Коротко про головне за тиждень 24-28.07.2023

Воєнний стан продовжено до 15 листопада: до чого готуватися кадровику

Верховна Рада проголосувала за Закон, яким затверджується Указ Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 про продовження дії воєнного стану ще на 90 календарних днів. Отже, воєнний стан продовжується до 15 листопада 2023 року. 

Що це означає для кадровика? У кадровому обліку ми продовжуємо застосовувати Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 

Відповідно під час дії воєнного стану не має поняття святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). А це означає, що норми тривалості робочого часу для серпня і жовтня потрібно перерахувати та рекомендуємо затвердити новим наказом. Для вересня і листопада норма тривалості робочого часу залишиться без змін, оскільки на ці місяці не приходяться святкові дні у розумінні ст. 73 КЗпП.

Крім того, якщо такий святковий день приходиться на період щорічної відпустки або соцвідпустки на дітей, то він враховується як звичайний календарний день і не збільшує період вказаних відпусток.

Відповідно працівники можуть оформлювати відпустки без збереження зарплати через воєнний стан до 15 листопада 2023 року. Проте поки що квапитися не потрібно, треба дочекатися офіційного набрання чинності Законом, яким затверджено Указ Президента про продовження дії воєнного стану.

Також може тривати призупинення дії трудового договору, дистанційна робота, запроваджена на період дії воєнного стану.

Крім того, продовжено на 90 календарних днів і період мобілізації (Указ Президента України від 26.07.2023 № 452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»). Нагадаю, що не зважаючи на усі законопроєкти, зараз ст. 119 КЗпП залишається у звичній редакції. Тобто роботодавець за мобілізованими працівниками зобов’язаний зберігати місце роботи та посаду. При цьому на підприємстві має бути виданий наказ про увільнення працівника від роботи через проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації. 

Звісно, що це далеко не всі кадрові питання, пов’язані із продовженням дії воєнного стану. Тому, якщо у вас є додаткові – звертайтеся до нашого сервісу «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин! 

Бронювання за новою процедурою та працівників-сумісників: зміни до постанови та роз’яснення

Оскільки продовжується загальна мобілізація, то і тема бронювання працівників залишається актуальною. Нагадаю, що зараз процедура бронювання головним чином визначена у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – постанова № 76). Так ось до цієї постанови внесено зміни постановою КМУ від 11.07.2023 № 743, яка набрала чинності 22 липня 2023 року. 

Про які зміни йде мова? Уточнено про кількість заброньованих в органах місцевого самоврядування. Так, кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади в органах місцевого самоврядування, крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці третьому цього пункту, тобто не рахуючи військовозобов’язаних, які обіймають посади першої-четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку. 

Далі зміни уже торкнулися власне умов для визначення підприємства критично важливим для цілей бронювання. Так ось одним із критеріїв для визначення підприємства критично важливим, є такий: загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство. Цей критерій існував і до внесення останніх змін. Однак уточнено, що ось у ці 1,5 млн євро тепер враховується і сума сплаченого ЄСВ.

При цьому для визначення підприємства критично важливим воно має відповідати у загальному випадку трьом або більше із семи запропонованих критеріїв. Проте в окремих випадках підприємству достатньо відповідати двом або більше із семи запропонованих критеріїв. До таких пільговиків тепер належать казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади, а також підприємства у сфері ветеринарної медицини та житлово-комунального господарства. 

Також уточнено строк, протягом якого уповноважений орган має визначити є підприємство критично важливим або ні для цілей бронювання. Так ось на це тепер відведено строк не більше ніж 10 робочих днів з дня отримання звернення про визначення підприємства критично важливим.

При цьому Держпраці із посиланням на лист Мінекономіки уточнює, що бронюванню підлягають і працівники, які працевлаштовані на умовах сумісництва. Пояснення просте: постанова № 76 не містить жодних згадок або обмежень для бронювання працівників-сумісників.

Про новації у бронюванні уже розповідала Тетяна Донець, відеозапис лекції – за посиланням.

Не можна ділити… на нуль та «бойову» відпустку

Актуальне питання: чи можливо поділити на частини додаткову відпустку окремим категоріям громадян? На цей раз Держпраці сконцентрувала увагу на можливості поділу «бойової» відпустки. 

Отже, для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України від 22.10.1993 р. № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551), надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Це, зокрема, передбачено  у ст. 16² Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Працівник повинен підтвердити роботодавцю свій пільговий статус відповідним посвідченням інваліда війни або учасника бойових дій. Підстава для надання додаткової відпустки – вищезазначений документ із відповідною заявою працівника. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на додаткову відпустку.

А що з можливістю поділити таку відпустку на частини?

Зауважте, що поділ відпустки передбачений ст. 12 Закону про відпустки. Причому поділити можна тільки щорічну відпустку. Так звана «бойова» відпустка, визначена ст. 16² Закону про відпустки, не належить до щорічних відпусток, а є пільгою, гарантованою державою. Отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. А тому «бойову» відпустку не можна поділити на частини, переносити на інший період, та не потрібно виплачувати грошову компенсацію під час звільнення.

Зразки заяви та наказу про надання «бойової» відпустки завантажуйте у нашому розділі «Документи».

Соцвідпустка на дітей: думка Мінекономіки… та наші коментарі

Ґрунтовне роз’яснення від Мінекономіки у листі від 05.06.2023 р. № 4706-05/26141-09, що стосується соцвідпустки на дітей. Пропонуємо розібрати топ-5 висновків.

