Охорона праці
15.12.2022

Інструкція з охорони праці для приладиста (електронна техніка)

50

_________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ____________________

(посада керівника підприємства

________________________

( підпис, ім’я ПРІЗВИЩЕ)

_____________ № __________

(число, місяць, рік)

 

Інструкція з охорони праці № ___

для приладиста (електронна техніка)

 

1. Загальні положення

1.1. Примірна інструкція з охорони праці для приладиста (електронна техніка) призначена для всіх осіб, які працюють за професією приладиста (електронна техніка) (далі - приладиста) на об'єктах магістральних газопроводів (МГ).

1.2. До самостійної роботи допускаються особи у віці не молодше 18 років, які у навчальному закладі отримали професію приладист (електронна техніка) та придатні за станом здоров'я. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами, перевірки вмінь і навичок безпечного виконання робіт, приладист повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого приладиста. . Допуск до самостійної роботи здійснюється при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу).

1.3. Робочим місцем приладиста є майстерня та зони обслуговування магістральних газопроводів та споруд на них, де встановлені прилади вимірювання і контролю та системи автоматики.

Робота приладиста полягає у виконанні робіт із експлуатації, монтажу, налагодженні контрольно-вимірювальних приладів, електричних і пневматичних систем автоматики.

1.4. Приладист зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання робіт;

- знати і виконувати вимоги цієї інструкції, внутрішнього трудового розпорядку, правила поводження з обладнанням, користуватись засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому на підприємстві порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Приладист повинен знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятись у процесі виконання робіт, їх дію на організм людини і заходи захисту.

Приладист повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкції з охорони праці є основною умовою запобігання нещасним випадкам. Порушення приладистом вимог цієї інструкції розглядається як порушення ним трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

1.5. По території підприємства необхідно пересуватись по пішохідних доріжках і спеціальних містках, прокладених над комунікаціями, реагувати на сигнали водіїв транспортних засобів. Бути уважним, проходячи біля тросів, ланцюгів і канатів. Не наступати на кришки колодязів та інші перекриття ям, траншей і котлованів.

1.6. Приладист повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена адміністрацією згідно із змінним завданням; у робочий час, на території та обладнанні підприємства, не виконувати роботи з корисливою метою.

1.7. Приладист, виконуючи професійні обов'язки і завдання адміністрації поза межами території підприємства, необхідно чітко виконувати завдання, не відхилятись від маршруту, коли це не зумовлено аварійною ситуацією.

1.8. Не дозволяється курити у виробничих приміщеннях і на території виробничого об'єкту. Курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

1.9. У процесі виробничої діяльності на приладиста можуть діяти такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори: підвищене значення напруги в електричному колі, підвищений рівень шуму на робочому місці, підвищена запиленість і загазованість повітря, нервово-психічні перевантаження. Шкідливі та небезпечні фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. Згідно з Відомчими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємствв" приладисту видається наступний комплект засобів індивідуального захисту (313):

Костюм бавовняний

 

12 місяців

3

Рукавиці комбіновані

 

3 місяці

3

Рукавички гумові

 

Чергові

В

Плащ водонепроникний

 

Черговий

Вн

Каска захисна

 

24 місяці

Склопласт

Підшоломник під каску

 

12 місяців

 

На зовнішніх роботах взимку

додатково:

 

Чоботи кирзові

 

12 місяців

Заг.призн.

Куртка бавовняна на утеплювальній прокладці

 

36 місяців

Тн

Штани бавовняні на утеплювальній прокладці

 

36 місяців

Тн

Валянки на гумовій підошві

 

48 місяців

ТнЗО

Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і спецвзуття понад встановлені норми.

Крім того, у залежності від умов роботи, повинні застосовуватись діелектричні рукавички, діелектричні килимки, ізолюючі підставки, ізолюючі кліщі для операцій із запобіжниками, покажчики напруги для визначення наявності напруги, переносні заземлення, тимчасові огорожі, попереджуючі плакати.

