Зміни до порядку військового обліку з 31.07: нові списки, скасування додатку 6, облік жінок-медиків
31 липня набрала чинності постанова КМУ від 30.07.2025 №916 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації», якою внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487).
Відтепер, громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік і не можуть пройти електронну ідентифікацію в електронному кабінеті, зобов’язані особисто з’явитися до ТЦК для взяття на облік (абз. 2 п. 23 Порядку № 1487).
Скасовано обов’язок звітувати про допризовників до ТЦК за додатком 6 до Порядку № 1487. Норму, яка зобов’язувала щороку до 1 грудня подавати зведений список громадян, що підлягають взяттю на військовий облік, виключено (п. 34 Порядку № 1487).
Зміни торкнулися також оформлення списків персонального військового обліку за додатком 5 (п. 37 Порядку № 1487).
Скасовано групування списків за категоріями — всі списки формуються в одну справу та зберігаються разом із копіями військово-облікових документів.
Крім іншого, зі списків вилучено графи про освіту, закордонний паспорт та сімейний стан, склад (профіль підготовки для офіцерів), категорію обліку (для офіцерів — розряд).
Натомість додано графи для зазначення відомостей про:
-
наявність відстрочки;
-
проходження військової служби;
-
наявність мобілізаційного розпорядження.
Правила військового обліку (додаток 2) викладено в новій редакції.
Усі новоприйняті працівники мають ознайомитися з оновленими правилами. Працюючих, які вже ознайомлювалися з попередньою редакцією, повторно ознайомлювати не потрібно.
Ще одна зміна — заклади профосвіти, що готують жінок за медичними або фармацевтичними спеціальностями, у 7-денний строк після здобуття освіти подають до ТЦК за місцем проживання список таких жінок (додаток 14) — поштою або на офіційну електронну адресу.
На підставі цього списку ТЦК вносять відомості про жінок до Єдиного держреєстру як військовозобов’язаних (без визначення придатності).
Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою зобов’язані протягом 60 днів з моменту отримання диплому прибути до ТЦК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Детальний огляд змін до Порядку КМУ №1487 у статті.
Е-ВОД з «Резерв+»: який строк дії та як його подовжити — роз’яснення ТЦК
Представники Чернігівського обласного ТЦК та СП роз’яснили, що строк дії електронного військово-облікового документа (далі — е-ВОД) не перевищує одного року з дати його формування. Це прямо передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа» (далі — Постанова № 559).
Нагадаю, що е-ВОД можна сформувати в додатках «Резерв+» та «Дія». Він має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ, за умови наявності QR-коду, придатного для зчитування (п. 9, 11 Постанови № 559).
Представники ТЦК наголошують, що річний строк дії е-ВОД обмежується тривалістю наданої відстрочки або бронювання. Тобто:
-
якщо призовник має відстрочку від базової служби — документ дійсний лише на цей період;
-
якщо бронювання військовозобов’язаного чи резервіста завершується раніше (наприклад, через 6 місяців), то документ також чинний лише 6 місяців, навіть якщо спочатку сформований на 12 місяців.
Після завершення терміну дії е-ВОД можна сформувати новий документ. Його зміст автоматично підтягнеться з реєстру «Оберіг»:
-
якщо відстрочку або бронювання продовжено — дані оновляться;
-
якщо відстрочка завершилася – у документі відобразиться актуальний статус без неї.
Детальніше про відстрочку від мобілізації (бронювання) можна дізнатися у модулі 4 курсу «Професії. Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку» з Сертифікатом державного зразка.
Паперова трудова книжка: чи треба робити записи у 2025 році
Нагадаю, з 10.06.2021 роботодавець уже не зобов’язаний зберігати паперові трудові книжки працівників, з якими укладається трудовий договір (ст. 48 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП).
Однак, до 10 червня 2026 року, поки триває перехід на електронний облік, роботодавець зобов’язаний на вимогу працівника (усну або письмову) вносити записи до паперової трудової книжки щодо прийняття на роботу, переведення, звільнення, заохочень та нагород (ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП), навіть якщо книжка зберігається у працівника, — пояснюють у Держпраці. Якщо ж працівник не звертається з такою вимогою, вносити записи не обов’язково.
