Коротко про головне за тиждень 02.03-06.03.2026

ВОС 999 у «Резерв+»: інструкція для роботодавця. Тривалість відпустки понад 59 днів: розʼяснення Держпраці. Нові правила розрахунку середньої зарплати для нормативу з інвалідності – 2026. ВЛК до 28 березня: чи втратять бронь заброньовані працівники. Мобілізовані в СКШП: законодавча пастка та загроза штрафів. Верховна Рада пропонує скасувати 8 березня і запровадити День української жінки. Про це та інше – читайте у статті

 

ВОС 999 у «Резерв+»: інструкція для роботодавця

Останнім часом у військово-облікових документах працівників усе частіше з’являється абревіатура ВОС 999.

Нова відмітка, за роз’ясненнями Міноборони, присвоюється військовозобов’язаним, які не проходили військову службу або навчальні збори. Це означає, що особа не має військової підготовки і у разі призову їй доведеться пройти курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

Для роботодавця наявність ВОС 999 не створює жодних негативних наслідків:

• кандидатів із ВОС 999 можна працевлаштовувати без додаткових уточнень у ТЦК.

• якщо у працівника з’явився цей код, внесіть зміни до списків персонального військового обліку підприємства (у графу 8). Такі особи обліковуються у списках рядового, сержантського і старшинського складу.

ВОС 999 не перешкоджає бронюванню і не впливає на чинні броні працівників.

Якщо людина дійсно не служила – нічого робити не потрібно.

Якщо ВОС 999 з’явився помилково (наприклад, у того, хто закінчив військову кафедру або служив), працівнику слід звернутися до ТЦК із документами для виправлення даних у реєстрі «Оберіг».

Міноборони наголошує, що ВОС 999 не є підставою для штрафів. Це лише інструмент держави для оцінки кількості людей, яких потрібно буде навчати з нуля у разі мобілізації.

Детальніше про виправлення ВОС 999 у відео на Кадроленд.

 

Тривалість відпустки понад 59 днів: розʼяснення Держпраці

Фахівці Держпраці роз’яснюють: існує законний спосіб збільшити тривалість оплачуваного відпочинку за відповідний робочий рік.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), загальна тривалість щорічної основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. Для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, цей ліміт більший – 69 календарних днів.

Водночас ці обмеження застосовуються лише до щорічних відпусток.

Щодо соцвідпустки на дітей, передбаченої ст. 19 Закону про відпустки, то тут діють інші правила. Така відпустка надається понад установлені ліміти щорічного відпочинку.

Наприклад, педагогічний працівник має право на 56 календарних днів щорічної відпустки. Якщо додати до них ще 10 днів соцвідпустки на дітей, загальна тривалість відпочинку становитиме 66 календарних днів. І це абсолютно законно, адже соцвідпустка не включається до граничних 59 днів.

Щоб швидко підрахувати соцвідпусту та не тільки скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика.

 

Нові правила розрахунку середньої зарплати для нормативу з інвалідності – 2026

З 1 січня 2026 року в Україні запрацювали оновлені правила працевлаштування осіб з інвалідністю (Закон України від 15.01.2025 №4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю»).

Тепер контроль за виконанням нормативу здійснюється щоквартально, а за його невиконання передбачено цільовий внесок.

Нагадаю, якщо у вас працює від 8 до 25 осіб – ви маєте створити одне робоче місце для особи з інвалідністю. Якщо штат більший за 25 працівників – норматив становить 4% від середньооблікової чисельності. 2 % – для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією або навчанням осіб з інвалідністю.

Кабмін постановою від 25.02.2026 №268 затвердив новий Порядок розрахунку середньомісячної зарплати для сплати цільового внеску.

Формула проста: беремо нараховану зарплату за квартал, ділимо її на середню кількість працівників і на кількість місяців у кварталі.

До розрахунку не включаються:

• виплати за цивільно-правовими договорами (ЦПХ);

• лікарняні та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

• зарплата мобілізованих працівників.

Також при визначенні середньооблікової кількості працівників не враховуються ті, хто перебуває:

• у тривалій відпустці за власний рахунок;

• на військовій службі,

• з ким призупинено дію трудового договору.

