Коротко про головне за тиждень 18-22.03.2024

Мобілізаційна реформа: нові правки та ініціативи

Уже доволі багато часу увага прикута до законопроєкту № 10449, який готується до другого читання.

Крім правок, також з’являються й нові ініціативи. Одна із них стосується посилення відповідальності для ухилянтів. За задумом, за неявку до ТЦК після вручення повістки накладатимуть штраф, який буде збільшуватися, якщо людина так і не з’явиться до ТЦК. Якщо людина не прийде тричі, її можуть подати у розшук.

Повертаючись саме до правок до законопроєкту № 10449, варто відзначити, що їх понад 4000, й більшість із них уже розглянуті нардепами. Найбільш знакові з них:

Щодо обмежувальних норм для військовозобов'язаних, які не оновлять свої дані

Блокування банківських рахунків не буде, а от обмеження керування транспортними засобами наразі залишається. Втім, порядок запровадження такого обмеження буде прописаний окремим документом.
Щодо відстрочок

Перелік обставин та категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, буде відкоригований. Наприклад, батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, які сьогодні мають право на відстрочку, втратять це право, якщо у них буде заборгованість зі сплати аліментів. А от за аспірантами-контрактниками, за словами нардепів, збережеться право на відстрочку.
Щодо вручення повісток

ТЦК зможуть у присутності поліції вручати повістки. При цьому представники ТЦК та Нацполіції зможуть проводити відеофіксацію спілкування та вручення повісток.
Щодо бронювання

Передбачають, що зміни торкнуться і бронювання. Проте наразі не відомо, чи буде відображена ідея про право на бронювання через рівень зарплати чи доходу на законодавчому рівні, або ж цей критерій буде визначено в підзаконному окремому документі.

Як бачимо, нас очікує масштабна мобілізаційна реформа, тому тримаємо руку на пульсі всіх змін. До речі, про останні правки до законопроєкту № 10449 вийшов свіжий випуск «KadroLive». Раджу переглянути і його, щоб детальніше пропрацювати зміни в мобілізації та військовому обліку, які для нас готують нардепи.

Як оформити час перебування працівників в укритті

Держпраці роз’яснило: «Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то відповідно до ст. 113 КЗпП для такого працівника має бути оформлений простій».

При цьому, як зазначає Держпраці, йдеться про простій не з вини працівника.  Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче за дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Проте у ст. 113 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) передбачені й інші підстави для оформлення простою. Так, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення ст. 113 КЗпП, як підкреслює Держпраці, має застосовуватись саме у випадку виникнення виробничої ситуації.

Відповідно перебування в укритті під час повітряної тривоги не є виробничою ситуацією. Й ми знову повертаємося до оформлення простою не з вини працівника з оплатою не нижче ніж дві третини окладу.

Зауважу, що трудове законодавство не скеровує, як саме оплачувати та оформлювати час перебування працівників в укритті. Проте наявні норми, як ми вже з’ясували, все ж таки вказують на простій не з вини працівника.

Водночас з оформленням простою і з його оплатою за період перебування працівників в укритті виникає багато питань з приводу практичної реалізації.

Тому цілком справедливо Держпраці додає: коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватись на загальних підставах.

Оформлення працівників під час перебування в укритті – не єдине питання, яке з’являється у кадровиків під час воєнного стану. Тому раджу переглянути вебінар «Трудові відносини під час воєнного стану & Альтернативні способи обміну кадровими документами», який доступний для передплатників Кадрової Платформи №1.

Нові правила надання відпусток без збереження зарплати вже діють

Нагадаю, що з 24 грудня 2023 року набули чинності зміни, внесені Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» у правила надання неоплачуваних відпусток. Зміни дійсно суттєві, й на них ще раз звертає увагу Держпраці.

Відтепер відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами, яка надається за угодою сторін, збільшена з 15 до 30 календарних днів на рік. При цьому право на таку відпустку працівник може реалізувати частинами. Головне, щоб загальна тривалість такої відпустки протягом року була в межах максимальної тривалості.
Наступна зміна запровадила нову підставу для надання відпустки без збереження зарплати, а саме у разі виникнення загрози збройної агресії проти України.
Мабуть, найважливіша новація у відпустках без збереження зарплати, яка поділила роботу кадровиків на до та після: з 24 грудня 2023 року період перебування у відпустці за згодою сторін через сімейні обставини, через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), у разі виникнення загрози збройної агресії проти України не враховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Наприклад, якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати через воєнний стан з 14 лютого по 13 травня 2024 року, то усі 90 днів слід виключити з відпускного стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Зміни не торкнулись відпусток без збереження зарплати, які надаються в обов’язковому порядку за ст. 25 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Період перебування у таких відпустках як зараховувався до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, так зараховуються і зараз. Також варто відзначити, що період й іншої обов’язкової неоплачуваної відпустки, яка надається працівникам за кордоном та ВПО за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, також не зараховується до відпускного стажу. Й змін тут не відбулося.