Трудові книжки, що залишаються на зберіганні в роботодавця, ведуться у звичайному порядку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 № 58 (далі — Інструкції № 58) — без потреби додаткових звернень працівника.
В разі, коли працівник приймається на роботу вперше й вимагає оформлення паперової трудової книжки, ст. 48 КЗпП зобов’язує роботодавця зробити це протягом 5 днів.
Хочете дізнатися, чи потрібно вносити записи про навчання? Завітайте на безкоштовний вебінар 7 серпня.
Проєкт Трудового кодексу на фінішній прямій
Робота над проєктом Трудового кодексу триває з 2022 року, проте кожну запропоновану редакцію повертали на доопрацювання.
24 липня в Києві стартував завершальний етап напрацювання нового Трудового кодексу. До обговорення долучилися Мінекономіки довкілля та сільського господарства України, представники профспілок, і Міжнародної організації праці (МОП).
На першій зустрічі розглядали положення загальної частини — Книги І, яка визначає ключові принципи трудового права, терміни та засади соціального діалогу.
Попереду — обговорення решти частин.
Нагадаю, що серед останніх напрацювань проєкт Трудового кодексу передбачає такі види трудових договорів: безстроковий, строковий, дистанційний, надомний, з нефіксованим робочим часом, сезонний, учнівський, а також із домашнім працівником.
Також документ закріплює механізми вирішення трудових спорів і акцентує увагу на важливості електронного кадрового документообігу.
Про подальшу роботу над проєктом нового Трудового кодексу слідкуйте у нашій рубрику «Новини та статті».
Чи можна почати щорічну відпустку з вихідного: позиція Держпраці
Держпраці пояснює, що початок щорічної основної відпустки може припадати на будь який день тижня, в тому числі на вихідний.
Стаття 5 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон про відпустки) визначено, що відпустки надаються у календарних днях, а не робочих. Тобто, щорічна відпустка може надаватися працівникові у будь-який календарний день, у тому числі в суботу та неділю.
Однак, треба пам’ятати, що щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина за робочий рік становитиме не менше 14 календарних днів згідно (ч. 1 ст. 12 Закону відпустки).
Отже, якщо працівник просить, частину щорічної відпустки можна надати у вихідні — суботу та неділю. Головне — дотримати вимоги про 14 неподільних календарних днів безперервної відпустки. Усе, що понад цю тривалість, дозволено надавати частинами, у тому числі й по вихідних. Закон цього не забороняє.
Щоб швидко визначити тривалість днів щорічної відпустки, на яку має право працівник, скористайтесь Калькулятором днів щорічних відпусток.
Компенсація за чорнобильську відпустку: як отримати з 1 липня
З 1 липня 2025 року Пенсійний фонд України здійснює виплату 39 видів соціальної допомоги, зокрема — компенсації за додаткові відпустки постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС (постанова КМУ від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України»).
Нагадаю, що одним із інших видів відпусток, передбачених законодавством, є додаткова відпустка громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 3 ч. 1 ст. 76 КЗпП, ст. 4 Закону про відпустки).
Право на чорнобильську відпустку мають:
-
особи, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих;
-
один із батьків дитини з інвалідністю, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Ця відпустка не належить до виду щорічних. Вона передбачена спеціальним законом (Закон України від 28.01.1992 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») для окремої категорії громадян, та надається:
-
один раз на рік тривалістю 14 робочих днів,
-
незалежно від відпрацьованого часу на підприємстві,
-
понад щорічну відпустку (основну та додаткову),
-
у зручний для працівника-чорнобильця час.
Пенсійники роз’яснюють, що підприємства, установи, організації та фізичні особи — підприємці, які надали працівникам додаткову оплачувану відпустку згідно із законом мають право на компенсацію витрат.
Для цього роботодавець подає до сервісного центру Пенсійного фонду такі документи:
-
розрахунок видатків;
-
реєстр отримувачів компенсації — із зазначенням ПІБ, категорії, серії та номера посвідчення, РНОКПП, суми;
-
копії наказів про надання додаткової відпустки;
-
банківські реквізити для перерахування бюджетних коштів.
Маєте запитання щодо надання чорнобильської відпустки? Задайте його у нашому сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.