Посадова інструкція фахівця із санаторно-курортної справи

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «____________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__   р.

 

Посадова інструкція

фахівця із санаторно-курортної справи

(код КП-2483.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність фахівця із санаторно-курортної справи відділу розвитку (іншого структурного підрозділу) підприємства.

1.2. Фахівець із санаторно-курортної справи належить до професійної групи «Професіонали».

1.3. Фахівець із санаторно-курортної справи призначається на посаду та звільняється з неї наказом директора підприємства (іншого керівника) за поданням начальника відділу розвитку (іншого керівника або без подання).

1.4. Фахівець із санаторно-курортної справи безпосередньо підпорядковується начальнику відділу розвитку (іншому керівнику).

1.5. У своїй діяльності фахівець із санаторно-курортної справи керується Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами, міжнародними нормами та стандартами, які стосуються санаторно-курортної справи, відповідними внутрішніми документами підприємства, Статутом (Положенням) підприємства, Положенням про відділ розвитку, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положенням про комерційну таємницю підприємства, наказами і розпорядженнями керівництва підприємства, вказівками начальника відділу розвитку, відповідними інструкціями з охорони праці, цією посадовою інструкцією.

1.6. Головна функція фахівця із санаторно-курортної справи (мета діяльності на посаді) – розробка та реалізація заходів щодо розвитку санаторно-курортної сфери діяльності.

1.7. Робоче місце фахівця із санаторно-курортної справи знаходиться у кабінеті відділу розвитку підприємства, за умовами праці відповідає чинним нормам і стандартам та обладнане сучасними засобами зв’язку та комунікацій, персональним комп’ютером, який підключено до локальної мережі комплексу та Інтернету, а також відповідною оргтехнікою, місцями зберігання документації (сейфом), бібліотечкою спеціальної літератури, а також тимчасово на відповідних об’єктах санаторно-курортної діяльності.

1.8. У разі відсутності фахівця із санаторно-курортної справи на робочому місці (хвороба, відпустка, відрядження тощо) виконання його обов’язків забезпечує у межах компетенції інший працівник відділу розвитку (іншого структурного підрозділу) підприємства відповідної кваліфікації за вказівкою начальника відділу  розвитку (розпорядженням керівника підприємства).

1.9. Оригінал цієї посадової інструкції зберігається у відділі кадрів підприємства, 1-а копія – у начальника відділу розвитку, 2-а копія - у фахівця із санаторно-курортної справи.

1.10. У разі перерозподілу обов’язків між працівниками підприємства (відділу розвитку) до цієї посадової інструкції за наказом директора підприємства можуть бути внесені зміни або доповнення відповідно до чинного законодавства.

2. Завдання та обов’язки

Фахівець із санаторно-курортної справи виконує такі функціональні завдання та обов’язки:

2.1. Виконує роботу за певними напрямами діяльності підприємства, аналізує та оцінює стан справ у сфері курортного господарства.

2.2. Бере участь у:

2.2.1. розробленні проектів, програм і прогнозів розвитку курортів;

2.2.2. розгляді клопотань та експертизі проектів про оголошення природних територій курортними, створенні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

2.2.3. здійсненні контролю за дотриманням державних стандартів у сфері санаторно-курортного лікування та відпочинку;

2.2.4. моніторингу природних територій курортів.

2.3. У межах наданих повноважень координує діяльність курортних закладів, незалежно від їх форм власності, пов’язаних із використанням лікувальних ресурсів.

2.4. Бере участь у розробленні перспективних планів розвитку санаторно-курортної інфраструктури регіонів.

2.5. Вивчає передовий вітчизняний та зарубіжний досвід надання послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру у конкретних регіонах країни.

2.6. Аналізує та узагальнює досвід санаторно-курортної діяльності окремих регіонів України, вносить пропозиції керівництву щодо поліпшення їх діяльності.

2.7. Надає консультаційно-методичну допомогу фахівцям санаторіїв, курортів у межах своєї компетенції щодо впровадження нових видів і форм обслуговування, рекламування санаторно-курортних послуг тощо.

2.8. У межах наданих повноважень організовує взаємодію підприємств сфери туризму, торговельних, транспортних, громадських та інших організацій з метою їх включення до програм санаторно-курортного обслуговування.

2.9. Отримує від санаторіїв та курортів інформацію для подальшого аналізу та узагальнення.

2.10. За дорученням керівництва бере участь у нарадах, семінарах, конференціях з питань, що стосуються удосконалення санаторно-курортного обслуговування населення.

2.11. Веде ділову кореспонденцію та листування

2.12. Бере участь у розробці, впровадженні та функціонуванні за напрямком своєї роботи системи управління якістю на підприємстві.