Приємний бонус: на період воєнного стану сума цільового внеску зменшується на 50 %.

Щоб правильно підраховувати середньооблікову кількість штатних працівників, скористайтесь нашим калькулятором на Кадроленд.

 

ВЛК до 28 березня: чи втратять бронь заброньовані працівники

У мережі шириться інформація, що всі заброньовані працівники повинні пройти ВЛК до 28 березня, інакше бронь буде автоматично скасована.

Однак жодного дедлайну «28 березня» у законодавстві не існує.

Так само немає і нових підстав для анулювання бронювання через непроходження медогляду, адже їх вичерпний перелік визначений у п. 31 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76 (далі – Порядок № 76).

Крім того, відповідно до п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, військовозобов’язані, які мають чинну відстрочку (зокрема бронювання), на медичний огляд не направляються.

Винятки можуть бути:

• для осіб, визнаних обмежено придатними, якщо вони не проходили повторний огляд (крім осіб з інвалідністю);

• при прийнятті на військову службу за контрактом;

• за власним бажанням військовозобов’язаного.

Наразі функціонал порталу «Дія» дозволяє бронювати працівників без актуального висновку ВЛК. Водночас якщо працівник отримав повістку на ВЛК і не з’явився, він може отримати статус «у розшуку». А з таким статусом забронювати працівника технічно неможливо.

Детальніше про ВЛК заброньованим у відео на Кадроленд.

 

Мобілізовані в СКШП: законодавча пастка та загроза штрафів

Голова податкового комітету, Данило Гетманцев, звернувся до Кабінету Міністрів із вимогою усунути законодавчу неточність та встановити єдину методику визначення середньооблікової чисельності штатних працівників (СКШП), яка застосовується як для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, так і для розрахунку розміру внеску.

Проблема полягає в тому, що для одного й того самого показника – середньооблікової кількості штатних працівників – наразі існують два різні підходи.

Для визначення обов’язку наймати осіб з інвалідністю роботодавці користуються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286 (далі – Інструкція №286). Згідно з нею, мобілізовані працівники та ті, з ким призупинено дію трудового договору, включаються до штату.

Натомість для розрахунку суми внеску у випадку невиконання нормативу діє новий Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою від 25.02.2026 №268. І тут – увага – мобілізовані та «призупинені» працівники не враховуються.

Якщо помилково застосувати правила Порядку №268 для розрахунку самого нормативу, можна штучно занизити кількість працівників.

Наприклад: у штаті 10 людей, з яких 3 мобілізовані.

За Інструкцією №286 маємо 10 осіб, отже необхідно створити 1 робоче місце для особи з інвалідністю.

За Порядком №268 виходить лише 7 осіб – і здається, що норматив виконувати не треба.

Якщо врахувати меншу цифру та не працевлаштувати особу з інвалідністю, роботодавець ризикує отримати штраф за невиконання нормативу та несплату внеску.

Тож наразі чекаємо на офіційне врегулювання ситуації. А поки що для визначення нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю мобілізованих враховуємо, а для розрахунку суми внеску – ні.

Хочете бути завжди в курсі актуальних новин? Завітайте до рубрики «Новини та статті» на Кадроленд – тут ми оперативно публікуємо найсвіжіші оновлення.

 

Верховна Рада пропонує скасувати 8 березня і запровадити День української жінки

У Верховній Раді України пропонують скасувати святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня. Натомість планується встановити День української жінки, який відзначатиметься 25 лютого.

Також пропонується закріпити:

• 9 березня – Шевченків день, День народження Тараса Шевченка;

• друга неділя травня – День матері.

Наразі проєкт закону вже перебуває на розгляді парламенту (Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо скасування московських комуністичних свят і встановлення українських свят» на базі законопроєкту від 13.02.2023 №9009).

Щодо вихідного цього року, то 8 березня припадає на неділю. У мирний час ми б відпочивали ще й у понеділок, 9-го числа. Проте під час воєнного стану правило перенесення вихідних не діє (ст. 67 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).

Отже, понеділок буде звичайним робочим днем. Втім, роботодавці можуть зробити його вихідним на власний розсуд, оформивши рішення відповідним наказом (ст. 9-1 КЗпП).

Зразок наказу у рубриці «Документи».