Коротко про головне за тиждень 29.01-02.02.2024

Зміни у мобілізації та військовому обліку: коли очікувати Закон

Минулого тижня увага була прикута до законопроєкту № 10449. Це новий законопроєкт про зміни у мобілізації та військовому обліку, поданий до Верховної Ради Урядом 30 січня 2024 року. Що передбачає новий законопроєкт?

Перш за все зниження призовного віку з 27 до 25 років. Оскільки про це уже не одноразово йшлося й у законопроєктах, і у прийнятому, але не підписаному Президентом Законі, то дана правка все ж таки буде підтримана. А це призведе до змін у веденні військового обліку на підприємстві.

Далі громадяни зобов’язані зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Повістка про виклик до ТЦК може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста. Днем вручення повістки про виклик до ТЦК є:

день вручення такої повістки під розписку;
день отримання ТЦК повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Також призовники, військовозобов’язані та резервісти зобов’язані протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП, електронний кабінет або через ТЦК.

При цьому Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування цього Закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші військово-облікові дані. Це можна буде зробити шляхом прибуття до ТЦК за місцем проживання чи перебування, ЦНАП або електронний кабінет.

Вводиться базова загальновійськова підготовка. У вищих навчальних закладах з’явиться відповідна дисципліна. Жінки проходитимуть таку підготовку лише добровільно. Строкової служби більше не буде, вона замінена на базову військову службу.

Зміни торкнуться і відстрочок від призову під час мобілізації. Варто відзначити, що особи з інвалідністю усіх трьох груп матимуть право на відстрочку від мобілізації. Право на відстрочку матимуть здобувачі послідовної освіти, крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Також право на відстрочку буде у докторантів і інтернів. А от у наукових та науково-педагогічних працівників право на відстрочку в цілому залишається на тих же умовах, що діє й зараз.

У законопроєкті № 10449 також йдеться про тимчасові заходи. Так, у разі невиконання під час мобілізації обов’язків, Нацполіція може здійснити затримання особи та доставлення до ТЦК. А разі, якщо неможливо здійснити таке затримання, ТЦК зможе звертатися до суду із заявою:

про тимчасові обмеження виїзду за кордон;
про тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом;
про накладення арешту на кошти й інші цінності щодо осіб, які порушують вимоги законів про оборону, мобілізацію тощо.

Як бачимо, нас очікують масштабні зміни у мобілізації та військовому обліку щодо, зокрема, зниження призовного віку, відстрочок, бронювання, вручення повісток. А це безумовно вплине на ведення військового обліку на підприємстві. Тож після прийняття відповідного закону, слід очікувати правки й до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Зауважу, що Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту № 10449 передбачено, що Закон, прийнятий на його базі, набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.

Коли саме очкувати прийняття Закону на базі законопроєкту № 10449? Нардеп Ярослав Железняк у своєму tg-каналі повідомляє, що уся процедура із розгляду затягнеться приблизно до 20-х чисел лютого, й додає: «...вже очевидно, що раніше березня Закон не набере чинності. Плюс ще перехідний період місяць».

До речі, Тетяна Донець уже проаналізувала законопроєкт № 10449 у випуску «Kadrolive». А також 2 лютого відбувся вебінар, де Тимур Алієв розповів про топові зміни, які несе в собі законопроєкт № 10449.

Також рекомендую приєднатися 7 лютого до майстер-класу «Зміни у мобілізації та військовому обліку, перевірки ТЦК & Бронювання: зразки документів та поради від адвоката» від Тетяни Донець. Реєструйтеся за посиланням, участь безкоштовна!

Суміщення: чи завжди має бути доплата

Держпраці надало роз’яснення щодо доплати за суміщення.

Розберімося, які особливості має суміщення і як не сплутати його із сумісництвом, оскільки існують принципові різниці.

Суміщення передбачає таку організацію робочого процесу, при якій працівник виконує одночасно зі своєї основною роботою додаткову, при цьому обов’язково за вакантною посадою за штатним розписом. Працівник має ознайомитися з посадовою інструкцією за суміщуваною професією (посадою) або з робочою інструкцією.

