Скільки днів неоплачуваної відпустки можуть брати нові співробітники

Частково так, заброньовані працівники можуть брати відпустку без збереження зарплати незалежно від відпрацьованих 6 місяців, але кількість днів залежить від підстави та режиму воєнного стану, а не від факту бронювання.

Обґрунтування

1. Відсутність залежності від стажу та статусу «заброньований» Відпустка без збереження зарплати не прив’язана до відпрацьованих 6 місяців чи до статусу бронювання, а регулюється Законом України «Про відпустки» та Законом № 2136 про воєнний стан, де не встановлено обмежень для нових або заброньованих працівників щодо права на таку відпустку. Право на неоплачувану відпустку виникає з моменту укладення трудового договору, якщо виконані умови відповідної статті.

2. «Мирна» відпустка за згодою сторін – до 30 днів на рік За ст. 26 Закону про відпустки працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин на строк, визначений угодою сторін, але не більше 30 календарних днів на рік, і це правило діє незалежно від тривалості роботи в роботодавця.

3. Додаткові можливості під час воєнного стану – без ліміту 30 днів За ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, протягом дії воєнного стану, тобто працівник фактично може перебувати у такій відпустці стільки, скільки сторони погодять у межах кожного періоду продовження воєнного стану.

4. Обов’язкова «воєнна» відпустка для ВПО/тих, хто виїхав за кордон – до 90 днів За ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати на строк, визначений у заяві, але не більше 90 календарних днів за весь період воєнного стану, і це також не залежить від стажу роботи чи статусу бронювання.

Ризики та нюанси: Довготривалі неоплачувані відпустки заброньованих на критичних підприємствах можуть знизити середній показник зарплати застрахованих осіб і створити ризик втрати критичного статусу за Критеріями до Порядку № 76, а також у практиці Мінекономіки тривала неоплачувана відпустка може трактуватися як тимчасове припинення трудового договору, що використовується для обґрунтування анулювання бронювання за Порядком № 76.

Працівник зі статусом «заброньований» може брати відпустку без збереження зарплати у тих самих обсягах, що й будь-який інший працівник, але роботодавцю слід окремо оцінювати вплив тривалих неоплачуваних відпусток на критерії критичності та ризики для бронювання.