Знання англійської мови: для яких посад стане обов’язковим
Президент України подав до Верховної Ради законопроєкт № 9432 про визначення нового статусу для англійської мови в Україні.
Зокрема, передбачається, що володіння англійською мовою стане обов’язковим для таких посад:
- державної служби категорії "А";
- державної служби категорій "Б" і "В", перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
- військовослужбовців офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- поліцейських середнього та вищого складу Національної поліції України, посад начальницького складу інших правоохоронних органів, посад начальницького складу служби цивільного захисту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- прокурорів;
- у податкових та митних органах, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, вимога щодо володіння англійською мовою може встановлюватися суб'єктом призначення до кандидатів на посади в органах місцевого самоврядування (крім виборних посад), основні посадові обов'язки яких передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва.
Варто відзначити, що зараз йде мова виключно про законопроєкт. Чи буде він підтриманий Верховною Радою – побачимо, про його подальшу долю ми проінформуємо.
А про прийняття на роботу в сучасних умовах дізнайтеся із нашого курсу «Трудові відносини в умовах воєнного стану».
Відстрочка від мобілізації: скорочення категорій військовозобов’язаних, які можуть нею скористатися
Верховною Радою прийнято Закон України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану».
Зокрема, звужено перелік громадян, у яких є відстрочка від призову під час мобілізації. Мова стосується категорії військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Для таких категорій військовозобовязаних додалася суттєва вимога. Для них відстрочка можлива за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати.
Отже, відстрочку від призову під час мобілізації буде можлива лише у тому випадку, якщо в сім'ї військовозобов'язаного немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.
Соцвідпустка на дітей одному з батьків: чи вимагати довідку
Надання соцвідпустки на дітей одному із батьків на практиці викликає багато запитань. І це зрозуміло, оскільки право на таку відпустку визначено виключно у ст. 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) та ст. 182-1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). І ось Держпраці надає свої роз’яснення з приводу надання соцвідпустки на дітей, на які варто звернути увагу.
По-перше, як повідомляє Держпраці, законодавством про працю перебачено надання додаткової відпустки одному із батьків, які мають дітей, та не встановлено вимоги щодо відпрацювання робочих днів працівником у звітному періоді для отримання такої відпустки.
Пояснюю. Надання соцвідпустки на дітей прив’язано до календарного року. Тому, навіть якщо працівник протягом календарного року не працював через перебування у відпустці до 3 років чи, наприклад, у відпустці без збереження зарплати через карантин або воєнний стан, право на соцвідпустку на дітей за такий календарний рік у нього виникає. Звісно, якщо є підстави для надання соцвідпустки на дітей.
По-друге, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за не використані дні соцвідпустки на дітей навіть під час дії воєнного стану. І тут Держпраці додає: компенсація при звільненні за невикористані дні соцвідпустки на дітей виплачується за умови, що інший з батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.
І по-третє. Держпраці вкотре в унісон із Мінекономіки зазначає: Оскільки діючим законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом соцвідпустку на дітей, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соцвідпустка.
Тобто, на думку Держпраці, один із батьків має надати довідку з місця роботи про те, що мати або батько не скористалися соцвідпусткою на дітей за своїм місцем роботи. Проте варто підкреслити: чинне законодавство (маю на увазі ст. 19 Закону про відпустки, ст. 182-1 КЗпП) не містить вимоги про надання такої довідки. Більш того, така довідка не дає впевності у тому, що мати або батько не скористалися правом на соцвідпустку на дітей за своїм місцем роботи.
Тому редакція KadroLand дотримується думки: роботодавець немає право вимагати довідки про те, що один із батьків не реалізував право на соцвідупстку на дітей за своїм місцем роботи. Оскільки умова про довідки не міститься у жодному нормативному документі з приводу надання соцвідпустки на дітей. Бажаєте за роз’ясненнями Держпраці та Мінекономіки все ж таки отримати від працівників такі довідки – вписуєте їх у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, Положенні про відпустки або іншому подібному документі.
Про соцвідпустки на дітей розповідала Яна Ярошенко на одному з вебінарів.
Статзвітність подається тільки в електронній формі!
Нагадаю, що з 1 січня 2023 року запрацювала норма ст. 10 Закону України ід 16.08.2022 № 2524-IX «Про офіційну статистику» про те, що статистична звітність респондентами подається виробникам офіційної статистики виключно в електронній формі.
Тепер і наказом Держпраці, який оприлюднено тільки зараз, внесено зміни до Порядку подання електронної звітності до органів державної статистики, у якому тепер також зафіксовано, що статистична звітність подається до адресату звітності виключно в електронній формі.
Це означає, що Звіт з праці подається до органів статистики виключно в електронній формі. До речі, про заповнення Звіту з праці за формою № 1-ПВ місячна ми розповідали у нашій рубриці «Заповнюємо звіти, форми, документи».
