Інструкція з охорони праці інженера енергетика

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № _____

інженера енергетика

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для інженера енергетика встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для інженера енергетика розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398, ДНАОП 1.1.10-1.04-01 «Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями» та з урахуванням вимог інших галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Інженер енергетик повідомляє безпосередньому керівнику про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.4. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

−            підвищена, понижена температура повітря, вологість і рухливість повітря;

−            падіння з висоти;

−            опіки;

−            недостатня освітленість робочої зони;

−            травмування рухомими деталями інструмента і матеріалами;

−            ураження електричним струмом;

−            психофізичні навантаження.

1.5. Інженер енергетик зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.6. У випадках травмування і несправностей у роботі обладнання інженер енергетик має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.7. Працівник зобов’язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни.

1.8. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці – двічі на рік (у випадку виконання робіт підвищеної небезпеки – 1 раз на три місяці), з пожежної безпеки – щорічно.

1.11. На роботу в якості інженера енергетика приймаються особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, мають вищу освіту відповідного профілю і стаж роботи за професією не менше 2 років, пройшли медичний огляд, а також які пройшли відповідне навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки.

При прийомі на роботу і не рідше одного разу на 3 роки інженер енергетик повинен пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці і тих нормативних актів з охорони праці, з якими пов’язані його посадові обов’язки.

1.12. Інженер енергетик повинен:

−            пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

−            вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

−            виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником і з якої проінструктований;

−            користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

−            не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

−            вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

−            піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих, у процесі виконання будь-яких робіт;

−            знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і за видами робіт на своєму робочому місці;

−            знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), у тому числі:

−            дотримуватись правил корпоративного поводження;

−            співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;

−            не торкатися до рухомих частин механізмів та обладнання, а також електричних дротів, кабелів тощо під напругою.

1.13. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.14. Для попередження можливості виникнення пожежі інженер енергетик повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.15. Знаходячись на будівельному майданчику інженер енергетик повинен використовувати індивідуальні засоби захисту, носити захисну каску.

1.16. Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного випробування та напруги, при якій потрібно користуватися цим засобом.

1.17. Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а у разі зволоженої поверхні їх треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

1.18. Інженеру енергетику забороняється користуватись захисними засобами, які не пройшли встановлених випробувань, а також такими, у яких минув строк чергового випробування.

1.19. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів повинні проводитися в такі терміни:

−                 раз на два роки – ізолюючі кліщі для установок з постійним черговим персоналом;

−                 раз на шість місяців – діелектричні рукавиці;

−                 раз на рік – діелектричні калоші;

−                 раз на три роки – ізолюючі підставки (огляд).

1.20. Інженеру енергетику забороняється:

−                 працювати несправним інструментом та інвентарем;

−                 застосовувати для очищення легкозаймисті і горючі рідини;

−                 курити на робочому місці;

−                 вживати під час роботи спиртні напої;

−                 приступати до роботи в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

1.21. Інженер енергетик повинен:

−                 виконувати вимоги знаків безпеки;

−                 не підніматися на риштування і спускатися з них по опорних драбинах і стійках риштувань;

−                 бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;

−                 не стояти біля закритих дверей – вони можуть раптово відкритися;

−                 зберігати гострі предмети у відведених для цього місцях, обходитися з ними безпечно;

−                 не намагатися самостійно ремонтувати електроприлади, а викликати фахівця.

1.22. У разі направлення працівника на виконання робіт, не пов’язаних з його основною діяльністю, він повинен пройти цільовий інструктаж.

1.23. Контроль всіх видів робіт слід як правило виконувати в присутності особи відповідальної за безпечне виконання робіт.

1.24. Інженер енергетик при контролі обладнання, електроустановок повинен знати:

−                 їх призначення, будову і принцип дії всіх механізмів, інструкції з технічного обслуговування і ремонту;

−                 основні причини неполадок і аварій;

−                 технологічний процес, правила використання обладнання, документації;

−                 методи прийому і виконання робіт;

−                 призначення, будову, конструкцію, правила застосування робочих, вимірювальних інструментів, поводження з ними і правила зберігання;

−                 загальні вимоги «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

−                 правила й інструкції з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежні заходи.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

Інженер енергетик забезпечується спеціальним робочим одягом та взуттям, а також засобами індивідуального захисту за встановленими галузевими нормами, а також відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

2.2. Одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту повинні бути справними та відповідати зросту і розміру.

2.3. Під час перевірки технічного стану електрообладнання одягти черговий комплект спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, необхідних при виконанні даної роботи.

2.4. Оглянути робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам безпеки. Робоче місце інженера енергетика повинно утримуватись у чистоті.

2.5. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці.

2.6. Перед початком роботи інженеру енергетику слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця, оглянути робоче місце. Переконатися, що меблі на робочому місці в справному стані, відсутні сторонні предмети. Розмістити документи таким чином, щоб було зручно працювати і не захаращувати робоче місце. Перевірити стан канцелярського обладнання й інструменту.

2.7. Не варто приступати до роботи, якщо є сумніви в забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи. Якщо на робочому столі встановлений ПК, необхідно перевірити:

−                 справність кабелів електроживлення, блоків, пристроїв;

−                 відсутність зламів і ушкоджень ізоляції живильних проводів;

−                 відсутність відкритих струмоведучих частин.

2.8. При огляді обладнання в приміщенні підвищеної небезпеки необхідно користуватися переносною лампою напругою 42 В або 12 В.

2.9. При користуванні переносною електричною лампою перевірити наявність на лампі захисної сітки, справність шнура й ізоляційної гумової трубки.

2.10. Інженер енергетик не повинен приступати до контролю, якщо на агрегаті відсутнє огородження механізмів і голих струмоведучих частин електроустаткування.