1.11. Під час роботи приладист повинен користуватись 313 та дотримуватись правил особистої гігієни, зокрема:

• утримувати в чистоті і порядку робоче місце і інструмент;

• правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, засобами індивідуального захисту;

• утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді;

• перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом чи іншими миючими засобами. Застосовувати при митті рук бензин, гас, ацетон та інші легкозаймисті речовини забороняється;

• дотримуватись питного режиму з врахуванням особливостей умов праці;

• дотримуватись режиму праці і відпочинку;

• при появі температури чи інших ознак захворювання слід попередити керівника робіт та негайно звертатись до лікаря.

 

2. Вимоги  безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи необхідно провести огляд робочого місця згідно з маршрутним листом і перевірити:

- справність обладнання, пристроїв, інструменту і приладів;

- наявність і справність огорож, запобіжних пристроїв, блокувальних і сигналізуючих влаштувань, засобів індивідуального і колективного захисту;

- стан проходів, переходів, майданчиків, сходових пристосувань, поручнів, а також відсутність мотлоху і нагромаджень.

2.2. Перед роботою необхідно:

- одягти отриманий спецодяг, захисні засоби, запобіжні влаштування;

- оглянути і прибрати робоче місце від сторонніх предметів;

- ознайомитись з принциповою схемою системи чи приладу, уточнити обсяг роботи згідно з отриманим завданням, ознайомитись із записами про несправності в роботі приладів і систем;

- підібрати необхідні прилади, пристосування і інструмент у залежності від виду робіт і місця їх проведення;

- скласти схему перевірки, підготувати робоче місце (за необхідності, сумісно з експлуатаційним персоналом об'єкту); виконати необхідні записи в експлуатаційному журналі, виконати необхідні відключення, вивісити попереджуючі плакати.

2.3. Перевірити відповідність ручного інструменту основним вимогам охорони праці. Звернути увагу на те. щоб:

• напилки, викрутки, шабери та інші підсобні інструменти були надійно закріплені в ручках та мали на ручках бандажні кільця;

• ударні інструменти (зубила, кернери, просічки тощо) не мали тріщин, задирок, наклепань;

• довжина зубила повинна бути не меншою 150мм, а довжина його відтягнутої частини 60-70мм, різальна кромка зубила повинна являти собою пряму або дещо випуклу лінію;

• молотки і кувалди мали дещо випуклу, без скосів, тріщин, задирок і наклепань ударну поверхню, були надійно закріплені на рукоятках шляхом розклинення металевими клинами. Рукоятки всіх інструментів повинні мати гладку поверхню і бути виконаними з твердих порід дерев.

2.4. Перед роботою з електроінструментом необхідно:

- перевірити затяжку гвинтів, які кріплять вузли та деталі;

перевірити справність редуктора шляхом прокручування шпинделя електроінструменту рукою (при відключеному електродвигуні);

- перевірити стан щіток і колекторів;

- перевірній стан проводів електроінструменту, цілісність ізоляції, відсутність надломів жил;

- перевірити справність заземлення.

2.5. Про виявлені при огляді недоліки доповісти керівнику робіт (інженеру, бригадиру).

 

3. Вимоги безпеки  під час виконання роботи

3.1. Приступати до роботи тільки при достатній освітленості робочого місця.

3.2. При роботі приладист повинен постійно бути одягненим у спецодяг і взутий у спецвзуття.

3.3. Під час роботи у приміщеннях редукування ГРС, машинних залах компресорних станцій тощо додатково одягаються протишумові навушники.

3.4. Під час виконання робіт на верстатному обладнанні, використанні слюсарного інструменту, інших роботах, під час яких можуть відлітати металеві осколки, необхідно використовувати захисні окуляри.

3.5. Користування ізолюючими захисними засобами повинно здійснюватись за їх прямим призначенням в електроустановках (електрообладнанні) напругою не вище тієї, на яку розраховані захисні засоби і яка вказана на штампі (максимальна величина, до якої допускається використання даного засобу), і у відповідності до вимог правил електробезпеки та заводських інструкцій.

3.6. Всі основні ізолюючі засоби розраховані на застосування тільки в суху погоду.