Cумісництво навпаки можливе у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві.
У разі суміщення окремий трудовий договір з працівником не укладають, а видають наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням. Відповідно повідомлення до податкової не подаємо та запис до трудової не вносимо.

А от сумісництво оформлюють шляхом укладання договору в усній або письмовій формі, з обов’язковим записом до трудової книжки. Тобто є початок нових трудових відносин.
«Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі», про що зазначає і Держпраці. Це передусім тому, що виконання роботи за суміщенням посад не відображають в табелі обліку робочого часу, на відміну від сумісництва, та встановлюється згідно з вимогами ст. 105 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 на умовах, передбачених колективним договором. Підкреслю, що розмір доплати за суміщення має бути прописано у колективному договору або його заміннику (наприклад, в Положення про оплату праці). А також розмір доплати за суміщення має бути прописаний у наказі про суміщення.

Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконаний обсяг робіт і відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці.

Докладніше про особливості суміщення можна дізнатися в модулі 5 курсу «Професія. Кадровик з нуля».

Приймаємо на роботу правильно: три кроки від Держпраці

Оформлення трудових відносин – під пильним оком Держпраці навіть під час воєнного стану. Тому, Держпраці в черговий раз нагадало, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки: укладення трудового договору, оформлення наказу про прийняття на роботу, повідомлення Державної податкової служби.

Перш ніж працевлаштовуватися, працівник має надати заяву та пакет документів відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП), серед яких – паспорт, податковий номер, паперова трудова книжка або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, сформовані на порталі Пенсійного фонду. Якщо йдеться про військовозобов’язаного, призовника або резервіста, то також надається відповідний військово-обліковий документ.

Перший крок – укладення трудового договору в усній або письмовій формі, без якого працівник не може бути допущений до роботи.

Частина 1 ст. 24 КЗпП передбачає випадки, коли трудовий договір має бути обов’язково укладений в письмовій формі. Однак, в умовах воєнного стану діють норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які дозволяють сторонам самостійно визначати форму трудового договору навіть тоді, коли КЗпП вимагає наявність письмової форми. Однак, рекомендуємо не відступати від письмового оформлення договорів, особливо в обов’язкових випадках, оскільки це дає можливість детально прописати всі умови трудових відносин. До речі, проєкт Трудового кодексу, який оприлюднено на сайті Об’єднання профспілок, взагалі не передбачає усну форму трудового договору. Визначені лише письмова або електронна форми. При цьому очікується, що усі усні трудові договори, укладенні за нині чинним трудовим законодавством, мають бути переукладені у письмовій формі.

Другий крок – оформлення наказу про прийняття на роботу, який видається роботодавцем незалежно від того, був укладений договір в усній або письмовій формі.

Працівник ознайомлюється з наказом про прийняття на роботу під особистий підпис. Після видання наказу роботодавцем на вимогу працівника вноситься до трудової книжки запис про прийняття на роботу.

Третій крок – подання до податкової Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, визначеною у додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту».

Нагадую, що повідомлення слід подати до початку фактичної роботи працівника, тобто перш ніж працівник фактично стає до роботи.

Маєте питання щодо оформлення трудових відносин? Раджу вам скористатися сервісом «Особистий консультант», де ви можете отримати відповідь від 15 хвилин.

Відпускні зміни для призваних працівників

Держпраці нагадує, що «24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 № 3494-ІХ, яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, компенсації за відпустку для призваних на військову службу, надання відпустки після звільнення з військової служби тощо».

Так, нова норма у ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) передбачає виплату грошової компенсації працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом.

Аналізуючи норму, можна зробити наступні висновки.

У разі призову на військову службу без звільнення працівнику може бути виплачено грошову компенсацію за невикористані дні не лише за щорічної (основної та додаткової) відпустки, а й за соцвідпустки на дітей.

Крім того, така компенсація відбувається виключно за бажанням працівника у вигляді заяви, яка подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Тобто, роботодавець не має права за своєю ініціативою та не зобов’язаний здійснювати виплату грошової компенсації у разі призову працівника.

