Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Тобто, відповідно до цієї норми КЗпП працівники можуть виконувати роботу за сумісництвом на іншому підприємстві, крім основного місця роботи.Законодавство про працю не передбачає можливості для працівника мати два основних місця роботи або місце роботи за сумісництвом без основного місця роботи. Тобто мова про сумісництво може йти тільки тоді, коли у працівника вже є основне місце роботи. На думку Мінпраці, якщо немає основного місця роботи, то не може бути й роботи за сумісництвом (лист Мінпраці від 13.10.2004 р. № 36-298). Проте трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є у працівника основне місце роботи (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15). Закон не зобов'язує працівника при влаштуванні на роботу за сумісництвом надавати довідку з основного місця роботи. Більше того, ст. 25 КЗпП забороняє вимагати від працівника документів, подання яких не передбачено законодавством, при укладенні трудового договору (лист Мінсоцполітики від 14.04.2017 р. №8185/0/2-17/13). Якщо працівник звернувся за укладенням трудового договору за сумісництвом (написав про це заяву), то підприємство не зобов'язане та не має права перевіряти наявність основного місця роботи. Самої цієї заяви достатньо для прийняття на роботу за сумісництвом. Але оскільки прийнмається на роботу з неповним робочим часом, то в заяві, а потім і в наказі, слід зазначити за яким графіком буде працювати працівник Тобто від зазначає в які дні тижня працюватиме, тривалість робочого дня, час початку та закінчення робочого дня, перерви

Раді допомогти, звертайтесь ще!