3.7. Перед коленим використанням захисного засобу приладист зобов'язаний:

- перевірити його справність і відсутність зовнішніх пошкоджень, очистити і обтерти від пилу; гумові рукавички перевірити на відсутність проколів;

- перевірити за штампом, для якої напруги допускається використання даного засобу і чи не закінчився термін його періодичного випробування. Користуватись захисними засобами, термін випробування яких вийшов, забороняється, так як засоби вважаються непридатними до роботи.

3.8. Покажчики напруги перед застосуванням перевіряються на справність шляхом торкання до струмоведучих частин, які явно знаходяться під напругою. Якщо перевірений таким чином покажчик падав чи піддавався поштовхам та ударам, то використовувати його без повторної перевірки забороняється.

3.9. У процесі щоденної роботи слід застосовувати безпечні методи праці, що визначені інструкціями за видами робіт; використовувати запасні частини, які не погіршують метрологічних характеристик приладів.

3.10. Під час роботи приладист зобов'язаний:

-  виконувати повірку приладів та схем автоматики;

- стежити за правильністю підключення приладів і правильним веденням відліків за шкалами, особливо в багатошкальних приладах;

- акуратно виконувати записи в робочі (експлуатаційні) журнали.

3.11. Вимоги безпеки під час роботи в електроустановках:

3.11.1. Перед початком роботи необхідно підготувати робоче місце. В електроустановках, при роботі з повним чи частковим зняттям напруги, повинні бути виконані у вказаній нижче послідовності наступні технічні заходи:

- виконання необхідних відключень і вжиття заходів, які перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового чи самовільного включення комутаційної апаратури;

- вивішування плакатів "НЕ ВКЛЮЧАТИ - РОБОТА НА ЛІНІЇ", "СТІЙ - ВИСОКА НАПРУГА", "ПРАЦЮВАТИ ТУТ" і т.п. і, при необхідності, встановлення огороджень;

-  приєднання до "Землі" переносних огороджень.

- перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах, на які повинно бути накладене заземлення;

- накладення заземлень (безпосередньо після перевірки відсутності напруги).

3.11.2. В установках напругою до 1000 В, якими є всі схеми автоматики:

- для попередження подачі напруги до місця роботи внаслідок трансформації необхідно відключити всі пов'язані з підготовкою робочого місця силові і вимірювальні трансформатори як з боку вищої, так і нижчої напруги;

- на місці роботи повинні бути відключені струмоведучі частини, на яких проводяться роботи, а також ті. які можуть бути доступними при виконанні роботи. Доступні торканню струмоведучі частини можна не відключати, якщо вони будуть огороджені ізолюючими накладками із ізоляційних матеріалів.

Відключення повинно виконуватись таким чином, щоб визначені для виконання роботи частини електроустановки чи обладнання були з усіх боків відокремлені від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, комутаційними апаратами чи зняттям запобіжників.

Відключення може бути виконано:

- комутаційними апаратами з ручним керуванням, положення яких видно з лицьового боку чи встановлюється оглядом панелей з заднього боку; відкриттям щитків, дверей кожухів чи зняттям самих кожухів, якщо конструктивне виконання останніх дозволяє виконати цю операцію без небезпеки замикання ними струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, чи доторкання до таких частин осіб, які виконують операцію. Якщо є повна впевненість, що у комутаційних апаратів із закритими контактами положення рукоятки чи покажчика відповідає положенню контактів, допускається не знімати кожухів для перевірки відключеного положення. У цьому випадку безпосередньо після відключення необхідно перевірити відсутність напруги;

3.12.7. Під час виконання робіт у пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, а також на технологічній обв'язці газових об'єктів, використовувати виключно обміднений або покритий консистентним мастилом інструмент.

3.12.8. Трубні проводки та арматура повинні постійно контролюватися на відсутність витоку газу та масла. Витоки газу виявляти за допомогою мильної емульсії. Виявлені витоки повинні бути усунуті негайно.