1. Мінекономіки вкотре зауважує, що той з батьків дитини, хто претендує на отримання соцвідпустки на дітей, повинен надати роботодавцю документ, що засвідчує факт її невикористання у відповідному робочому році. Оскільки законодавством не визначено конкретного переліку таких документів, то, на думку Мінекономіки, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що відповідна відпустка не надавалась.

   Зауважимо, що ст. 19 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) надання жодних підтвердних документів не передбачене! Тож формально і вимагати їх ми права не маємо. Якщо поділяєте підхід Мінекономіки, краще передбачити надання додаткових документів у Правилах внутрішнього трудового розпорядку або Положенні про відпустки.

2. Законодавством про працю не передбачено надання двох соціальних відпусток, що надаються для виховання дітей, одночасно за один і той же самий період. Тому, знову ж таки на думку Мінекономіки, працівник не набуває права на соцвідпустку на дітей за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років або у відпустці без збереження заробітної плати до досягнення дитиною 6 років.

   І тут маємо заперечити: не слід змішувати умови надання відпустки та трудові гарантії. Дійсно, під час відпустки для догляду за дитиною до 3 років скористатися соцвідпусткою на дітей не можна. Проте за період відпустки до 3 років виникає право на соцвідпустку на дітей, оскільки у ст. 19 Закону про відпустки відсутня умова про працюючого. Проте скористатися набутим правом на соцвідпустку на дітей можна уже після закінчення відпустки до 3 років.

3. Соцвідпустка на дітей надаються понад щорічні відпустки, а також переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону про відпустки.

   Уточнимо: перенести або продовжити соцвідпустку на дітей через тимчасову непрацездатність можна тільки в тому випадку, якщо під час такої відпустки захворів сам працівник (а не його дитина!).

4. Соцвідпустка на дітей надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу. Чинним законодавством не заборонено надання соцвідпустки на дітей, якщо працівник на момент подання заяви про її надання з якихось причин не відпрацював жодного календарного дня у цьому році.

   Отже, якщо працівник на момент подання заяви на соцвідпустку на дітей не відпрацював жодного дня, оскільки перебував у простої, щорічних оплачуваних та / або неоплачуваних відпустках, то після використання цих відпусток може скористатися своїм правом на зазначену соцвідпустку за відповідний календарний рік.

5. Чинним законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на соцвідпустку на дітей. Якщо за кілька попередніх років працівник не скористався правом на соцвідпустку на дітей, то  в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток (ст. 24 Закону про відпустки).

Більш детально розібратися в темі допоможе Яна Ярошенко. Дивіться запис ефіру «Кадрові документи & Соцвідпустка на дітей: практичні приклади та професійні поради. Воєнний стан продовжено: дії кадровика» за посиланням.

Нагадувалка про норматив осіб з інвалідністю 

Держпраці нагадала, що відповідно до ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для роботодавців (підприємств, установ, організацій та ФОП).

При цьому з 2023 року скасовано:

• реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю;
• звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ). Тепер всю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду, а саме через графи Податкового розрахунку, тож будьте уважні.

Але! Сам норматив не скасований! Як і раніше, виконувати норматив повинні всі роботодавці незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.

Не потрібно виконувати норматив лише:

• роботодавцям з кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 осіб і менше);
• представництвам іноземних компаній, які не є юрособами.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі:

• одне робоче місце – якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;
• 4 % середньооблікової кількості штатних працівників – якщо кількість працівників перевищує 25 осіб.

Особу з інвалідністю враховують в норматив:

• якщо це місце роботи для неї основне, сумісники до нормативу не враховуються;
• інвалідність підтверджена копією довідки до акта огляду МСЕК або копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Водночас на зарахування до нормативу не впливає:

• група інвалідності, яка встановлена особі;
• режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час);
• коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство, чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах).

Встигнути виконати норматив за 2023 рік допоможуть підказки від Яни Ярошенко у випуску «KadroLIVE».

Що очікувати кадровику у серпні: норми, (не)святкові дні, подання Звіту з праці

Як ми уже з вами з’ясували, у серпні нас очікує продовження дії воєнного стану стан. При цьому на серпень приходиться святковий день – 24 серпня День незалежності України. Однак оскільки під час дії воєнного стану немає святкових днів, то 24 серпня 2023 року, це четвер, вважається робочим днем при стандартній п’ятиденці. У такому разі норма тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки з двома вихідними днями у суботу і неділю для серпня 2023 року з урахуванням продовження воєнного стану становить: 23 робочих дні та 184 годин.

Оскільки йдеться про продовження воєнного стану, то можна оформлювати відпустки без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 і 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Але не поспішайте оформлювати ці відпустки з 18 серпня аж доти, доки не отримаємо набуття чинності Законом, яким затверджено Указ Президента про продовження дії воєнного стану. 

Як тільки відбудеться ця подія, то 24 серпня слід враховувати у тривалості щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей як звичайні календарні дні. 

Крім того, пам’ятайте: не пізніше 7 серпня слід подати Звіт з праці за формою № 1ПВ місячна за липень 2023 року.

Також варто відзначити, що очікують зміни у ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 щодо зміни відзначення окремих святкових днів, а також зміни у призовному віці з 27 до 25 років. 

Якщо у вас виникають запитання з приводу кадрового оформлення в умовах воєнного стану – ви можете їх поставити у сервісі «Особистий консультант».