Більше про новації у неоплачуваних відпустках у нашому курсі «(Не)оплачувані відпустки та компенсації по-новому: реалізація змін на практиці», який доступний передплатникам Кадрової Платформи №1.

Працівник за кордоном: чи можливо призупинити трудовий договір

Нагадаю, що призупинення дії трудового договору можливе тільки під час дії воєнного стану й це нове поняття у законодавстві.

Про призупинення дії трудового договору йдеться виключно у ст. 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закону № 2136). Спираючись на вказану статтю, підкреслю, що призупинення дії трудового договору можливе, якщо одночасно працівник не може виконувати свої посадові обов’язки, роботодавець не може йому надати роботу за трудовим договором й все це пов’язано зі збройною агресію проти України.

Саме на цьому акцентують й фахівці Держпраці, коли надають роз’яснення щодо наступної ситуації: «...працівник виїхав за кордон і повертатися найближчим часом не збирається, звільнятися – теж. То чи можна призупинити дію трудового договору з ним?».

Держпраці відповідає, що для призупинення дії трудового договору необхідні дві умови: абсолютна неможливість надання роботодавцем і виконання працівником відповідної роботи. У згаданому випадку роботодавець може надавати роботу. Тож, оскільки одна з двох необхідних умов не виконується, призупинити дію трудового договору неможливо.

Як оформити відсутність працівника у такому разі? Це питання можна вирішити шляхом надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 або 4 ст. 12 Закону № 2136.

Маєте нерозв'язане питання на кшталт вищенаведеного? Ставайте передплатником Кадрової Платформи №1, ставте його у сервісі «Особистий консультант» й отримайте відповідь від 15 хвилин.

Навчальна відпустка під час воєнного стану: відмовити чи надати

На яку тривалість навчальної відпустки має право працівниця, яка здобуває другу вищу освіту?

Держпраці роз’яснює: «...тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу вищу освіту за заочною формою навчання у закладах вищої освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у цих закладах». Тобто на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів надається додаткова відпустка тривалістю 40 календарних днів.

Держпраці у роз’ясненні посилається на ст. 216 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Аналогічна норма міститься й у ст. 15 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Чи може роботодавець відмовити у наданні навчальної відпустки під час воєнного стану? Так, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Це визначено у ст. 12 Закону № 2136.

Крім того, у цій статті йдеться про те, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Але це є правом, а не обов’язком роботодавця. З приводу застосування вказаної норми до навчальної відпустки ведуться дискусії. Тому не раджу застосовувати цю норму й надавати навчальні відпустки із виплатою відпускних.

Навчальна відпустка надається за заявою працівника та довідки-виклику вишу. На їх підставі оформлюється наказ.

Зразки заяви та наказу про навчальну відпустку є у нашому сервісі «Документи».

З 1 квітня 2024 року зростають розміри «трудових» штрафів

Держпраці нагадує, що «згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата з 1 квітня зросте до 8000 грн». А це є підставою для зростання штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, які напряму «залежать саме від розміру мінімальної заробітної плати».

Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, тобто 80 000 тис. грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, передбачено у разі:

допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу;
виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

За повторне вчинення вказаних порушень протягом 2 років з 1 квітня 2024 року передбачено штраф у розмірі 240 000 грн.

Штраф за незадекларовану працю у вигляді попередження передбачений лише для юридичних осіб та ФОПів, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп.

Нагадаю, що під час дії воєнного стану планові перевірки Держпраці не проводяться. А от позапланові можуть проводитися, проте у виняткових випадках. Наприклад, за заявою працівника з питань неоформлених трудових відносин. Про це йдеться у ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Крім того, ця стаття передбачає, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Перегляньте всі розміри штрафів за порушення трудового законодавства у 2024 році для юридичних осіб та ФОПів у нашому довіднику.