3.12.9. Під час проведення робіт на апаратурі, яка знаходиться під тиском, необхідно припинити доступ газу, повітря або робочої рідини до апаратури. На вимикальній апаратурі вивісити плакат - "НЕ ВМИКАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", знизити тиск до атмосферного. Починати працювати при тиску в системі вище атмосферного забороняється. При виконанні такого виду робіт керівник визначає, чи відноситься робота до газонебезпечних. Якщо відноситься, то оформлюється наряд-допуск з визначенням конкретних заходів безпеки.

3.12.10. Всі контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати технічним умовам та мати ловірювальні клейма.

3.12.11. Усі системи автоматики повинні мати вимикальні влаштування для відключення оперативної напруги чи іншого робочого середовища (повітря, вода) для забезпечення безпеки робіт при виконанні профілактичних робіт і захисне влаштування від струму короткого замикання (запобіжник-автомат) або від перевищення робочого тиску (запобіжний клапан у системі повітропідготовки).

Щити, панелі і пульти електричних систем керування повинні бути надійно заземлені.

3.13. Пршадист повинен вибирати необхідний інструмент, який відповідає виконуваній роботі:

- в електроустановках до 1000 В - інструмент з ізольованими рукоятками; рукоятки інструменту повинні мати покриття з вологостійкого некрихкого ізоляційного матеріалу. Усі ізолюючі частини інструменту повинні мати гладку поверхню, не мати тріщин, зломів і задирок. Ізоляційне покриття рукояток повинно щільно прилягати до металевих частин інструменту і повністю ізолювати ту його частину, яка під час роботи знаходиться у руці працюючого. Ізолюючі рукоятки повинні бути обладнані упорами і мати довжину не менше 10 см. Металевий стержень викруток повинен бути ізольований від ручки викрутки;

у вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних установках і при виконанні інших вибухонебезпечних робіт, необхідно застосовувати інструмент, який не дає іскор при ударі.

3.14.  Вимоги безпеки при використанні ручного переносного інструменту:

- ручний інструмент повсякденного застосування повинен бути закріплений за обслуговуючим персоналом;

- розміри гайкових ключів повинні відповідати розмірам гайок, на робочих площинах ключів на повинно бути збитих скосів, а на ручках - задирок;

- не допускається відкручувати і закручувати гайки, закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за допомогою іншого ключа чи обрізку труби, так як це може призвести до травмування рук;

- під час робіт з ударним інструментом /зубилом, пневмозубилом і у інших випадках, коли можливе відлітання осколків/, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту від осколків оточуючих - встановлювати захисні ширми;

- під час перевезення і перенесення інструменту, який має гострі краї, необхідно вжити заходів, що виключають травмування людей (використовувати сумки, чохли тощо);

- під час роботи на висоті інструмент необхідно прив'язати або застосовувати наручні петлі, переносити інструмент в спеціальних сумках або ящиках, щоб уникнути його падіння;

- не працювати без опори;

- використовувати спеціальні пристрої для кріплення і фіксації.

3.12.7. І Іід час виконання робіт у пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, а також на технологічній обв'язці газових об'єктів, використовувати виключно обміднений або покритий консистентним мастилом інструмент.

3.12.8. Трубні проводки та арматура повинні постійно контролюватися на відсутність витоку газу та масла. Витоки газу виявляти за допомогою мильної емульсії. Виявлені витоки повинні бути усунуті негайно.

3.12.9.  Під час проведення робіт на апаратурі, яка знаходиться під тиском, необхідно припинити доступ газу, повітря або робочої рідини до апаратури. На вимикальній апаратурі вивісити плакат - "НЕ ВМИКАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", знизити тиск до атмосферного. Починати працювати при тиску в системі вище атмосферного забороняється. При виконанні такого виду робіт керівник визначає, чи відноситься робота до газонебезпечних. Якщо відноситься, то оформлюється наряд-допуск з визначенням конкретних заходів безпеки.

3.12.10.  Всі контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати технічним умовам та мати повірювальні клейма.

3.12.11.    Усі системи автоматики повинні мати вимикальні влаштування для відключення оперативної напруги чи іншого робочого середовища (повітря, вода) для забезпечення безпеки робіт при виконанні профілактичних робіт і захисне влаштування від струму короткого замикання (запобіжник-автомат) або від перевищення робочого тиску (запобіжний клапан у системі повітропідготовки).