2.11. Перевірити наявність заземлення електроустановок при напрузі 500 В і вище (змінного і постійного струму – у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму, а також встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях.

2.12. Якщо поруч виконуються електрозварювальні роботи − одягти спеціальні захисні окуляри.

2.13. Перевірити стан вимірювального інструменту, що буде використовуватися.

2.14. Перевірити наявність засобів пожежогасіння, наявність та комплектність медаптечки.

2.15. Перед виїздом на дільниці для контролю вивчити особливості маршруту, небезпечні ділянки, визначити місця відпочинку та зупинок на маршруті.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Інженер енергетик має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Під час знаходження на робочому місці інженер енергетик не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

−       не розмахувати гострими і ріжучими предметами;

−       стежити за справністю устаткування, механізмів, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;

−       бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.3. Інженер енергетик повинен дотримуватися правил переміщення на території підприємства, а також користуватися тільки відведеними для руху проходами та проїздами. Не захаращувати проходи і проїзди.

Під час пересування по території, перебуваючи на проїжджій частині або біля неї, працівнику необхідно проявляти особливу увагу до рухомого автотранспорту. Якщо на шляху переміщення є небезпечні перешкоди (маневрують автотранспорт і засоби механізації, працює автонавантажувач тощо), слід змінити маршрут руху на більш безпечний.

3.4. Під час роботи інженер енергетик повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.5. Інженер енергетик зобов’язаний:

3.5.1. Під час роботи за робочим столом стежити, щоб на ньому не було гострих предметів (лез, кнопок, залишків скла тощо).

3.5.2. При переході від столу до столу стежити, щоб не зачепити ногами телефонні дроти, що звисають, і подовжувачі.

3.6. Інженеру енергетику забороняється:

3.6.1. Знімати плакати, заборонні та попереджувальні знаки та написи, огородження без дозволу керівника робіт.

3.6.2. Захаращувати робочі місця, проходи, проїзди.

3.6.3. Брати без дозволу і використовувати з робочих місць інструмент та матеріали.

3.6.4. Користуватися несправними інструментами і пристосуванням.

3.6.5. Палити і користуватись відкритим вогнем в невстановлених для цього місцях.

3.6.6. Забороняється класти інструмент на поручні огороджень або на необгороджений край площадки риштувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

3.7. Інструмент на робочому місці необхідно розміщувати так, щоб запобігти його скочуванню або падінню.

3.8. Під час перенесення або перевезення інструмента з гострими частинами, ці частини повинні бути зачищені.

3.9. При спуску і підйомі по драбині триматися за поручні обома руками, переставляючи по черзі кожну руку. Забороняється одночасно відривати від поручнів обидві руки.

3.10. Забороняється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватись підставками типової конструкції.

3.11. Забороняється заходити в зони робіт машин та механізмів, заходити на робочі місця та за огорожі небезпечних зон, де проводяться вогневі або вантажно-розвантажувальні роботи.

3.12. Не користуватись нагрівальними приладами з відкритою нагрівальною спіраллю, не заводського виготовлення, а також електроприладами, які не мають інструкції з їх безпечної експлуатації.

3.13. Забороняється знаходитися навпроти працюючого з електроінструментом, з кувалдою, потрібно стояти збоку від нього.

3.14. Включення в мережу електроприладів та інструменту проводити тільки за допомогою штепсельних з’єднань.

3.15. Не лишати без нагляду включене у мережу електрообладнання.

3.16. При експлуатації електроустаткування забороняється користуватися пошкодженими розетками, вимикачами.

3.17. Забороняється торкатися обірваного дроту, не підходити ближче 8 – 10 м до електричного дроту, який лежить на землі.

3.18. Не розводити самому і не дозволяти розводити вогнищ працівникам на території підприємства.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, які використовувались під час роботи або перевірки виконання робіт підвищеної небезпеки, покласти їх у призначене місце.

4.2. Вимкнути всі електроприлади. Відключити прилади, інструмент, почистити їх і прибрати у відведене місце для зберігання.

4.3. Впорядкувати своє робоче місце, відходи паперу викинути в сміттєвий кошик. Відключити штепсельні вилки від розеток електроживлення.

4.4. Вимкнути всі прилади освітлення.

4.5. Перевірити стан пожежної безпеки на робочому місці, в приміщенні.

4.6. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, за можливості прийняти душ.

4.7. Доповісти головному інженеру про всі недоліки, які мали місце під час виконання своїх посадових обов’язків.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі настання нещасного випадку з працівником або оточуючим персоналом, поломки або несправності у роботі обладнання тощо.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації потрібно негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення обладнання, вжити заходи для виведення людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника і діяти згідно з планом ліквідації аварії.

5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) − сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків − ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.

При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:

1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);

2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;

3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:

1) при теплових судомах:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) за можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;

2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;

г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;

ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;

3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі дорожньо-транспортної пригоди.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

3) за можливості заблокувати проїзд дорогою за допомогою свого автомобіля або попереджувальних знаків, наприклад, аварійного трикутника (позаду автомобіля на відстані 50 метрів);

4) якщо автомобіль стоїть під ухилом, заблокувати колеса (каміння, дошки), щоб попередити його рух;

5) якщо двигун продовжує працювати, вимкнути його;

6) залучити оточуючих до надання домедичної допомоги;

7) вважати, що у всіх постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є травма шийного відділу хребта;

8) забезпечити нерухомість голови, шиї та хребта постраждалого за допомогою шийного комірця або руками;

9) вияснити у свідків чи постраждалих (якщо це можливо) причини та деталі аварії;

10) надати домедичну допомогу постраждалому відповідно до наявних пошкоджень;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника з усунення аварійної ситуації.