбовець держслужбовцем чи ні, з огляду на антикорупційне законодавство.Тепер, щодо сумісництва. На мою особисту думку, сумісництво в цій ситуації не логічно.Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Отже сумісництво - це окремий трудовий договір. Чи можна укласти з однією і тією фізообою два трудових договори на одну і туж посаду? Думаю, що ні. За основним місцем роботи (посада директора) працівник увільнений на час мобілізації. Трудові відносини тривають. На сьогодні законодавством не визначено чіткі підстави припинення увільнення. Ми звикли вважати, що увільнення припиняється після демобілізації працівника. А якщо поранений працівник буде, приміром, рік проходити лікування і реабілітацію після поранення?На мою думку в цій ситуації можливо припинення увільнення за основним місцем роботи. Тим більше, що одночасно на підприємстві не можуть виконувати повноваження директора і уповноважений працівник і директор, що став до роботи (хоч за основним місцем, хоч за сумісництвом). Я не описую ще один аспект ситуації, але на це треба звернути увагу – це ЄДР і підписи уповноваженої особи на виконання функції директора.
Добрий день! Підкажіть, якщо плануємо змінити назву одного з відділів ( розширити назву), чи можна просто перезатвердити ШР, в якому вказати відділ з новою розширеною назвою? Чи потрібно ще окремо видавати наказ про зміну назви відділу? Дякую)
Алгоритм дій при перейменуванні (зміні назви) структурного підрозділу підприємства залежить від того, чи змінюються у працівників підрозділу функціональні обов’язки, назви посад/професій, чи відбувається зміна організаційної структури підприємства та/або функцій відділу, чи провадяться зміни в організації виробництва і праці тощо.Якщо мова тільки про розширення назви структурного підрозділу, без зміни обов’язків, назви посад/професій, організаційної структури підприємства та/або функцій відділу, то достаньо видати наказ про зміну назви структурного підрозділу.На підставі цього будете вносити зміни до діючого штатного розпису або затверджувати нову редакцію окремим наказом.
Вибачаюсь, опечатка ,ч.3 ст 12 ЗУ 2136
Відпустка за згодою сторін у воєнний час ч.3 ст 13 ЗУ 2136 табелюється кодом "БЗ"?
Відповідь об’єднана на запитання та уточнення до нього. Згідно з типовою формою № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489, відпустку без збереження зарплати за згодою сторін (ст. 26 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки») рекомендовано позначати в табелі відміткою «НА» (цифровий код «18»). Що стосується відпусток без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч.3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022р. № 2136-IX, «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», то типова форма табеля не містить відповідних рекомендацій. Через те, що з’явилося кілька видів таких відпусток, щоб не заплутатися у відмітках у табелі, таких працівників слід табелювати різними позначками. Наприклад, «БЗ» (інші відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт)) (цифровий код «19»).
Доброго дня. Працівника в період щорічної відпустки викликався у військомат і проходив медичний огляд. Чи підлягає відпустка продовженню?
Так, підлягає.
В ст. 11 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» наводиться перелік підстав, коли щорічна відпустка може бути продовжена, зокрема виконання працівником державних або громадських обов’язків – якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей період від основної роботи зі збереженням зарплати. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) ТЦК СП на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах) звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, зі збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Підтвердженням медичного обстеження відповідно до п. 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 року № 455 є довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу. На підтвердження явки до військового комісаріату, в тому числі за викликом тощо, військові комісаріати надають довідку та/або проставляють відмітку на відповідній повістці. На підставі таких довідок підприємство має оплатити виконання працівникові громадських обов’язків за середньомісячним заробітком. Саме повістка за підписом військового комісара, яка зобов’язує військовозобов’язаного пройти медичне обстеження з чітко зазначеним терміном, та довідка районного (міського) військового комісаріату про проходження медичного огляду та/або відмітка у повістці і є підставою для оплати працівникові середнього заробітку за ці дні.
Отже на цей день працівник має бути увільненим від роботи. Для цього потрібно видати наказ про увільнення працівника від роботи. У табелі робочого часу дні увільнення потрібно відображати за кодом «ІН» або 22. Відповідно на цей день має бути продовжена відпустка.
Доброго дня.
Скажіть будь ласка як правильно прийняти чоловіка військовозобов'язаного на роботу!? Чи достатньо перевірити дані та повідомити ТЦК про прийняття!? Чи потрібно його направляти за довідкою до ТЦК.? Які правильні дії?
Відповідно до абз.2 п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12. 2022 р. № 1487 з метою ведення персонального військового роботодавець здійснює перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у п. 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.
Отже, першим кроком є отримання та перевірка військово-облікових документів (військовий квиток, приписне посвідчення) до прийняття на роботу. Якщо такі документи надані, то можна укладати трудовий договір. Якщо документи відсутні, то маєте скерувати таку особу до ТЦК СП для взяття на облік. Тільки після цього укладаєте трудовий договір. Можливо, отримували лист або усне роз’ясненя ТЦК СП про скерування «іногородніх» осіб при прийняття на роботу. За п.34 Порядку при прийняття на роботу роботодавець має перевірити наявність військово-облікового документа, а не місце постановки на військовий облік. Тут вже по обставинах. Надалі, у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу працівника надсилаєте повідомлення про зміну облікових даних до відповідних районних (міських) ТЦК СП (абз. 4 п. 34 Порядку).
