Ні.

Відпустка без збереження зарплати надається відповідно до статті 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» і є законодавчо встановленою нормою.

Час перебування у відпустці наданій відповідно до ч. 1 і 3 ст. 26 Закону про відпустки, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону про відпустки, а саме:

час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
За нормою пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Отже, відпустка без збереження зарплати виключається з:

Розрахункового періоду при обчисленні середньоденної заробітної плати.
Стажу роботи, що формує дні відпустки працівника.

Тобто, якщо працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, то дні такого періоду не зараховуються до стажу для нарахування щорічної відпустки.

з 24 грудня 2023 року не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпустки без збереження зарплати:

за згодою сторін через сімейні обставини (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);
через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон №2136);
на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та / або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Відпустка без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136, що надається працівникам, які перебувають за кордоном або набули статусу ВПО, не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!