В разі відсутності заяви, або пропущення терміну її подання, невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей будуть надані працівнику або днями відпочинку, після того, як вінповернеться зі служби та стане до виконання своїх посадових обов’язків, або на загальних підставах, визначених ст. 24 Закону про відпустки.

Звертаю увагу, що оновлена норма про грошову компенсацію стосується лише працівників, які призвані з 24 грудня 2023 р. Працівникам, які пішли служити до цієї дати, виплачується компенсація за всі накопичені дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей на загальних підставах. Водночас період військової служби до відпускного стажу не зараховується.

Ще одна відпускна новела для військових, про яку повідомляє Держпраці: «Перелік відпусток без збереження заробітної плати, які за бажанням працівника надаються в обов’язковому порядку (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки») доповнили відпусткою тривалістю до 60 календарних днів для працівників, які стати до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації». Надавати таку відпустку можна буде після оголошення демобілізації чи закінчення воєнного стану і після постановки на військовий облік, як того вимагає ч. 11 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».

До речі, така відпустка включається до відпускного стажу та, як підкреслює Держпраці, до страхового стажу.

Якщо залишились запитання, приєднуйтеся до безкоштовного вебінару «Особливості надання щорічних відпусток після змін & Трудова реформа. Практичні приклади та професійні роз’яснення», який проведе Тимур Алієв 8 лютого.

Дистанційна робота в умовах воєнного стану: як оформити

Держпраці надало роз’яснення щодо надомної та дистанційної роботи. Оскільки найбільш розповсюдженою формою роботи є дистанційка, то зосередимося саме на ній.

Як пояснюють фахівці Держпраці, дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

При цьому законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства. Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі – працівники можуть працювати виключно на території підприємства. Однак якщо це адміністративна робота, яку цілком припустимо виконати поза приміщень роботодавця, ви можете перевести працівника на дистанційку.

Як акцентує Держпраці, працівники на дистанційній роботі мають ті самі трудові права – з урахуванням специфіки дистанційної роботи, зазначеної в трудовому договорі. Як і решта найманих працівників, вони можуть іти в щорічну відпустку, відкривати лікарняний тощо.

Для запровадження дистанційної роботи за мирних часів має бути укладений письмово трудовий договір про дистанційну роботу за типовою формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 05.05.2021 № 913-21. Проте під час дії воєнного стану сторони трудового договору маються право укласти трудовий договір про дистанційну роботу в усній формі. Це дозволяє ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Однак не радимо так роботи. Оптимально укладати письмові трудові договори про дистанційну роботу навіть під час воєнного стану, оскільки тільки так можна досконало унормувати дистанційну роботу у повному обсязі.

При цьому ст. 60² Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 дозволяє у разі виникнення збройної агресії запровадити дистанційну роботу виключно на підставі наказу роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Зразки типової форми трудового договору про дистанційну роботу та наказу про запровадження дистанційної роботи в умовах воєнного стану є у нашій рубриці «Документи».

Коли строковий трудовий договір може стати безстроковим

Ситуація наступна: працівниця укладала строковий трудовий договір на 3 місяці, які спливли ще 10 днів тому, а вона й далі працює. Чи означає це, що договір продовжений?

Нагадаю, що працівник і роботодавець мають право укласти строковий трудовий договір. Гранична дата його закінчення може бути окреслена конкретною датою, подією або визначатися певним проміжком часу.

В останній день дії строкового трудового договору він припиняється за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП): закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

При цьому звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП відбувається без додаткових вручень повідомлень працівнику про припинення трудових відносин за вказаною підставою. Адже фактично при прийнятті на роботу працівник надав згоду про укладення трудового договору на певний строк й звільнення в останній день дії строкового трудового договору.

Проте якщо в останній день дії строкового трудового договору процедура звільнення не відбулася? Спираючись на ст. 39¹ КЗпП, Держпраці вказує: «...якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають, і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк».

Отже, якщо працівниця після закінчення строку дії трудового договору продовжує працювати й додаткових домовленостей немає, то строковий трудовий договір трансформувався у безстроковий.

Детальніше про строковий трудовий договір, його укладення та припинення читайте в статті «Строковий трудовий договір: оформлення, робочий час, відпустки та звільнення».