Щити, панелі і пульти електричних систем керування повинні бути надійно заземлені.

3.13.    Приладист повинен вибирати необхідний інструмент, який відповідає виконуваній роботі:

- в електроустановках до 1000 В - інструмент з ізольованими рукоятками; рукоятки інструменту повинні мати покриття з вологостійкого некрихкого ізоляційного матеріалу. Усі ізолюючі частини інструменту повинні мати гладку поверхню, не мати тріщин, зломів і задирок. Ізоляційне покриття рукояток повинно щільно прилягати до металевих частин інструменту і повністю ізолювати ту його частину, яка під час роботи знаходиться у руці працюючого. Ізолюючі рукоятки повинні бути обладнані упорами і мати довжину не менше К) см. Металевий стержень викруток повинен бути ізольований від ручки викрутки;

у вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних установках і при виконанні інших вибухонебезпечних робіт, необхідно застосовувати інструмент, який не дає іскор при ударі.

3.14.  Вимоги безпеки при використанні ручного переносного інструменту:

-   ручний інструмент повсякденного застосування повинен бути закріплений за обслуговуючим персоналом;

-  розміри гайкових ключів повинні відповідати розмірам гайок, на робочих площинах ключів на повинно бути збитих скосів, а на ручках - задирок;

-  не допускається відкручувати і закручувати гайки, закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за допомогою іншого ключа чи обрізку труби, так як це може призвести до травмування рук;

-  під час робіт з ударним інструментом /зубилом, пневмозубилом і у інших випадках, коли можливе відлітання осколків/, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту від осколків оточуючих - встановлювати захисні ширми;

-  під час перевезення і перенесення інструменту, який має гострі краї, необхідно вжити заходів, що виключають травмування людей (використовувати сумки, чохли тощо);

-  під час роботи на висоті інструмент необхідно прив'язати або застосовувати наручні петлі, переносити інструмент в спеціальних сумках або ящиках, щоб уникнути його падіння;

- не працювати без опори;

-  використовувати спеціальні пристрої для кріплення і фіксації.

3.15. Приладисту дозволяється користуватися лише тим електроінструментом, яким його забезпечила адміністрація підприємства для даного виду робіт.

При роботі з електроінструментом необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:

- не передавати електроінструмент, хоча б на нетривалий час, іншим особам;

- не розбирати електроінструмент і робити самим будь-який ремонт (як самого електроінструменту, так і проводу, штепсельних з'єднань і т.п.);

- не триматись за провід електроінструменту чи торкатись різального інструменту, що обертається;

- не прибирати руками стружку чи тирсу під час роботи електроінструменту або до повної його зупинки;

- не вносити усередину барабанів, металевих резервуарів, місткостей і т.п. переносні трансформатори і перетворювачі частоти.

3.16. Для монтажу електричних систем керування необхідно застосовувати мідні ізольовані проводи перерізом не менше 1,5 мм (для ланцюгів, що працюють під напругою нижче 60В, допускається застосування проводів перерізом 1 мм2) і алюмінієві ізольовані проводи перерізом 2,5 мм".

З метою попередження іскроутворення застосовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами у вибухонебезпечних приміщеннях не допускається

Усі проводи, що змонтовані на клемниках, повинні бути промарковані згідно з принциповими схемами. Встановлювати поруч проводи, які можуть спричинити випадкову коротку напругу і, внаслідок цього, спричинити самовільне включення якого-небудь технологічного обладнання забороняється.

Системи пневмоавтоматики повинні монтуватись поліхлорвініловими чи полівінілхлоридними трубками, межа міцності яких вище робочого тиску в них.

На всіх системах автоматики на органах керування і сигналізації із зовнішнього і внутрішньою боків повинні бути написи про їх призначення, назва згідно з принциповою схемою.