2.13. У встановленому порядку підвищує свою професійну кваліфікацію.

2.14. Дотримується під час роботи правил і норм охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

3. Права

Для виконання своїх функцій фахівець із санаторно-курортної справи має право:

3.1. На належні умови своєї професійної діяльності

3.2. Вносити пропозиції начальнику відділу розвитку, а також у межах компетенції іншим керівникам підприємства з питань підвищення ефективності діяльності за своїм напрямом роботи.

3.3. Отримувати від структурних підрозділів підприємства доречні матеріали та інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.4. Брати участь у вирішенні доречних питань на підприємстві та у відділі розвитку у відповідності до своєї компетенції.

3.5. Ознайомлюватися із всіма документами, які визначають його права та обов’язки, критерії оцінювання якості виконання ним своїх посадових обов’язків.

3.6. У межах компетенції за дорученням представляти інтереси підприємства (відділу розвитку) перед сторонніми підприємствами, установами, організаціями, взаємодіяти з їх представниками, вести з ними переговори та ділове листування з відповідних питань, що пов’язані з виконанням своїх посадових обов’язків.

3.7. Підписувати та візувати документи у межах своєї компетенції.

4. Відповідальність

4.1. Фахівець із санаторно-курортної справи несе відповідальність за:

4.1.1. Неналежне виконання вимог організаційно-розпорядчих документів підприємства, що стосуються його напрямку діяльності.

4.1.2. Невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов’язків згідно з цією посадовою інструкцією.

4.1.3. Перевищення своїх повноважень визначених цією посадовою інструкцією та іншими відповідними документами підприємства.

4.1.4. Не санкціоноване розголошення комерційної таємниці підприємства.

4.1.5. Вчинення матеріальних збитків підприємству з власної провини у межах, встановлених чинним законодавством України.

4.1.6. Недотримання правил і норм охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

4.1.7. Недотримання вимог (процесів, процедур, протоколів, стандартів) чинної на підприємстві системи управління якістю.

4.2. Оцінювання роботи фахівця із санаторно-курортної справи здійснює начальник відділу розвитку (інший керівник). Основними показниками при оцінюванні роботи фахівця із санаторно-курортної справи є своєчасність та повнота виконання ним свої посадових обов’язків, дотримання вимог організаційно-розпорядчих документів підприємства, що стосуються його напрямків діяльності, вимог чинної на підприємстві системи управління якістю.

5. Повинен знати

Фахівець із санаторно-курортної справи повинен знати:

5.1. Конституцію України, законодавчі та нормативно-правові документи центральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти, що регламентують санаторно-курортну справу;

5.2. основи рекреаційного проектування,

5.3. основи фізичної та економічної географії, екології,

5.4. сегментування ринку споживачів курортних послуг,

5.5. рекламування курортних послуг;

5.6. методи роботи із засобами масової інформації;

5.7. правила ділового етикету та ділового листування;

5.8. настанови (процеси, вимоги, документацію) чинної на підприємстві системи управління якістю за напрямком своєї діяльності;

5.9. методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів комунікацій і зв’язку, комп’ютерів, відповідні прикладні програмні засоби

5.10. правила і норми охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Провідний фахівець із санаторно-курортної справи: другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідного напрямку підготовки (галузі знань) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією фахівця із санаторно-курортної справи I категорії – не менше 2 років.

6.2. Фахівець із санаторно-курортної справи I категорії: другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідного напрямку підготовки (галузі знань) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією фахівця із санаторно-курортної справи II категорії – не менше 2 років.

6.3. Фахівець із санаторно-курортної справи IІ категорії: другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідного напрямку підготовки (галузі знань) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією фахівця із санаторно-курортної справи – не менше 2 років.

6.4. Фахівець із санаторно-курортної справи: другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідного напрямку підготовки (галузі знань). Без вимог до стажу роботи.

7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

Для виконання обов’язків та реалізації своїх прав фахівець із санаторно-курортної справи взаємодіє із:

7.1. іншими працівниками відділу розвитку з питань, що пов’язані з виконанням фахівцем із санаторно-курортної справи своїх посадових обов’язків, надання та отримання відповідної інформації (матеріалів, документів тощо);

7.2. представниками функціональних структурних підприємства з питань отримання/надання відповідної інформації, матеріалів, документів, засобів тощо;

7.3. відповідними працівниками об’єктів санаторно-курортного господарства з питань отримання/надання відповідної інформації (матеріалів, документів тощо);

7.4. представниками інших (сторонніх) підприємств, установ, організацій у межах компетенції з питань, що представляють спільний інтерес для зазначених організацій та підприємства або що пов’язані з повноваженнями сторонніх організацій у відповідних сферах.