Маски геть! З 1 липня без карантину
Вже без здогадок: з 1 липня 2023 року карантин та режим надзвичайної ситуації, введені через пандемію COVID-19, завершується. Про це визначено у постанові Кабміну від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Нагадаємо, що працівники, які перебували у відпустці без збереження зарплати на період карантину, мають вийти на роботу. Причому формально навіть спеціального повідомлення для цього не потрібно. Справа у тому, що працівники були ознайомлені з наказом про встановлення неоплачуваної відпустки під підпис, а отже, і ознайомлені з датою завершення відпустки. Але більш педантичні роботодавці додатково повідомляють працівників про завершення відпустки 30.06.2023 і необхідність стати до роботи. До речі, форму такого повідомлення ви знайдете у нашій рубриці «Документи».
Прогнозуємо, що з понеділка буде шквал ситуацій, коли працівники і після закінчення карантину не вийшли на роботу. Тут є два варіанти: або фіксувати прогул, або ж розглядати можливість надання неоплачуваної відпустки за іншими підставами, наприклад, на період дії воєнного стану.
Про учня-практиканта не повідомляємо податківців
Пора літньої виробничої практики в самому розпалі. Звідси і питання: чи потрібно подавати повідомлення до територіальних органів ДПС про прийняття учня на виробничу практику? Відповідь така: трудові відносини із учнями професійно-технічних навчальних закладів під час виробничої практики не виникають, трудові договори не укладаються, повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС не подається.
Що ж нам не дає порадіти цьому роз’ясненню повною мірою?
По-перше, відповідь стосується тільки учнів профтехзакладів. Щодо студентів вишів тут ні пари з вуст. А проходження практики учнями і студентами дещо відрізняється.
По-друге, відповідь надає Держпраці, а не податківці, які власне контролюють подання повідомлень.
Але не будемо аж надто песимістами. Дозволено не подавати повідомлення на практикантів-учнів, той не подаємо. Логіка в цьому є, адже, договір на проходження виробничої практики це і не трудовий, і не цивільно-правовий договір. Це так званий «тристоронній договір» між профтехзакладом, базою практики та учнем. А за такими договорами подання повідомлення, дійсно, не передбачене.
Однак маємо попередити: якщо укладаєте трудовий договір з неповнолітнім, то повідомлення обов’язкове.
Про нюанси працевлаштування неповнолітніх розповідала Ярошенко Яна в KadroLIVE. Посилання на міні-роз’яснення ви знайдете під цим відео.Президентські святкові реформи: мінус свято і ротація в днях
На сайті ВРУ зареєстровано проєкт президентського законопроеєкту № 9431 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). В результаті пропонується:
- скасувати святковий день – 7 січня (Різдво Христове);
- змінити дати святкувань Дня Української державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня).
Якщо законопроєкт буде прийнято, у ст. 73 КЗпП святкових днів, встановлених ст. 73 КЗпП, стане менше – одинадцять замість дванадцяти. Однак відсвяткувати ми зможемо тільки після припинення чи скасування воєнного стану. Нагадаємо, що під час воєнного стану святкових днів у розумінні трудового законодавства немає.
Оскільки автором законопроєкту є Президент України, а статус законопроєкту визначений як «невідкладний», то ймовірно, що його спіткає доля попередника, яким було замінено святковий день 9 травня на 8 травня.
До речі, актуальна норма робочого часу завжди наведена в нашому розділі «Довідники». В разі зміни святкових днів ще в 2023 році – ми одразу ж перерахуємо норму.
Що очікувати кадровику у липні: норми, (не)святкові дні, подання Звіту з праці
У липні продовжує діяти воєнний стан. При цьому на липень приходиться святковий день – 28 липня День Української Державності. Однак оскільки під час дії воєнного стану немає святкових днів, то 28 липня 2023 року, це п’ятниця, вважається робочим днем при стандартній п’ятиденці. У такому разі норма тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки з двома вихідними днями у суботу і неділю для липня 2023 року становить: 21 робочий день і 168 годин.
При цьому не виключаємо, що день святкування Дня Української Державності зміниться з 28 липня на 15 липня. Відповідний законопроєкт є, саме про нього я розповідала у попередній новині. Проте, якщо така перестановка буде підтримана нардепами, у 2023 році це не позначиться на роботі підприємстві. Адже, як я уже сказала, під час дії воєнного стану немає святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971.
Нагадаю, що відпустка без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 і 4 ст. 12 Закону України 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» може надаватися по 17 серпня 2023 року включно.
При цьому відпустку без збереження зарплати через карантин з 01 липня 2023 року надавати не можна, оскільки карантин завершено 30 червня 2023 року.
Крім того, пам’ятайте: не пізніше 7 липня слід подати Звіт з праці за формою № 1-ПВ місячна за червень 2023 року, а також Звіт з праці за формою № 1-ПВ квартальна за 2 квартал 2023 року.
Якщо у вас виникають запитання з приводу кадрового оформлення в умовах воєнного стану – ви можете їх поставити у сервісі «Особистий консультант».
Також повідомляю, що 04 липня відбудеться вебінар про перевірки Держпраці та трудові книжки. Цей вебінар для вас готуємо я, Людмила Смердова та моя колега Тетяна Гуль. Участь безкоштовна, приєднуйтеся за посиланням!