3.17. Вимоги безпеки під час ремонтних робіт на контрольних кабелях:

3.17.1. Ремонтні роботи в охоронних зонах та на проммайданчиках компресорних станцій (інших газових об'єктах) повинні виконуватись тільки за нарядом-допуском та дозволом згідно з діючими на правилами та інструкціями.

3.17.2. Перед виконанням робіт на кабелі, який вийшов з ладу, необхідно уточнити місце його прокладення по кресленнях і кабелешукачем визначити місце його пошкодження.

3.17.3. З'ясувати по Генплану майданчика наявність підземних комунікацій над місцем ймовірного пошкодження кабелю.

Під час виконання земляних робіт над кабелем застосування відбійних молотків для розпушення грунту і землерийних машин для його виймання дозволяється на глибину, при якій до кабелю лишається шар ґрунту не менше 0,4 м, при цьому траса кабелю повинна бути прошурфована. Подальше виймання грунту робиться лопатами, застосування ломів і аналогічних інструментів не допускається.

3.17.4. При спільному прокладенні декількох кабелів необхідно (перед розрізанням кабелю) уточнити, що це дійсно той кабель, який потрібно ремонтувати; визначення кабелешукачем відключеного кабелю виконується і тоді, коли на муфті чи на кабелі знайдені електричні пошкодження (прогари, розриви муфт і т.п.).

3.17.5. Контрольний кабель, що підлягає ремонту, повинен бути відключений з обох боків.

3.17.6. Кабельна маса для заливки муфт повинна розігріватись у спеціальній місткості з кришкою (каструлі) і носиком. Підігрівати банки з кабельною масою, які ще не розкриті, забороняється для запобігання розриву банки.

3.17.7. Під час заливання муфт масою необхідно одягати брезентові рукавиці і захисні окуляри.

3.17.8. У роботі слід використовувати інвентарні паяльні лампи.

Під час роботи з паяльною лампою необхідно керуватись такими правилами:

- наливати у резервуар паяльної лампи гас чи бензин не більше ніж на 3/4 його місткості;

- закручувати наливну пробку не менше ніж на чотири оберти;

- не наливати і не виливати пальне, не розбирати лампу, не відкручувати головку тощо поблизу вогню;

- не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник;

- не накачувати надмірно паяльну лампу для запобігання її вибухам;

- не знімати пальник до спускання тиску;

- спускати тиск повітря із резервуару лампи через наливну пробку тільки після того, як лампа погашена і її пальник повністю охолонув;

- у разі виявлення несправностей (підтікання резервуара, витікання гасу через різьбу пальника тощо) негайно здати лампу в ремонт;

- заповнювати лампу тільки тією пальною рідиною, для роботи на якій вона призначена.

Гасова паяльна лампа повинна мати запобіжний клапан, відрегульований на робочий тиск. Лампи місткістю Зл і більше, крім запобіжного клапана повинні бути обладнані манометром.

3.1 7.9. Під час прокладення і переукладення кабелю:

- при перекочуванні барабанів з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення виступаючими його частинами одягу робітників. До початку робіт необхідно закріпити кінці кабелю і видалити цвяхи, які виступають. Барабан з кабелем допускається перекочувати тільки по горизонтальній поверхні по твердому грунту чи настилу;

- з метою запобігання скочування (падіння) у траншею забороняється розміщувати кабелі, порожні барабани, механізми і пристрої безпосередньо біля країв траншеї. При прокладанні кабелю працівники повинні працювати у брезентових рукавицях;

- переміщення і зрушення кабелю, перенесення муфт може виконуватись тільки після відключення кабелю;

- за необхідності допускається переміщення і зрушення кабелю, що знаходиться під напругою, при виконанні наступних умов:

• кабель, що переміщується, повинен мати температуру не нижче +5°С;

• муфти, які знаходяться на ділянці кабелю, що переміщується, повинні бути попередньо закріплені хомутами на дошках таким чином, щоб виключалась можливість зміщення муфт, вигину або натягання кабелю біля муфт;

• робота повинна виконуватись у діелектричних рукавичках. Зверху рукавичок, для захисту їх від механічних пошкоджень, повинні одягатись брезентові рукавиці, які мають бути коротшими за діелектричні рукавички;

• робота повинна виконуватись за нарядом працівниками, які мають досвід по прокладенню кабелів, під безпосереднім керівництвом особи з IV кваліфікаційною групою з електробезпеки (для кабелів напругою до 1000 В).

3.18. Газонебезпечні роботи виконуються за нарядом-допуском у встановленому на підприємстві порядку. До виконання газонебезпечних робіт допускаються приладисти, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці і мають допуск на право виконання таких робіт.

3.19. Для запобігання аварійним ситуаціям у зоні обслуговування магістральних газопроводів і споруд на них приладист повинен дотримуватись наступних вимог безпеки:

- не вдаряти по обладнанню та газопроводу, що знаходиться під тиском;

- щільність з'єднань перевіряти лише за допомогою мильних розчинів та повірених індикаторів горючих газів;

- виконувати ремонт технологічного обладнання, арматури, контрольно-вимірювальних приладів та систем автоматики за умови їх повної зупинки та стравлювання газу;

- перед виконанням будь-яких ремонтних робіт у вибухопожежонебезпечному приміщенні чи робочій зоні, де може бути загазованість, проводити заміри загазованості згідно з термінами, визначеними діючою на підприємстві інструкцією по заміру загазованості.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. По закінченню роботи приладист зобов'язаний:

- вимкнути живлення приладів і зняти тиск з приладів та пристроїв автоматики;

- оглянути і привести в порядок робоче місце. Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратись в спеціально відведені місця і металеві ящики;

- привести в порядок інструменти та пристосування, покласти їх на місце, що призначене для зберігання;

- якщо використовувалась паяльна лампа, її необхідно звільнити від палива, очистити і здати в інструментальну комору;

- зняти спецодяг та спецвзуття, почистити їх, прибрати у відведені місця;

-   вимити обличчя та руки теплою водою або прийняти душ.

4.2. Про всі виявлені факти порушення технологічного процесу, несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори зробити запис в оперативному (експлуатаційному) журналі служби (дільниці) і доповісти керівнику робіт (майстру, іншій посадовій особі за підпорядкованістю).

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Приладист повинен знати свої обов'язки згідно з Планом локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій, в якому розроблені заходи щодо сповіщення про виникнення аварійних ситуацій та аварій і першочергові дії у разі їх виникнення.

5.2. Види аварійних ситуацій:

- розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується витіканням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; пошкодження трубопроводів імпульсного та пускового газу; виникнення тріщин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

- розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується викидом і спалахуванням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; пошкодження трубопроводів імпульсного та пускового газу; виникнення тріщин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

раптова поява напруги на електрообладнанні.

5.3. У разі розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів приладист повинен діяти згідно з ПЛАС.

Першочергові дії приладиста такі:

- з метою локалізації аварії перекрити запірну арматуру на аварійній дільниці;

- повідомити диспетчера про подію;

- огородити аварійну ділянку газопроводу, розставити попереджувальні знаки і написи:

- ліквідацію аварії дозволяється проводити тільки під керівництвом відповідальної особи.

5.4. Під час раптової появи напруги на обладнанні, що обслуговується, необхідно:

- призупинити роботу;

- відключити рубильник;

- повідомити керівника робіт;

- вивчити обстановку і виявити причину появи напруги;

- ліквідувати причину появи напруги.

Відновлення робіт дозволяється керівником робіт після вжиття додаткових заходів безпеки.

5.5. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

5.6. Послідовність подання долікарської допомоги:

• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув) і оцінити його стан;

• за необхідності вжити заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);

• вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад.

Доступ до матеріалу надається лише
передплатникам платформи

Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, .
Або , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

50

Коментарі

Коментарів ще немає

Інше
17.10.2025

Номенклатура справ на 2026 рік

10

1881

Накази
03.10.2025

Наказ про стан військового обліку за 2025 рік і завдання на 2026 рік

12

2115

Накази
24.10.2025

Наказ про підготовку графіка відпусток

6

3438

Інше
23.10.2025

Журнал обліку особових справ

4

3948